Бізнес-план основного документу фінансового планування

ЗМІСТ

 

ВСТУП ……………………………………………………………………….

РОЗДІЛ 1 БІЗНЕС-ПЛАН ЯК ОСНОВНИЙ  ДОКУМЕНТ ФІНАНСОВОГО ПЛАНУВАННЯ……………………………………………………………….

1.1 Поняття фінансового планування……………………………………….

1.2 Сутність бізнес-плану…………………………………………………….

РОЗДІЛ 2 БІЗНЕС-ПЛАН  ПРИВАТНОГО  ПІДПРИЄМСТВА „СПРИЯННЯ”…………………………………………………………………..

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ……………..………………………………………..

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Незважаючи на всі труднощі і проблеми в Україні в сфері  приватного підприємництва зайняті  вже мільйони людей. Однак бізнес - це зовсім особлива манера життя, що припускає  готовність робити самостійні рішення  і ризикувати. Як всім добре відомо, гарантії успіху не може дати ніхто. Рівень «смертності» підприємств дуже високий - близько 50% усіх нових підприємств перестають існувати протягом першого року функціонування. У деяких країнах, наприклад у Великобританії, цей показник набагато вищий, ніж в інших. Але навіть у Сполучених Штатах, де створення нових підприємств всебічно підтримується, рівень невдач в бізнесі набагато вище офіційно очікуваного рівня. Феномен падіння підприємств широко досліджувався і вивчався, але вдається виявити й усунути вплив лише деяких чинників, що призводять до цього. Типовими причинами краху підприємств є: загальний економічний спад, випуск товарів, що не задовольняють потреби ринку, неправильне управління та маркетинг і, звичайно ж, неадекватне фінансування. Цей перелік можна доповнити великою кількістю інших факторів, більшість з яких в тій чи іншій мірі є похідними від названих основних причин.

Сучасна економічна ситуація, пов'язана з переходом до ринкових відносин, диктує підприємствам новий підхід до внутрифирменному планування. Планування необхідне будь-якій організації, яка має намір робити якусь дію в майбутньому. Підприємства змушені шукати такі форми і моделі планування, які забезпечували б максимальну ефективність прийнятих рішень.

Бізнес-план - спеціальний  інструмент менеджменту, який використовується в сучасній ринковій економіці незалежно  від масштабів, сфери діяльності та форми підприємництва. Успіх в звичайній ринковій торгівлі, вихід фірми з новим продуктом на ринок без повного і ясного уявлення про перспективи проведеного справи неможливі без розробки надійних попередніх орієнтирів і реального плану дій.  При всьому різноманітті форм підприємництва планування застосовується практично у всіх областях комерційної діяльності і для різних фірм, це необхідно для того, щоб своєчасно підготуватися, обійти потенційні труднощі і небезпеки. Виходячи з цього, необхідний аналіз методики розробки бізнес-плану і вироблення підходів до проблеми в умовах ринкової економіки.

Метою роботи  є  вивчення  особливостей  бізнес-плану основного  документу фінансового планування.

Виходячи  з  поставленої  мети сформовані  наступні  завдання:

• розкрити поняття фінансового планування;
• дослідити сутність бізнес-плану;
• розробити  бізнес-план приватного  підприємства „Сприяння”.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

БІЗНЕС-ПЛАН  ЯК ОСНОВНИЙ ДОКУМЕНТ ФІНАНСОВОГО ПЛАНУВАННЯ

 

 

1. Поняття фінансового планування

 

 

Планування – це процес розробки і прийняття цільових установок  кількісного  і  якісного характеру  і визначення шляхів найефективнішого їх досягнення. Це установки, що розробляються у вигляді "дерева цілей" [4, с. 144].

Фінансове планування –  це процес визначення обсягів фінансових ресурсів за джерелами їх цільового  використання та маркетинговими показниками  діяльності підприємства в плановому  періоді. Мета фінансового планування – забезпечення господарської діяльності підприємства необхідними джерелами фінансування [4, с. 144].

Планування – це процес виконання цілей і шляхів їхнього  досягнення. Воно охоплює всі рівні  ієрархії управління підприємством” [4, с. 145].

