Облік загальновиробничих витрат в СК ім. Шевченко Татарбунарського району

 

А у 2011 р. розмір прибутку становив 42 тис. грн.. Валовий прибуток у 2011 році збільшився на 32% порівняно з 2009 р. та становить 114 тис. грн.. Рівень рентабельності у 2011 році становить 0,9%, що є досить позитивним, проти рівня збитковості  у 36% в 2009 р.

Вивчення природно-економічних  умов розміщення підприємства , його розміри  та рівень економічного розвитку, дозволяє зробити висновок про збільшення обсягів виробництва сільськогосподарської  продукції, зокрема продукції рослинництва, підвищення його економічної ефективності та покращення фінансового стану  господарства.

Важливою складовою потенціалу підприємства є виробничий потенціал, ефективне використання якого дозволяє підприємству значно вплинути на його конкурентоспроможність.

Ефективність функціонування виробничого потенціалу визначає ступінь  досягнення певного потенційного результату діяльності підприємства за визначений період часу. Розглянемо рівень використання виробничого потенціалу СК ім.. Шевченко в таблиці 2.4.

За даними таблиці можна  зробити такі висновки, що рівень використання земельних угідь у 2011 році значно зменшився порівняно з 2009 роком, зокрема  вартість валової продукції  на 100 га  земельних угідь у 2011 р зменшилась на 30,2 тис. грн. або на 30,8%, порівняно з 2009 р., що зумовлено  зменшенням вартості валової продукції  за звітній рік.  Проте збільшилась  вартість валового доходу та чистого  прибутку на 100 га земельних угідь, що у 2011 р становить 3,3 тис грн. та 1,2 тис. грн. або 31,7% та 4,2% відповідно порівняно  з 2009р.

Таке зростанням зумовлено  зростанням вартості чистого прибутку та валового доходу підприємства за останні  роки.

Рівень використання основних засобів характеризується капіталовіддачею, яка у 2011 р. зменшилася на 11% порівняно з 2009 р., капіталоємністю, що за цей же період зросла на 11%, та нормою прибутку. Це зумовлено збільшенням морального та фізичного зносу основних засобів.

Таблиця 2.4

 Рівень використання  виробничого потенціалу сільськогосподарського  підприємства СК ім.. Шевченко

Показники	2009 р.	2010 р.	2011 р.	2011 р. в % до 2009 р.
Рівень  використання земельних  угідь
Одержано на 100 га сільгоспугідь, тис. грн
-валової продукції сільського господарства	97,9	118	67,7	69,2
-в тому числі валової продукції  рослинництва	83.8	108.3	62,8	75,0
-валового доходу (виручки)	(10.4)	25	3,3	31,7
-чистого прибутку(збитку)	(28.5)	(4.4)	1,2	4,2
Виробництво сільськогосподарської  продукції в натуральному виразі з розрахунку на 100 га відповідних  угідь, ц:
-зерна	769,6	1085	1084	140,8
-насіння соняшнику	37,6	39,8	50	132,8
-приросту живої маси свиней	1,9	0,7	2,4	126,3
Рівень використання основних засобів виробництва
Капіталовіддача, грн.	0.91	0.94	0,8	87,9
Капіталомісткість продукції, грн	1.09	1.06	1,2	110
Норма прибутку, %	(0.16)	(0.03)	1	625
Рівень використання оборотних  засобів виробництва
Коефіцієнт оборотності оборотних  засобів	0.64	0.99	0,70	109,4
Тривалість обороту, днів	570	369	521	91,4
Матеріаловіддача, грн.	0.71	0.94	0,55	77,5
Матеріаломісткість, грн.	1.4	1.06	1,8	128,6
Норма прибутку, грн.	(0.16)	(0.03)	1	625
Рівень використання персоналу
Вироблено валової продукції на середньорічного робітника,  грн.         -   в рослинництві         -  в  тваринництві	75000 225000	81360 312923	42167 56925	56,3 25,3

 

Коефіцієнт оборотності  оборотних засобів  збільшився на 9%, при цьому тривалість обороту  зменшилась на 8,6%, що свідчить про ефективне  використання оборотних засобів.

Персонал використовується не досить ефективно. Вироблено валової продукції на середньорічного працівника у 2011 р. зменшилося в рослинництві на 43,7%, в тваринництві на 74,3% порівняно з 2009 роком та становить 42167 та 56925 грн. відповідно. Такі результати досягнуті в основному за рахунок зменшення кількості працівників зайнятих в сільському господарстві та зменшенням вартості валової продукції у 2011р. В цілому, можна стверджувати, що виробничій потенціал використовується досить ефективно.

Підприємство використовує журнально-ордерну форму обліку. Сутність журнально-ордерної форми  обліку полягає в застосуванні журналів-ордерів  і допоміжних відомостей,  які  є основними обліковими реєстрами. При використанні журнально-ордерної форми дані первинних документів систематично накопичуються в журналах-ордерах  і допоміжних відомостях.

