Основні завдання запровадження добровільної недержавної системи пенсійних заощаджень:

· формування законодавчої та нормативної бази для  створення і функціонування недержавних  пенсійних фондів;

· залучення  до створення пенсійних фондів банків та небанківських фінансових установ;

· сприяння накопиченню добровільних пенсійних заощаджень громадян у банках та небанківських фінансових установах;

· створення  професійних та корпоративних пенсійних  фондів, які акумулювали б кошти  для виплати пільгових пенсій;

· запровадження  обов'язкової сплати додаткових пенсійних внесків за рахунок коштів роботодавців на підприємствах з шкідливими умовами праці;

· визначення пенсій залежно від накопиченої  суми пенсійних внесків та інвестиційного доходу;

· чітке  визначення вимог та критеріїв, пов'язаних із заснування недержавних пенсійних фондів, управлінням ними та їхніми активами;

· розмежування пенсійних коштів та інших активів  банків і небанківських фінансових установ, які обслуговують пенсійні програми;

· забезпечення інформаційної відкритості для  вкладників пенсійних коштів діяльності недержавних пенсійних фондів, банків та небанківських фінансових установ, які обслуговують пенсійні програми.

      Основною  метою запровадження добровільної недержавної системи пенсійних заощаджень є підвищення розміру пенсій за рахунок доходу, отриманого від інвестування частини пенсійних внесків громадян. При цьому пенсійні кошти мають накопичуватись як шляхом обов'язкового пенсійного страхування, так і створенням додаткових (добровільних) пенсійних заощаджень.

      На  початкових етапах реформи пенсійне забезпечення осіб, які не братимуть участі в обов'язковій накопичувальній системі, здійснюватиметься за рахунок коштів солідарної системи.

      Таким чином, необхідність структурного реформування системи пенсійного забезпечення населення країни є очевидною, виходячи з таких фактів, як:

 зростання  демографічного навантаження (чисельність  економічно активного населення  зменшується, чисельність осіб пенсійного віку збільшується);

 неспроможність існуючої солідарної системи, що базується  на принципі перерозподілу, забезпечити необхідні фінансові ресурси для виплати гідних розмірів пенсій;

 соціальна  несправедливість існуючої системи (велика кількість пільг, існування верхньої межі розміру пенсії, відсутність  зв’язку між трудовим внеском особи та розміром її пенсії);

 низький  коефіцієнт заміщення, тобто співвідношення розміру пенсії із заробітною платою.

      Водночас, не зважаючи на певні зрушення в  здійсненні пенсійної реформи, ряд  невідкладних проблем потребують свого  вирішення. Так, необхідно створити рівні можливості для пенсійного забезпечення громадян незалежно від сфери їх зайнятості та виду діяльност, усунення диспропорцій у розмірах пенсій.

      Необхідно забезпечити соціальний захист громадян України, які працюють за кордоном у  разі настання страхового випадку.

      Необхідно здійснити заходи щодо скорочення пільг  по сплаті внесків до Пенсійного фонду, передбачити у видатках Держбюджету  кошти на компенсацію відповідних  пільг, збільшення розміру надбавок та підвищень до пенсій, а також  забезпечити в повному обсязі розмежування джерел фінансування пенсій, призначених за різними пенсійними програмами, недопускаючи при цьому запровадження нових пільг у виплаті пенсій без визначення джерел їх фінансування.

      З метою приведення у відповідність  діючих законів до положень нового законодавства та формування сприятливого податкового режиму для функціонування накопичувальної системи пенсійного забезпечення потребує в першочерговому порядку прийняття Верховною Радою України законопроектів щодо: - внесення змін до деяких законодавчих актів України (реєстр №4584);

-порядку  сплати внесків до Пенсійного  фонду суб’єктами підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування доходів.

      Отже, багаторівнева пенсійна система  – це шлях до поступового збільшення співідношення між середнім розміром пенсії і заробітної плати. Вона покликана усунути чинники соціальної несправедливості та перерозподілу коштів Пенсійного фонду на користь пільгових категорій. Вважається, що з часом пенсійна система стане потужним джерелом довготривалих інвестицій в економіку країни. Це, своєю чергою сприятиме збільшенню зайнятості, зростанню доходів громадян і зміцненню фінансової бази пенсійної системи.

      Для цього необхідно поступово йто  до того, щоб в державі не залишилось «пільговиків» ні в питанні призначення пенсій, ні в питанні щодо сплати страхових внесків. Якщо держава надає пільги, щодо пенсійного забезпечення деяких категорій громадян, необхідно визначати і джерело фінансування цих виплат, щоб вони не лягали тягарем на плечі тих хто працює і добросовісно сплачує страхові внески.  
 
