Економічні методи менеджменту та механізм їх застосування

Зміст

     Вступ…………………………………………………………………3

1. Сутність і класифікація методів менеджменту………………..4

2.  Економічні  методи управління………………………………….7

     3. Механізм застосування економічних  методів……………..…11

     Висновок…………………………………………….………………20

     Використана література…………………………………………….21 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ 

     У процесі вивчення теми необхідно  ознайомитись зі змістом та системою методів менеджменту, роллю і  метою застосування в управлінні організацією, видами методів, їх характеристиками та сферою застосування в сучасних умовах господарювання.

      Метод управління – це спосіб, прийом або  система прийомів у будь-якій виробничій чи комерційній діяльності для досягнення якої-небудь мети для виконання певного  завдання.

      Роль  методів менеджменту полягає  у створенні умов для чіткої організації  процесу управління, використання сучасної техніки і прогресивної технології організації праці і виробництва, забезпечення їх максимальної ефективності при досягненні поставленої мети. Сукупність методів менеджменту  у їх взаємозв’язку становить  систему методів управління.

Методи  менеджменту мають забезпечувати  високу ефективність діяльності організації.

За змістом  і характером переважного впливу на керовані об’єкти методи менеджменту  поділяються на:

• економічні;
• організаційно-розподільчі;
• соціально-психологічні.

   Уміння  управляти полягає в оволодінні методами менеджменту, у правильному  їх виборі, умінні використовувати  на практиці.

   Основними методами, які застосовуються в умовах ринкової економіки, є економічні засоби впливу на людей.

   За  допомогою економічних методів  створюються умови, які зацікавлюють трудові колективи і окремих  працівників у високопродуктивній праці та забезпеченні ефективності виробництва та комерційної діяльності. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     

1. Сутність  і класифікація методів менеджменту.

     Засоби  цілеспрямованого впливу на трудовий колектив або на окремих його, членів називають методами менеджменту.

     Методи  являють собою важливий елемент  процесу менеджменту. Наявність  прогресивних методів та їх вміле  використання є передумовою ефективності менеджменту і господарських  процесів.

     Методи  менеджменту покликані забезпечити  високу ефективність діяльності колективів, їх злагоджену роботу, сприяти максимальній мобілізації творчої активності кожного працівника, забезпечити  своєчасну і дійову ліквідацію відхилень  від накресленої програми. Цим  вони відрізняються від усіх інших  технічних чи технологічних методів, які використовуються у ході вирішення  комплексних виробничо-господарських  завдань.

     Особлива  роль методів менеджменту полягає  у тому, щоб створити умови для  чіткої організації процесу управління, використання сучасної техніки і  прогресивної технології організації  праці та виробництва, забезпечити  їх максимальну ефективність при  досягненні поставленої мети. Таким  чином, зміст поняття "методи менеджменту" витікає із суті і змісту управління і відноситься до числа основних категорій менеджменту.

     Формування  цілеспрямованого впливу на трудові  колективи та їх окремих членів безпосередньо  пов'язане з мотивацією, тобто  використанням факторів, які визначають поведінку людини в колективі  у процесі виробництва. Звідси витікає  дуже важлива вимога до методів управління: методи менеджменту повинні мати свою мотиваційну характеристику, яка  визначає напрям їх дії. Ця характеристика показує мотиви, які визначають поведінку  людей і на які зорієнтована відповідна група методів.

     Менеджмент  використовує різноманітні способи, підходи  та прийоми, які дають можливість: упорядкувати, націлити (спрямувати) та ефективно організувати виконання  притаманних йому функцій, процедур і операцій, необхідних для здійснення управлінського впливу. В сукупності способи здійснення управлінської діяльності, які застосовуються для визначення та досягнення її мети, виступають як методи менеджменту.

     У загальноприйнятому розумінні методи - це способи (прийоми) цілеспрямованого впливу суб´єкта на об´єкт для досягнення поставленої мети. Усі методи управління використовуються в практичній діяльності керівником не як окремі, розрізнені й  самостійні способи впливу, а як цілісна система взаємопов´язаних та взаємодіючих конкретних методів.

