Інноваційний менеджмент

 

6. Концепція  управління бізнес-часом (ТВМ)

Ця відносно нова і  рідко застосована на підприємствах  концепція управління, якою є управління часом (Time Based Management — ТВМ), відзначається у загальному розумінні трьома такими рисами:

• сприймається як нова парадигма управління, яка робить спробу розтягнути принципи концепції Just-in-time на усі процеси підприємства;
• підтримує спеціальне формування організації підприємства, яке можна охарактеризувати за допомогою таких рис, як свобода переміщень, командний характер діяльності і еластичність;
• розвивається надалі через застосування інструментальних допоміжних засобів і використання сучасних інформаційних технологій.

Названі і зібрані  у рамках поняття ТВМ властивості, пов'язані з ефективним управлінням часом вказують на зростаюче значення чинника часу у досягненні і утриманні конкурентних переваг.

Концепція ТВМ приймає  цілеспрямований вимір часу (час  переміщення, час поставки і т.п.) як підставу прямування до покращання процесів і структур в підприємстві і у стосунках з ринком. Наприклад, скорочення часу реакції в окремих процесах на підприємстві має істотний вплив на усі інші параметри, які визначають рівень конкуренції, зокрема, витрати, сервіс, якість, імідж, що у своїй сукупності є вирішальним для успіху підприємства. Традиційна орієнтація менеджерів на отримання споживачем доданої вартості при мінімальних витратах мусить бути розширена компонентами часу, що призводить до розуміння досягнення якнайбільшої користі при певних витратах і за найкоротший час.

 

7. Концепція  ефективного обслуговування клієнта (ЕСR)

Концепція означає по своїй суті ефективне реагування на попит клієнтів усіма співучасниками системи створення вартості, починаючи від постачальників сировини і упаковок, через виробників, підприємства, які надають логістичні послуги, до торгівельних підприємств включно. Швидка і ефективна реакція на зміни на ринку є можливою через кооперацію згаданих підприємств.

Істотним питанням стає прийняття, в рамках концепції ECR, певного комплексу ідей та заходів, які повинні вести до співзалежної оптимізації ланцюгів створення вартості між і за участю учасників повних, пронизуючих галузі, ланцюгів. Домінуючим при цьому є спільне прямування - через цілісний, тобто пронизуючий підприємства, аналіз і реорганізацію ланцюгів процесів - до розпізнання і вичерпанім потенціалів раціоналізації, а також до збільшення продажу і прибутків зацікавлених підприємств. Це є можливим, між іншим, через обмін внутрішньою інформацією, а також через спільну розробку стратегій і програм раціоналізації процесів в різних сферах кооперації.

 

8. Комп’ютерне зінтегроване виробництво (CIМ)

Під поняттям комп'ютерно з інтегрованого виробництва розуміється концепція зінтегрованої, комп'ютерної підтримки функцій розвитку продукту, формування виробництва, планування і управління процесом виробництва, а також процесу гарантування якості в усіх співпрацюючих між собою відділах і сферах у підприємстві. Концепція СІМ розвивається в центрі горизонтальної інтеграції процесу виготовлення, як і в інтеграції і синхронізації перетікання інформацій із переміщеннями матеріалів. Одночасно ця концепція охоплює вертикальну інтеграцію функцій планування, управління і контролю різних організаційних сфер.

В концепції СІМ інтеграція переміщень інформацій здійснюється за допомогою застосування комп'ютерів у системі двох основних процесів, тобто виготовлення продуктів і реалізації замовлень. Типовими положеннями і умовами концепції СІМ є при цьому: спільна база даних і виразно визначені стандарти швів, інтеграція існуючих сфер раціоналізації, гармонізація- складових концепції, а також цілісний спосіб охоплення перебігу виробництва у підприємстві.

