Особливості менеджменту в некомерційних організаціях

    1. Кредитна спілка завжди створюється  і діє на базі певної монолітної  спільноти людей, які об’єднані  відповідно до їх інтересів,  спільної діяльності або компактного  місця проживання. Така спільнота виступає в якості поля членства для своєї кредитної спілки. В Україні полями членства для кредитних спілок  можуть бути трудові колективи, громадські організації, професійні спілки, церковні приходи та територіальні громади. Ця ознака відрізняє кредитні спілки від будь-яких суб’єктів підприємницької діяльності, які засновує довільна група осіб, об’єднаних з метою отримання прибутку в процесі господарського обороту вкладених інвестицій.

    2. Кредитні спілки надають послуги  лише своїм членам. Таким чином,  на відміну від суб’єктів підприємницької діяльності в кредитній спілці члени одночасно виступають в якості власників та клієнтів. Очевидно, що членам-власникам немає сенсу “заробляти” прибуток на собі ж як членах-клієнтах, а єдиним завданням спілки є забезпечення найдешевших послуг членам за рахунок акумульованих ними ж фінансових ресурсів.

    3. В кредитній спілці немає засновників  та статутного фонду з точки  зору традиційного трактування  цих понять щодо суб’єктів  підприємницької діяльності. Будь-який  член, незалежно від моменту його  вступу в спілку, має ті самі  управлінські і майнові права,  що і перші 50 засновників. Кредитна  спілка є відкритою організацією, в якій гарантується вільний  вступ і вихід із членів  спілки.

    4. Кожний член спілки, незалежно  від розміру його вкладів, має  право 1 голосу в питаннях управління  кредитною спілкою. Отже, кредитна спілка як добровільне об’єднання громадян не може контролюватися обмеженою кількістю людей, що є запорукою захисту інтересів всіх без виключення членів та побудови роботи спілки на зассадах довір’я та взаємодопомоги.

    5. Управління кредитною спілкою здійснюється відповідно до принципів демократичного самоуправління. Найвищим органом управління спілкою є Загальні збори членів, які скликаються принаймні 1 раз на рік. Збори обирають з числа членів три статутних органи, що діють в період між Зборами, а саме: Правління (оперативне управління поточною діяльністю, формування портфелю послуг та процентної політики), Кредитний комітет (реалізація кредитної політики щодо надання та супроводження позичок членам спілки) та Наглядовий комітет (нагляд за діяльністю органів управління спілкою). Всі ці органи працюють на громадських засадах. У випадку необхідності за рішенням Правління спілки може створюватися платна Виконавча дирекція.

    6.  Кредитна спілка не займається  жодною іншою господарською діяльністю  крім надання  кредитних і ощадних послуг своїм членам. Ця ознака зумовлена тим, що діяльність кредитної спілки як організації, яка не має на меті отримання прибутку, спрямована власне на надання конкретних послуг, що і визначає її вузьку спеціалізацію щодо можливих напрямів використання акумульованих за рахунок заощаджень членів фінансових ресурсів.

    7. Кредитна спілка створюється  і діє в першу чергу для забезпечення можливості членам  отримати кредит на сприйнятних для них умовах. Відсотки, отримані спілкою за кредитами, складають її дохід, який надалі направляється на формування фондів та нарахування відсотків на вклади членів.

    8. Кредитна спілка за своєю природою є не лише ефективним механізмом взаємокредитування своїх членів, але й громадською організацією. Тому спілка за рішенням Загальних зборів чи органів управління  може надавати організаційну та фінансову підтримку для реалізації різноманітних громадських ініціатив та гуманітарних програм в інтересах своїх членів, а також здійснювати благодійницьку діяльність та соціальні проекти для дітей, інвалідів та інших найменш соціально захищених категорій населення [15].  

    Кредитівка  створена за принципом об'єднання  групи людей, які разом навчаються та працюють. Вона об'єднує студентів, професорсько - викладацький склад  та інших працівників НаУКМА. Кредитна спілка "Поміч" НаУКМА почала працювати  в червні 1997 року і станом на 1 січня 2009 року нараховує 601 особу.   

      Кредитівка  зареєстрова як юридична особа (свідоцтво  про державну реєстрацію № 219159 від 15.04.2004 р.) та, у відповідності з  Законом України "Про кредитні спілки", - як фінансова установа (свідоцтво Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 321 від 15 квітня 2004 р.).

     У Національному університеті “Києво-Могилянська  академія” з 1995 року працює кредитна спілка “Поміч” НаУКМА, зареєстрована  як фінансова установа (свідоцтво  КС №89 від 15.04.2004 р., ліцензія на надання  фінансових послуг серія АБ №270292). Її членами є понад 700 осіб: переважно  працівники університету та студенти. Головою Спостережної ради спілки є  В. С. Брюховецький — почесний президент НаУКМА. Головна мета спілки — надання кредитів під невисокі порівняно з банками відсотки. Пропонуємо скористатися нашими послугами.

