Мотивація

Отже, аналізуючи задачі начальника торгового відділу  можна судити про функціонування відділу в цілому. Начальник виконує свої завдання делегуючи частину своїх повноважень організаторам роздрібної торгівлі по м. Черкаси, м. Сміла та м. Золотоноша, які в свою чергу приймають замовлення на постачання окремих видів товарів, журналів та газет, які користуються підвищеним попитом. Заяви надходять до начальника, який, на їх основі, вивчає попит і укладає угоди на постачання потрібних періодичних видань та товарів. Отримавши, згідно укладених угод, журнали, газети та товари він встановлює на них відповідні ціни.

Потім начальник готує розпорядження по регіонам на газети та журнали, складає накладні і необхідна продукція в необхідній кількості надходить до торговельної мережі в м. Черкаси - до магазину "Кругозір, а також до 37 кіосків. В м. Сміла її одержує організатор роздрібної торгівлі, який розподіляє її по 17 кіоскам, така ж система діє і в м. Золотоноша.

Якщо ж продукція  залишається нереалізованою, це стосується газет та журналів, то вони повертаються до складу і списуються. Це фіксується у звітній формі кожним продавцем і передається до відповідного організатора роздрібної торгівлі.

Далі цикл повторюється , кіоскери складають звіти про  реалізовану продукцію, вони надходять  до організаторів роздрібної торгівлі, які на їх основі складають заяви на постачання того чи іншого товару, проводять аналіз діяльності і реалізації продукції. На основі цієї інформації начальник вивчає попит, приймає певні рішення і заходи по покрашенню реалізації товарів.

Також, у звітні періоди, начальник відділу організовує  перевірку кіоскової мережі в містах, яку здійснюють організатори роздрібної торгівлі по м. Черкаси, та м. Сміла і Золотоноша.

Таким чином  відбувається спеціалізація тобто  поділ роботи на більш мілкі операції, що підвищують продуктивність, а отже знижуються потенційні витрати, які вимірюються витратами часу. Чим швидше організація відреагує на зміну попиту споживачів тим більша ймовірність одержання прибутку від цього.

Зміст кожного  завдання визначається рядом факторів: вимогами ринку; кваліфікацією працівників; вибором технології; характером послуги (індивідуальна чи колективна).

По суті торговий відділ в організації виконує  одну з важливіших функцій, без якої неможливе успішне функціонування організації, це функція маркетингу. Ця функція визначає поведінку організації на ринку і внутрішні процеси функціонування організації, що дозволяють їй здійснювати той варіант поведінки, який виявляється найбільш успішним. Основою цієї функції є забезпечення збуту товарів та послуг, а в умовах ринкової економіки це не так просто. Тому на думку автора, доцільно вести до штату працівників організації посади маркетолога та менеджера.

Діяльність  торгового відділу залежить від  здійснення багатьох процесів іншими відділами, таких як експедирування преси та товарів, відділ виробничо-технічного забезпечення та бухгалтерія. Всі ці відділи беруть участь у збуті товарів та друкованої продукції. Так відділ виробничо-технічного забезпечення відповідає за транспортування. Воно здійснюється одним з філій ОППЗ "Черкасипошта" - автобазою зв'язку, яка має свій парк машин. Тип транспортування в значній мірі залежить від виду товару, відстані та типу самого ринку.

Функція збуту  також передбачає стандартизацію і  сортування отриманого товару. Цю функцію здійснює відділ експедирування. Необхідно забезпечити відповідність товару необхідним стандартам, а також сортуванню, тобто розподілу по сортам різних категорій товару. Саме цим займаються сортувальники відділу експедирування при отриманні товарів від постачальників. Стандартизація і сортування дозволяють бути впевненим, що товар є таким, яким його уявляє покупець.

Акт фінансування теж є необхідним елементом функції  збуту. Цією проблемою займаються бухгалтерія  і економіст. Іноді виникає необхідність зберігати товар, тому що він є, наприклад, сезонним або тому, що необхідний час для його транспортування до роздрібної торговельної мережі. Виникає необхідність у фінансуванні того, щоб купити товар у постачальника, профінансувати зберігання, транспортування та інші операції збуту.