Концепція СІМ, будучи інтегрованою системою комп'ютерної підтримки управління інформацією, а також переміщеннями матеріалів, передбачає зростання продуктивності, більш швидке впровадження інновацій продукту і більшу еластичність при одночасному гарантуванні відповідної якості продуктів і при справному перебігу виробництва.

Окрім інтегрованих інформаційно-технічних рішень і компатибільних з ними компонентів, які виникають в процесі виробництва, необхідною передумовою функціональності рішень концепції СІМ є гнучке пристосування організаційних структур і організації процесів на підприємстві.

Концепція СІМ у вузькому значенні концентрується на проблемах  виробництва, однак у більш широкому значенні вона виходить за межі структур підприємства. Стосовно цього концепція СІМ охоплює також інтеграцію і формування передачі інформації між підприємствами. В такому розрізі концепція СІМ може бути трактована як орієнтація на використання потенціалу раціоналізації, який виникає вздовж повного логістичного ланцюга, в результаті технічної інтеграції переміщень інформації.

Комп'ютерно зінтегроване виробництво розвивається і впроваджується поступово, залежно від бюджету підприємства, розвитку технології, ступеня ототожнення, а також залучення керівництва підприємства і співробітників у реалізацію ідей СІМ, типу підприємства і його цілей, сфери системних рішень у підприємстві і т.п. Певні підсистеми СІМ можуть бути реально інтегровані і застосовані у різних комбінаціях, що уможливлює використання у комплексний спосіб мережі інформації дії я досягнення конкретних цілей підприємства, а тим самим, відповідність вимогам сучасного ринку.

Через відповідне застосування таких концепцій, як TQM, LM, ТВМ, ECR та інші, виразно збільшується, що підтверджує досвід західноєвропейських і американських підприємств, здатність логістики і маркетингу до створення і трансформації вартості для клієнта і для підприємства, яка проявляється між іншим у одночасному покрашенні рівня послуг, а також ситуації у сфері витрат. Вирішальною умовою отримання довготривалих і синергічних ефектів, пов'язаних з цим, є при цьому відповідний вибір інструментів управління, а також їх результативне і послідовне впровадження.

 

ВИСНОВКИ 

Головним  завданням для інноваційної безпеки держави має бути забезпечення прогресивних пропорцій між інтелектуальним потенціалом та іншими ресурсами виробництва, а також створення конкурентних переваг у високотехнологічних галузях. Для цього необхідні масштабні заходи з оновлення науково-інноваційної системи; створення у науково-технічній та виробничій сфері потужного прошарку інноваційних менеджерів; збереження інтелектуального багатства та підвищення престижу інтелектуальної праці в Україні.

Збільшення  фінансування науково - технічного розвитку можливе за рахунок розширення бази інвестування науки та інновацій. Визначальним принципом інвестиційної політики України слід вважати принцип сполучення інвестицій з інноваціями. Стратегія інноваційної безпеки має формуватися з огляду на те, що жодна країна не може підтримувати на високому рівні всі напрями науки та технології. Обмежені ресурси слід зосереджувати на пріоритетних інноваційних напрямах, забезпечених науково-технічним потенціалом і досягненнями світового рівня, які визначають місце України у світовому розподілі інтелектуальної праці.

Слід значну увагу приділити розвитку венчурного фінансування в Україні. Розробити досконалу законодавчу базу та усіляко заохочувати до використання можливості венчурного фінансування для розвитку наукових шкіл і оновлення виробництва.

З метою подолання  технологічного відставання доцільно купівлю ліцензій здійснювати насамперед по тих технологіях, де за рахунок  вітчизняних досліджень можна здійснити  суттєві вдосконалення. Це дозволить вітчизняним ліценціатам отримати не лише юридичне право на використання чужого рішення, але й випередити конкурентів за рахунок патентування удосконалень. Таким чином діяли японські компанії.

Підвищенню рівня інформаційного забезпечення інноваційної сфери сприятиме проведення комплексних заходів щодо входження України у світовий інформаційний простір; виробництво сучасних вітчизняних технічних інформаційних засобів; впровадження ефективних режимів отримання, зберігання, поширення і використання економічної інформації.

