Підготовка зовнішньоторговельної угоди з імпорту взуття

       Е[pic]

       де Е[pic]  - альтернативний коефіцієнт ефективності  імпорту товарів споживання,

       В[pic] - вартість  вітчизняного товару, аналогічного  імпортному, інші елементи формули.

       Якщо  Е[pic][pic] 1, імпорт товару є ефективним.

       Отже, Е[pic]  = (3200000 – 1515000)/(2800000-1200000) = 1,05, таким  чином імпорт товару ефективний.

       Отже, Інтертоп  закупив продукцію по ціні 150 грн. (15 євро) пара взуття.

       Звідси  собівартість продукції: 150*10000 = 1500000 грн.

       Витрати  на пакування та зберігання = 15000 грн.

       Валові  витрати (без ПДВ) = 1500000+15000= 1515000 грн.

       ПДВ = 1515000*0,2 (20%) = 303000 грн.

       Митні  збори (15%) = 1515000*0,15=227250 грн.

       Валові  витрати (з ПДВ) = 1515000+303000+227250 = 2045250  грн.

       Клієнт  згодний придбати у Інтертоп  одну пару взуття за 320 грн.

       Прибуток  від реалізації: 320*10000-2045250 = 1154750 грн.

       Податок  на прибуток: 1154750*0,25 (25%) = 288687 грн.

       Чистий  прибуток: 1154750-288687 = 866063 рн.

       Рентабельність  угоди: (866063/3200000)*100% = 27  %

       Отже, угода  прибуткова.

       Розрахунок  базового і альтернативного коефіциенту  ефективності імпорту показав,  що імпорт товару ефективний.

 

Висновки

 

       Зовнішньоекономічна  діяльність об'єктивно є невід'ємною  частиною економіки кожної певною  мірою економічно розвинутої  держави.

       Характерно, що перші заходи в галузі  реорганізації економіки в Україні  були здійснені насамперед у  сфері зовнішньоекономічної діяльності  ще в рамках колишнього СРСР. Це поклало початок лібералізації  зовнішньоекономічної діяльності  в Україні, і, насамперед, завдяки  ослабленню державної монополії  в цій галузі, забезпечення безпосереднього  виходу на зовнішні ринки виробничих  підприємств, об'єднань та інших  господарських організацій.

       Багато  проблем виникає й у сфері  формування системи управління  господарської і зовнішньоекономічної  діяльності.

       Дотепер  не вироблена комплексна система  управління соціально-економічними  процесами в сучасній Україні,  не вироблена науково обґрунтована  концепція управління в цей  складний перехідний період, і,  зокрема, не визначені на досить  тривалий період державні заходи  регулювання зовнішньоекономічної  діяльності, на основі яких її  учасники могли б планувати  і розраховувати свої дії.

 

Список використаних літературних джерел

 

         1. Закон України “Про зовнішньоекономічну  діяльність”. Відомості Верховної  Ради України. – 1992. – №19.

         2. Закон України “Про режим іноземного  інвестування”. Відомості Верховної  Ради України. – 1996. – №19.

         3. Митний кодекс України від  12 грудня 1991 р. Відомості Верховної  Ради України. – 1992.– №16.

         4. Декрет Кабінету Міністрів України  “Про систему валютного регулювання  і валютного контролю”. Відомості  Верховної Ради України. –  1993.– №17.

         5. Декрет Кабінету Міністрів України  “Про єдиний митний тариф України”. Відомості Верховної Ради України.  – 1993.– №12.

         6. Про митне оформлення товарів  (групи УКТ ЗЕД 61-64).ДЕРЖАВНА  МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ.  КИЇВСЬКА  РЕГІОНАЛЬНА МИТНИЦЯ. ДОРУЧЕННЯ  N 62 від 21.05.2004 / http://www.uazakon.com/document/fpart71/idx71670.htm

         7. http://shoes.lg.ua

         8. Зроблено в Україні, але не  для українців. Наталія БІЛОУСОВА,  «День» / http://www.day.kiev.ua/290619?idsource=278640&mainlang=ukr

         9. РОБОЧЕ ВЗУТТЯ: що потрібно знати  про якість / http://ukr.ozon.com.ua/news_27.08.09

        10. www.reportlinker.com - World Footwear Market

        11. http://www.sunwukong.ws - The Development Of The Global Footwear Industry And The Consumer Market Profile

        12. http://www.intertop.ua/ru/brands/clarks.html

        13. Гринько  И.С.  Внешнеторговые сделки   . – Сумы.: Фирма «Реал», 1998. – 464 с.

        14. Зовнішньоекономічна  діяльність. – Донецьк: КП «Регіон», 1998. – 292 с.

        15. Зовнішньоекономічна  діяльність підприємств: Навч. посіб.  Для вузів / Ю.Г.Козак. – К.: ЦУЛ, 2006. – 792 с.

        16. Зовнішньоекономічна  діяльність підприємств: Навч. посіб.  Для вузів / Ю.В.Макогон. – К.: ЦУЛ, 2006. – 424 с.

