Основи керівництва: вплив, лідерство, влада

 

 

Приватний вищий навчальний заклад

«Міжнародний науково-технічний  університет 

імені академіка Юрія  Бугая  »

Полтавський інститут бізнесу

Кафедра економічних дисциплін  менеджменту та безпеки підприємницької  діяльності

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Менеджмент»

на тему «Основи керівництва: вплив, лідерство, влада»

                                                                   Студента (ки) ІІІ курсу МОз-31групи

                                                                   Напряму підготовки:

                                                                   6.030601 «Менеджмент»

                                                                   Галузі знань (спеціальності):

                                                                   0306  «Менеджмент і адміністрування»

                                                                  Фартушної Ю.В.

                                                                  Керівник:

                                                                  старший викладач Кулагіна Ю.М.

                                                                  

                                                                   Національна шкала _______________   

                                                                    Кількість балів: __________________

                                                                    Оцінка:  ECTS ___________________

 

                                                                                   Члени комісії       

                                                                                     ________________    ___________________________

                                                                                                                           (підпис)                        (прізвище та ініціали)

                                                                                     ________________    ___________________________

                                                                                                                            (підпис)                        (прізвище та ініціали)

                                                                                                          ________________     ___________________________

                                                                                                                             (підпис)                         (прізвище та ініціали

 

 

 

м. Полтава - 2012 рік

 

ЗМІСТ

 

    ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОНЯТТЯ КЕРІВНИЦТВА ТА УПРАВЛІННЯ В ОРГАНІЗАЦІЇ………………………………5

1.1 Керівництво,  як суттєвий компонент ефективного  управління…………………5

1.2 Елементи та категорії ефективного курівництва…………………………………7

1.3 Види  влади та впливу, їх характеристика  і взаємозв’язок……………………..10 РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ СТАНУ КЕРІВНИЦТВА НА ПІДПРИЄМСТВАХ

УКРАЇНИ………………………………………………………………………..…….18

2.1 Комплексна оцінка керівників на сучасних підприємствах України………….18

2.2 Лідерство в контексті управління персоналом та показниками сучасних підприємств України …………………………………………………………………24

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ  СТРУКТУРИ ЗА

ДОПОМОГОЮ РОЗВИТКУ ПЕРСОНАЛУ…………………………………….…..28

3.1 Удосконалення системи управління персоналом підприємств України….…..28

3.2 Шляхи вдосконалення системи професійного розвитку персоналу на підприємстві……………………………………………………….…………….…….37ВИЗНОВКИ

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Одна з найважливіших проблем  сучасного бізнесу — питання  керівництва. Концепція лідерства  вмішує і розглядає питання організації  змін. У всіх дослідженнях, що торкаються цієї теми виділяють три аспекти: люди, вплив і мета. Керівник завжди так чи інакше має справу з людьми, із співробітниками компанії й членами  інших організацій, прагне здійснити  на них вплив, для того, щоб спонукати  їх до визначених вчинків. І все це спрямовано на досягнення організаційної мети. Вплив означає, що взаємовідносини  між людьми не є пасивними. Більш  того, вони здійснюються заради визначеної мети. Отже керівництво — це процес впливу на підлеглих, який є способом заставити їх працювати на досягнення єдиної мети. Керівництво (в бізнесі)-це здатність заставити весь колектив прагнути до виконання завдань, що стоять перед організацією.

Для того щоб керувати, необхідно  впливати, а щоб впливати — необхідно  мати основу влади. Для того щоб тримати  владу, необхідно мати можливість тримати  під своїм контролем що-небудь значуще для виконавця, що зробить  його залежним від керівника і  примусить діяти так, як бажає  керівник.

Сучасні умови ведення бізнесу  висувають жорсткі вимоги до керівників різного рівня, і особливо до тих, хто займає управлінські посади. Непрофесіоналізм з боку керівників може привести до суттєвих збитків підприємства. Для  запобігання виникнення явищ, несприятливих  для нормальної виробничої діяльності підприємства, слід визначити необхідні  вимоги щодо якісної характеристики кандидата, який має займати конкретну  провідну посаду.

Організації, що досягають успіху у сучасних умовах відрізняються  від не конкурентоздатних компаній тим, що мають більш динамічне  та ефективне керівництво. Проте  сьогодні все більшої актуальності набувають слова Дж. Пітера Лоуренса: "Багатьох називають керівниками  тільки тому, що вони очолюють команди  або знаходяться на верхівці адміністративної піраміди. Але перебування нагорі визначає лише видимість керування, а не його сутність". В той час  як справжніх керівників відрізняє наявність специфічної властивості – здатність підібрати для кожної конкретної ситуації щонайкращий механізм впливу на підлеглих, здатність до ефективного лідерства. Ось чому розгляд проблеми лідерства в контексті управління сучасними організаціями у ХХІ ст. набуває все більшої актуальності.

Також однією з передумов ефективного  функціонування підприємства є врахування інтересів персоналу у будь-яких діях. Без такого врахування не можна  досягти підвищення ефективності в  соціально-економічному розумінні.

Актуальність даної теми полягає в :

• вивченні теоретично-методологічних понять керівництва та управління в організації
• аналізі стану керівництва на підприємствах України
• виявленні та аналізі шляхів удосконалення управлінської структури

Саме тому метою даної роботи є:

• проаналізувати особливості лідерства в сучасних організаціях, виокремити актуальні питання та сформулювати власне бачення даної проблеми
• дослідити шляхи вдосконалення системи професійного розвитку персоналу,  що дозволило б поліпшити результативність використання трудових ресурсів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНО-МЕТОДОЛОГІЧНІ  ОСНОВИ ПОНЯТТЯ КЕРІВНИЦТВА ТА УПРАВЛІННЯ В ОРГАНІЗАЦІЇ

 

1.1 Керівництво, як суттєвий  компонент ефективного управління

 

Насамперед керівництво варто  розглядати як процес, який, в свою чергу, може бути розбитий на окремі дії і  кроки керівника, які направлені на досягнення проміжних, оперативних  цілей. Керувати можна навчитися, в  потенціалі це дано кожному. Другим елементом  керівництва є безпосередній  вплив на учнів, підлеглих, друзів тощо.