Журнали-ордери, складені за кредитовим принципом, відкриваються  на звітний період на окремий синтетичний  рахунок або на їх групу. Записи в  журналах-ордерах  роблять на підставі первинних документів у хронологічному порядку або з допоміжних відомостей. Після підбиття підсумків по журналу-ордеру його кредитовий оборот переноситься в Головну книгу за відповідним  рахунком, куди також записуються  обороти по дебету його, але з  інших журналів-ордерів.

Основою для її використання є принцип застосування накопичувальних  регістрів (накопичення даних), які  забезпечують синтетичний і аналітичний  облік засобів і господарських  операцій. Накопичувальні облікові записи проводяться в розрізі кореспондуючих рахунків, що виключає необхідність складання  меморіальних ордерів. Зазвичай в одному регістрі поєднуються хронологічний  порядок, синтетичний та аналітичний  облік. Книги (картки) аналітичного обліку ведуться як виняток по деяких об'єктах.

 

 

 

Рис 2.1 Схема журнально-ордерної форми обліку в СК ім. Шевченко

 

Організаційна структура  бухгалтерії підприємства представлена: головним бухгалтером, касиром, економістом  та бухгалтерами. Головному бухгалтеру підпорядковуються бухгалтер з обліку оплати праці, бухгалтер з обліку розрахунків з дебіторами та кредиторами, бухгалтер з обліку основних засобів, бухгалтер з обліку продукції рослинництва та тваринництва,  бухгалтер з обліку готової продукції та касир, роботу якого перевіряє головний бухгалтер. (рис. 2.2)

При веденні первинного обліку СК ім. Шевченко дотримується всіх норм і правил встановлених законодавством України.

 

 

 

 

 

 

 

Рис 2.2 Схема структури  бухгалтерії СК ім. Шевченко

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Облік загальновиробничих витрат в СК ім. Шевченко

 

3.1 Документування  операцій з обліку загальновиробничих  витрат

 

Важливе значення в організації  обліку загальновиробничих витрат займає чітке, вчасне і правильне ведення  первинної документації, на підставі якої проводять всі послідуючі записи в обліку.

Для обліку праці та її оплати в СК ім. Шевченко використовують різні первинні документи. Для обліку праці та її оплати працівників з посадовими окладами підприємства  застосовують Табель обліку робочого часу (ф.№64) (додаток А). Щодня за кожним працівником визначається відпрацьований і невідпрацьований час. Табель ведуть в кожному структурному підрозділі підприємства.

Кожному працівникові присвоюється табельний номер, який повадиться в  усіх документах до обліку праці та її оплати. У випадках звільнення працівника його табельний номер не присвоюється іншому працівнику протягом одного-двох років. У табелі проставляються за датами відпрацьований час, дні неявки на роботу із зазначенням їх причин. При цьому  застосовують умовні позначення, що зазначені  в кінці табеля; В – вихідний, П – прогул, Х – хворів. Обліковець щодня записує в даний документ відпрацьований кожним працівником  час. Цей документ ведеться протягом місяця. Табель обліку робочого часу є  підставою для нарахування оплати праці працівникам з погодинною оплатою праці.

На підставі даних табелю обліку робочого часу складають Відомість  заробітної плати (додаток Б), в якій відображають кожного керівника підрозділу, відпрацьованих ним людино-днів, людино-годин та нараховується заробітна плата.

 Нарахована заробітна плата працівникам кожного підрозділу відноситься на відповідні об’єкти обліку витрат, а заробітна плата працівників апарату управління галуззю відносять до загальновиробничих витрат.

В кінці місяця в бухгалтер  СК ім. Шевченко складає Зведену  відомість затрат за відповідний  місяць  (додаток В), в якій відображається нарахована заробітна плата за відповідними підрозділами (гараж, ремонтна майстерня, адмінперсонал, загальновиробничі витрати та ін.)

 На основі цієї зведеної відомості та розрахунково-платіжних відомостей складають зведену відомість оплати праці за відповідний місяць  (додаток Г), в якій відображають всі витрати на оплату праці за кожним об’єктом витрат, де зазначають кількість відпрацьованих людино-годин, сума нарахованої заробітної плати та відрахування в резерв  майбутніх платежів. 

Для нарахування оплати праці  за виконання кінно-ручних робіт  використовують Обліковий листок праці  і виконаних робіт. Ця форма має 2 варіанти (ф.№66, 66 - а). Форма №66 застосовується для обліку праці та виконаних  робіт групою працівників, а форма  №66 – а призначена для обліку праці та виконаних робіт окремим  працівником. Щодня бригадир записує в обліковий листок назву робіт, за якими обліковують затрати праці працівників чи їх табельні номера. Після закінчення строку підсумовують по вертикалі затрати праці за видами робіт, а по горизонталі – кількість відпрацьованих днів, годин та суму оплати праці.

