Підвищення ефективності управління експортно-імпортною діяльністю підприємства

Аналізуємо  платоспроможність (фінансової стійкості) підприємства за допомогою розрахунку таких показників (коефіцієнтів):

• коефіцієнта платоспроможності (автономії);
• коефіцієнта фінансування;
• коефіцієнта забезпеченості власними оборотними засобами;
• коефіцієнта маневреності власного капіталу.

Коефіцієнт  платоспроможності (автономії) - відношення власного капіталу підприємства до підсумку балансу підприємства, він показує питому вагу власного капіталу в загальній сумі засобів, авансованих у його діяльність.

Коефіцієнт  фінансування - співвідношення залучених та власних засобів і характеризує залежність підприємства від залучених засобів.

Коефіцієнт  забезпеченості власними оборотними засобами - відношення величини чистого оборотного капіталу до величини оборотних активів підприємства, він показує забезпеченість підприємства власними оборотними засобами.

Коефіцієнт  маневреності власного капіталу - відношення чистого оборотного капіталу до власного капіталу і показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто вкладена в оборотні засоби, а яка - капіталізована.

Таблиця 2.3

Показники платоспроможності (фінансової стійкості) ТОВ «Вент-Сервіс»

Показник	Розрахунок		Результат		Нормативне  значення
	2010	2011	2010	2011
Коефіцієнт  платоспроможності	460/10248	2367/20824	0,045	0,11	>0, 5
Коефіцієнт  фінансування	9788/460	18457/2367	21,28	7,8	<1
Коефіцієнт  забезпеченості власними оборотними засобами	(8383-9788)/ 8383	(18648-18457)/ 18643	-0,17	0,01	>0,1
Коефіцієнт  маневреності власного капіталу	460/8383	2367/18648	0,05	0,13	>0,4

 

Усі показники фінансової стійкості підприємства є нижчими нормативного значення, що свідчить про те, що воно є залежним від зовнішніх джерел фінансування.

Аналіз ділової  активності підприємства дає змогу  проаналізувати ефективність основної діяльності підприємства, що характеризується швидкістю обертання фінансових ресурсів підприємства.

Аналіз ділової  активності підприємства здійснюємо шляхом розрахунку таких показників:

• коефіцієнта оборотності активів;
• коефіцієнта оборотності дебіторської заборгованості;
• коефіцієнта оборотності кредиторської заборгованості;
• тривалості обертів дебіторської та кредиторської заборгованості;
• коефіцієнта оборотності матеріальних запасів;
• коефіцієнта оборотності основних засобів (фондовіддачі);
• коефіцієнта оборотності власного капіталу.

Коефіцієнт  оборотності активів - відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньої величини підсумку балансу підприємства, він характеризує ефективність використання підприємством усіх наявних ресурсів, незалежно від джерел їхнього залучення.

Коефіцієнт  оборотності дебіторської заборгованості - відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини дебіторської заборгованості, він показує швидкість обертання дебіторської заборгованості підприємства за період, що аналізується, розширення або зниження комерційного кредиту, що надається підприємством.

Коефіцієнт  оборотності кредиторської заборгованості - відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини кредиторської заборгованості, він показує швидкість обертання кредиторської заборгованості підприємства за період, що аналізується, розширення або зниження комерційного кредиту, що надається підприємству.

Строк погашення  дебіторської та кредиторської заборгованостей обчислюється як відношення тривалості звітного періоду до коефіцієнта оборотності дебіторської або кредиторської заборгованості підприємства, він показує середній період погашення дебіторської або кредиторської заборгованостей підприємства.

Коефіцієнт  оборотності матеріальних запасів - відношення собівартості реалізованої продукції до середньорічної вартості матеріальних запасів, він характеризує швидкість реалізації товарно-матеріальних запасів підприємства.

Коефіцієнт  оборотності основних засобів (фондовіддача) - відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної вартості основних засобів, він показує ефективність використання основних засобів підприємства.

Коефіцієнт  оборотності власного капіталу розрахований - чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини власного капіталу підприємства, він показує ефективність використання власного капіталу підприємства.

 

Таблиця 2.4

Показники ділової активності ТОВ «Вент-Сервіс»

Показник	Розрахунок		Результат		Нормативне значення
	2010	2011	2010	2011
Коефіцієнт  оборотності активів	25126/(7015+10254)/2	48390/(10248+20824)/2	2,9	3,1	> Збільшення
Коефіцієнт  оборотності кредиторської заборгованості	25126/16494/2	48390/28081/2	3.0	3,45	> Збільшення
Коефіцієнт  оборотності дебіторської заборгованості	25126/(3117+183+610+187) + (1318+335+316))/2	48390/(1318+330+316) + (7698+427+641+961)) /2	8.28	8.28	> Збільшення
Коефіцієнт  оборотності матеріальних запасів	44680/7762/2	19500/13785/2	2.89	0.7	> Збільшення
Коефіцієнт  оборотності основних засобів (фондовіддача)	25126/(1763+2688)/2	48390/(2688+3459)/2	2.8	3,9	> Збільшення
Коефіцієнт  оборотності власного капіталу	25126/(163+460)/2	48390/(460+2367)/2	20.0	8,56	> Збільшення
Строк погашення кредиторської заборгованості, днів	365/3	365/3,45	122	106	< Зменшення
Строк погашення  дебіторської заборгованості, днів	365/8,28	365/8,28	44	44	< Зменшення

