Бюджетна система України

Усе це потребує пошуку напрямків  удосконалення бюджетного процесу, який би відображав конкретну спрямованість бюджетних відносин на розв'язання економічних і соціальних завдань та включав широке коло дієвих важелів за допомогою яких держава здійснюватиме розподільчі й перерозполільчі функції.

Для вдосконалення функціонування бюджетної системи в Україні, на наш погляд, необхідно здійснити наступне:

• уточнити нині діючі процедури підготовки та прийняття бюджету;
• встановити процес утворення зобов'язань за платежами до бюджету та їх погашення так, щоб не припускати утворення заборгованості в бюджетній сфері;
• контролювати максимальний рівень державного боргу та гарантійних зобов'язань уряду;
• чітко визначити відповідальність розпорядників бюджетних коштів на всіх рівнях.

Особливо слід наголосити на необхідності встановлення жорстких заходів відповідальності за порушення бюджетного законодавства. Щодо розпорядників бюджетних коштів, які порушують бюджетне законодавство, доцільно застосовувати такі санкції:

• призупинення повноважень за асигнуваннями або управління доходами чи видатками;
• запровадження обмеження щодо використання бюджетних рахунків;
• скасування або призупинення бюджетних асигнувань для відшкодування незаконно витрачених коштів або вимоги їх відшкодування.

Урегулювання проблеми відповідальності учасників бюджетного процесу за повне та своєчасне фінансування, цільове використання бюджетних коштів, своєчасне повернення бюджетних позичок сприятиме підвищенню ефективності бюджетного процесу, оздоровленню державних фінансів.

3.2. Основні  напрями розвитку бюджетної системи  України

За роки незалежності в Україні відбулися певні зміни в економічній, соціальній, духовній сферах нашого суспільства. В Україні зроблені вагомі зрушення в напрямі ринкового господарювання – проведена масова приватизація об’єктів, створена відповідна інфраструктура. Але ще досить велика робота має бути проведена для того, щоб ринкові методи господарювання ввійшли у свідомість кожного, підприємці навчалися виготовляти конкурентоспроможну продукцію, піднявся рівень якості продукції, приватний сектор економіки дав нові робочі місця з відповідною заробітною платою.

Для вирішення цих  економічних та пов’язаних з ними соціальнтх питань необхідні подальші ринкові перетворення включаючи і сферу бюджетних відносин.

Одним з найактуальніших  питань, що стосується бюджетних відносин, є питання розподілу бюджетних коштів між загальнодержавним та місцевими рівнями. Нині за традицією, успадкованою від минулих часів, зберігається порівняно високий рівень централізації бюджетних ресурсів. Серед місцевих рад досить поширена думка про формування бюджету «знизу».

Проблеми, що виникають  у бюджетній системі України, не є чимось привнесиним ззовні, вони характерні саме для України  з її особливою ментальністю. Цим  пояснюється хронічне несприйняття будь-яких шаблонів або теорій. Напрацювання будь-яких наукових концепцій щодо векторів соціального-економічного розвитку обов’язкового повині мати історичне підгрунтя. Втрачене протягом століть відчуття власної держави в сучасних умовах проявляється в нерозумінні значення мови корінного населення, захопленні чужорідними цінностями, які генетично нам не властиві. У соціально-економічній сфері це реалізується в захопленні товарами іноземного походження, витворами мистецтва, досягненнями культури. Загалом тут нічого загрозливого немає – на досягненнях інших цивілізацій можлива розбудова свого власного, але за умови – закордонне дійсно краще.

Отже, визначаючи напрямки розвитку бюджетної системи, обов’язково потрібно враховувати національні риси.

Також важливо є усвідомлення того, що бюджетна система є складовою фінансової, тому має бути відповідна координація. Так, проблеми бюджетної системи неможлмво ефективно вирішувати, не розв’язавши податкові, банківські, інвестиційні, митні проблеми.

Досить суттєвим є  узгодження векторів розвитку світових фінансових систем з українською. Як відзначає З. Луцишин, «Світова фінансова система нині вийшла за рамки наявно-доступного контролю і перебуває у стані не лише перебудови, а хаотично-плаваючої структиризації та оновлення, потребуючи перегляду існуючої системи контролю із зміною її на координуючу архітектуру. В цій архітектурі інвестиції мають напрацьовувати і здійснювати на міжнародному рівні спільну стратегію з урегулювання та координації світового ринку. Йдеться насамперед про розробку загальних правових норм, у рамках яких можна було б контролювати функціонування фінансових структур [20, 243]».

