Бюджетна система України

Видатки на освіту за 2009 рік зросли на 2,3 млрд. грн., або на 11,0% порівняно з 2008 роком (рис. 2.20.).

Рис. 2.20. Видатки Державного бюджету України на освіту

Видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення за 2009 рік порівняно з 2008 роком зросли на 1,4% до 51,5 млрд. гривень (рис. 2.21.).

Рис. 2.21. Видатки Державного бюджету України на соціальний захист та соціальне забезпечення

У 2009 році видатки державного бюджету на економічну діяльність становили 33,2 млрд. гривень. Порівняно із 2008 роком вони знизились на 14,1%. Разом з цим, відбулося зростання видатків на дорожнє господарство (на 29%, або на 2,5 млрд. грн.); на електроенергетичну галузь (у 2,1 рази, або на 455,2 млн. грн.); на обробну галузь (майже вдвічі, або на 97,3 млн. гривень). При цьому скоротились видатки на вугільну галузь (на 13,3%, або на 1 млрд. грн.), на нафтогазову галузь (на 44,1%, або на 3,3 млрд. грн.) та на повітряний транспорт (на 80%, або на 1,3 млрд. гривень).

За 2009 рік видатки розвитку були здійснені у розмірі 46,6 млрд. грн., що на 32,2% менше ніж у 2008 році (рис. 2.22.).

Рис. 2.22. Видатки Державного бюджету України на економічну діяльність

Видатки державного бюджету  на розвиток житлово-комунального господарства у 2009 році порівняно з попереднім роком зменшилися на 39,0%, або на 173,3 млн. грн. до 270,6 млн. гривень (рис. 2.23.).

Рис. 2.23. Видатки Державного бюджету України на житлово-комунальне господарство

План Стабілізаційного фонду на 2009 рік - 20 млрд. гривень. Фактично розподілено Урядом - 12,0 млрд. гривень. Головна причина недовиконання плану - провал виконання плану надходжень від приватизації державного майна, як головного джерела надходжень (річний план було виконано лише на 9,5%).

Головні напрямки розподілу Урядом коштів Стабілізаційного фонду:

- здешевлення кредитів, фінансування інвестиційних проектів  та підтримку окремих проектів  в агропромисловому комплексі  - 707,7 млн. грн.;

- фінансування інвестиційних  проектів на підприємствах авіабудування, 
оборонно-промислового комплексу, машинобудування тощо - 408,3 млн. грн.;

- здешевлення кредитів, фінансування інвестиційних проектів  з 
будівництва та технічного переоснащення вугледобувних підприємств, 
торфодобувних підприємств, проектів, пов'язаних з підвищенням техніки безпеки 
шахт - 3,6 млрд. грн.;

- реалізація інвестиційних  та інноваційних проектів з  енергозбереження в 
житлово-комунальному господарстві - 99,7 млн. грн.;

- виконання Державної  цільової програми з підготовки  та проведення в 
Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу - 2,1 млрд. 
гривень [21].

Державний бюджет України  у 2009 році виконано з дефіцитом у  сумі 19,9 млрд. грн., або 2,2% ВВП при  річному плані у сумі 33,0 млрд. грн. (3,6% ВВП). Загальний фонд державного бюджету виконано з дефіцитом у сумі 16,0 млрд. грн., або 1,8% ВВП (рис. 2.24.).

Рис. 2.24. Дефіцит Державного бюджету України у 2004-2009 роках

Дані дефіциту державного бюджету України за 2006-2009 роки наведені в Табл. В. 2.2.

При плані 33 млрд. грн. на 2009 рік, фактично реальний дефіцит державного бюджету України становив 103,8 млрд. грн., до якого крім фактичного дефіциту бюджету у сумі 19,9 млрд. грн., відносяться також суми рекапіталізації банків (19,6 млрд.грн.), капіталізації НАК "Нафтогаз України" (24,4 млрд. грн.), суми спеціальних прав запозичень (15,7 млрд. грн.) та обсяг невідшкодованих сум ПДВ (24,2 млрд. гривень) (рис. 2.25.).

Рис. 2.25. Реальний дефіцит Державного бюджету України за 2008-2009 роки

Державний борг України  за 2009 рік зріс на 80,9 млрд. грн. до 211,6 млрд. грн. за рахунок:

а) зростання державного зовнішнього боргу на 34,5 млрд. грн.:

отримання до бюджету  частини позики Міжнародного валютного  фонду на суму 36,9 млрд. грн.;

зростання курсів іноземних  валют до гривні на суму 3,0 млрд. гривень.

б) зростання державного внутрішнього боргу на 46,4 млрд. грн.:

випуску ОВДП для збільшення статутних капіталів банків на суму 19,6 млрд. грн.;

випуску ОВДП для збільшення статутного капіталу НАК «Нафтогаз  України» на суму 24,4 млрд. гривень.