        17. Лук’яненко  Д. Г., Поручник А. М., Циганкова  Т. М. Міжнародна економіка:  Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 1999. — 73 с.

        18. Менеджмент  зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посіб. / А.А.Кириченко. – К.: Знання-Прес, 2002. – 384 с.

        19. Менеджмент  зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посіб. / І.І.Дахно. – К.: ЦУЛ, 2006. – 304 с.

        20. Міжнародна  економіка: Підручник / А.П. Румянцев, Г.Н. Климко, В.В. Рокоча та ін.; За ред.. А.П.Румянцева. – 3-тє  вид., перероб. І доп. – К.: Знання, 2006. – 479 с.

        21. Науменко  В.П., Пашко П.В., Руссков В.А. Митне  регулювання зовнішньоекономічної  діяльності в Україні. — К. : Знання, 2004. — 404с.

        22. Новицький  В.Є. Міжнародна економічна діяльність  України. К.: КНЕУ, 2003. – 946 с.

        23. Управление  внешнеэкономической деятельностью:  Учебное пособие / А.И.Кредисов, С.Н.Березовенко,  В.В.Волошин и др. – К.: Феникс, 1996. – 420 с.

 

Додатки

 

Пояснення до УКТ ЗЕД

РОЗДІЛ XII

ВЗУТТЯ, ГОЛОВНІ УБОРИ, ПАРАСОЛІ ВІД ДОЩУ ТА СОНЦЯ,

ПАЛИЦІ, ХЛИСТИ, БАТОГИ ТА ЇХ ЧАСТИНИ;

ПІР'Я ОБРОБЛЕНЕ І ВИРОБИ З НЬОГО; ШТУЧНІ КВИТИ;

ВИРОБИ З ВОЛОССЯ ЛЮДИНИ

Група 64

Взуття, гетри та аналогічні вироби; їх частини   

 Примітки:   

1. Ця група не включає:    

 а) вільне взуття  або взуття з тонким захисним  покриттям (наприклад паперовим  або полімерним матеріалом) без  прикріпленої підошви. Ці товари  класифікуються у відповідності  з матеріалом, з якого вони  виготовлені;   

 б) взуття з текстильних  матеріалів, без приклеєної, пришитої  або прикріпленої іншим способом  зовнішньої підошви (розділ XI);   

 в) взуття, що використовувалося,  з товарної позиції 6309;   

 г) вироби з азбесту  (товарна позиція 6812);   

 ґ) ортопедичне взуття  та ортопедичні пристосування,  або їх частини (товарна позиція  9021);   

 д) взуття іграшкове  та взуття, до якого прикріплені  ковзани, льодові або роликові; вироби для захисту великої  гомілкової кістки та інші  вироби захисного призначення  для спорту (група 95).   

2. У товарній позиції  6406 до терміну "частини" не  включаються шипи, протектори, пістони,  гачки, пряжки, галуни, помпони, шнурки  та інші додаткові речі, класифіковані  у відповідних товарних позиціях, а також ґудзики та інші  товари, які включаються до товарної  позиції 9606.   

3. У цій групі:   

 а) терміни "гума" і "полімерні матеріали"  означають будь-які текстильні  матеріали, покриті гумою або  полімерним матеріалом, який видно  неозброєним оком; при цьому не  береться до уваги зміна кольору,  спричинена нанесенням такого  покриття;   

 б) термін "натуральна  шкіра" стосується виробів  товарних позицій 4104 - 4109.   

4. За умови відповідності  примітці 3 до цієї групи:   

 а) матеріалом верхньої  частини взуття вважається матеріал, що має найбільшу площу зовнішньої  поверхні, без урахування аксесуарів  та деталей зміцнення, таких  як окантовки, штафірки, оздоблення, пряжки, клапани, пістони та подібні  деталі;   

 б) основним матеріалом, з якого виготовлено підошву  для взуття, вважається матеріал, що має найбільшу площу дотику  поверхні з ґрунтом. При цьому  до уваги не беруться шипи, ремінці, гвіздки, протектори  або подібні деталі.   

 Примітка до підпозицій:    

1. У підпозиціях 6402 12, 6402 19, 6403 12, 6403 19 та 6404 11 термін "спортивне  взуття" означає лише:   

 а) взуття, призначене  для занять спортом або оснащене  шипами чи пристосуваннями для  кріплення: гачками, шнурками, планками  або подібними деталями;   

 б) взуття для ковзанярського, лижного, гірськолижного спорту, для спортивної боротьби, боксу  і велоспорту.   

 Додаткова примітка:   

 У примітці 4 а) термін "деталі зміцнення" означає  будь-які частини матеріалів (наприклад,  полімерних або шкіряних), прикріплених  до зовнішньої поверхні взуття, що надають йому міцності, прикріплених або ж не прикріплених до підошви. У разі зняття таких деталей зміцнення видимий матеріал повинен мати характерні риси верху взуття, а не підкладки.   

 Під час визначення  матеріалу, з якого виготовлено  верх взуття, слід брати до  уваги частини взуття, закриті  аксесуарами або деталями зміцнення.

