Менеджмент

4. Процес менеджменту

Процес менеджменту  охоплює керуючу та керовану системи  організації, функції, методи менеджменту, управлінські рішення, комунікації, керівництво  тощо.

Процес менеджменту – послідовність певних завершених етапів управлінської діяльності, які забезпечують управлінський вплив керуючої системи на керовану з метою досягнення цілей організації.

Послідовно реалізований та завершений процес менеджменту утворює  управлінський цикл (рис. 2.5). При  цьому організацію змодельовано як відкриту систему, що має входи  і виходи та складається з керуючої та керованої систем, які тісно взаємодіють, оскільки є органічно взаємопов’язаними. Керуючу систему утворюють елементи, які забезпечують процес управління, керовану – елементи, які забезпечують безпосередній процес виробничої, господарської, комерційної та інших видів  діяльності.

 
Процес управління охоплює кілька послідовних етапів:

1. Реалізація функцій менеджменту, до яких належать усі види управлінської діяльності (планування виробництва і реалізація продукції, управління розробкою технологій, обліком, підрозділами організації тощо). Йдеться про управлінську діяльність на всіх рівнях керуючої системи організації: керівників та їх заступників, начальників цехів, відділів і управлінь, груп, дільниць, фахівців усіх напрямів (економістів, технологів, конструкторів та ін.). Це означає, що зосереджений у керуючій системі апарат управління в процесі управлінської діяльності має виконати своє основне завдання: створити систему методів менеджменту – сукупність способів впливу керуючої системи на керовану з метою забезпечення виробничо-господарської діяльності організації та отримання конкретних результатів ( виготовлення продукції, надання послуг, забезпечення прибутковості, рентабельності, необхідного рівня заробітної плати, певного рівня витрат тощо).
2. Формування методів менеджменту як результатів реалізації функцій менеджменту. До них належать план виробництва, план прискорення науково-технічного розвитку, матеріальні стимули до праці, технологічна документація на виготовлення виробу тощо. Однак отримані методи менеджменту, як правило, не можуть здійснювати управлінський вплив, оскільки вони здебільшого не набувають форми адміністративних важелів. Для того, щоб надати методам менеджменту дієвого управлінського впливу, необхідно їх формалізувати, тобто перетворити на управлінські рішення.
3. Формалізація методів менеджменту в управлінські рішення. Особливість цього етапу полягає у створенні механізмів трансформації методів менеджменту в накази, розпорядження, вказівки тощо. Після цього управлінські рішення (формалізовані методи менеджменту) каналами прямого зв’язку надходять із керуючої системи в керовану (рис. 2.5), здійснюючи необхідний управлінський вплив, який забезпечує виконання виробничо-господарських операцій, виготовлення виробів, надання послуг тощо.

Якщо управлінські рішення  в керованій системі спрацьовують недостатньо (не виконуються, виконуються частково, виконуються з відхиленнями тощо), то інформація про всі неточності, недоліки, відхилення каналами зворотного зв’язку надходять у керуючу  систему (відбувається процедура регулювання), в якій апарат управління розробляє необхідні заходи. Відповідно, нові управлінські рішення, що спрямовані на усунення недоліків, відхилень тощо, надходять каналами прямого зв’язку в керовану систему. В такий спосіб формується циклічний механізм, внаслідок роботи якого (за необхідну кількість циклів) усуваються всі недоліки, тобто під впливом керуючої системи відбувається ліквідація проблем у керованій системі. Якщо керуюча система працює недостатньо професійно, не кваліфіковано, не ефективно чи є надто пасивною існує великий ризик того, що керована система не забезпечить виконання поставлених завдань та досягнення встановлених цілей. Отже, рівень виконання керованою системою поставлених завдань і досягнення цілей перебуває в прямій залежності від діяльності керуючої системи (апарату управління).

4. Забезпечення управлінського впливу на засадах керівництва. Керівництво організацією (рис. 2.5) – вид управлінської діяльності, який об’єднує трудові процеси всіх працівників, забезпечує реалізацію функцій і формування методів менеджменту, розроблення і прийняття управлінських рішень, а також формалізує вплив керуючої системи на керовану. Воно є об’єднувальний чинником у структурі категорій менеджменту, оскільки визначає напрями діяльності апарату управління, ефективність управлінських рішень, ступінь досягнення цілей організації.

Реалізація етапів менеджменту супроводжується комунікаціями (рис. 2.5), тобто процесами обміну інформацією між працівниками, підрозділами, іншими організаціями.

Запитання. Завдання

1. Надайте всебічну характеристику організаціям та наведіть їх класифікацію за різними ознаками.
2. Охарактеризуйте формальні групи, поясність яким чином вони утворюються та наведіть приклади.
3. Які спільні та відмінні риси між формальними та неформальними групами?
4. Охарактеризуйте організацію як систему.
5. У чому сутність ефекту синергії в процесі функціонування організацій?
6. Дайте характеристику концепціям життєвого циклу організацій.
7. Розкрийте сутність і роль організаційної культури.
8. Змоделюйте конкретні ситуації, за яких в організаціях виникає необхідність у створенні комітетів.
9. Дайте рекомендації щодо підвищення ефективності управління неформальними групами з метою зменшення їх негативного впливу на діяльність організації.
10. Охарактеризуйте фактори внутрішнього середовища організацій та розкрийте взаємозв’язки між ними.
11. Розкрийте особливості впливу факторів зовнішнього середовища на організацію
12. Охарактеризуйте на конкретних прикладах вплив факторів зовнішнього середовища непрямої дії на організацію.
13. Розкрийте взаємозв’язки між основними категоріями менеджменту в контексті здійснення процесу менеджменту.
14. Охарактеризуйте на конкретних прикладах сутність управлінського циклу організації.
15. Обґрунтуйте за допомогою прикладів логічність, послідовність і завершеність етапів процесу менеджменту.

Теми рефератів

1. Прийоми ефективного групового управління.
2. Правове забезпечення управління організацією в Україні.
3. Концепції життєвого циклу організації.
4. Організаційна культура як чинник підвищення ефективності діяльності організації.
5. Методи оцінки впливу факторів зовнішнього середовища на діяльність організацій.
6. Процес менеджменту як відображення взаємозв’язків між основними категоріями менеджменту.
7. Проблеми між особистісних стосунків у колективах.
8. Хоторнський експеримент: сутність, етапи, висновки.
9. Способи підвищення рівня згуртованості членів групи з метою досягнення визначених цілей.
10. Синергія: сутність, види, потенційні наслідки.