Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності підприємства

Квотування - це кількісне обмеження ввозу-вивозу товарів.

5. Валютні обмеження (обов'язковість продажу валюти, обмеження по її конвертації, граничні терміни одержання валюти за експортну угоду, обмеження по її продажі на валютній біржі й ін.).

 До основних нормативних актів, що регулюють зовнішньоекономічну діяльність можна віднести:

Закон „Про зовнішньоекономічну діяльність” : Прийнятий 16 квіт. 1991 р. №959-ХІІ

Закон України „Про міжнародний комерційний арбітраж” від 24.02.1994р.

Закон України „Про Єдиний митний тариф” від 05.02.92р.

Указ Президента „Про заходи щодо вдосконалення кон'юктурно-цільової політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності” : 10 лют.1996 р. № 124/96

Указ Президента „Про додаткові заходи щодо регулювання бартерних (товарообмінних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності”: 26 лип. 1995р.

Указ Президента „Про регулювання бартерних (товарообмінних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності”:27 січ.1995 р. № 84/95

Указ Президента „Про облік окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів) в Україні”: 7листоп. 1994 р.

Постанова Кабінету Міністрів „Про деякі питання регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності”:29 квіт. 1999 р. № 756

Постанова Кабінету Міністрів „Про сприяння зовнішньоекономічній діяльності”

Постанова Кабінету Міністрів „Про Порядок ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності”: 13 січ. 1999 р. № 41

Постанова Кабінету Міністрів „Про Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності”: 31 серп. 1998 р. № 1354

Постанова Кабінету Міністрів та Національного банку „Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті”: 21 черв. 1995 р. № 444

Постанова Кабінету Міністрів „Про порядок розподілу коштів, отриманих від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України за здійснення обліку (реєстрації) зовнішньоекономічних договорів (контрактів)”: 25 січ. 1995 р. № 50

Постанова Кабінету Міністрів „Про вдосконалення структури управління зовнішньоекономічною діяльністю”: 10 лип. 1993 р. № 530

Декрет Кабінету Міністрів „Про лібералізацію зовнішньоекономічної діяльності”: 20 трав. 1993 р. № 54-93

Важливу роль у регулюванні зовнішньоекономічною діяльністю на національному рівні відіграють різні неприбуткові спеціалізовані об'єднання, такі як Українська асоціація імпортерів та експортерів.

Українську асоціацію імпортерів та експортерів - це неполітична, неприбуткова організація. Основною метою створення Асоціації є захист комерційних інтересів учасників зовнішньоекономічної діяльності в Україні, а серед пріоритетних напрямків її діяльності - сприяння оптимізації умов здійснення експортно-імпортних операцій, зокрема ліквідація колізій в законодавстві, спрощення процедур в сфері зовнішньої торгівлі, сприяння вступу України до СОТ.

Членами об'єднання можуть бути вітчизняні та іноземні юридичні особи за умови подання ними заяви встановленого зразка та дотримання вимог Статуту Асоціації. Члени Асоціації мають можливість регулярно отримувати експрес інформацію щодо проектів нормативно-правових актів, спрямованих на регулювання умов зовнішньоекономічної діяльності. Вони також можуть користуватися кваліфікованими консультаціями з питань застосування законодавчих актів, знайомитися з результатами аналізу та науково-правової експертизи проектів нормативно-правових документів.

Серед членів Асоціації компанія може знайти однодумців для обрання спільної стратегії вирішення питань, пов'язаних з регулюванням зовнішньоекономічної діяльності, а також ініціюванням внесення до Верховної Ради України та інших органів державної влади проектів документів, що передбачають вдосконалення механізмів та процедур у сфері зовнішньої торгівлі.

З моменту заснування Асоціації (з листопада 2000р.), для здійснення цілей і завдань, зазначених у статуті, проводиться робота за різними напрямам, основними серед яких є:

участь представників Асоціації в офіційній урядовій комісії з питань вступу до Світової організації торгівлі;

розробка та підготовка до видання Коментарю до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженої наказом Держстандарту України від 2 липня 1998 року №459, що повністю відповідає Гармонізованій системі опису та кодування товарів (HS) ООН на рівні 4-х та 6-ти знаків, а на рівні 8-ми знаків - Комбінованій номенклатурі (СN) Європейського Союзу;

участь в організації Міжнародного форуму ділових та фінансових кіл, що відбудеться в листопаді 2001 року за сприяння провідних економічних міністерств і відомств, Торгово-промислової палати України низки об'єднань фінансистів та ін;

проведення спільного проекту Асоціації та редакції “Митної газети”: видання інформаційно-аналітичної газети, присвяченої актуальним проблемам зовнішньоекономічної діяльності;

проведення поточної роботи для забезпечення підтримки та відстоювання інтересів членів Асоціації, її партнерів;

створення Реєстру ділових пропозицій провідних експортерів та імпортерів України.

 

2. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства

2.1 Організаційна та економічна характеристика підприємства

 

ЗАТ „Арома” було створено у 1998 році. Основний вид діяльності - виробництво парфюмерно-косметичної продукції. Підприємство також є поставником парфумерних складників для миловарної промисловості.

Юридична адреса: м. Київ, вул.. Саленка 25/17.