У світі зараз створюється  глобальна інформаційно-телекомунікаційна  інфраструктура. Із запуском у дію  супутникових систем нового покоління (Iridium, Teledesic) обстановка в цій сфері зміниться радикально. Мова йде про створення глобальних інформаційно-телекомунікаційних систем, які відіграватимуть роль нервової системи нового світового порядку. Можливості Інтернет віддалено ілюструють ситуацію, що виникне у найближчі роки.

Інформаційне забезпечення є важливим фактором прискорення  НТП, а інформаційні ресурси - важливою складовою інтелектуальної власності. Глобальна комп'ютеризація, мережа Internet внесли до сучасного життя нові можливості, але й нові загрози. Через несанкціоновані проникнення до комп'ютерних систем банків, компаній та міжнародних корпорацій безліч технологічних та комерційних таємниць переходить до інших власників. За цих умов, в інтересах технологічної безпеки держави, необхідно запровадити заходи щодо запобігання можливих інформаційних втрат насамперед у найважливіших галузях науки та виробництва.

Тому у складі інноваційно-технологічної  безпеки слід приділяти увагу інформаційній безпеці.

Ситуація котра складається  на сьогоднішній день у світі  вимагає  від кожної особи,  Організації  та держави загалом прийняття  ефективних інноваційних рішень щодо подальшого бачення свого розвитку. Усіляке ухиляння від вимог сьогодення позводить до фатальних наслідків.

  

ЛІТЕРАТУРА:

1. Чухрай Н., Патора Р. Товарна інноваційна політика:  управління інноваціями на  підприємстві: підручник._ К.: КОНДОР, 2006.-398с.

2. Бажал Ю.М. Економічна  теорія технологічних змін/ Навч. посібник.- К.: Заповіт, 1996.-238с

3. Статистика науки и  инновации. Краткий терминологический словарь/ Под. Ред. Л.М. Гохберга. – М.: Центр исследований и статистики науки, 1996.,

4. Економічна енциклопедія. У 3т./ під ред. Мочерного.-К.: Тернопіль:  Видавничий центр  «Академія», Академія народного господарства; 2000-2001. Т.1. – 864с.

5. Закон України «Про  інноваційну діяльність» // Урядовий  кур’єр. – т2002. - №143, 7 серпня

6. Основи инновационного менеджмента: Теория и практика: Учеб пособие/ Под. ред.. П.Н. Завлина и др.. – М.: ОАО «НПО «Издательство Єкономика»:2000. – 475с.:

7. Баев Л.А., Шугуров В.Є. системний поход к опредилению инновации// Современние технологи в соцыально-єкономических системах. Челябинськ: ЧГТУ, 1995.

8. Бездудний Ф.Ф., Смирнова Г.А., Нечаєва О.Д.  Сущность понятия инновация  им его класификация // Инновации. 1998. №2-3 (13)

9. Kleinknecht A. Innovations patterns in crisis and prospererity: Schumpeter’s  long circles reconsidered.- Hong Kong,1987.

10. Мороз Ю.П. Инновацыонный менеджмент: Учебник. – М.: ИНФРА-М, 2002.

11. Инновационный  менеджмент/ Под ред. П.Н. Завлына, А.К. Казанцева, Л.Э. Миндели . -  М.: ЦИСТ, 1998.]:

12.Медынський В.Г. Инновационный менеджмент: Учебник – М.: ИНФРА – М, 2002.

13. Организация и управление машиностроительным производством/ Под ред. Б.П. Родионова. – М.:  Машиностроение, 1989)

14. Хаммер М., Чампи  Дж. Реинжениринг корпорации: Манифест революции в  бизнесе. Пер. с англ. – СПб.: Изд-во С.- Петербург. Ун-та, 1999. – 332с