Методи менеджменту як сукупність способів впливу керуючої системи на керовану

Тема: Методи менеджменту як сукупність способів впливу керуючої системи на керовану.

 

 

План.

 

 

Вступ.

1. Суть та значення методів менеджменту в системі управління.
2. Аналіз системи управління досліджуваного об’єкта.
3. Аналіз методів менеджменту в системі управління досліджуваного об’єкту.
4. Шляхи вдосконалення та раціоналізації методів управління.

Висновки.

Список використаної літератури.

 

ВСТУП

 

Після визначення цілей  управління, планів діяльності, формування організаційної структури та системи  взаємовідносин персоналу, прийняття управлінських рішень настає черга пошуку найефективніших способів впливу на людей, які забезпечили б досягнення поставлених цілей, виконання планів і рішень. Йдеться про арсенал методів, використовуючи які менеджер спонукає підлеглих до виконання планів, завдань, рішень, зумовлених загальною чи локальною метою діяльності організації.

Особливості змісту, складу та порядку застосування методів  менеджменту як способів впливу на індивідуальну й групову діяльність персоналу організації є важливою теоретичною і практичною проблемою менеджменту.   Кваліфікований менеджер, знаючи дію на людей економічних, організаційно розпорядчих, соціальних та інших методів менеджменту  уміло оперуючи, ними, може успішніше і досконаліше здійснювати управління.

Формування цілеспрямованого впливу на трудові колективи та окремих працівників безпосередньо пов'язане з мотивуванням, тобто використанням чинників, які зумовлюють поведінку людини в колективі у процесі виробництва У зв'язку з цим методи менеджменту повинні мати мотиваційну характеристику, яка визначає напрям їх дії, вказує на мотиви поведінки людей, на які зорієнтовані методи, і дає змогу їх класифікувати. Здебільшого методи поділяють на економічні, організаційно-розпорядчі та соціальні (соціально-психологічні)

Методи менеджменту  покликані забезпечити умови  для чіткого налагодження його процесу, ефективного використання всіх чинників виробництва задля досягнення цілей організації.

 

 

 

 

1. Суть та значення методів менеджменту в системі управління.

 

Методи менеджменту — це сукупність засобів і прийомів впливу керуючого суб'єкта на об'єкт управління з метою досягнення місії організації та її цілей.

Після того, як встановлено  цілі управління підприємством, необхідно знайти найбільш ефективні шляхи та методи їх досягнення. Методи являють собою важливий елемент процесу управління. Наявність прогресивних методів управління та вміле їх використання є передумовою ефективності управління і вдосконалення господарських (комерційних) зв'язків.

Методи управління покликані забезпечити високу ефективність діяльності організації, її злагоджену роботу, сприяти мобілізації творчої активності кожного її члена.

Цим методи менеджменту  відрізняються від усіх інших  технічних та технологічних методів, які використовуються в ході вирішення комплексних господарських (комерційних) завдань.

Розрізняють методи управління і методи процесу управління. Методи процесу управління задають способи  виконання окремих операцій, процедур, робіт, які створюють процес управління, включаючи правила визначення місії та цілей, методи розробки і оптимізації управлінських рішень, організаційно-практичну роботу по їх реалізації. До них відносять також методи виконання окремих функцій: планування, організації, мотивації, контролю тощо.

На відміну від методів пронесу управління, за допомогою яких виконуються лише окремі роботи, методи управління характеризують закінчений акт впливу суб'єкту на об'єкт управління.

Як показує досвід, найбільше значення має класифікація методів менеджменту на основі об'єктивних закономірностей, які притаманні суспільному виробництву з урахуванням специфіки відносин, що складаються в процесі сумісної праці.

Згідно цієї ознаки, виділяють економічні, організаційно-розпорядчі та соціально-психологічні методи менеджменту.

Сукупність усіх груп методів є системою методів управління.

Усі методи менеджменту  взаємопов'язані між собою, і їх поділ на групи досить умовний.