     У методах менеджменту виражається  сутність його принципів у конкретній формі, адаптованій до реалій господарської  діяльності. З їхньою допомогою менеджери (керівники) забезпечують скоординовану  діяльність в організації та єдність  інтересів усього персоналу. Мета і  методи взаємопов´язані між собою. Кожній меті відповідають певні методи її досягнення. Тому менеджеру важливо  слідкувати за відповідністю мети методам  своєї діяльності.

     Поняття методу менеджменту трактується  двояко: як спосіб пізнання, дослідження  об´єкта управління і як прийом, спосіб практичної управлінської діяльності.

     У першому випадку це гносеологічна  категорія науки управління, яка  дає змогу одержати нові знання про  управління.

     У другому значенні термін метод стосується змісту процесу управління й означає спосіб здійснення управлінської діяльності.

     Методи  в менеджменті мають особливе значення. З їхньою допомогою відбувається взаємне збагачення його теорії та практики.

     Так, розв´язуючи те чи інше завдання менеджменту, методи слугують меті практичного управління, надаючи в його розпорядження  систему правил, прийомів та підходів, за допомогою яких скорочуються витрати  часу й інших ресурсів на постановку та реалізацію мети. Разом із тим  використання системи методів у  вивченні нових управлінських проблем  дає змогу розширити і поглибити  знання про управління. Таким чином, методи сприяють розвитку теорії менеджменту, піднімаючи її на більш високий рівень.

     У визначеннях методів управління як свідомо сформульованих суб´єктом  управління варіантів управлінської  діяльності підкреслюється їхня альтернативність, тобто можливість вибору з множини  варіантів конкретного способу  або прийому дій.

     Узагальнюючи  підходи до визначення та розуміння  суті методів управління, можна зробити  висновок про те, що зміст і специфіка  їх визначаються сутністю та особливостями  самого управління.

     Методи  управління ґрунтуються на дії законів  і закономірностей управління, які  одночасно враховують науково-технічний  рівень розвитку виробництва і рівень розвитку відносин управління.

     Методи  менеджменту настільки ж різноманітні, як і інтереси людей, характер їхньої роботи. В них у конкретній формі, адаптованій до реальних ситуацій бізнесу, виражається сутність його принципів. Мета методів - забезпечення гармонії, органічного поєднання індивідуальних, колективних і суспільних інтересів.

     Методи  менеджменту орієнтовані насамперед на високу продуктивність і ефективність діяльності персоналу фірми, на злагоджену роботу підрозділів фірми, на чітку  організацію різноманітної діяльності фірми й управління нею на рівні  світових стандартів. За характером дії  методи умовно (формально) можна поділити на методи матеріальної, соціальної і  владної мотивації або економічні, організаційно-розпорядчі та соціально-психологічні. Методи соціальної мотивації передбачають спонукання індивіда (працівника) до орієнтації на соціально значимі інтереси (культуру, розвиток і т.ін.)

     Відповідно  до мотиваційної характеристики розрізняють  три групи методів менеджменту: економічні, організаційно-розпорядчі, соціальні. 

     Економічні  методи впливають на майнові інтереси фірм та їхній персонал. З одного боку, вони стимулюють діяльність фірм щодо задоволення інтересів суспільства (система податків, банківських кредитів тощо), з іншого - служать для мотивації  роботи персоналу (заробітна плата, премії, винагороди за інновації).

     Методи  владної мотивації передбачають орієнтацію на дисципліну, організаційно-розпорядчі документи та суворе виконання їх. Організаційно-розпорядчі методи базуються на об´єктивних законах організації спільної діяльності та управлінні нею, на природних потребах людей в упорядкованій взаємодії між собою, їхньою метою є впорядкування функцій управління, обов´язків і прав працівників, регламентація їхньої діяльності. Організаційно-розпорядчі методи поділяються на три групи.

     Організаційно-стабілізуючі методи, що встановлюють та визначають довгострокові зв´язки в системах управління між людьми і їхніми групами (структура, штати, положення про  виконавців, регламенти діяльності, концепції  управління). Розпорядницькі методи забезпечують оперативне управління сумісною діяльністю людей та підприємств і представлені у формі договорів, наказів, розпоряджень. Дисциплінарні методи призначені для підтримки стабільності організаційних зв´язків і відносин, а також відповідальності за визначену роботу.

