Підвищення ефективності управління експортно-імпортною діяльністю підприємства

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

Мукачівський  державний університет

 

Кафедра менеджменту та управління економічними процесами

 

 

 

 

 

КУРСОВА  РОБОТА

з дисципліни «Менеджмент  зовнішньоекономічної діяльності»

на тему

«Підвищення ефективності управління експортно-імпортною

діяльністю  підприємства»

(за матерілами ТОВ «Вент-Сервіс»)

 

 

 

Виконала:

студентка групи МЗД - 11(с)

спеціальності 7.03060104 «Менеджмент зовнішньо-економічної діяльності»

 

Науковий керівник:

 

 

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП             

 

Розділ 1. Теоретичні засади управління експортно-імпортною діяльністю підприємств

1.1. Сутність  управління зовнішньоекономічною  діяльністю підприємств 

1.2. Регулювання  експортно-імпортної діяльності  в Україні   

Розділ 2. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «Вент-Сервіс»

2.1. Організаційно-економічна  характеристика діяльності ТОВ  «Вент-Сервіс»          

2.2. Аналіз системи  управління експортно-імпортною  діяльністю ТОВ «Вент-Сервіс»           

Розділ 3. Шляхи підвищення ефективності управління експортно-імпортною діяльністю ТОВ «Вент-Сервіс»

 

ВИСНОВКИ             

Список використаної літератури       

Додатки            

 

 

ВСТУП

 

На початку XXI століття відбувається значний розвиток міжнародних економічних відносин. Одним із найважливіших елементів механізму управління міжнародними економічними відносинами, що здійснюються шляхом проведення комерційних операцій, є зовнішньоекономічна діяльність.

На даному етапі розвиток світогосподарських зв'язків характеризується розширенням усіх форм міжнародних економічних відносин на основі швидкого росту продуктивних сил, який обумовлений прискоренням науково-технічного прогресу. Наслідком цього є постійно зростаюча концентрація виробництва й збільшення його розмірів, що сприяє розвитку міжнародної спеціалізації і кооперації виробництва.

В результаті проведення економічних реформ в  зовнішній сфері сформувалось два поняття: «зовнішньоекономічні зв'язки» (ЗЕЗ) і «зовнішньоекономічна діяльність» (ЗЕД).

На відміну  від ЗЕЗ, які являють   комплексну систему різноманітних форм міжнародного співробітництва держав і їх суб'єктів в усіх галузях економіки, ЗЕД висвітлює зовнішньоекономічну діяльність на рівні виробничих структур (фірм, організацій, підприємств, об'єднань і т.д.). ЗЕД можна визначити як сферу господарської діяльності, пов'язану з міжнародною виробничою й науково-технічною кооперацією, експортом і імпортом продукції, виходом підприємства на зовнішній ринок.

Основними мотивами розвитку ЗЕД на рівні підприємства можуть бути:

• розширення ринку збуту своєї продукції за національні межі з метою максимізації прибутку;
• закупка необхідної сировини, комплектуючих виробів, нових технологій і обладнання;
• залучення інжинірингових та інших послуг для потреб виробництва з урахуванням їх унікальності, більш вищої якості і низьких цін в порівнянні з внутрішнім ринком;
• залучення іноземних інвестицій з метою модернізації виробництва, зміцнення експортного потенціалу і конкурентних позицій на світових товарних ринках;
• участь в міжнародному розподілі праці, спеціалізації і кооперуванні виробництва з метою успішного розвитку своєї економіки.

ЗЕД - це самостійна діяльність підприємства, яка являється, з одного боку, складовою частиною господарської діяльності підприємства, а з другого - такою частиною його діяльності, яка здійснюється на міжнародному рівні, у взаємозв'язку з господарськими суб'єктами інших країн.

На сьогоднішній час умовами успішного розвитку зовнішньоекономічного комплексу являються:

• зміцнення і нарощування експортного потенціалу;

• активна участь в різних формах міжнародного спільного підприємництва;

• підвищення конкурентоздатності підприємств і виробничо-господарського комплексу;
• розширення самостійної діяльності підприємств, фірм регіонів країни в здійсненні зовнішньоекономічної діяльності.