Отже, знову підкреслюється роль правових норм. Для України  дотримання встановлених правил є досить суттєвою проблемою.

Як би не намагались в  Україні надати бюджетній системі  певної автономності, щодо еволюційного розвитку вона буде зазнавати впливу зовнішнього середовища як в Україні, так і за її межами. Звідси можна зробити висновок, що вивчення бюджетних процесів в країнах – сусідах України, країнах – членах ЄС є необхідним для визначення векторів розвитку бюджетної системи.

Усвідомлення напрямків  розвитку бюджетної системи як складової  суспільної системи має базуватись на критичному осмисленні попередніх постулатів.

Людство сьогодні перебуває  в пошуку кращих форм існування і  виграє той, хто є ближчим до стихійної регуляції. Погляди мають базуватись на багатосистемності й передбачати пізнання сутності цивілізаційного розвитку в навколишньому речовинно-енергетичному середовищі. Крім того, людина є суб’єктом взаємодії з об’єктивно існуючим світом і єдиною рушійною силою прогресу.

Отже, формування основних напрямів розвитку бюджетної системи  має грунтуватися на таких підходах:

• узгодження основних векторів розвитку бюджетної системи з відповідними векторами фінансової, економічної, суспільної систем;
• використання разом з математичними методами дослідження історичного, дедуктивного, програмно-цільового, а також системного підходи;
• обов’язкове врахування ментальних особливостей українського народу;
• використання у відповідному імплементарному поєднанні досвіду зарубіжних країн, зокрема країн Європейського Союзу.

Беручи за основу ці підходи, можна визначити основні напрями  розвитку бюджетної системи:

• Постійна адаптація юридичної бази до мінливих умов суспільної системи.
• Формування основних показників розвитку бюджетної системи на середньостроковий період до 5 років.
• Гармонійне узгодження основних показників бюджетної системи.
• Використання у бюджетному процесі системного підходу та перехід на формування бюджетних програм у Державному та місцевих бюджетах програмно-цільового методу.
• Запровадження як обов’язкового елементу бюджетного процесу незалежного оцінювання, зокрема професійного експертного оцінювання, зокрема професійного експертного висновку Державного і місцевих бюджетів науковими установами.
• Застосування практики щодо місцевих бюджетів у період формування бюджету в розрізі бюджетних програм, бюджетних слухань із залученням незалежних еспертів, представників опозиційних партійних груп, громадських організацій.

ВИСНОВКИ

Державний бюджет є одною із головних ланок фінансової системи. З його допомогою уряд концентрує у своїх руках значну частину національного доходу, перерозподіленого фінансовими методами. У цій ланці зосереджуються найкрупніші прибутки і найбільш важливі в політичному й економічному відношенні витрати. Бюджет тісно пов’язаний з іншими ланками фінансової системи, виступає координуючим центром і надає їм необхідну допомогу у формі бюджетних дотацій, субсидій, гарантій, забезпечуючи більш-менш нормальне функціонування інших ланок фінансової системи.

Дослідження проблем функціонування бюджетної системи викликає інтерес, насамперед тому, що саме бюджет характеризує рівень економічного розвитку країни, і завдяки правильному здійсненню бюджетного процесу забезпечується економічна і соціальна стабільність та належний життєвий рівень населення.

Ринкова модель економіки, а також усі без винятку  інші моделі не можуть існувати й розвиватися  без втручання держави в процеси  розподілу й перерозподілу новоствореної  вартості в суспільстві. Для цього використовуються фінанси, а бюджетна система є конкретною формою реалізації функцій держави. З розвитком цивілізації бюджетна система стає унікальним інструментом здійснення економічної політики, не лише за ринкових умов, а й у тоталітарних, монархічних та інших системах. В бюджеті сконцентровані інтереси держави, підприємців і населення. Об’єктом цих інтересів завжди є валовий внутрішній продукт, власне напрямки та методи його розподілу й перерозподілу.

Надання населенню суспільних благ стає однією з функцій держави в економіці вільної конкуренції, фінансування яких здійснюється за рахунок державного та місцевих бюджетів.

Невід’ємною складовою успішного функціонування бюджетної системи є відповідна законодавча база.