 
 
 
 
 

     Висновки

     Сьогодні  система пенсійного забезпечення  керується новим Законом України  „Про загальнообов’язкове пенсійне страхування”, це свідчить про завершення великого багаторічного і, без перебільшення , визначального етапу пенсійної реформи. З іншого  боку, це означає початок не менш відповідальної і складної роботи, пов’язаної із втіленням в життя нового механізму пенсійного забезпечення, тобто це приведення у відповідність з цим законодавством чинних законодавчих та інших нормативно-правових актів, а також прийняття нових необхідних для повноцінної реалізації базових пенсійних законів.

     Пенсійне  забезпечення в Україні — це державна система, яка є головною складовою системи соціального захисту населення. Реалізацію державної політики у сфері пенсійного забезпечення здійснює Міністерство праці та соціальної політики і Міністерство фінансів України. Управління фінансами пенсійного забезпечення здійснює Пенсійний фонд України, а обіг коштів у пенсійній системі відбувається через банківські установи та відділення зв'язку.

     Проаналізувавши стан пенсійного забезпечення ми зробили  висновок, що на часі необхідна розробка законопроектів щодо поступового впровадження обов’язкової накопичувальної пенсійної системи, щодо впровадження пільгового пенсійного забезпечення громадян, які працюють у шкідливих умовах, через недержавні корпоративні  та професійні пенсійні фонди. До речі, вирішення останнього питання повинно мати неабиякий ризик для солідарної системи. Зараз над відповідним законопроектом розпочинає роботу спеціальна міжвідомча робоча група.

     У новому виразі пенсійного забезпечення принцип один — хто сплачує  внески, той в майбутньому отримає  пенсію у відповідному розмірі, хто  не сплачує внесків, той зможе розраховувати лише на державну соціальну допомогу. Звісно, що розмір останньої буде значно менший за найменшу трудову пенсію. Це об'єктивні peaлії, звірені з економічними законами, які визначають чітку залежність отримуваних благ від трудового внеску.

     Що  стосується інших положень пенсійної  реформи, то одним з найважливіших  є питання про встановлення віку виходу на пенсію за майбутнім законодавством. З огляду на світовий досвід, на несприятливу демографічну ситуацію в Україні, а  також беручи до уваги різні точки зору щодо цього питання, потрібно зазначити, що проблема збільшення пенсійного віку існує. Але законодавці пішли компромісним шляхом, а саме шляхом надання права громадянинові самостійно приймати рішення стосовно виходу на пенсію чоловіків і жінок у віці, визначеному чинним законодавством, чи продовжувати працювати далі. При цьому законом "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено збільшення розміру майбутньої пенсії за кожен рік страхового стажу після досягнення вказаного віку. Збільшення відбуватиметься на відповідний відсоток, починаючи з 3% за перший рік і закінчуючи 85% за десять додаткових років.

     На  цей час необхідно привернути увагу громадськості до одного з  суттєвих питань, від вирішення якого  залежатиме успіх реформи. Це питання розуміння громадянами України суті реформи і ступінь їх довіри до нової пенсійної системи.

     Завдання, яке ставилось перед розробниками законів — це досягнення максимальної прозорості пенсійної системи. Лише досягнувши цього можна говорити про її повну керованість, а відтак і надійність. З цією метою розроблено і впроваджено систему персоніфікації пенсійних внесків, про яку вже говорилось, створено умови для забезпечення участі сторін застрахованих осіб і роботодавців в управлінні Пенсійним фондом. За системою встановлюється чіткий контроль з боку держави. Щороку Пенсійний фонд України інформуватиме застрахованих громадян щодо стану їх пенсійного рахунку в загальнообов'язковій накопичувальній системі.

     Для досягнення тієї самої мети в системі  недержавного пенсійного забезпечення передбачено участь представників застрахованих осіб в управлінні недержавним пенсійним фондом, реалізовано принцип диверсифікації функцій управління пенсійними активами і передбачено взаємодію різних державних органів у проведенні контролю і нагляду за суб'єктами недержавного пенсійного забезпечення.

     Нині  активно проводиться робота, розрахована  на перспективу. Фахівцями Міністерства Праці, Пенсійного фонду України розробляються механізми і технології подальшого удосконалення системи збирання і обробки даних персоніфікованого обліку, які застосовуватимуться в майбутньому. Вивчаються можливості щодо зменшення адміністративних витрат Пенсійного фонду і поєднання деяких функцій фондів соціального страхування.

     Початок повномасштабної пенсійної реформи став основою значних позитивних перетворень у суспільстві. Для реалізації всіх етапів реформи потрібен час.

      Таким чином, можна підвести підсумок, що в Україні було створено законодавчі  умови для становлення системи  загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, основною метою якого є забезпечення достойного рівня життя громадян, які протягом свого трудового життя сплачували страхові внески, неприховуючи своїх трудових доходів. Пенсійна реформа спрямована на створення рівних можливостей для пенсійного забезпечення громадян незалежно від сфери їх зайнятості та виду діяльності, усунення диспропорцій у розмірах пенсій.