Вивчення  особливостей зовнішньоекономічної діяльності підприємств є актуальним, так як сучасні українські організації, які хочуть досягти максимального успіху, повинні орієнтуватися на зовнішній ринок, а не тільки на внутрішній.

Метою даної  курсової роботи є знаходження можливих шляхів покращення експортно-імпортної діяльності, опираючись на власний аналіз ситуації, що склалася в даний час на підприємстві у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Завдання – охарактеризувати та проаналізувати виробничо-господарську та зовнішноекономічну діяльність пдприємства.

Об’єктом дослідження є товариство з обмеженою відповідальністю «Вент-Сервіс».

 

Розділ 1. Теоретичні засади управління експортно-імпортною  діяльністю підприємств

 

1.1. Сутність  управління зовнішньоекономічною  діяльністю підприємств 

 

Історично першою й такою, що тривалий час домінувала за обсягами операцій, формою міжнародного співробітництва, була міжнародна торгівля товарами та послугами. З погляду окремої національної держави така торгівля відбувається як експорт товарів і послуг, а також їх імпорт. Ця економічна діяльність може відбуватися за участі як приватних суб'єктів підприємництва, так і безпосередньо держави.

Вихід на зовнішній  ринок самостійних суб'єктів господарської  діяльності повинен сприяти пристосуванню  економіки до системи світогосподарських відносин, формуванню економіки відкритого типу. Прагнення отримати прибуток більший, ніж усередині країни, спонукає підприємства виходити на міжнародний ринок. Згідно з чинним законодавством, підприємство має право самостійно визначати форми, методи та обсяги праці на зовнішньому ринку.

Організація ЗЕД - дуже складна і клопітка робота. Вона вимагає уважного опрацювання  таких питань як коньюктура ринку, потенціальні покупці і продавці, встановлення ділових контактів з ними, проведених переговорів, підписання угод і т.д. Тому, для ефективного керівництва ЗЕД на рівні підприємства, необхідна адекватна до умов його роботи структура управління.

Зовнішньоекономічна діяльність пов'язана з проведенням  різними господарськими суб'єктами ділових операцій на закордонних ринках. У Законі України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (Ст.1), прийнятому 16 квітня 1991р., зазначено, що: «Зовнішньоекономічна діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності заснована на взаємовідносинах як  на території України, так і за її межами». Тому очевидно, що зовнішньоекономічна діяльність включає два види ділових операцій: операції українських суб'єктів господарювання за межами України та закордонних господарських суб'єктів із різних країн на території нашої країни.

Значення зовнішньоекономічної діяльності в розвитку всіх країн, у  тому числі й України, постійно зростає. Історичний досвід підтверджує вигідність розширення участі країн у міжнародному поділі праці і різноманітних формах міжнародного бізнесу. І навпаки, згортання зовнішньоекономічної діяльності неминуче призводить до уповільнення соціально-економічного розвитку країни, виникнення складних проблем, які неможливо вирішити не лише в економіці, але і в інших сферах суспільного життя. Тому процес глобалізації та інтернаціоналізації господарського життя можна вважати закономірним з огляду на посилення взаємозалежності між країнами і зростаючу схожість їх економік.

У сучасному  світі чіткіше простежується  тенденція до інтеграції в міжнародному економічному просторі. Доказом цього є тісна взаємозалежність виробництва і міжнародної торгівлі. Сьогодні більшість товарів надходить на ринок через зовнішню торгівлю або виготовляється з використанням складників, що завозяться з-за кордону.

Процеси економічної  інтеграції неоднозначні. Спостерігається  підвищення ефективності виробництва  за рахунок поглиблення спеціалізації. Завдяки зростанню торгівлі посилюється  економічна активність у багатьох країнах.

Процес входження  України в систему світогосподарських зв'язків багато в чому залежить від якості прийняття управлінських рішень у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Міжнародні ділові операції, як і внутрішні, є результатом визначених управлінських дій: прогнозування і планування, організації, мотивації, керівництва, контролю і т.д.

Звичайно, всі  зазначені функції менеджменту  в зовнішньоекономічній діяльності мають істотні особливості. Наприклад, у процесі планування варто враховувати міждержавні відносини, що впливають на вибір партнерів.