Отже, на основі проведеного аналізу робимо висновок, що :

1) торговий відділ  в більшій мірі залежить від  зміни зовнішнього середовища і функціонування інших відділів організації відділу експедирування, відділу виробничо-технічного забезпечення та бухгалтерії;

2) працівники  торгового відділу, їх рівень  кваліфікації майже не впливає на характер робочих завдань, тому що наймання працівників до цього відділу здійснюється відповідно до завдань які вони мають виконувати. Для цього проводиться аналіз змісту роботи на основі якого проводяться заходи по плануванню, набору працівників. На основі даної інформації створюється посадова інструкція, яка є перечнем основних обов'язків, необхідних знань і навичок, а також прав працівників. Така посадова інструкція існує, в даному випадку, для посади начальника відділу торгівлі;

3) У торговому  відділі існує 3 рівні управління  і звужений діапазон контролю, це пояснюється існуванням роздрібної торговельної мережі в м. Сміла та Золотоноша;

4) задачі та  операції торгового відділу повністю  стандартизовані;

5) норма управління  в підрозділі досить оптимальна. У відділі безпосередньо начальнику звітуються три організатори роздрібної торгівлі і інструктор по експлуатації, виробничо - технічним та організаційним питанням.

6) було виявлено  необхідність введення до штату  працівників посади маркетолога та менеджера та необхідність скорочення посад начальників Смілянської та Золотоніської ділянки роздрібу.

 

3.3. Аналіз  функцій маркетингу та торгової  діяльності організації

 

Аналіз зовнішнього  середовища в цілому дозволяє виявити  чи має фірма внутрішні сили, щоб використати можливості, які внутрішні слабкі місця можуть ускладнити майбутні проблеми, які пов’язані з зовнішніми непередбаченостями. Метод, який використовують для діагностики внутрішніх проблем називають управлінським дослідженням, яке базується на комплексному дослідженні різних функціональних зон організації і в залежності від поставленої задачі може бути методично простим або складнішим [10,с.122].

Для виявлення  внутрішніх слабких місць проаналізуємо  дві функціональні зони – маркетинг і торгівлю.

При аналізі  функцій маркетингу було виділено п’ять  основних елементів:

1. Конкурентоздатність.  Організація має свого споживача  оскільки частина товарів є  унікальною, але вона має також  численних дрібних конкурентів. Слабким місцем тут є проблема частого постачання друкованих видань до споживачів. У конкурентів дані товари з’являються на день раніше. Цю проблему вирішити поки що неможливо.

2. Розмаїття  та якість асортименту. Це елемент  багато в чому визначає стійкість  організації. Організація повинна визначити які товари приносять більше прибутку, або це друкована продукція, основна частина якої продається тільки в кіосках Центру, або це товари, які можна знайти на ринках за більш низькими цінами, і чи варто торгову площу товарами, які пропонуються лише для асортименту. Було проведено дослідження в одному з кіосків і виявлено, що за день роботи у кіоскера було придбано споживачами друкованої продукції на 150 грн., а інших товарів лише на 50 грн., і за даними звітності про продані товари виявляється , що це стійка тенденція.

3. Збут, реклама,  просування товарів. Ці показники  є основними в аналізі функції маркетингу. Організація може розраховувати на успіх лише в тому випадку, коли вона проводить агресивну творчо - організовану рекламу і просування товарів. За спостереженням автора Центром була проведена реклама організації її діяльності у вигляді наклеєк, які були розклеєні в громадському транспорті. Але зовсім не ведеться реклама товарів, які реалізує організація і які є мало відомими.

4. Прибуток. Це узагальнюючий показник ефективності діяльності комерційної організації. Тому саме маркетолог повинен здійснювати постійний контроль за прибутком від реалізації товару.

При аналізі  діяльності організації в сфері  торгівлі необхідно звернути увагу  на можливість мінімізації витрат і раціонального використання наявних ресурсів. З цією метою розглянемо штатний розклад Центру ’’Торгпреса’’ (додаток 2). За даними розкладу адміністративно – управлінський персонал становить 15 чоловік з місячним фондом заробітної плати 25590 грн., а виробничий персонал становить 128 чоловік, з місячним фондом заробітної плати 124390,36 грн. Отже, на одного управлінця припадає 9 чоловік виробничого персоналу, а частка фонду заробітної плати адміністративно – управлінського персоналу в загальному фонді складає 20,6%. Графічно це буде мати вигляд (рис. 3.3.10)

Рис. 3.3.10 Процентне відношення місячного фонду заробітної плати  управлінського і виробничого персоналу

 

Аналіз рентабельності кіосків роздрібної мережі за І квартал 2011 року (додаток 1) показує що утримання Золотоніської дільниці роздрібу приносить організації лише збитки в розмірі 11970грн., в той час як загальний прибуток організації складає 99320грн. На думку автора, так як неможна повністю ліквідувати дану дільницю, то доцільно залишити чотири кіоски. На вилучені кошти можна організувати рекламну компанію.

Щоб дослідити  чи існує проблема перевитрат в організації, слід застосувати економічну теорію витрати – ціна - цінність.