Список  використаних джерел:

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради. – 1996. - № 30. – С. 141.
2. Бюджетний Кодекс // Урядовий кур’єр від 25 липня 2001р. - №131.
3. Закон України від 05.11.1991 р. №1788-ХІІ “Про пенсійне забезпечення”.
4. Закон України від 26.06.1997 № 400.97-ВР “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” (із змінами і доповненнями).
5. Закон України від 09.07.03. №1058-ІV “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
6. Закон України від 09.07.03. №1057-ІV “Про недержавне пенсійне                    забезпечення”.
7. Законодавство України про пенсійне забезпечення. – К., 2005. – 312с.
8. Указ Президента України від 13 квітня 1998 року № 291/98  “Про основні напрями реформування пенсійного забезпечення в Україні”.
9. Указ Президента України «Про Основні напрями реформування пенсійного забезпечення в Україні» від 13 квітня 1998 року № 291/98 // Урядовий кур’єр. – 23 квітня 1998 р.
10. Постанова Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 р. №1783 “Про заходи щодо поліпшення пенсійного забезпечення громадян”.
11. Положення про Пенсійний фонд України, затверджене Указом Президента України від 01.03.2001 № 121/2001.
12. Постанова Кабінету Міністрів України про затвердження бюджету Пенсійного фонду на 2003р.(із змінами і доповненнями, внесеними від 17 грудня 2003 року № 1951).
13. Постанова Кабінету Міністрів України про затвердження бюджету Пенсійного фонду на 2004р.(із змінами і доповненнями, внесеними від 15 січня 2005 року №40).
14. Постанова Кабінету Міністрів України про затвердження бюджету Пенсійного фонду на 2005р.(із змінами і доповненнями, внесеними від 1 лютого 2006 року №81).
15. Постанова Кабінету Міністрів України про затвердження бюджету Пенсійного фонду на 2006р. (план) від 15 березня 2006 року №309.
16. Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 2004. - №11: Пенсійне забезпечення в Україні: законодавство та судова практика. – 448с.
17. Аналітичні матеріали Пенсійного фонду України за 2003, 2004, 2005, 2006(план) роки (службові матеріали).
18. Боніславький А. Сьогодні пенсійне забезпечення, завтра – пенсійне страхування// Вісник Пенсійного фонду України. – 2002р. - №5-6(5-6).-С.42.
19. Горбач О. Страхові внески і страховий стаж// Вісник Пенсійного фонду України. – 2003р. -№10(16).- С.51.
20. Зайчук Б.О. Пенсійне забезпечення має бути стабільним // Урядовий кур'єр. – 2004р.- № 43 - С.15.
21. Загальнообов’язкове державне соціальне страхування та пенсійне забезпечення // матеріали Міністерства праці та соціальної політики України. Пенсійний фонд України. - К., 2005р.
22. Захаревич Н. Щоб провести пенсійну реформу, слід відпрацювати її механізми// Вісник Пенсійного фонду України. - 2002.- №4(4). – С.14.
23. Зленко Т. Закон і обов’язки// Вісник Пенсійного фонду України. – 2004р.-№1(19). - С.29.
24. Калита Н.В. Формування систем приватного пенсійного забезпечення: світовий досвід і Україна // Актуальні проблеми економіки. -2004. - № 2. - С.49-52.
25. Котляр Д. Пенсійна реформа – довгоочікувані законодавчі рішення // Науково-популярний журнал «Часопис ПАРЛАМЕНТ». – 2005р. - №5. – С.17-22.
26. Лихоліт. Новий рік – нові завдання // Пенсійний кур’єр. – 2006р. - №4(384). – С.6.
27. Машкін В. Нормативно-правове забезпечення реалізації Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”// Вісник Пенсійного фонду України. - 2005.- №6(12).- С.25.
28. Мельник О.М. Реформування пенсійного забезпечення в Україні// Фінанси України. - 2004.- № 03.- С.32.
29. Папієв М. Концептуальні підходи до пенсійного реформування в Україні // Україна: аспекти праці. – 2003 р.- №6.- C.3-7.
30. Піскуненко В. Моделювання пенсійного забезпечення в Україні// Економіст. - 2003.-№4.- С64-69
31. Свердел М.О. Вплив недержавних пенсійних фондів на соціально-економічну систему // Фінанси України 2005р. №8. – С.50 - 53.
32. Сорокін А. 2004 рік – подальші кроки пенсійної реформи// Вісник Пенсійного фонду України. - 2004.-№1(19)- С.17.
33. Юрзіца Е., Голіаш П. Пенсійна реформа – міжнародні порівняння //  Економічний Часопис. – 3-4’2005. – С.46-49.
34. Василик О.Д., Павлюк К.В. // Бюджетна система України . – К., 2004р. – С.419-434.
35. Панчук А.В., Федоренко Т.В. Доходи Пенсійного Фонду України: аналіз та перспективи. – 2004р. – С.94-100.
36. Матеріали з питань пенсійної реформи. Компанія ПАДКО, проект технічної допомоги Агенства США з міжнародного розвитку “Впровадження пенсійної реформи в Україні” // www.pension.kiev.ua