Маркетинг зовнішньоекономічної діяльності базується на вивченні міжнародних  ринків, особливостей запитів іноземних  клієнтів, просування товарів і послуг на закордонні ринки здійснюється з  урахуванням місцевих традицій і  численних обмежень і т.д. По-іншому виглядає і функція організації в зовнішньоекономічній діяльності. Скажімо, перед підприємством, що виходить на закордонні ринки, відразу ж виникає запитання: створювати за кордоном свої підрозділи чи шукати там закордонних посередників? Це специфіка організації зовнішньоекономічної діяльності.

Схожі проблеми виникають і в інших аспектах управління зовнішньоекономічною діяльністю. В результаті це приводить до того, що із загальної системи управління рано чи пізно при збільшенні обсягу міжнародних операцій виділяється порівняно відособлена підсистема управління (менеджменту) зовнішньоекономічною діяльністю.

Менеджмент  зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) пов'язаний із застосуванням загальних  ідей і концепцій менеджменту  у всіх формах зовнішньоекономічної діяльності (експорті й імпорті товарів і послуг, лізингових операціях, прямому інвестуванні і т.д.). Сутність менеджменту зовнішньоекономічної діяльності полягає в комплексному дослідженні та моделюванні міжнародного середовища у поєднанні з налагодженою взаємодією всіх підрозділів і посадових осіб організації/установи в інтересах продуктивного досягнення визначених зовнішньоекономічних стратегій.

Отже, звернімо увагу на такі три ключові моменти. По-перше, менеджмент ЗЕД є визначеним процесом, що, насамперед, включає вивчення і проектування елементів міжнародного середовища: закордонних партнерів, рівня цін, митних правил, міжнародних норм і звичаїв та ін. У цій частині акцент робиться не тільки на аналіз та оцінку майбутніх міжнародних операцій, але і на проектування взаємовідносин з урахуванням визначених процедур. Цей елемент менеджменту становить майже половину чинників успіху   міжнародному бізнесі.

По-друге, необхідно  домагатися ефективної взаємодії не тільки між працівниками зовнішньоекономічних підрозділів, але і між усіма службами підприємства, що і визначає успіх на міжнародних ринках. Тому менеджмент ЗЕД, безумовно, включає і зусилля інших працівників у просуванні товарів фірми на зовнішні ринки. Наприклад, начальник відділу технічного контролю, організовуючи систему перевірки експортного товару на предмет відповідності умовам зовнішньоторговельного контракту, є важливою ланкою функції контролю в менеджменті ЗЕД.

По-третє, потрібно наголосити на продуктивному досягненні всією організацією обраних зовнішньоекономічних цілей. Це значить, що критерієм якості менеджменту ЗЕД є не тільки успіх сам по собі (досягнення цілей), але і ціна цього успіху (витрати ресурсів, продуктивність).

Менеджмент  зовнішньоекономічної діяльності тісно  пов'язаний із міжнародним менеджментом. Останній є не що інше, як управління транснаціональними компаніями. Оскільки зовнішньоекономічна діяльність включає взаємодію національних і транснаціональних компаній - вона передбачає взаємодію зовнішньоекономічних  підрозділів   із   міжнародними відділеннями багатонаціональних корпорацій. При цьому для транснаціональних компаній пріоритетне значення має універсальний міжнародний підхід, а дії в кожній із країн є наслідком цього підходу. Зовнішньоекономічна діяльність у цьому відношенні суперечлива за своєю природою: головним є репрезентування внутрішньонаціональних  операцій компанії, а міжнародна діяльність є наслідком внутрішньонаціональних успіхів.

Щодо таких  категорій, як міжнародні  фінанси, міжнародна логістика, міжнародне право та ін., то кожна з них має власні функціональні основи і закономірності. Міжнародні аспекти при цьому відіграють визначальну роль.

Зовнішньоекономічна діяльність підприємств будь-якої країни не може ігнорувати закономірності здійснення кожної зі згаданих  функцій міжнародного бізнесу: фінансів, логістики, права, персоналу та ін. Тому менеджмент зовнішньоекономічної діяльності базується на функціональних складових міжнародного бізнесу такою мірою, якою це має відношення до операцій даного підприємства. При цьому сам менеджмент зовнішньоекономічної діяльності ґрунтується на визначених принципах.