Конкурентоспроможність продукції на зовнішньому ринку та шляхи її підвищення

- підвищення кваліфікації персоналу, що приймає участь в організації експортних операцій, шляхом регулярного проведення навчання й атестацій, а також шляхом стимулювання і мотивація персоналу;

- вибір найбільш ефективної форми організації відділу, що здійснює експортні операції;

- поліпшення й оптимізація процесу пошуку контрагентів і встановлення контактів з ними;

- залучення контрагентів для відносин на довгостроковій основі;

- використання найбільш вигідної для експортера форми розрахунків - акредитива, при якій експортер має гарантію оплати товару а імпортер впевнений в отриманні товару;

- застосування базисних умов постачання, мінімізуючих витрати експортера на транспортування товару;

- використання ефективних систем контролю якості з метою недопущення відмовлення покупця від товару чи зниження ціни;

- здійснення постачань вчасно з метою забезпечення зобов'язань по виконанню контракту;

- розробка і реалізація комплексу маркетингу при експорті кожного виду продукції і при виході на новий ринок;

- зменшення витрат виробництва з метою зменшення собівартості товару;

- проведення гнучкої цінової політики, тому що при експорті товарів підприємство змушене орієнтуватися не тільки на свої витрати виробництва, але і на світові ціни;

- вихід на нові ринки збуту, відходити від традиції поставки товарів українським емігрантам, а намагатися привабити справжніх іноземних споживачів;

- збільшити обсяги шляхом чого зменшити собівартість;

- якщо значно зростуть обсяги експорту відкрити відділ ЗЄД; ін..

В цілому здійснення експортних операцій є ефективним і прибутковим, але деяких недоліків в організації експортних операцій можна уникнути за допомогою приведеного комплексу заходів щодо поліпшення організації і підвищенню ефективності експортних операцій.
3.2 РОЗРАХУНОК ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАХОДІВ, СПРЯМОВАНИХ НА ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОДУКЦІЇ ЗАТ КЗШВ «СТОЛИЧНИЙ» НА ЦЕНТРАЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКОМУ РИНКУ
Для підвищення конкурентоспроможності продукції КЗШВ „Столич-ний” на центральноєвропейському ринку ми пропонуємо розпочати співпра-цю з торговою мережею „TESCO”, яка є ритейлером №1 у Великій Британії та №4 у світі (2 700 торгівельних центрів, прибуток у 2006 році – 1 576 млн. фунтів стерлінгів).
Розрахунок експорту вина ігристого "Мускат рожевий"
в обсязі 10 000 пляшок та "Мускат білий" в обсязі 15 000 пляшок
На початку співпраці пропонуємо здійснювати експорт вина ігристого "Мускат рожевий" та "Мускат білий" до логістичного складу „TESCO” у міс-ті Брешов (Словаччина), збудованого у 2005 році, який є найбільшим у Євро-пі (30 000 м2) та обслуговує 47 супермаркетів у Словаччині, 32 – в Угорщині та 38 – у Чехії.
Аналіз центральноєвропейського ринку показав, що у вина ігристого виробництва КЗШВ „Столичний” на ньому немає прямих конкурентів. Не-прямими ж конкурентами є ігристі вина виробництва Франції та Італії, ви-роблені за традиційною технологією та значно дорожчі за ціною, а також мускатні вина виробництва Угорщини, які не є ігристими. Попередній розра-хунок показав, що КЗШВ „Столичний” може експортувати до Словаччини 25 тисяч пляшок ігристого вина за рахунок скорочення продажу на внутрішньо-му ринку.
Нижче у таблиці 3.1 наведено дані щодо рівня собівартості та прибутко-вості даного виду продукції підприємства.
Таблиця 3.1 Собівартість вина ігристого "Мускат рожевий" та "Мускат білий", грн./пл.

