Обґрунтування зовнішньоекономічної угоди (імпорт добових курчат)

-   довідники про суб’єктів діяльності на певних ринках;

-   матеріали семінарів, ярмарок  та виставок;

-   результати реалізації проектів  у формі direet mail або телефонного маркетингу;

-   аналітичні матеріали по результатам  обстежень відповідних ринків.

     Для пошуку можливих потенційних  закордонних партнерів по доставці добових курчат можуть бути використані матеріали семінарів, ярмарок, виставок, а також аналітичні матеріали по результатам обстежень ринку птиці - це може зайняти від декількох днів до декількох тижнів.

      Після визначення потенційного партнера, слідує налагодження ділового контакту з ним, що розпочинається з обміну інформації. З цією метою застосовуються різні методи доведення інформації:

• за допомогою засобів телефонного зв’язку;
• з використанням глобальної електронної мережі Internet;
• за допомогою поштових відправлень;
• в процесі спілкування з представниками потенційних партнерів на виставках, ярмарках, семінарах.

      У даному випадку обмін інформацією  з потенційними партнерами може відбуватися через засоби телефонного зв’язку та через використання глобальної електронної мережі Internet – це займає декілька днів. Також в процесі встановлення ділового контакту з партнером використовуються такі типові форми документів як запит та оферта

      В процесі встановлення контактів  з потенційними партнерами  від них одержуються конкурентні матеріали, і на основі цих матеріалів проводиться аналіз конкурентних пропозицій вибираються найбільш вигідні умови з точки зору українського суб’єкта. Головними складовими при аналізі будуть ціна та якість добових курчат. Слід ретельно проаналізувати всі пропозиції, врахувати всі плюси та мінуси, тому на це може зайняти декілька днів.

       Після аналізу конкурентних пропозицій, здійснюється узгодження основних умов угоди та її оформлення. На цьому етапі узгоджується обсяг поставки, базисну умову поставки, ціну, якість та ін. Відповідно до чинного законодавства України суб’єкти ЗЕД можуть укладатися зовнішньоекономічні угоди тільки в письмовій формі з використанням контракту. Узгодження головних умов та складання контракту – складний та важливий процес. Тому безпосередню участь на цьому етапі повинен приймати не тільки перші керівники фірми, але й фахівці з міжнародного торгового права та національного податкового законодавства (бухгалтер, аудитор). Оформлення та підписання контракту може здійснюватись як на зустрічі партнерів у процесі переговорів, так і без неї. Узгодження основних умов угоди та її оформлення потребує кілька днів.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

3. Аналіз ринку товару  в країні 

     У даному розділі курсової роботи проводимо аналіз ринку селекційних добових курчат в Україні.

             Племінні ресурси птиці різних  видів в Україні зосереджено  у трьох типах племінних господарств:  племзаводах, племптахорепродукторах  першого та другого порядків. Ці статуси присвоюють пелмгосподарствам після Державної атестації згідно з «Положенням про присвоєння відповідних статусів суб’єктам племінної справи у тваринництві» та «Положенням про відповідність суб’єктів племінної справи у тваринництві статусу племінного заводу, племінного репродуктора і племінного репродуктора і племінного птахо репродуктора», які затверджені спільним наказом міністерства аграрної політики України і Української академії аграрних наук №215/66 від 17.07.2001 р., та «змінами до Положення про відповідність суб’єктів племінної справи у тваринництві статусу племінного заводу, племінного репродуктора і племінного птахо репродуктора» затверджених наказом Мінагрополітики №365/107 від 12.12.2001 року.

       Згідно із зазначеними положеннями,  племінні господарства різних статусів мають виконувати передбачені функції і вести селекційну роботу на відповідному рівні з дотримання вимог до поголів’я птиці, продуктивності, нормативів селекції.

      Основні функції племзаводу –  підтримання високих продуктивних якостей вихідних ліній кросів чи порід, удосконалення їх, створення нових селекційних досягнень з високим генетичним потенціалом на основі найкращих генетичних ресурсів вітчизняного та іноземного походження. Для цього у племзаводі повинна проводитися поглиблена селекційна робота із застосування методів індивідуальної та сімейної оцінки птиці й використанням для відтворення найкращих генотипів самок і самців, відібраних за комплексом господарсько корисних ознак.