 

Таблиця 1

Основні економічні показники ЗАТ „Арома”

Найменування показника	2000р.	2001р.
Обсяг виробництва в порівнянних цінах, тис. грн.	215,1	397,4
Виторг від реалізації, тис. грн.	593,00	852,1
Витрати на виробництво реалізованої продукції, тис. грн.	149,00	331,9
Вартість основних засобів, тис. грн.	9521,00	9181,9
Вартість оборотних коштів, тис. грн.	1495,00	969,1
Чисельність, усього чол.	261	269
Чисельність ппп чол.	236	239
продуктивність праці, тис. грн. /рік	0,9	1,7
Загальна рентабельність, %	2,9	5,4
Балансовий прибуток, тис. грн.	323	553

 

Підприємство випускає наступні види продукції:

олія ефірна мускатної шавлії;

конкрет троянди;

одеколон "Трійний;

одеколон "Русский Лес";

одеколон „Амбасадор”;

парфуми "Мелодія моря";

парфуми "Блакитна долина";

парфуми "Золотий берег";

віддушки парфумерні (використовуються у миловарній промисловості);

вода рожева.

 

Схему управління ЗАТ „Арома” наведено на рис. 1

 

Як бачимо з наведеної схеми центральним керуючим органом на підприємстві є загальні збори акціонерів, які обирають голову правління, а той в свою чергу призначає комерційного, технічного та головного бухгалтера.

 

 

2.2 Економічні передумови здійснення зовнішньоекономічної діяльності

 

На першому місці серед економічних передумов завжди стоять фінансові цілі, що передбачають прогнозні розміри мінімального і цільового прибутку, який підприємство може отримати проводячи зовнішньоекономічну діяльність.. Мінімальний розмір прибутку дозволяє суб'єктам господарської діяльності вести просте відтворення, що характерно при застосуванні стратегії виживання підприємства у важких економічних умовах.

Рекомендується вести розрахунок мінімального прибутку підприємства по наступній формулі:

               К х МРР

П мін. = -----------

               100 - Сн

де, П мін. - розмір мінімального прибутку , грош.од.;

      К - величина  капіталу чи вартість основних і оборотних фондів і землі, грош. од.;

       МРР - мінімальний рівень рентабельності, % ; (депозитна банківська ставка);

        Сн - частка прибутку, що відчисляється в бюджет і платежі за довгострокові кредити, %.

Виходячи з даної формули, ми можемо розрахувати мінімальний прибуток для ЗАТ „Арома”: К = 9181, 9 + 969,1 = 10151 млн. грн.

Виходячи з розрахунку, що 1 долар США = 5,35 грн., то в доларовому обчисленні це складе 1897,4 тис. дол..(США).

МРР = 7 % річних

Сн = 30%                    1897,4 тис. дол. * 7%

                      П мін = ----------------------------------- = 189,7 тис. дол.

                                             100 - 30%

Обчисливши мінімальний прибуток, ми можемо розрахувати прибуток цільовий.

на розширене виробництво = прибуток мінімальний * 1,2

189,7 * 1,2 = 227,64 тис. дол(США).

10% виплата дивідендів від статутного фонду. Статутний фонд ЗАТ „Арома” складає 1357540 грн. = 253745 дол. (США) *10% = 25374,5 тис. дол.. (США).

на розвиток соціальної сфери 30 тис. дол. (США).

резервний фонд 40 тис. дол. (США).

Виходячи з цих даних знаходимо цільовий прибуток: П ціл. = 189,7 + 227,6 + 25,4 + 30,0 + 40,0 = 512,7 тис. дол. = 2742,95 тис. грн.

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 2

Величина мінімального і цільового прибутку ЗАТ „Арома” необхідна для простого і розширеного відтворення.

 

№ п/п	Найменування показника	По проекту		в %
		тис. дол. США	млн. грн.
1	Величина мінімального прибутку	189,7	10151,0	100
2	Величина цільового прибутку	512,7	2742,95	270

 

Але в більшості випадків при ринковій економіці як  базисний варіант велика частина підприємств, фірм, об'єднань використовують метод розрахунку цільового прибутку. Практика країн з високо розвитою ринковою економікою доводить, що головним показником є маса одержуваного прибутку, і вона визначає розмір і рівень інших показників діяльності і насамперед  обсяг необхідних ресурсів.

Методичні підходи до обґрунтування розміру цільового прибутку полягають у наступному:

по-перше, установлюємо розмір прибутку необхідний для ведення розширеного відтворення в конкретному підприємстві, фірмі, об'єднанні виходячи з необхідності застосування ресурсозберігаючих технологій і планового відновлення основних виробничих фондів;

по-друге, виходячи з величини статутного фонду підприємства знаходимо обсяг виплат працівникам і іншим особам на вкладений ними капітал, тобто  розмір виплат по акціях і на пай.

по-третє, розраховуємо, виходячи зі штатного розкладу господарства, величину фонду матеріального заохочення працівників підприємства по категоріях, беручи за основу значення їхнього трудового внеску, і вплив на масу прибутку, отриманого підприємством;

по-четверте, знаходимо розрахунковим шляхом, виходячи з  бізнес-плану чи плану соціального розвитку господарства, розмір коштів на розвиток достатньої соціальної сфери для свого колективу;

по-п'яте, створюється резервний фонд для своєчасного відновлення активної частини основних фондів.

В умовах конкуренції потрібно їх обновляти раз у п'ять років, а засобів з амортизаційного фонду, як правило, не вистачає на придбання нової, більш дорогої техніки.

Підсумовуючи цих п'ять складових цільового прибутку, ми одержуємо потрібну величину. Також необхідно визначити для підприємства точку безбитковості, тобто  такий рівень, коли доходи підприємства рівні його витратам. Це нижній рівень діяльності з якого починається шлях до банкрутства підприємства. Прибуток можна підняти за допомогою збільшення росту збуту існуючих товарів, зниження поточних  витрат чи того й іншого разом. Збут можна збільшити завдяки завоюванню більшої частки вітчизняного  ринку чи виходу на нові закордонні ринки. Саме це і є поточними задачами ЗАТ „Арома”.