 * за даними ЗАТ „КЗШВ „Столичний”
Доставку товару передбачається здійснювати автомобільним транспор-том на умовах DDU – Брешов (Словаччина).
Відпускна ціна (EXW) 25 000 пляшок вина ігристого, яке пропонується на експорт, складає:
16,46 ∙ 10 000 + 15,49 ∙ 15 000 = 396,95 (тис. грн.).
Розрахуємо витрати на транспортування експортованої продукції та інші експортні витрати.
1. Витрати на завантаження на КЗШВ „Столичний” одиниці автомобільного транспорту, що доставлятиме товар до Словаччини, складають 250 грн. Для транспортування 25 000 пляшок вина ігристого буде потрібно 6 автом-шин (по 10 тонн). Отже, загальні витрати на завантаження становлять:
0,25 ∙ 6 = 1,5 (тис. грн.).
2. Витрати на страхування перевезення вантажу (3% від страхової суми):
(396,95 + 1,5) ∙ 0,03 = 11,95 (тис. грн.).
3. Відстань від Києва до Брешова (Словаччина) дорівнює 1 500 км, в тому числі до кордону Україна-Словаччина (митний пункт Ужгород) – 810 км, вартість автомобільного перевезення складає 10 грн./км. Оскільки потріб-но 6 автомашин (по 10 тонн), то вартість перевезення складе:
- до кордону Україна-Словаччина (митний пункт Ужгород):
810 ∙ 10 ∙ 6 = 48,6 (тис. грн.);
- від кордону Україна-Словаччина (митний пункт Ужгород) до Брешова (Словаччина):
690 ∙ 2 ∙ 6 = 8,28 (тис. дол. США) = 41,4 (тис. грн.).
При складанні контракту курс фіксується на рівні 1 дол. США = 5 грн.
4. Митна вартість складе:
396,95 + 1,5 + 11,95 + 48,6 = 459 (тис. грн.).
5. Експортні формальності (отримання сертифікатів якості та відповід-ності) (0,1% від митної вартості) складають:
459 ∙ 0,001 = 0,459 (тис. грн.).
6. Митний збір (0,2% від митної вартості) становитиме:
459 ∙ 0,002 = 0,918 (тис. грн.).
7. Витрати на оформлення ВМД складають 800 грн. на всю партію това-ру.
Таким чином, накладні витрати при експорті складають:
1,5 + 11,95 + 48,6 + 41,4 + 0,459 + 0,918 + 0,8 = 105,63 (тис. грн.).
Експортні витрати на 1 пляшку вина ігристого становитимуть:
105,63 / 25 000 = 4,23 (грн.).
Повна собівартість експорту партії вина ігристого "Мускат рожевий" складає:
(12,10 + 0,31 + 4,23) ∙ 10 000 = 166,4 (тис. грн.).
Повна собівартість експорту партії вина ігристого "Мускат білий" скла-дає:
(11,32 + 0,31 + 4,23) ∙ 15 000 = 237,9 ( тис. грн.).
Повна собівартість експорту вина ігристого буде становити:
166,4 + 237,9 = 404,3 (тис. грн.).
Контрактна вартість складатиме:
459 + 0,459 + 0,918 + 41,4 + 0,8 = 396,95 + 105,63 = 502,58 (тис. грн.).
Загальний прибуток від експорту складе:
502,58 – 404,30 = 98,28 (тис. грн.).
В результаті експорту партії (25 000 пляшок) вина ігристого до Словаччини прибуток складе 98,28 тис. грн.
Розрахунок експорту мінеральної води до Словаччини
Вже 15 років у країнах Західної Європи існує програма виходу на ринок продукції під торгівельною маркою великих торгових мереж (privatе label). 20% продукції у торговельній мережі „TESCO” реалізується під власною торговою маркою. До такої продукції належить і мінеральна вода, яка виробляється для „TESCO” підприємствами Словаччини та Польщі. З метою підвищення конкурентоспроможності товарного сегменту „мінеральна вода” ЗАТ КЗШВ „Столичний” може запропонувати постачання мінеральної води для мережі „TESCO” під її торговою маркою за конкурентною ціною в обсязі 70 тисяч пляшок місткістю 1,5 л на рік (за рахунок скорочення продажу на внутрішньому ринку України).
У таблиці 3.2 наведено дані щодо рівня собівартості та прибутковості даного виду продукції підприємства.
Доставку товару планується здійснювати автомобільним транспортом на умовах DDU – Брешов (Словаччина).
Відпускна ціна (EXW) 70 000 пляшок мінеральної води, яка пропонується на експорт, складає:
1,65 · 70 000 = 115,5 (тис. грн.).
Витрати на транспортування становлять:
Таблиця 3.2 Зведена калькуляція на мінеральну воду у пляшках місткістю 1,5 л, грн./ пл.

