Автор: Пользователь скрыл имя, 06 Февраля 2013 в 19:04, лекция
Ефективність керівництва визначається не лише особистими зусиллями керівника, але й зусиллями всіх членів робочої групи. Якщо керівник відповідає лише за невелику кількість працівників, то за допомогою неймовірних зусиль, можливо, йому вдасться виконати роботу усієї групи, якщо він того хоче. Однак, коли керівник відповідає за досить велику організацію, то він не може ефективно керувати, намагаючись виконати вся роботу колективу.
Сьогодні керівник не в змозі сам вирішувати всі управлінські проблеми, навіть ті, які безпосередньо входять в коло його службових обов’язків, оскільки їх занадто багато, вони різнобічні і специфічні, а його знання, досвід і запас часу – обмежені.
Поняття делегування
Опір делегуванню
Основні правила (техніка) делегування
Елементи делегування повноважень.
Відповідальність. Це – третій елемент, пов'язаний з делегуванням. Її сутність полягає в зобов’язаннях, що випливають з делегування завдань і повноважень. Ці зобов’язання покладаються на вищестоящих керуючих – тих, хто доручає завдання і наділяє повноваженнями.
На відміну від завдань і повноважень, відповідальність у принципі не підлягає делегуванню. Відповідальність виникає з процесу делегування, але її не можна, подібно завданням і правам, передати іншим особам і таким шляхом позбутися її. Це значить, що менеджер відповідає за всі повноваження, що йому дані, хоча деякі з них він делегує нижче. Отже, він відповідальний не тільки за свою роботу, але і за роботу всіх підлеглих йому осіб. Звідси випливає, що відповідальність зростає в напрямку знизу вгору, аж до вищих рівнів управління організацією. Отже, обсяг відповідальності в цілому в системі збільшується.
Таким чином, найважливішим принципом делегування є: «Немає і не повинно бути обов’язків без відповідних прав, а прав – без відповідальності». Порушення цього принципу неминуче спричиняє зниження ефективності управління персоналом.