Гарантований державою борг України станом на 31.12.2009 становив 89,9 млрд. грн. та збільшився на 31,2 млрд. грн. за рахунок:

• зміни курсів валют (на суму 2,8 млрд. грн.);
• отримання Національним банком України частини позики Міжнародного валютного фонду на суму 10,1 млрд. грн.;
• випуску облігацій НАК «Нафтогаз України» під державні гарантії на суму 12,8 млрд. грн.;
• отримання позик іншими підприємствами під державні гарантії у сумі 5,5 млрд. гривень.

Отже, основним антикризовим інструментарієм бюджетної політики залишалося різке скорочення бюджетних витрат. У 2009 р. була проведена політика жорсткої економії бюджетних коштів: видатки бюджету визначалися можливостями держави акумулювати доходи, а їх структура – відповідати чітко визначеним пріоритетам соціально-економічного розвитку країни. Проте не дивлячись на дані заходи дефіцит бюджету в 2009 році був більшим минулорічного на 9105 млн.грн. Причому сьогодні фінансові аналітики стверджують, що дана цифра є штучно заниженою, і її реальний обсяг дефіциту державного бюджету становить 116,3 млрд.грн, а це близько 13% ВВП 2009 року.

Дефіциту бюджету на рівні понад 12,0% востаннє Україна  отримувала 1993 року. Слід зазначити, що якби бюджетна статистика велась згідно норм та стандартів Євростату, зокрема Керівництва з державного дефіциту та боргу Євростату, то дефіцит бюджету був би не меншим, ніж в Греції (12,7% ВВП).

Штучне затягування  Урядом рівня дефіциту бюджету України  під запланований показник (3%) загрожує не тільки поглибленням поточної кризи державних фінансів, а й зривом системи середньострокового бюджетного планування, оскільки необ’єктивність звітних даних вплине на об’єктивність перспективних прогнозних показників бюджету [22].

 

2.3. Місцеві бюджети як складова частина бюджетної системи України

Система місцевих бюджетів існує у всіх країнах світу. Проте  її розвиток і функції зумовлені  низкою національних, політичних, економічних  та інших факторів. До місцевих належать обласні, районні, міські, селищні та сільські бюджети. Це фонди фінансових ресурсів, що зосереджені в розпорядженні місцевих рад народних депутатів та органів місцевого й регіонального самоврядування. Компетенція кожного з них у галузі бюджету й фінансів розмежована, усього місцевих бюджетів в Україні понад 14 тисяч. Найчисельніша група – це сільські, селищні та міські бюджети.

До місцевих бюджетів зараховуються, частина загальнодержавних податків (якщо це визначено у законі „Про Державний бюджет” на поточний рік), місцеві податки та збори, що встановлюються сільськими, селищними, міськими радами в межах відповідних адміністративно-територіальних одиниць. До місцевих податків і зборів належать: податок на рекламу; комунальний податок; збір за здійснення зарубіжного туризму; готельний збір; збір за паркування автотранспорту; ринковий збір; збір за видачу ордера на квартиру; курортний збір; збір за право використання місцевої символіки; збір за проведення аукціону, конкурсного розпродажу та лотерей; збір за проїзд територією Автономної Республіки Крим та прикордонними областями автотранспорту, що прямує за кордон; збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг; збори за надання земельних ділянок для будівництва об'єктів виробничого й невиробничого призначення. індивідуального житла та гаражів у населених пунктах.

З місцевих бюджетів здійснюються видатки на такі цілі:

• фінансування установ та організацій освіти, культури, науки, охорони здоров'я, фізичної культури, молодіжної політики, соціального забезпечення і соціального захисту населення, що перебувають у підпорядкуванні виконавчих органів влади автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, а також соціально-культурних заходів відповідно до покладених на ці органи влади функцій;
• утримання представницьких і виконавчих органів влади Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та органів місцевого самоврядування;
• фінансування підприємств і господарських організацій. що входять до складу місцевого господарства, природоохоронних заходів;
• інші заходи, що фінансуються відповідно до чинного законодавства України з бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя.

Усі ці витрати безпосередньо  пов'язані з інтересами широких  верств населення й суттєво впливають  на загальні соціальні процеси в  державі й насамперед на рівень його добробуту, освіченості, забезпеченості медичними послугами, а також послугами в галузі культури, спорту, соціальної захищеності на випадок не передбачуваних обставин.

У 2009 році виконання місцевих бюджетів відбувалося за умов погіршення фінансової спроможності регіонів. За таких умов продовжувала зростати частка міжбюджетних трансфертів у загальному обсязі доходів місцевих бюджетів, яка досягла 46,7%, що на 2,2% пункта більше порівняно з 2008 роком. Значні похибки ще на стадії планування при визначенні обсягів місцевих бюджетів призводили до необхідності перерозподілу фінансових ресурсів державного бюджету, залучення коштів єдиного казначейського рахунку з метою забезпечення виконання органами місцевого самоврядування як власних, так і делегованих державою повноважень.

З державного бюджету у 2009 році надано трансфертів місцевим бюджетам у сумі 62 млрд. 180,1 млн. грн., або 97,8% плану, у тому числі дотацій - 36 млрд. 58,5 млн. грн., або 100%, субвенцій - 26 млрд. 121,6 млн. грн., або 95%.