     Сутність  соціально-психологічних методів  зводиться до способів впливу на особистість  та колективи з метою зміни  ними своїх настанов у трудовій діяльності та творчій активності, а також  на соціальні й психологічні інтереси фірм та їхній персонал (роль і статус особистості, групи, фірми, психологічний  клімат, етика поведінки, спілкування  та ін.). При цьому використовуються знання загальної і соціальної психології. Соціально-психологічні методи менеджменту поділяються на соціальні та психологічні. До соціальних методів належать: підвищення соціально-виробничої активності, наприклад, встановлення стандартів зразкової поведінки в усіх сферах діяльності; підтримка соціальної спадкоємності (конкурси майстерності, присвоєння кваліфікаційних відмінностей, свята з приводу ювілеїв і успішного завершення великих ділових операцій тощо); соціальне нормування (встановлення норм відносин між працівниками фірми, правил внутрішнього розпорядку, виробничого етикету, виробітку і неухильне дотримання єдиних цінностей для всього персоналу фірми та ін.); моральне стимулювання (індивідуальне і колективне).

     Механізм  використання соціальних методів включає: соціальні дослідження або виявлення  проблем і напрямів впливу; соціальне  планування або розробку конкретних способів впливу на людей; соціальне  регулювання або розв´язання  виявлених проблем і реалізацію визначених способів впливу на людей.

     Психологічні  методи використовуються з метою  гармонізації взаємовідносин працівників  фірм і встановлення найбільш сприятливого психологічного клімату. До них належать: гуманізація праці (ліквідація монотонності, колірне забарвлення приміщень  і устаткування, використання спеціально підібраної музики); психологічне спонукання (заохочення творчості, ініціативи і самостійності); задоволення професійних інтересів, підвищення творчого змісту праці; розробка мети за психологічними характеристиками і розвиток необхідних психологічних рис; комплектування малих груп за критерієм психологічної сумісності працівників; установлення нормальних взаємовідносин між керівниками і підлеглими.

     Методи  менеджменту формуються в такій  послідовності: оцінювання ситуації і  поставлених завдань з метою  визначення основних напрямів і видів  впливу; вибір складу методів і  обґрунтування їхніх якісних  і кількісних параметрів; забезпечення умов для ефективного застосування обраних методів, що в кінцевому  результаті формує техніку і технологію управлінської роботи. 

     2. Економічні методи управління

     Економічні  методи управління посідають найважливіше місце в системі методів менеджменту. Це зумовлене тим, що управлінські відносини  визначаються насамперед економічними відносинами, в основу яких покладено  об'єктивні потреби й інтереси людей. Визначення сукупності економічних важелів, за допомогою яких досягається ефект, що задовольняє вимоги колективу в цілому й кожного працівника зокрема є принциповим питанням для підприємств готельно-ресторанного бізнесу.

     Для того, щоб економічні методи управління були дієвими, слід забезпечити відповідну реакцію підприємства та його економічних  важелів на економічні інтереси об'єкта управління. Без цього втрачає сенс розширення прав структурних підрозділів і самофінансування підприємства. В свою чергу, розширення самостійності веде до більшої свободи колективів щодо господарської діяльності та застосуванні економічних методів управління. В умовах обґрунтованої самостійності є доцільним реальний перехід до економічних методів менеджменту: колектив розпоряджається матеріальними фондами, отриманим доходом (прибутком), зарплатою й реалізує свої економічні інтереси. Економічні методи сприяють виявленню нових можливостей і резервів виробництва, що особливо є важливим у період становлення ринкових відносин. У період адаптації до ринку є необхідним запровадження системи матеріального стимулювання з врахуванням економічних інтересів усіх учасників трудового процесу, створення умов, при яких економічні методи були  б дієвими й цілеспрямованими. Перебудова механізму економічного стимулювання й управління спрямована на забезпечення необхідних соціально-економічних передумов для реалізації програми переходу підприємств до діяльності в умовах ринку. При цьому докорінно змінюються методологія й технологія формування фондів виробничого й соціального розвитку, а також оплати праці.