Для відображення витрат автомобільного вантажного транспорту господарства, транспортних робіт по переміщенню сільськогосподарської продукції, на перевезенні працівників на поля, вивезенні сільськогосподарської продукції з поля в місця її зберігання і використання оформляють Подорожній лист вантажного автомобіля(ф.№1) для обліку тонно-кілометрів та погодинної роботи при обслуговуванні бригад.

Підписують цей документ водій, диспетчер, завідуючий гаражем  і механік.

Оформленні документи  передають до бухгалтерії підприємства.

Первинним документом, на підставі якого вартість послуг легкового автотранспорту включаються у загально виробничі витрати є подорожній лист легкового автомобіля (ф.№3). В ньому містяться дані про відстань, витрату пального та інші показники, необхідні для обліку. Диспетчер заповнює подорожній лист до видачі його водієві.

СК ім. Шевченко для обліку транспортних робіт, виконаних тракторами, застосовують Подорожні листи тракториста (ф.№68). У цьому документі вказують завдання трактористу, а на зворотній стороні – його виконання. У господарстві дорожні листи можуть виписувати на кілька днів, протягом яких трактор виконує одну і ту ж роботу.

Один із важливих елементів  обліку – це облік руху і списання матеріальних цінностей, які безпосередньо витрачаються при організації та обслуговуванні виробництва. Списання вартості товарно-матеріальних цінностей на виробництво в СК ім. Шевченко здійснюється за методом середньозваженої собівартості.

На основі лімітно-забірної картки (ф.№117) (додаток Д) отримують зі складу у підзвіт необхідні виробничі запаси.  Цей документ бухгалтерія на підставі розпорядження керівника господарства складає в двох примірниках, з яких один залишає собі, а інший віддає особі, яка отримуватиме цінності.

На підставі лімітно-забірних карток складають Відомість руху матеріалів по відповідному рахунку (додаток  Е, на прикладі рахунку 207 «Запасні частини»). Дана відомість складається на місяць. В ній зазначається  залишок  запасних частин на початок місяця, надходження, вибуття та залишок  на кінець місяця.

Також для складання Відомості  руху матеріалів СК ім. Шевченко використовує такі первинні та зведенні документи такі як Звіт про рух будівельних матеріалів  (додаток Ж), Звіт про рух матеріалів (додаток К), Відомість витрати відповідного виду запасу (додаток Л). Дані цих документів формують Відомість руху матеріалів (додаток И, додаток М, на прикладі рахунку 205 «Будівельні матеріали»).

Документи по обліку витрат засобів праці також фіксують витрати по використаних засобах праці, які виражаються у нарахованій амортизації. Основні засоби, що використовуються у виробництві поступово зношуються, а тому на них нараховується амортизація, що відображається у Відомості нарахування амортизаційних відрахувань  (додаток Н). Амортизаційні відрахування в СК ім. Шевченко  розраховується за прямолінійним методом.

Малоцінні і швидкозношувані  предмети в підприємстві списують у  витрати виробництва на основі Акту на списання виробничого і господарського інвентарю, малоцінних і швидкозношуваних предметів (ф.№126), який складають члени комісії, які безпосередньо оглядають предмети, що підлягають списанню, встановлюють їх непридатність для відновлення (подальшого використання) і визначають можливість використання чи реалізації матеріалів, що залишаються після списання предметів.

Кількість використаної електроенергії на потреби підприємства фіксується за допомогою лічильників, які є  в кожному підрозділі. В кінці  місяця інженер-енергетик здає в  бухгалтерію підприємства Звіт про  використання електроенергії (ф.№127) і  на основі цього документа і фактичної  собівартості 1 квт-год  витрати електроенергії включаються у загально виробничі витрати.

Також до загальновиробничих витрат включається сума коштів, яка  була надана підзвіт особам, що керують  виробництвом (агрономи, зоотехніки та ін.).  По поверненні з відрядження або після придбання певних товарів, підзвітна особа складає авансований звіт (додаток П) та надає до нього документи, що підтверджують витрачання цих коштів (додаток Р). В СК ім. Шевченко відображення розрахунків з підзвітними ведуть  в реєстрі довільної форми ( додаток С) та додатку до нього (додаток Т), які відкриваються на місяць.

Зведений облік загальновиробничих витрат ведуть по кожному об’єкту  виникнення таких витрат у спеціальній відомості (додаток У, додаток Ф, додаток Х), в якому зазначають витрати по кожному місяцю, статті витрат та загальну суму витрат по місяцях з початку року. Дані з даного регістру переносять до головної книги (додаток Ц).