 

Розрахувавши  коефіцієнти ділової активності підприємства (див. табл. 2.4.), можна зробити  висновок: всі показники відповідають нормативним значенням. Деякі показники мають позитивну тенденцію до змін: коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості, строк погашення кредиторської заборгованості, коефіцієнт оборотності матеріальних запасів. Термін погашення дебіторської заборгованості не змінюється. Також знижується ефективність використання власного капіталу підприємства.

 

 

2.2. Аналіз системи  управління експортно-імпортною  діяльністю ТОВ «Вент-Сервіс»

 

Зовнішньоекономічна діяльність завжди була і залишається важливою складовою суспільного розвитку України, незважаючи на зміни в політичній ситуації, економічній кон'юнктурі та правовому середовищі країни.

Роль її посилюється  з часу набуття незалежності українською  державою, яка намагається зайняти гідне місце в міжнародних економічних інтеграційних процесах. За таких умов входження кожної країни у наступне тисячоліття вимагає проведення відповідних політичних, економічних та соціальних реформ, які стануть в майбутньому запорукою плідного співробітництва у міжнародному масштабі.

Виходячи на міжнародні ринки, кожному підприємству насамперед необхідно вибрати найбільш придатний вид зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно статуту  ТОВ «Вент-Сервіс» має право  самостійно здійснювати зовнішньоекономічну  діяльність у будь-якій сфері, пов'язаній з предметом його діяльності, керуючись принципом самофінансування. При здійсненні зовнішньоекономічної діяльності товариство користується повним обсягом прав суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності відповідно до чинного законодавства України.

Товариство  з обмеженою відповідальністю «Вент-Сервіс» у 2009 році вийшло на міжнародний ринок. У січні 2011 р. товариство займалося операціями з давальницькою сировиною.

Комплектуючі  до установок імпортуються з Італії, Словаччини, Німеччини, Китаю, Росії. При імпорті потрібно сплатити: митні формальності, мито, ПДВ.

Експорт - це невід'ємна частина зовнішньоекономічної діяльності. Експортні операції здійснюється на основі контракту обох сторін та на основі договору.

Експорт здійснюється у Молдову, Вірменію, Росію та Грузію.

При експорті товару сплачується тільки митні збори  у розмірі 0,2% від митної вартості товару.

При імпорті  та експорті товарів укладаються відповідні договори (див. Додатки Е, Є), до яких додаються специфікації на товар та інвойси (див. Додатки Ж, З. І, Й).

На даний  час ведуться маркетингові дослідження  щодо можливостей розширення ринків постачання продукції на експорт та на розширення ринку збуту у Росії.

ТОВ «Вент-Сервіс»  займається зовнішньоекономічною діяльністю не так довго, тому йому необхідно й надалі розвивати її.

Все це так чи інакше вимагає від ТОВ «Вент-Сервіс» удосконалювати технологію та завойовувати нові ринки збуту своєї продукції.

Для ефективного  здійснення зовнішньоекономічної діяльності на рівні підприємства необхідна адекватна умовам його роботи структура керування. На даному товаристві основні функції в цій сфері виконують два відділи: відділ експорту та відділ постачання.

 На ринках підприємство постійно зіштовхується з конкуренцією у всіляких її проявах: пряма конкуренція - фірми, що випускають аналогічні продукти зі схожими технічними показниками; непряма конкуренція - фірми, що випускають інші види продукції.

Метою підприємства при виході на зовнішній ринок  і здійсненні експортних операцій є  одержання прибутку від експорту. Причому даний прибуток повинний бути більше можливого прибутку при реалізації товару на внутрішньому ринку, інакше витрати на організацію експортних операцій є недоцільними і неефективними.

Необхідною  умовою для успішного проведення експортних операцій є аналіз їхньої ефективності з метою встановлення найбільш оптимальної структури експорту і прийняття обґрунтованих рішень в області керування.

Розглянемо  методику аналізу ефективності експорту даного товариства.

При експорті підприємство несе наступні витрати:

- собівартість  експортованого товару;

- транспортні  витрати

- організаційні  витрати. 

Під собівартістю товару розуміються витрати на виробництво  товару підприємством. Транспортні  витрати містять у собі витрати  на транспортування товару, що несе підприємство-експортер.

Організаційні витрати - це витрати підприємства на укладання контракту, мито і збори  під час перевезення товару через  митний кордон і т.д.

Разом ці витрати (транспортні та організаційні) становлять 7% від собівартості експортного товару.

Таким чином, експортні  витрати дорівнюють сумі собівартості товару, транспортних витрат і організаційних витрат.

Експортний  дохід підприємства - це валютний виторг, що надходить на розрахунковий рахунок підприємства. У більшості випадків експортний дохід повинний бути представлений у гривневому еквіваленті.