В наш час існують різні підходи  щодо визначення і класифікації методів. Існують також розбіжності щодо кількості і важливості методів. Так, наприклад, О.А.Дейнеко виділив сім наступних методів менеджменту:

1. політичні;    5. кібернетичні;
2. економічні;    6. соціологічні;
3. адміністративні;   7. графічні.
4. організаційні;

Н.Сисов, базуючись на мотиваційній стороні методів, сформував три основних групи управлінських методів:

• прямі (директивні);
• засновані на матеріальному стимулюванні працівників і колективів;
• ті, що передбачають використання духовних стимулів до праці.

В основному згідний із ним професор Г.Х.Попов.

На жаль, єдиної класифікації методів менеджменту немає і в зарубіжній управлінській літературі. Проте, більшість теоретиків і практиків менеджменту схильні поділяти всю систему методів на:

• адміністративні (організаційно-розпорядчі);
• економічні;
• соціально-психологічні.

Дане групування методів  базується на виділенні мотивів, якими керується людина в процесі  діяльності і можливості використовувати  ці мотиви за допомогою відповідних  інструментів управлінського впливу. Ці інструменти, згідно із прийнятою  класифікацією, можуть мати адміністративний (розподіл повноважень, видача наказів і розпоряджень, прийом на роботу чи звільнення), економічний (прибуток, собівартість, заробітня плата) чи соціально-психологічний (хороший мікроклімат, почуття пошани і підтримки, кваліфікація працівника) характер.

Матеріальні інтереси людей у виробничо-організаційних процесах забезпечують економічні методи. Вони є методами непрямої дії. Це пов’язано  із тим, що ці методи не змушують об’єкт управління діяти так а не інакше, а носять швидше спонукальний характер.

Під економічними методами управління розуміють такі способи і прийоми впливу, які ґрунтуються на використанні економічних законів та інтересів, що дозволяє планомірно та ритмічно організувати виробничу діяльність і прямо або опосередковано стимулювати колектив на підвищення ефективності роботи.

Отже, економічні методи управління забезпечують регулювання процесів виробництва і розподілу за допомогою використання економічних важелів: собівартості, ціноутворення, зарплати, фонду матеріального заохочення, прибутку та інших.

Адміністративні методи – системи  прямого адміністративного впливу на підлеглих, які здійснюють керівні  органи або окремі керівники в межах своїх повноважень для досягнення цілей.

Цей вплив здійснюється шляхом видачі обов’язкових для виконання наказів, розпоряджень, приписів, які примушують підлеглих виконувати чергові завдання. Дана група методів спирається на авторитет влади та носить одноваріантний характер.

Формою адміністративного впливу є також різні положення, інструкції та інші службові документи, які визначають права та обов’язки службових осіб апарату управління.

Адміністративні методи управління можна  умовно поділити на організаційні та оперативно-розпорядчі.

Соціально-психологічні методи управління – сукупність специфічних способів дії на особисті стосунки і зв’язки між працівниками, а також на соціальні процеси в цілому.

Вони ґрунтуються на використанні моральних стимулів до праці, і діють  на особистість за допомогою психологічних  прийомів з метою перетворення адміністративного завдання на свідомий обов’язок – внутрішню потребу людини.

 

 

2. Аналіз системи управління досліджуваного об’єкта.

 

Господарська діяльність аграрних підприємств відбувається на основі поєднання багатьох факторів, серед яких капітал, праця та земля є основними. Від способу їх поєднання та використання залежить продуктивність та результативність діяльності підприємств. В цьому плані ключову роль відіграють управлінські процеси, що розкриваються в системі управління. До системи управління входить організаційна складова, що визначає ієрархічність управління, процесна складова, від якої залежить ефективність виконання управлінських функцій, елементна складова, що стоїть в основі виробничої та управлінської структури, спеціалізації праці тощо.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Ковалівське” розташоване в селі Ковалівка, Монастириського району Тернопільської області. Підприємство не володіє переробними потужностями, тому практично уся вироблена продукція реалізується переробним пі дприємствам, на ринку, населенню і посередникам..