       Сьогодні в Україні лише два  господарства виконують функції племзаводів із розведення птиці. Це АТ «Племзавод «Рудня» Київської області, де проводиться поглиблена селекційна робота з 4-лінійним кросом «Ломан браун». Вихіні лінії цього кросу із походженням були завезені в господарство 1995 року безпосередньо з фірми «Ломанн Тірцухт» (Німеччина). За цей період проведено адаптацію птиці до умов України, поліпшено її життєздатність, збережено високі показники маси яєць. Нині селекційну роботу спрямовано на підвищення відтворних якостей і несучості вихідних ліній. Несучість фінального гібриду становить у 72-тижневому віці 285-290 яєць за їхньої маси 62-63  г. Оскільки господарство також має прабатьківське та батьківське стадо, воно реалізовує і батьківські форми, і фінальний гібрид.

       У дослідному господарстві «Борки» Інституту птахівництва проводиться УААН проводиться заводськ робота з 2-лінійним кросом «Борки колор»

       До середини 2003 року функціонував  держплемзавод ім. Фрунзе з розведення  яєчного кросу «Білорусь 9У». Сьогодні  він працює як пелмптахорепродуктор першого і другого порядку із розведення кросу «Хайсек білий», добовий молодняк прабатьківського та батьківського стада якого було завезено в серпні 2003 року з голландської фірми «ЕйчіПіБі»Крос «Білорусь 9У» розводять нині в пелмптахорепродукторі першого порядку агрофірми «Батьківщина» Кіровоградської області і в кількох племптахорепродукторах другого порядку.

   Сьогодні, згідно з Державним  племінним реєстром, в Україні  поширено 17 кросів яєчних курей  (6 -  з білою шкаралупою яєць  і 11 з коричневою), у тому числі 14 – зарубіжного походження (табл.1). В Україні є кроси практично з усіх селекційних фірм Західної Європи, США, Канади і частково з Росії. Це породжує певні труднощі для виробників харчових яєць у виборі кросу, оскільки кожна фірма рекламує свої кроси як найкращі (див табл.1)

Таблиця 1

Кроси яєчних курей , що поширені в Україні 

   Найбільш  поширені з м’ясних кросів  в Україні довгий час були  «Бройлер-6», Гібро-6», «Бройлер-8», «Зміна», «Сарма-10».

    За останні роки в країну  завезені нові кроси, що відрізняються  більшим приростом м’яса. Це кроси «Кобб-500» із США, «Арбор-айкрес» із США, «Росс-308» із Шотландії, «Домінант БР-1» із Чехії, «Зміна-2» та «Конкурент» із Росії (див. табл.2). 
 
 
 

Таблиця 2

Кроси м’ясних курей, що поширені в Україні

    Оскільки  в даному курсовому проекті розглядаються м’ясні кроси птиці, то наведемо найпопулярніші з них (рис.1).

      Отже, можна помітити, що в Україні поширені м’ясні кроси лише іноземного виробництва.Сьогодні в Україні майже не залишилося виробників племінної птиці, адже кошти, що виділяються державою на селекцію, можуть лише підтримувати існуючі племінні господарства, але не забезпечити розвиток племінної справи в країні. Птахівничим господарствам приходиться імпортувати дорогу голландську, американську, венгерську племінну птицю. Але навіть при появі коштів необхідних на виведення  власних продуктивних кросів будуть потрібні роки.У світі існує декілька великих компаній, котрі займаються племінною продукцією. Якщо раніше 15-20 років назад їх було близько двох десятків, то зараз набагато менше – вони об’єднуються. На створення нового, більш продуктивного кроса витрачаються значні кошти, наприклад, по яєчній птиці близько 10 млн USD. В Україні за останні роки вітчизняна селекція для птахофабрик нічого ефективного поки що не зробила

      Птахівництво  в Україні має давні і глибокі  корені,  а вже індустріальні  методи ведення галузі були впроваджені  у 90-х роках. З цих позицій на сьогоднішній день галузь має значні втрати. Інший бік питання полягає  у зменшенні і самого поголів’я птиці, якого на початок 2003 року в усіх категоріях господарств нараховувалось 126,0 млн. голів. Порівняльний аналіз показує, що 10 років тому Україна посідала достойне місце серед першої десятки країн світу с розвинутим птахівництвом (див таб.3)

      Таблиця 3

      Птахівництво  у світі