Третій елемент керівництва - обов'язкова наявність послідовників і спільної мети, на досягнення якої будуть направлені сумісні зусилля.

Результати керівництва з самого початку закладені в системі  його здійснення. Результат керівництва  — похідна від якості його виконання.

Лідерство (керівництво) — це здатність  індивіда для досягнення деяких цілей  впливати на інших людей. Передбачається, що керівники разом з іншими членами колективу направляють свої зусилля на вирішення деяких завдань.

Лідерство — двосторонній процес, що протікає між людьми.

Керівництво — це "робота з людьми", на відміну від адміністративної паперової роботи чи дії для вирішення  проблем. Керівництво динамічне  й містить у собі використання особистих повноважень і прав.

В останні роки з'явилося багато публікацій про відмінності між  управлінням і керівництвом. І  менеджмент, і лідерство однаково важливі для організацій. Так  як право керувати випливає з організаційної структури, воно сприяє стабільності, порядку й вирішенню проблем  всередині організації. З іншої  сторони, право лідерства витікає  з таких особистих якостей  індивідів, як зацікавленість, цілі та цінності й сприяє розвитку бачення  перспектив, креативності й змін в  організації.

Одна з головних відмінностей між  керівником й менеджером відноситься  до джерел їхньої влади, а відповідно рівня підпорядкування співробітників. Влада — це потенційна здатність  індивіда впливати на поведінку інших  людей. Влада — це основний наявний у розпорядженні керівника ресурс, який дозволяє змінювати поведінку співробітників. Як правило, в установах виділяють п'ять джерел влади: закон, винагорода, примус, досвід (компетенція) та референтне право. Іноді джерелом влади є посада, яку займає менеджер в організації, в інших випадках — особисті якості лідера.

Центральною фігурою в системі  менеджменту будь-якої організації  є менеджер — керівник, який управляє власне організацією (підприємством), якимось конкретним видом діяльності, функцією, підрозділом, службою, групою людей тощо.

Не дивлячись на те, що керівництво  — суттєвий компонент ефективного  управління, ефективні лідери не завжди є одночасно і ефективними  менеджерами. Про ефективність лідера можна судити потому, якою мірою  він чи вона впливають на інших. Інколи ефективне лідерство може й заважати формальній організації.

Є різниця між управлінням і  лідерством. Управління визначають як розумовий і фізичний процес, який приводить до того, що підлеглі виконують  офіційні доручення і вирішують  певні завдання. Лідерство ж, навпаки, — є процесом, за допомогою якого  одна і та ж особа впливає на членів групи.

Управляючий стає на чолі організації  в результаті наміреної дії формальної організації — делегування повноважень. Лідерами стають не з ініціативи організації, хоч можливості вести за собою  людей також можна збільшити  шляхом делегування повноважень. Дії  лідерів не обмежуються рамками  яких-небудь повноважень і структур. Дуже часто керівник є лідером  без усякої прив'язки до його формальної посади в ієрархії.

Керівник організації — людина, яка одночасно є лідером і  ефективно керує своїми підлеглими. Його мета — впливати на інших таким  чином, щоб вони виконували роботу, доручену організації.

Американський дослідник Роберт Блейк  та Джейн Моутон підкреслюють, що сильне та ефективне керівництво сприяє створенню атмосфери участі та колективної  підтримки цілей діяльності організації, в якій її члени отримують стимул в усуненні перепон і досягненні максимальних результатів. Отже, основою ефективного керівництва є вміло побудовані взаємини з підлеглими.

Для забезпечення ефективного керівництва  треба враховувати такі шість  елементів: ініціативність; інформованість; захист своєї думки; прийняття рішень; розв'язання конфліктних ситуацій; критичний аналіз. Жодний з розглянутих елементів не може компенсувати відсутність або надлишок будь-якого іншого.

Відомий український економіст  Валерій Терешенко підкреслював, що завдання керівника — диригувати, підібрати хороший персонал, розробити  організаційну структуру підприємства, вибрати загальний напрям його діяльності, координувати всю роботу, боротися з непродуктивними витратами  часу[1, с 181-188].

Слід виділити ще одне з найважливіших  завдань — вчитись інтенсивно працювати, поліпшувати якість роботи.

 

1.2. Елементи та категорії ефективного курівництва

 

В основі керівництва лежать такі категорії менеджменту, як лідерство, вплив, і влада.

Лідерство - це здатність впливати на окремі особи та групи працівників  з метою зосередження їх зусиль на досягненні цілей організації. 
Вплив — це будь-яка поведінка одного індивідуума, яка вносить зміни у поведінку, стосунки, відчуття іншого індивідуума.

Конкретні засоби, за допомогою яких одна особа може впливати на іншу, можуть бути різними: від прохання до погроз.

Щоб зробити своє лідерство і  вплив ефективними, керівник повинен  розвивати і застосовувати владу, оскільки він залежить від людей  як у межах свого ланцюга команд, так і поза ним.

Керівники завжди залежать від деяких людей, які їм не підлеглі, тому що ніхто  не буде повністю підкорятися наказам  лише тому, що він чи вона керівник.