     По-перше. Ви можете взяти у нас кредит. Кредити надаються тільки членам спілки, тобто майбутнім студентам (або батькам, жителям Києва). Тому треба оформити членство у кредитній спілці. При цьому сплачуються вступний (безповоротний) внесок у розмірі 20 грн. і перший щомісячний членський внесок у розмірі 5 грн. Кредит надаватиметься з укладенням:  
а) договору про кредит;  
б) договору поруки;  
в) довідки з місця роботи одного з батьків.

     Тому  потрібна присутність як студента (для  написання заяви про вступ  до спілки, заяви на кредит та підписання договору про кредит), так і одного з батьків або інших поручителів (для підписання договору поруки).  

     Кредитівка  створена за принципом об'єднання  групи людей, які разом навчаються та працюють. Вона об'єднує студентів, професорсько - викладацький склад  та інших працівників НаУКМА. Кредитна спілка "Поміч" НаУКМА почала працювати  в червні 1997 року і станом на 1 січня 2009 року нараховує 601 особу.   

      Кредитівка  зареєстрова як юридична особа (свідоцтво  про державну реєстрацію № 219159 від 15.04.2004 р.) та, у відповідності з  Законом України "Про кредитні спілки", - як фінансова установа (свідоцтво Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 321 від 15 квітня 2004 р.) [16].   
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     РОЗДІЛ 3. Проблеми розвитку некомерційних організацій в Україні 

     Громадські  організації в Україні досить активно розвинули свою діяльність за останнє десятиріччя, і зараз  відзначаються великою кількістю  на терені України, розвинутими видами діяльності, потужнім професійним складом  з багатим досвідом суспільної роботи та активними відносинами з партнерами з інших країн. Крім того, вони надають  гарні можливості для самореалізації, особливо для молодих людей, обстоюють  гнучкість та новаторство, виступають за реформи та швидко пристосовуються  до змін.

     Не  зважаючи на це, «третій сектор»  України, так само, як і політичні  сили, і сфера бізнесу, ще перебуває  в перехідному періоді розвитку, який характеризується інституційною  неоформленістю та фінансовою нестабільністю, що спричиняє також і нестабільну  діяльність громадських організацій. Лише поодинокі мають фінансування на розвиток. Більшість же функціонує від проекту до проекту, що, природно, послаблює їхню інституційну та фахову спроможність.

     На  сьогоднішній день можна запропонувати  такі шляхи оптимальної розбудови  вітчизняного третього сектору:

• По-перше, слід констатувати, що недержавні неприбуткові організації є основою громадянського суспільства і вирішальним чином впливатимуть надалі на архітектуру суспільства в цілому і вектори цивілізаційного розвитку в ХХІ ст.
• По-друге, "третій сектор" західного світу досяг значного рівня розвитку, відрізняється секторальною збалансованістю і відносною неполітизованістю. В Україні цей процес іде в цілому більш успішно, ніж в інших пострадянських країнах, але стан "третього сектору" ще далекий від його прототипів на Заході, сума ННО в нашій країні не складає консолідованого громадського руху, хоча простежується тенденція до зменшення протиріч у розумінні майбутнього країни як самостійної європейської держави з ринковою економікою.
• По-третє, сьогодні відсутня національна концепція побудови (формування) в Україні розвиненого громадського сектору, який би мав риси аналогів Західного світу і був гармонійно поєднаний з першим і другим секторами суспільства. Потужним механізмом корекції розвитку "третього сектору" країни в тому напрямку, в якому вважають потрібним законодавці і спонсори (донори), є ресурсні (сервiснi) та "мозкові" центри. Ситуація, яка має місце в Україні, коли розвитком, розбудовою громадського "третього сектору", зокрема ресурсних і "мозкових" центрів, опікуються в основному неукраїнські донорські організації, не є нормальною.
• По-четверте, не менш важливим питанням є фінансування третього сектору. За даними київського ресурсного центру "Гурт", основну частину коштів українські громадські організації отримують з-за кордону. Існують також інші джерела: пожертви бізнесменів, державні кошти та власноруч зароблені гроші. Проте ціла низка чинників утруднює перехід третього сектору на внутрішні джерела фінансування. Насамперед, це податкове законодавство, яке не заохочує бізнесменів до філантропії. По-друге, це відсутність прозорих механізмів отримання державних коштів. Хоча сама практика надання державних коштів існує і навіть у тексті бюджету можна прочитати назви фінансованих державою організацій. По-третє, законодавство створює перепони, які заважають громадським організаціям самим вести комерційну діяльність з метою фінансування своїх програм.
• По-п’яте, процес зростання кількості недержавних неприбуткових організацій автоматично не переходить у якісно вищу форму - консолiдований громадський рух. Досвід країн розвинутої демократії показує, що особливо велика відповідальність в період формування "третього сектору" лежить на структурах, які виконують регулятивні функції: правову, фінансову, організаційно-сервісну. Держава повинна створити законодавчу базу, яка сприятиме виникненню i функціонуванню оптимального саморегулюючого громадського сектору із залученням до цього "другого сектору" - комерційного. Таким чином, тільки завдяки активній взаємодії українських державного, комерційного та громадського секторів може сформуватися демократичне українське суспільство. Допомога ж донорських неукраїнських організацій у цьому процесі повинна відігравати суто допоміжну роль [11].

