Автор: Пользователь скрыл имя, 22 Сентября 2011 в 22:49, отчет по практике
Суб’єктивні фактори пов’язані з ситуативними прорахунками у тактиці впровадження реформ і фактичною відсутністю стратегії щодо розвитку фінансового ринку. Логіка конкретних макроекономічних і фінансових рішень може бути продиктована як політичним міркуваннями, так і вибором на користь суспільного добробуту. В будь-якому випадку борговими перспективами визначається фінансове здоров’я країни.
Вступ…………………………………………………………………. 3-4
1. Суть і механізм фіскальної політики……………………………. 5-11
a. Сутність податків………………………………………………. 6-9
б. Ефект мультиплікатору…………………………………… . . . . 9-11
2. Бюджет і його сутність…………………………………………… 10-12
3. Бюджетний дефіцит………………………………………………. 13-18
4. Державний бюджет України………………………………………19-21
5.Державний борг та його види…………………………………… .. 21-25
6. Висновок…………………………………………………………… 26-27
Залежно від характеру наслідків впливу боргу на економіку, їх поділяють на короткострокові та довгострокові.
Державний борг формується під впливом як об’єктивних, так і суб’єктивних факторів. До перших з них можна віднести несприятливий інвестиційний клімат, трансформаційний склад виробництва і звуження на цій основі податкової бази, від’ємне сальдо торговельного балансу, переважання застарілої технологічної бази із значною мірою морального старіння і фізичного спрацювання основного капіталу, уповільнені темпи виробничого відтворення. Суб’єктивні фактори пов’язані з ситуативними прорахунками у тактиці впровадження реформ і фактичною відсутністю стратегії щодо розвитку фінансового ринку. До того ж мають місце спроби вирішення поточних проблем “у пожежному порядку”.
Загальний зовнішній борг України складає 84% від ВВП.
Загальний зовнішній борг
Впродовж I кварталу 2011 року об'єм
валового зовнішнього боргу
Об'єм короткострокового зовнішнього боргу по залишковому терміну погашення з початку року збільшився на 1,7 млрд дол. і склав 51,0 млрд дол. Рівень його покриття міжнародними резервами на кінець I кварталу виріс до 71,4% (в порівнянні з 70,1% на кінець 2010 року).
За рахунок операцій платіжного балансу в I кварталі 2011 року об'єм зовнішнього боргу України збільшився на 2 млрд дол. Курсові різниці та інші зміни збільшили об'єм боргу на 1,1 млрд дол.
Зовнішні зобов'язання секторів державного управління і органів грошово-кредитного регулювання виросли на 1,3 млрд дол. (на 4,3%) - до 33,8 млрд дол. (23,6% від ВВП). За рахунок курсової різниці і інших змін об'єм боргу цих секторів збільшився на 0,7 млрд дол., а за рахунок власне операцій - на 0,6 млрд дол.
У I кварталі 2011 року уряд розмістив облігацій зовнішньої державної позики (ОЗДП) на 1,6 млрд дол., частина з яких була використана на планове погашення ОВГЗ 2004 роки на 600 млн дол. Інвестиції нерезидентів в облігації внутрішнього державного позики скоротилися (ОВДП) на 261 млн дол.
Державний внутрішній борг виріс на 11 млрд 441 млн 085,57 тис. грн. (8,07%), в основному за рахунок випуску ОВГЗ для фінансування дефіциту Держбюджету, капіталізації НАК "Нафтогаз України" на суму 5 млрд грн і капіталізації ПАО "Родовід Банк" на суму 3,95 млрд грн.
Як
повідомлялося раніше, державний
і гарантований державою борг України
на 30 квітня 2011 року склав 463 млрд 323 млн
225,96 тис. грн, або майже 58,1 млрд дол.,
що на 3% більше показника на кінець березня
2011 року.
ВИСНОВОК
Фіскальна політика опосередковує рух доходів та витрат, впливаючи на нього вилученням податків та державними витратами.
Важливими елементами
Незбалансованість державного бюджету України, дефіцитність торговельного балансу, прийняття державою боргів підприємств і не виважена політика державного запозичення вкрай загострили проблему державного боргу.
З викладеної інформації я можу зробити висновок, що податковий механізм в Україні потребує деякої корекції і змін. На теперішній час, враховуючи специфічні особливості економіки та традицій, Україні необхідно провести глибоку податкову реформу, створити таку податкову систему, яка реально стимулювала б економічну діяльність,а захищала б інтереси держави – це не тільки захист бюджету, але й захист інтересів підприємств.
Для цього, на мою думку, треба налагодити, в першу чергу, економічну систему – щоб вона була “прозорою ”, тобто, щоб не було ніяких можливостей зловживань (на рівні державного бюджету) та “перекачування ” капіталу за межі країни. В інакшому разі, зміцненню економіки не допоможе навіть і податкова реформа. Поступлення в бюджет тільки зменшується, бо підприємства, навіть при низьких ставках податку, не будуть виходити з тіньової економіки через недовіру непостійному та незрозумілому податковому законодавству. Треба діяти таким чином, щоб викликати довіру у людей. А люди, в свою чергу, вкладали б капітал в українську, а не зарубіжну економіку, і фіскальна політика України стане основним джерелом наповнення бюджету.
На даному етапі становлення
нашої країни необхідна
Якщо
за цих умов намагатися збалансувати
бюджет фіскальними заходами, то потрібно
підвищити податки або
Тому
з одного боку, дана політика є ефективним
інструментом в стабілізації економіки,
Усунення безробіття та стриманя інфляції,
а з іншого– вона може викликати бюджетний
дефіцит і породжувати державну заборгованість
та інфляцію. Тому вважаю, що розглянута
сфера економіки держави повинна бути
строго регульована і здійснювати своє
функціонування в розрахунку пропорційного
співвідношення до загального суспільного
середньо-соціального рівня життя населення.
СПИСОК
ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Информация о работе Фіскальна політика, дефіцит бюджету та державний борг