Прийняття Бюджетного кодексу  – важлива віха розвитку відносин в Україні, підвищення ефективності її економіки.

Незважаючи на існування  відповідної законодавчої бази з  бюджетних питань, чіткого механізму  формування доходів ще не створено, про що свідчать проблеми наповнюваності багатьох місцевих бюджетів.

Джерела доходів бюджету  визначені в Бюджетному кодексі. Необхідно розробити ефективний, обгрунтований механізм міжбюджетних трансфертів.

При наповнюваності місцевих бюджетів необхідно враховувати  не лише поточний економічний стан адміністративно-територіальних одиниць, а також і потенційний.

Видатки бюджету –  особлива економічна категорія, яка  відображає відносини з приводу  витрат держави на здійснення своїх  повноважень.

Видатки бюджету регламентуються  відповідними законодавчими та нормативними актами органів державної влади.

Рівень видатків місцевих бюджетів має забезпечувати виконання  певних функцій місцевими органами влади.

Від виваженого вибору напрямів розвитку бюджетної системи значною  мірою залежить загальний соціально-економічний  розвиток держави.

Бюджетна система має  розвиватися гармонійно і в цьому  аспекті важливе значення належить досконалій законодавчій базі.

Бюджетні системи розвинутих держав світу сьогодні є сформованим  динамічним механізмом, який дає змогу  вирішувати основні соціально-економічні завдання держави.

Бюджетні системи окремих  країн характеризуються різними  підходами до вирішення своїх  завдань, але вони обов’язково враховують специфіку розвитку держави.

У бюджетах розвинутих країн  в останні роки намічаються тенденції різкого зменшення державного боргу, відсутності дефіциту бюджету.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бюджетний кодекс України від 21.06.2001.
2. Боголепов Д. Краткий курс финансовой науки. —М.: Пролетарій, 1929. – С 53.
3. Боголепов М. И. Финансы, правительство и общественные интересы — СПб.:  Изд-во О. Н. Поповой , б. г. – С. 5.
4. Благун І.Г., Воронко Р.М., Бучкович М.Л. Бюджетний менеджмент: Навч. посібник – Львів: «Магнолія – 2006», 2007. – 224 с.
5. Бюджетна система України: Навч. посіб. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2008. – 670 с.
6. Василик О. Д. Державні фінанси України. — К.: Вища шк., 1997. – С.28.
7. Государственные финансы / Под ред. В.М. Федосова. – К., 1991. – С. 158.
8. Карлін М.І. Бюджетна система України: Навч. посіб. – К.: Знання, 2008.- 428 с.
9. Опарін В.М. Фінансова система України (теоретико-методологічний аспект). – К.: КНЕУ, 2005. – 380 с.
10. Нитти Ф. Основные начала финансовой науки.—M., 1904. – С. 563.
11. Пасічник Ю.В. Бюджетна система України та зарубіжних країн. – К.: Знання-Прес, 2002. – 464 с.
12. Чугунов І.Я. Бюджетний механізм регулювання економічного розвитку. – К.: НІОС, 2003. – 460 с.
13. Фишшер С., Дорнбуш Р., Шмалензи Р. Экономика. – М., 1993. – С. 513.
14. Юрій С.І., Бескид Й.М. Бюджетна система України. – К.: НІОС, 2000. – С. 5.
15. Булгакова С.О., Єрмошенко Л.В Цитована праця. – 1999. – С. 22.
16. Бюджетний кодекс України // Урядовий кур’єр. – 2001. – 25 липня. – С. 13.
17. Економіка України за січень – листопад 2009 року: з офіційних джерел // УК. – 2009. – 30 грудня. – С. 6-7.
18. Інформація Міністерства фінансів України щодо виконання Державного бюджету у 2008 році // УК. – 2009. – 27 лютого, С. 6.
19. Економіка України за 2007 рік: у дзеркалі статистики // УК. – 2008. – 25 січня, С. 6-7.
20. Луцишин З.О. Трансформація світової фінансової системи в умовах глобалізації. – К.: Видав. Центр «ДрУк», 2002. – С.243.
21. Інформація про стан виконання Зведеного і Державного бюджетів України за січень-грудень 2009 року // Minfin.gov.ua
22. Рівень дефіциту бюджету за 2009 рік // Правительство не превысило дефицит бюджета-2009 Ю.Тимошенко.