Більшість земель товариства – це чорноземи опідзолені, чорноземи глибокі мало гумусні, темно-сірі опідзолені. Їх абсолютні висоти - 220-240 м. Температурний клімат помірно-континентальний, сприятливий для вирощування сільськогосподарських культур. Середньорічна кількість опадів становить 560-550 мм. Вегетаційний період продовжується в середньому 200 днів. Грунтові води на плоских водозмінах залягають на глибині 3-5 м, а поблизу боліт – 7-10 м. Такі умови дозволяють забезпечувати значні урожаї всіх сільськогосподарських культур. Для підвищення родючості і забезпечення високої врожайності вирощуваних культур необхідно дотримуватися відповідних агротехнічних заходів, підтримуючи особливу увагу в системі підживлення, обробітку грунту.

ТОВ “Ковалівське” спеціалізується  на виробництві продукції рослинництва і тваринництва. Земельний фонд господарства утворено за рахунок орендованих земель. Загальна площа земельних угідь господарства становить 955 га. Уся земля складає сільськогосподарські угіддя, з яких 695 га – рілля,а решта 260 – пасовища.(табл.. 2.1)

Таблиця 2.1.

Структура земельних угідь ТОВ „Клвалівське” у 2009 році

Показники	Площа, га	Площа, земель в т.ч. взятих в оренду, га
Усього с/г угідь	955	955
в т.ч. рілля	695	695
сінокоси
пасовища	260	260
багаторічні насадження

 

Орендну плату за землю господарство включає у витрати на виробництво продукції і вона складає 71 тис. грн. Що становить близь 74 грн. за 1 га сільськогосподарських угідь або 102 грн. за 1 га ріллі.

Основою системи управління ТОВ  „Ковалівське” є організаційна структура управління. Вона визначає спосіб організації управління, сприяє розподілу прав, обов’язків та відповідальності між керівниками усіх рівнів та ланок. Організаційна структура управління товариством спрямована перш за все на встановлення чітких взаємозв’язків між окремими підрозділами підприємства, розподілу між ними прав та обов’язків.

Структура управління ТОВ „Ковалівське” подана на рисунку 2.1.

Рис. 2.1. Структура  управління ТОВ „Ковалівське”

 

Вищим органом управління товариством є Рада застовників, яка не відображена на рисунку, проте забезпечує управління та координацію усієї діяльності підприємства. Безпосереднє управління забезпечує правління, яке очолює директор, який одночасно є співвласником і співзасновником товариства. Він самостійно вирішує питання соціального розвитку, виробничо-господарської та фінансової діяльності господарства. Директор організовує роботу підприємства і несе за це повну відповідальність. Представляє підприємство у всіх установах, організаціях, розпоряджається майном та фінансовими активами, укладає договори, контракти і представляє підприємство в зовнішньому середовищі.

Рада засновників підприємства може призначати директора підприємства. У підпорядкуванні директора знаходиться головний бухгалтер (помічник головного бухгалтера, бухгалтер по оплаті праці, касир, економіст); головний зоотехнік; головний інженер, головний агроном.

Усього працівників  зайнятих у сільськогосподарському виробництві – 55 осіб. Витрати на оплату праці становлять 42 тис.грн. в рослинництві та 15 тис. грн. в тваринництві.

Ефективність системи  управління часто вимірюється кількісними  показниками, які виражаються у  формі фінансових результатів від діяльності господарства.

Досліджуване господарство є рентабельним. Чистий прибуток складає 96 тис. грн.. за 2009 рік. Основні показники фінансово-господарської діяльності показані в таблиці 2.2.

 

 

Таблиця 2.2.

Фінансові результати ТОВ „Ковалівське”, тис. грн.

Показники	Роки
	2007	2008	2009
Собівартість реалізованої продукції	690	654	714
Виручка від реалізації продукції товарів, робіт та послуг	730	682	810
Валовий прибуток	40	28	96
Рівень рентабельності	5,8	4,3	13,4
Собівартість реалізованої продукції рослинництва	547	490	547
Виручка від реалізації продукції рослинництва	607	553	662
Валовий прибуток (збиток) від реалізації продукції рослинництва	60	63	115
Рівень рентабельності рослинництва	11,0	12,9	21,0
Собівартість реалізованої продукції тваринництва	143	164	167
Виручка від реалізації продукції тваринництва	123	129	148
Валовий прибуток від  реалізації продукції тваринництва	-20	-35	-19
Рівень рентабельності твариництва	-14,0	-21,3	-11,4