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВИСНОВКИ 

    Суспільству потрібні організації, що вирішували б  проблеми, якими не займаються суб’єкти підприємницької діяльності, бо це не приносить прибутку. Держава регулює створення неприбуткових організацій і декларує їм свою підтримку саме тому, що вони впливають на розвиток будь-якого демократичного суспільства, а також вони значно впливають на розвиток світової економіки. Функції, що беруть на себе неприбуткові неурядові організації: розвиток демократії; інформування; сприяння кращому розумінню та реалізації прийнятій країною тактиці суспільного розвитку; сприяння світовій інтеграції, - диктують умови вивчення світового досвіду діяльності неприбуткових неурядових організації, та залучення найкращих світових зразків до розвитку Українських неприбуткових неурядових організацій. Автор, використовуючи власний  досвід роботи в громадських організаціях та джерела, в яких описано досвід діяльності неприбуткових організацій, намагається виокремити головні фактори, що впливають на розвиток громадських організацій, для того щоб уникнути помилок у становленні та діяльності неприбуткових неурядових організацій в Україні.

    Згідно  Закону України «Про об’єднання громадян», громадською організацією є об'єднання  громадян для задоволення та захисту  своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів.

    За  останні два десятиліття вони перетерпіли істотні зміни. Аналіз статистичних даних, досвід роботи автора в неприбуткових громадських  організаціях, а також аналіз розвитку НГО за кордоном дають змогу зробити  висновок, що в  Україні напрям розвитку послуг некомерційних організацій не відповідає світовим тенденціям. На Україні за період 2000-2006рр. відзначалося значне збільшення обсягів попиту та пропозиції послуг НПО. У той же час, за кордоном спостерігається стабілізація попиту та пропозиції послуг, що надаються громадськими організаціями. Це привело до шаленого зростання кількості вітчизняних некомерційних громадських організацій на ринку та нестабільного їх економічного становища.

    Наприклад умови функціонування некомерційних  організацій в Україні (низький  добробут населення, скорочення бюджетного фінансування й ін.) створили вкрай  несприятливі передумови для їхнього  розвитку. Зокрема, у 2006р. на фінансування громадського сектора направляється  не менш 1,2% коштів республіканського  бюджету України.

    Ще  раз наголошу на тому, що некомерційні організації задовольняють потреби  переважно в продуктах не особистого, а суспільного користування, вирішуючи  тим самим завдання, які не здатні виконати підприємницькі структури. Некомерційні організації рухливі й гнучкі в задоволенні потреб населення  й успішно можуть бути використані  для виробництва послуг, необхідних вузькій групі населення. У той  же час некомерційні організації  надають гарантії виконання соціальних, а не індивідуальних завдань і, отже, більші підстави й можливості в залученні  благодійних коштів, субсидій, грантів, чим підприємницькі структури.

    Очевидно, що цінність діяльності виконавців визначається не кількісним результатом, а творчим  результатом роботи.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    ДОДАТОК 1

     СТАТУТ  

кредитної спілки "Поміч” Національного університету „Києво-Могилянська академія ”

(нова  редакція)

Ідентифікаційний  код за ЄДРПОУ 21666186  

     Розділ 1. Загальні положення 

 

 1. Найменування кредитної  спілки та її  юридична адреса 

1.1. Кредитна  спілка „Поміч” Національного  університету „Києво-Могилянська  академія” заснована 17 жовтня 1995 року і діє згідно з рішенням установчих зборів (протокол № 2 від 20.06.1995 р.) на підставі Законів України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, “Про кредитні спілки”, інших законів України та виданих відповідно до них нормативно-правових актів.

1.2. Найменування  кредитної спілки:

українською мовою  повне: Кредитна спілка "Поміч” Національного  університету „Києво-Могилянська академія”;

українською мовою  скорочене: КС "Поміч” НаУКМА;

англійською мовою  повне: Сredit Union " Pomich” of the National University Kiev-Mohyla Academy ;

англійською мовою  скорочене: CU " Pomich ” NaUKMA .

1.3. Юридичною  адресою (місцезнаходженням) кредитної  спілки є: м.Київ, вул. Г.Сковороди, 2.

2. Мета створення  і завдання кред  и тної спілки 

2.1. Кредитна  спілка „Поміч” Національного  університету „Києво-Могилянська  академія” (далі – кредитна  спілка) - це неприбуткова організація,  заснована фізичними особами  на кооперативних засадах з  метою задоволення потреб її  членів у взаємному кредитуванні  та наданні фінансових послуг  за рахунок об'єднаних грошових  внесків членів кредитної спілки.