Загальні положення   

 За деякими винятками  (див. зокрема винятки, наведені  наприкінці Загальних положень), до товарних позицій 6401-6405 цієї  групи включаються різні типи  взуття (включаючи калоші), незалежно  від його розміру і фасону, з вказівкою конкретного призначення  взуття, способу його виробництва  чи матеріалів, з яких взуття  виготовляється.   

 У цій групі термін  “взуття», проте, не означає одноразове  взуття або взуття, покрите недовговічним  матеріалом (папером, листовим полімерним  матеріалом і т.д.) без підошви,  що прикріплюється. Ці товари  класифікуються відповідно до  матеріалу, з якого вони виготовлені.    

 А. Взуття, що включається  до цієї групи, може бути  різним: від сандалій з верхом, що складається лише з регульованих  ремінців чи шнурків, до чобіт  з високою халявою (верх яких  закриває гомілку і стегно, такі  чоботи можуть мати ремені  і т.д. для закріплення на  поясі для кращої підтримки). У  цю групу включаються:   

1. Повсякденні та домашні  туфлі на високому каблуці  чи без каблука.   

2. Черевики, напівчеревики,  чоботи та чоботи з високою  халявою.   

3. Сандалі різних фасонів,  “еспадрильї” (взуття з верхи  з полотна, парусини та підошвою  з плетеного рослинного матеріалу), тенісні туфлі, кросівки, купальні  тапочки та інше різноманітне  взуття.   

4. Спеціальне спортивне  взуття, призначене для занять  спортом або оснащене пристосуваннями  для кріплення: цвяхами, кілочками,  стопорами, затискачами, обвідками  або аналогічними деталями, та  ковзанярські черевики, лижні черевики, гірськолижні черевики, взуття для  спортивної боротьби, для боксу  і велоспорту (див. примітку 1 до  підпозицій цієї групи).   

 Проте до цієї групи  не включається взуття, прикріплене  до роликових ковзанів, або взуття  з ковзанами, прикріпленими до  підошов (товарна позиція 9506).   

5. Танцювальні тапочки.   

6. Домашнє взуття (наприклад,  кімнатні тапочки).   

7. Взуття, цілком виготовлене  з одного куска матеріалу, як, наприклад, взуття, одержуване формуванням  гуми чи полімерних матеріалів, а також взуття, вирізане з  одного куска дерева.   

8. Інші види взуття, спеціально  призначені для захисту від  олив, мастил, хімічних речовин або  холоду.   

9. Калоші або боти, які  надягаються поверх іншого взуття; у деяких випадках вони бувають  без каблука.   

10. Одноразове взуття з  прикріпленою підошвою, розраховане,  як правило, лише на одноразове  використання.   

 Б. Взуття, розглянуте  в цій групі, може бути виготовлено  з будь-якого матеріалу (гуми, шкіри, полімерних матеріалів, дерева, пробки, текстильних матеріалів, включаючи  повсть (чи фетр) та неткані матеріали,  з хутра, плетених матеріалів  і т.д.) крім азбесту. Взуття  може містити в будь-яких пропорціях  матеріали, зазначені в групі  71.   

 Проте у цій групі  класифікація взуття, яка наведена  в товарних позиціях 6401-6405, проводиться  відповідно до матеріалу, з  якого виготовляються підошва  і верх взуття.   

 В. Термін “підошва”  у тому контексті, в якому  він використовується в товарних  позиціях 6401-6405, означає ту частину  взуття (крім прикріпленого каблука), яка під час носіння контактує  з ґрунтом. Під час класифікації  основним матеріалом підошви  буде вважатися матеріал підошви,  площа дотику якого з ґрунтом  під час носіння є найбільшої. Визначаючи основний матеріал, з  якого виготовлена підошва, прикріплені  аксесуари та зміцнювальні деталі, такі як шипи, ремінці, цвяшки, протектори або подібні пристосування  [елементи], що покривають частину  підошви, не беруться до уваги  (див. примітку 4б до цієї групи).    

 Якщо взуття виготовляється  з одного куска (наприклад,  сабо) і не має прикріпленої  підошви, в якій немає потреби,  класифікація проводиться відповідно  до матеріалу, з якого виготовлений  низ взуття.   

 Г. Класифікуючи взуття, що включається в цю групу,  потрібно також брати до уваги  матеріал, з якого виготовляється  верх взуття. Верхом взуття вважається  частина, розташована над підошвою. Проте для деяких видів взуття  з полімерною формованою підошвою  або для взуття типу мокасин  американських індіанців підошва  і верх, повністю або частково, виготовляються з одного куска  матеріалу, що утруднює визначення  границі між підошвою і верхом. У таких випадках під верхом  слід вважати ту частину взуття, що закриває стопу збоку і  зверху. Розмір верху суттєво  змінюється залежно від різних  видів взуття. Верх взуття може  закривати стопу і гомілку  цілком, а також і стегно (наприклад,  у чоботях для рибного лову - “болотних”), а може складатися  всього лише з ремінців чи  тасьм (наприклад, у босоніжках).