Фінансове планування - це процес визначення обсягу фінансових ресурсів за джерелами  формування  і  напрямками  їх  цільового  використання   згідно  з виробничими  та  маркетинговими   показниками   підприємства  у  плановому періоді. Метою  фінансового   планування  є  забезпечення   господарської діяльності  необхідними  джерелами  фінансування [4, с. 145].

Фінансовий план є важливим елементом бізнес-плану, який складається  для обґрунтування конкретних інвестиційних  проектів, а також для управління поточною і стратегічною фінансовою діяльністю. Цілі внутрішньо фірмового планування в зарубіжних країнах можуть бути різноманітними. Прийнято вважати, що керівництво будь-якого зарубіжного підприємства, незалежно від виду його діяльності, повинно знати, які завдання у сфері економічної діяльності воно може запланувати на наступний період.

Разом з тим бюджет фірми  є основою для контролю. Порівнюючи фактичні показники з запланованими, можна  здійснювати так званий бюджетний контроль фірми.

Бюджет фірми є водночас формою координації. Бюджет являє собою  виражену у вартісних показниках програму дій у сфері виробництва, закупівель сировини чи товарів, реалізації виробленої продукції. В програмі дій повинна бути забезпечена тимчасова і функціональна координація (узгодження) окремих заходів.

Бюджет фірми є основою  для встановлення завдань для  персоналу, менеджерів. Бюджет фірми  розробляється на наступний період. Саме тому значно простіше розглядати альтернативні варіанти, не обов'язково апробуючи їх негайно. Завдання розробляються на основі апріорних тверджень, проте з врахуванням звітних показників.

У бюджетуванні є й елемент  делегування повноважень. Схвалення  керівництвом фірми бюджету підрозділу слугує основою дня того, що оперативні рішення в майбутньому приймаються на рівні даного підрозділу децентралізовано. Якщо бюджети на рівні підрозділів не розробляються, то керівництво фірми не схильне до децентралізації процесу прийняття оперативних рішень.

Фінансовий план підприємства може включати такі документи:

• прогноз обсягів реалізації;
• кошторис грошових видатків та надходжень;
• таблицю доходів і витрат;
• прогнозований кошторис активів та пасивів підприємства;
• розрахунок точки досягнення беззбитковості.

Фінансове планування являє  собою розрахунок обсягів фінансових ресурсів за джерелами формування і  напрямами використання у відповідності з виробничими і маркетинговими показниками підприємств на плановий рік.

 Фінансове планування  дозволяє вирішити такі завдання:

- виявити, якими грошовими  коштами може володіти підприємство;

- виявити і оцінити  джерела їх надходження;

- оцінити достатність  коштів для виконання завдань; 

- визначити суми коштів, які необхідно сплатити в бюджет  і позабюджетні фонди;

- оцінити потребу в  інвестиціях і залучених коштах;   

- збалансувати майбутні  доходи і витрати з врахуванням комерційної самоокупності.

В умовах, коли підприємствам  надана самостійність у плануванні, вони можуть складати його в будь-якій формі, яку вони вважають за необхідну  для себе. Фінансовий план може складатися поетапно:

• аналіз очікуваного виконання фінансового плану поточного року.
• розгляд та вивчення проектних виробничих, маркетингових показників, на основі яких мають розраховуватись планові фінансові показники.
• розробка проекту фінансового плану [4, с. 166].

 

 

1.2 Сутність бізнес-планування

 

 

         Фінансове планування не можна  розуміти лише як процес створення  планових інструментів, які відображають  джерела і напрями використання  фінансових ресурсів за конкретні  календарні періоди, якими є  баланс доходів і видатків, платіжний  календар. Воно включає також  розрахунки щодо інвестиційних  проектів, реалізація яких приносить  прибуток підприємству-інвестору. Програма, яка описує економіко-організаційну сторону такого проекту, називається бізнес-планом [1, с. 167].

        Сукупність  усіх планових розрахунків, які  регулюють діяльність будь-якого  підприємства (маються на увазі  виробничі плани, плани впровадження нової техніки і технології, маркетингові програми, плани матеріально-технічного постачання, фінансові плани), являє собою бізнес-план діяльності підприємства.