Ділові рішення будуються на трьох стовпах – витратах, цінностей, ціні. Витрати – це те що організація повинна сплатити своїм працівникам і постачальникам для забезпечення продажу товарів і послуг. Цінність – ступінь, в якій, на думку покупців такі товари і послуги роблять їх життя кращим ніж якщо б вони обходились без них. А ціна – це те, що платять покупці. Це три суттєві елементи повсякденного вибору, які роблять управлінці. Маніпуляція цими елементами – те, за що їм платять. Головна користь економічної теорії ’’витрати – ціна - цінність’’ в тому, що вона змушує людей які приймають рішення, безперервно збирати основні дані про діяльність організації, без яких вони не можуть прийняти правильні рішення. Логіка співставлення ’’витрати – цінність’’ корисна для виміру цінності управлінців в порівнянні з витратами на їх оплату, тобто скільки коштують управлінці, чим вони цінні. Цей спосіб виміру розроблений бізнес - консультантом Полем Страссманом. Він вимірює цінність вкладу управлінців в компанію тим, що характеризує її як ‘’вартість додану управлінням’’ тобто що управлінці додають своєю працею цінність фірми, це різниця між тим скільки вони коштують компанії, і тим, що вони їй приносять. Управлінська додана вартість - частина загальної доданої бізнесом вартості, що не може бути приписана працівнику фірми або капіталу акціонера. Щоб її розрахувати необхідно визначити загальну додану бізнесом вартість. Вона дорівнює загальним доходам фірми за вирахунком всіх податків і закупівель. Не вся додана бізнесом вартість створюється управлінцями, більша її частина забезпечується капіталом акціонерів. Додана акціонерами вартість дорівнює загальній вартості капіталу акціонерів помножену на вартість цього капіталу, що виражається в ставці відсотку. Отже, щоб вирахувати управлінську додану вартість, необхідно вирахувати з  доданої бізнесом вартості вартість яка була забезпечена капіталом акціонерів. Для подальшого виділення управлінського вкладу в додану вартість необхідно вирахувати ще один компонент - операційні витрати. Вони включають фонд заробітної плати і амортизаційні відрахування, а також витрати на все, що необхідно для отримання сьогоднішніх товарів та послуг. Вирахуємо також управлінські витрати - заробітну плату управлінців включаючи додаткові виплати. Це виражається формулою:

С_ДУ=С_ДБ - В_О - В_У,        (1)

де:

С_ДУ - вартість додана управлінням і дорівнює продажі за вирахунком закупівлі;

С_ДБ - вартість додана бізнесом;

В_О - операційні витрати;

В_У - управлінські витрати.

Розрахуємо  вартість додану управлінням в Центрі ‘’Торгпреса’’, розрахунки проведемо на основі даних про рентабельність дільниць роздрібу за І квартал 2011 року (додаток 1).

Вартість додана бізнесом даної організації складає 926550 грн., операційні витрати складають 95185 грн., а управлінські витрати складають 76770грн. Зробивши розрахунки за формулою одержали від’ємний показник вартості доданої управлінням, що становить  -102070 грн.

Страссман пропонує уважно розглянути відношення управлінської  доданої вартості до управлінських витрат, яке він називає рентабельністю управління. Якщо рентабельність управління є від’ємною величиною значить на фірмі існують проблеми з продуктивністю

Це виражається  формулою:

 

 

 

С_ДУ

Р_УП=------*100%,            (2)

В_У

 

де:

Р_УП - рентабельність управління.

Для Центру ‘’Торгпреса’’  Р_УП складає -132,,9%.

Найбільшою статтею витрат в організації є операційні витрати, де утримання виробничого персоналу витрати за І квартал складають 332820 грн., що становить 35,1% від всього числа операційних витрат , нарахування на заробітну плату становлять 104530 грн., транспортні витрати складають 7070 грн., витрати на оренду - 34800 грн., на електроенергію - 17020 грн., інші витрати становлять 388530 грн., а витрати на амортизаційні відрахування становлять 3460 грн. процентне відношення даних величин зобразимо на рисунку 3.3.11

Також, заслуговує на увагу проблема перевитрат на рух  товарів. Створення раціональної системи руху товарів - це тривалий коштовний процес. Він вимагає великих витрат, врахування всіх факторів, які впливають на діяльність організації, особливостей діяльності фірми, її ринків. Для Центру ‘’Торгпреса’’ слабким місцем в системі руху товарів є управління обсягом запасів, яке займає важливе місце в мінімізації витрат на рух товарів. Управління обсягом запасів здійснюється однією з трьох стратегій:

 

Рис.3.3.11 Процентне відношення статей операційних витрат

 

1. Фіксований розмір замовлення - кількість замовлених товарів фіксована величина, а змінною величиною час замовлення;
2. Фіксований інтервал - замовлення робляться регулярно, а кількість відвантажених товарів кожного разу різна;
3. Один на один - коли кожному виробу прикріплюється ярлик, який складається з двох частин. В момент продажу частина ярлика відривається і відправляється на склад.