Обґрунтування зовнішньоекономічної угоди (імпорт добових курчат)

    Для оцінки економічної ефективності імпорту  необхідно розрахувати значення наступних показників:

    1. Економічний ефект від імпорту;

    2. Відносний показник економічної  ефективності імпорту.

    Визначення  економічного ефекту від імпорту товарів

    Економічний ефект від імпорту визначається за формулою:

    ЕВімп = АІ – Еімп, де

    ЕВімп - економічний ефект від імпорту партії товару, грн.;

    АІ  – виручка від реалізації імпортних  товарів на внутрішньому ринку, грн.;

    Еімп  – повні витрати імпортера, пов’язані  з виконанням імпортної операції, грн..

    Повні витрати імпортера, пов’язані з  виконанням імпортної операції, визначається наступним чином:

                                                                           k   k

    Еімп = Sпр + ∑Еімп + АЕімп, де

                                                                          1

    Sпр – сума платежу за імпортований товар згідно умов контракту, грн.;

      k

    ∑Еімп – витрати імпортера у зв’язку із здійсненням k того виду зобов’язань

    1             відповідно до обраної базисної умови поставки товару, грн.;

    АЕімп – додаткові витрати покупця, пов’язані із проведенням імпортної операції, грн.

    Сума  платежу за імпорт добових курчат згідно умов контракту становить 628 689,60 гривень.

    Витрати імпортера відповідно до базисної умови  поставки товару (DDU) складатимуться із ввізного мита та митного збору.

    Товари  та інші предмети, що ввозяться на митну територію України підлягають обкладення митом, за виключенням випадків визначених у статтях 19 та 21 Законом України від 5 лютого 1992 р. №2097-ХІІ «Про єдиний митний тариф». Розмір імпортного (ввізного) мита визначається на основі застосування ставок мита, які встановлені Митним тарифом України.

    Для розрахунку ввізного мита, яке необхідно  сплатити при імпорті товарів  в Україну, потрібно здійснити наступні кроки:

    1. визначити код товару за УКТЗЕД;

    2. для встановленого коду товару  визначити за Митним тарифом  України відповідні ставки мита;

    3. відповідно до положень ст. 8 Закону  України «Про Єдиний митний  тариф» обрати ставку мита, яка  буде застосовуватись у конкретному  випадку, або визначити можливість застосування тарифних преференцій;

    4. провести розрахунок мита.

    Ставки  імпортного (ввізного) мита, наведені і  Митному тарифі України є диференційованими, тобто при імпорті одного й  того ж товару можуть застосовуватися  різні ставки мита.

    Митний  тариф України передбачає використання трьох ставок мита:

    1. Преференційна – застосовується  до товарів, які походять із  країн, що входять з Україною  до митного союзу, або складають  із нею спеціальні митні зони, а також у випадку встановлення якого-небудь спеціального преференційного митного режиму відповідно до міжнародних угод з участю України.

    2. Пільгова – застосовується до  товарів, які походять із країн  та економічних союзів, що користуються  в Україні режимом найбільшого  сприяння.

    Пільгова ставка застосовується також до товарів походження із країн, з якими укладено договір про вільну торгівлю у випадку недодержання встановлених договором вимог, або товар входить переліку виключень із відповідного договору про вільну торгівлю.

    3. Повна – застосовується до товарів походження із країн, які не ввійшли до переліку країн, з якими укладені договори про вільну торгівлю та торгово-економічні угоди про встановлення режиму найбільшого сприяння. Повна ставка мита також застосовується до товарів, країна походження яких не встановлена.

    Для даного виду товару (добових курчат) застосовується пільгова ставка мита (ЗУ № 2775-IV 07/07/2005). Тобто ввізне мито на добові курчата не справляється.

    Митний  збір  на товар розраховується за формулою:

    Мз = МВ × Смз × 1/100, де

    Мз  – митний збір на товари, грн.;

    МВ  – митна вартість товару, грн.;

    Смз – ставка митного збору, % (0,2 % від  митної вартості товару)

    Мз = 624 386,07 × 0,2 × 1/100 = 1248,77 грн.

         Акцизний збір справляється при імпорті (ввезені) в Україну підакцизних товарів. Ставка акцизного збору може бути встановлена в грошовому еквіваленті до фізичної одиниці виміру кількості товару, або в % до вартості імпортованої продукції.

    Акцизний  збір на добові курчата не справляється.

    Отже, витрати імпортера у зв’язку із здійсненням k того виду зобов’язань відповідно до обраної базисної умови поставки товару становитимуть 1248,77 гривень.