        Бізнес-план  складається, як правило, з  таких розділів:

• загальний опис проекту, в якому роз'яснюється мета проведення витрат, їх необхідність, характеристика інвестиційного об'єкта;
• характеристика товарів, послуг, патентів, ноу-хау які можуть бути запропоновані ринку, або іншого результату, що досягається після завершення проекту і дає прибуток (наприклад зниження собівартості продукції, збільшення її надійності, покращення інших якісних характеристик, які можуть збільшити рентабельність продукції);
• маркетингова програма, що розробляється з метою дослідження і прогнозування ринку (ринкова ситуація реклама, покупці, конкуренти тощо);
• сировинна база, експериментальна база, кадрове забезпечення та інші сторони ресурсного забезпечення проекту;
• економічна ефективність. Цей розділ розкриває результати проекту і терміни окупності витрат.

В останньому розділі бізнес-плану  розробляється прогноз обсягу реалізації продукції в грошовому виразі, баланс грошових витрат і надходжень від втілення проекту і прибутку в річному обчисленні за термін функціонування проекту [1, с. 168].

Цілком особливі умови  для розрахунків окупності інвестиційних  проектів створює інфляційне середовище, зокрема якщо мова йде про річну  інфляцію на рівні більш ніж 20-25 %.

У ринковій економіці вкладення  грошей в інвестиційні проекти має  сенс лише за умови досягнення середньо-ринкових ставок дохідності. В умовах інфляції ставка дохідності, природно, має враховувати надбавку до нормальної (реальної) ставки, яка компенсує інфляційне знецінення грошей.

Щоб формалізувати зв'язок номінальної ставки дохідності, яка  включає в себе проти інфляційну надбавку (позначимо цю ставку літерою  Іс), з реальною (нормальною) ставкою дохідності для без інфляційної ситуації г, темпом інфляції Ь, запишемо спочатку очевидну рівність:

 

                                                                                             (1.1)

 

де Q - грошовий потік за термін здійснення проекту 

l – сума інвестиції

k, r, b – величини, виражені в коефіцієнтах.

 

Це означає, що грошовий потік  за період інвестування повинен бути більшим, ніж інвестована сума, в k разів. Якби не інфляція, то справедливим був би запис (1 + k) =(1 + r), тобто він  виражав би рівність номінальної  і реальної ставок дохідності, але  в умовах інфляції права частина  цієї рівності має бути збільшена  у (1 + b) разів.

Отже 1 + k = (1 + r) (1 + b), звідки k = r + b +r b. Ця формула, відома як формула І. Фішера.

За невеликих темпів інфляції в межах до 10 % річних величиною rb звичайно нехтують.

При розрахунках окупності  інвестицій обов'язково визначається так звана теперішня вартість (PV-Present Value) майбутніх доходів (витрат) шляхом дисконтування їх номінальних величин ( FV-Future Value ) за формулою:

 

                                                                                               (1.2)

 

де t - число періодів (років, місяців), за які нараховується дохід;

PV - дисконтований грошовий потік за термін життя проекту;

P ,P ,… P -  виручка (валовий дохід) від реалізації проекту за відповідні роки у цінах базового року;

C ,C ,…C -  поточні витрати на експлуатацію проекту за відповідні роки у цінах базового року;

A ,A ,…A  - суми амортизаційних відрахувань за відповідні роки;

b ,b ,…b - базисні індекси цін відповідного року на продукцію, що формує доходи від реалізації проекту;

b ,b ,…b - базисні індекси цін відповідного року на ресурси, що формують поточні витрати на експлуатацію проекту;

m -  ставка оподаткування прибутку;

k ,k ,…k - ставки дохідності інвестування, прийнятні для інвестора, за відповідні роки.

        Дуже  велике значення має складання  бізнес-планів підприємствами, якщо  брак власних фінансових ресурсів  на виконання того чи іншого  проекту примушує їх звертатися  до спів інвесторів або в  комерційний банк за позичкою. Якість, обґрунтованість, переконливість  матеріалів, розрахунків, що містяться  у бізнес-плані, мають неабиякий  вплив на вирішення питання  про джерела фінансування.