Автор: Пользователь скрыл имя, 06 Февраля 2013 в 15:40, курсовая работа
В Конституції України законодавчо закріплено право кожного громадянина на відпочинок, а для того щоб це право реалізувати, необхідно вирішити ряд проблем соціальної направленості: транспорт, дороги, організація притулку, харчування, проживання та інше - все те, що використовує споживач туристичних послуг на визначеній території. Мова йде про створення відповідної туристичної інфраструктури, котру ми визначаємо як туристичний продукт. Оскільки є туристичне місце як кінчева ціль мандрування чи туристичний продукт, який користується попитом у населення, то слідує визначити, що складові туристичного продукта потребують управління ними.
Зміст
Вступ 3
РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи управління персоналом туристичної фірми 6
1.1. Управління персоналом, його функції та методи 23
1.2. Структура системи управління персоналом 32
1.3. Вітчизняний та зарубіжний досвід управління персоналом 36
РОЗДІЛ 2. Аналіз стану управління персоналом на прикладі туристичної фірми "Світ" 17
2.1. Загальна характеристика підприємства "Світ" 23
2.2. Аналіз фінансового стану підприємства 32
2.3. Аналіз кадрового потенціалу туристичної фірми 36
РОЗДІЛ 3. Удосконалення управління персоналом туристичної фірми 43
3.1.Напрями удосконалення управлінням ТзОВ "Світ" 48
3.2. Вдосконалення управління персоналом підприємства в умовах кризи 51
Висновки 56
Список використаних джерел 60
Додаток 1 61
Додаток 2 . 63
Як і на будь якому діючому підприємстві у даній фірмі „Світ” створено декілька груп до складу яких входять працівники фірми. Ці групи розділені на два класи : формальні і неформальні.
1.Формальні
групи ― це такі утворення
в межах організації, які
На фірмі „Світ” існують три формальні групи працівників. Дві з них ― виробничі групи, складаються з працівників, які разом працюють над одним завданням. Чисельність даних груп: 8 чоловік входить в одну групу і 5 чоловік в другу. Крім виробничих груп існує командна група керівника , яка складається з 4 осіб, керівника та його безпосередніх підлеглих, які в свою чергу, також є керівниками.
2. Неформальні
групи ― це такі групи,
Управління формальними стосунками та групами в будь-якій організації має вирішальне значення, однак неформальні групи, що створюються не з ініціативи керівництва, є потужною силою, яка при певних умовах може стати домінуючою і зводити до мінімуму зусилля керівництва. Крім того, неформальні організації мають властивість взаємопроникати. Неформальні організації мають багато спільного з формальними : в них є певні завдання, ієрархії, лідери.
Процес створення та розвитку неформальних груп, а також причини вступу людей до них, характеризується певними особливостями:
Опір змінами. Люди можуть використовувати неформальну організацію для обговорення фактичних і майбутніх змін. Практика свідчить, що в групах спостерігається тенденція опору змінам, тому, що вони можуть нести загрозу існуванню групи;
Неформальні лідери. Найбільшою опорою неформального лідера є визнання його групою.
В даній фірмі „Світ” існує одна неформальна група. Ця група створена працівниками фірми без втручання керівництва та існує на добровільній основі. В цю групу входять 12 чоловік, які мають певні спільні інтереси, в тій чи іншій сфері неформальних відносин.
Ефективність діяльності будь-якої групи залежить від її стадій розвитку. На початкових стадіях розвитку, коли в групі немає єдності, спостерігаються часті помилки в роботі. Далі група починає зосереджувати увагу на взаємодопомозі та підтримці у досягненні мети. Врешті група може повністю виявити майстерність і здібності своїх членів. Менеджер повинен добре знати, на якій стадії знаходиться конкретна група, з метою розроблення ефективних засобів впливу на її членів. Для підвищення ефективності груп працівників необхідно застосовувати такі методи:
Список використаної літератури
Информация о работе Оцінка персоналу в сучасному підприємстві