    Додаткові витрати покупця, пов’язані із проведенням  імпортної операції, включатимуть в себе:

    - переказ коштів за межами України (0,1% (+ 50 USD) від контрактної вартості):

    628 689,60 × 0,001 + 256 = 884,69 грн;

    - придбання валюти (0,5 % від контрактної  вартості):

    628 689,60 × 0,005 = 3 143,45 грн;

    -  документарне інкасо (1 % від контрактної вартості):

    628 689,60 × 0,01 = 6 286,89 грн;

    - розвантаження товару з транспортного  засобу основного перевізника,  що становить 165 грн.

    Отже, сумарні додаткові витрати покупця, пов’язані із імпортною операцією  становитимуть:    

      АЕімп = 884,69 + 3 143,45 + 6 286,89 + 165 = 10 480,03 грн. 

    На  основі розрахованих показників визначаємо повні витрати імпортера, пов’язані  з виконанням імпортної операції:

    Еімп = 628 689,60 + 1 248,77 + 10 480,03 = 640 418,40 грн.

      Розраховуємо економічний ефект від імпорту, якщо виручка від реалізації птиці, що вирощена із добових курчат на внутрішньому ринку  становитиме 730 562,50 грн.

ЕВімп = 730 562,50 - 640 418,40 = 90 144,1 грн.

    Відповідно  до Закону України від 3 квітня 1997 р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» при ввезенні товарів на митну територію України сплачується, за деякими виключеннями, податок на додану вартість  (ПДВ). При цьому сума ПДВ згідно «Інструкції про порядок контролю митними органами за справлянням під час митного оформлення товарів, увезених (пересланих) на митну територію України, та перерахування до бюджету податку на додану вартість», затвердженої Наказом Державної митної служби України від 10 червня 2003 р. №312 розраховується за формулою: 

                                                                                                       1

           Тпдв = (С + D + Таз) × Rпдв × -----, де

                                                         100

    Тпдв  – сума ПДВ, грн.;

    С – митна вартість товару, що за даними розрахунками рівна 624 386,07 грн;

    D – сума ввізного мита (оскільки ввізне мито не справляється, то воно рівне 0);

    Таз – сума акцизного збору, що розрахована  за ставкою, встановленою у % до вартості товарів (акцизний збір на добові курчата відсутній);

    Rпдв – ставка ПДВ, 20%.

    Тпдв = ( 624 386,07) × 20 × 1/100 = 124 877,21 грн.

    Додатковими, пов’язаними з продажем товару можуть бути витрати:

10. непередбачувальні додаткові витрати при перевезенні товару;
11. на проведення рекламної компанії;
12. на зберіганні товару на складі;
13. на додаткову обробку та комплектацію товару та інші.

Складові  витрати українського покупця, пов’язані  з виконанням імпортної операції наведені у таблиці 2 

Витрати покупця, пов’язані з виконанням імпортної операції

 

Визначення  відносного показника  економічної ефективності імпорту товарів

Відносний показник економічної ефективності імпорту розраховується за формулою:

                                                                             АІ

RE = -----

                                                                           Еімп

RE = 730 562,50 / 640 418,40 = 1,14

    Оскільки  відносний показник економічної  ефективності імпорту більший 1, то імпортування добових курчат із-за кордону є вигідним. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

10. Ризики при виконанні  угоди та захист  від них. 

   При підготовці будь-якої угоди важливо  завчасно передбачити можливі ризики з метою їх запобігання, або (при  неможливості цього) – зменшення  можливих наслідків.

   Найбільш  суттєвими видами ризиків, пов’язаних з проведенням зовнішньоекономічної угоди, є: політичні, транспортні, торгівельні, виробничі, майнові. Торгівельні та майнові в свою чергу утворюють комерційні ризики, які розподіляються на ризики, пов’язані з купівельною здатністю грошей (інфляційні, валютні, ризики ліквідності), та ризики, пов’язані із вкладанням грошей (ризики безпосередніх фінансових втрат та ризики упущеної вигоди).

   Розглянемо  деякі з найбільш суттєвих ризиків  для даної зовнішньоекономічної угоди.

   Валютні ризики.

   В умовах значних коливань курсів валют виникають втрати чи виграші для партнерів у міжнародних економічних операціях. Для захисту від можливих валютних втрат, пов’язаних із курсовими коливаннями, у зовнішньоторгових контрактах застосовують так звані валютні застереження. Захист від ризику з допомогою валютних застережень належить до так званого не страхового захисту, оскільки не передбачає розміщення цього ризику на страхування у страхових компаніях.

   Суть  цих застережень полягає у  встановленні в контракті, а саме у двох його статтях – «ціна товару» і «умови платежу» - таких умов, які б звели до мінімуму можливі валютні втрати.