Унаслідок недонадходження  на відповідних територіях доходів  державного бюджету, що є джерелом надання  дотації вирівнювання, у звітному періоді виконання плану забезпечувалося  шляхом безпосереднього перерахування  коштів з центрального рівня за рахунок  усіх надходжень до загального фонду державного бюджету. За підсумками року в такий спосіб перераховано третину дотації вирівнювання, тоді як у 2008 році він, у цілому, дорівнював лише 4,5%.

У 2009 році доходи місцевих бюджетів, без урахування коштів, що надійшли із загального фонду до бюджету розвитку, який є складовою частиною спеціального фонду, в цілому, виконано в сумі 133 млрд. 208,7 млн. грн., або 93,9% обсягу, затвердженого відповідними радами (141 млрд. 880,3 млн. гривень). Власні і закріплені доходи місцевих бюджетів виконані в сумі 71 млрд. 28,6 млн. грн., або 90,7% плану (78 млрд. 316,5 млн. гривень).

Видатки місцевих бюджетів у 2009 році, без урахування коштів загального фонду, що передаються до бюджету розвитку, становили 134 млрд. 904,6 млн. грн., або 92,1% обсягів (146 млрд. 558,2 млн. грн.), затверджених відповідними радами. Більша частина коштів місцевих бюджетів спрямовувалася на споживання. Зокрема, на поточні видатки використано 124 млрд. 822,9 млн. грн., або 92,5% загального обсягу [17, 6].

Наприкінці 2008 року виникли значні труднощі з розрахунково-касовим обслуговуванням територіальними органами Державного казначейства розпорядників коштів місцевих бюджетів, зокрема, щодо додержання установленого порядку та строків реєстрації зобов'язань розпорядників бюджетних коштів; операцій з перерахування коштів на здійснення видатків, передбачених у загальному та спеціальному фондах місцевих бюджетів; здійснення операцій із зарахування коштів на реєстраційні та спеціальні реєстраційні рахунки розпорядників та рахунки одержувачів коштів місцевих бюджетів, а також додержання технологічного регламенту у системі електронних платежів. З метою усунення зазначених проблем Президент України видав Указ від 25.12.2009 № 1109/2009 "Про невідкладні заходи щодо нормалізації казначейського обслуговування місцевих бюджетів".

Про труднощі у виконанні  місцевих бюджетів також свідчить отримання  позичок з єдиного казначейського рахунку. В результаті невиконання  прогнозних показників доходів місцевих бюджетів у 2009 році, що враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, місцеві бюджети отримали безвідсоткових позичок на суму 1 млрд. 657 млн. грн., що в 22 рази більше, ніж у 2008 році. Станом на 01.01.2010 заборгованість за вказаними позичками становила 1 млрд. 656,7 млн. гривень.

За 2008 рік із Державного бюджету України до місцевих бюджетів було перераховано трансфертів на загальну суму 59,2 млрд. грн., у тому числі трансфертів  із загального фонду – 55,1 млрд. грн., або 97,8% плану на рік (у 2007 році виконання річного плану перерахунку трансфертів за загальним фондом дорівнювало 95,9%). Порівняно з аналогічним періодом 2007 року обсяг перерахованих трансфертів з державного бюджету до місцевих бюджетів збільшився на 14,2 млрд. грн. (на 31,5%) [18, 6].

За 2007 рік до місцевих бюджетів перераховано трансфертів на суму 45015,1 млн. грн., або 95,1% річного розпису, у тому числі трансфертів із загального фонду – 43472,3 млн. грн., або 95,9% річного розпису [19, 6].

 

 

3. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ БЮДЖЕТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

3.1. Проблеми функціонування бюджетної системи України та можливі шляхи їх подолання

На нинішньому етапі  розвитку економіки держави все  більшої гостроти набуває необхідність докорінного реформування бюджетних  взаємозв'язків як за доходами, так і за видатками, а також міжбюджетних відносин. Це зумовлюється насамперед тим, що в ринкових умовах бюджет є основним джерелом фінансового забезпечення соціально-економічної політики в державі.

Відсутність належного  законодавчого регулювання бюджетних  правовідносин породжує низку негативних соціально-економічних наслідків:

• постійне недовнесення протягом останніх років належних державному бюджетові платежів і у зв'язку з цим недофінансування або затримка з фінансуваннями окремих видів видатків;
• відсутність механізму правового регулювання бюджетних відносин, відповідальності за порушення бюджетного законодавства;
• послаблення контролю за цільовим і ефективним використанням бюджетних ресурсів, що призводить до численних порушень, а від цього втрат державних коштів;
• неповне відображення в бюджеті доходів, які одержують бюджетні установи, органи виконавчої влади від використання власності та здійснення позабюджетної діяльності, що створює систему не контрольованості щодо використання коштів та майна;
• відсутність належної методології виконання державного бюджету через систему органів Державного казначейства України, чіткого розмежування повноважень усіх рівнів законодавчої та виконавчої влади.