* за даними ЗАТ „КЗШВ „Столичний”
1. Витрати на завантаження на КЗШВ ″Столичний″ одиниці автомобіль-ного транспорту, який доставлятиме товар до Словаччини, складають 250 грн. Для транспортування 70 000 пляшок мінеральної води буде потрібно 13 машин (по 10 тонн). Отже, загальні витрати на завантаження складуть:
250 ∙ 13 = 3,25 (тис. грн.).
2. Витрати на страхування перевезення вантажу (3% від страхової суми):
(115,5 + 3,25) · 0,03 = 3,56 (тис. грн.).
3. Відстань від Києва до Брешова (Словаччина) дорівнює 1 500 км, у то-му числі до кордону Україна-Словаччина (митний пункт Ужгород) – 810 км, вартість автомобільного перевезення складає 10 грн./км. Оскільки потрібно 13 автомашин (по 10 тонн), то вартість перевезення складе:
- до кордону Україна-Словаччина (митний пункт Ужгород):
810 ∙ 10 ∙ 13 = 105,3 (тис. грн.);
- від кордону Україна-Словаччина (митний пункт Ужгород) до Брешова (Словаччина):
690 ∙ 2 ∙ 13 = 17,94 (тис. дол. США) = 89,7 (тис. грн.).
При складанні контракту курс фіксується на рівні 1 дол. США = 5 грн.
4. Митна вартість складе:
115,5 + 3,25 + 3,56 + 105,3 = 227,61 (тис. грн.).
5. Експортні формальності (0,1% від митної вартості) становитимуть:
227,61 ∙ 0,001 = 0,227 (тис. грн.).
6. Митний збір (0,2% від митної вартості) складатиме:
227,61 ∙ 0,002 = 0,454 (тис. грн.).
7. Вартість оформлення ВМД – 800 грн. на всю партію товару.
Таким чином, експортні витрати складають:
3,25 + 3,56 + 105,3 + 89,7 + 0,227 + 0,454 + 0,8 = 203,29 (тис. грн.).
Експортні витрати на 1 пляшку мінеральної води становитимуть:
203,29 / 70 000 = 2,90 (грн.).
Повна собівартість експорту мінеральної води складає:
(1,34 + 0,05 + 2,90) ∙ 70 000 = 300,30 (тис. грн.).
Контрактна вартість складе:
115,5 + 203,29 = 318,79 (тис. грн.).
Загальний прибуток від експорту складає:
318,79 – 300,30 = 18,49 (тис. грн.).
В результаті експорту партії (70 000 пляшок) мінеральної води до Сло-ваччини прибуток складе 18,49 тис. грн.

3.3 ВПЛИВ ЗАПРОПОНОВАНИХ ЗАХОДІВ НА ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАТ КЗШВ «СТОЛИЧНИЙ»
Економічна ефективність запропонованих заходів визначається двома основними показниками: рентабельністю та ефективністю експорту.
Розрахуємо значення даних показників та внесемо їх разом з іншими визначеними раніше показниками ефективності заходів проекту у таблицю 3.3.
Таблиця 3.3 Економічна ефективність запропонованих заходів, тис. грн.