Аналіз регіональної туристичної політики на прикладі тернопільської області

Автор: Пользователь скрыл имя, 11 Мая 2012 в 13:32, дипломная работа

Описание работы

Метою роботи є дослідження концептуальних засад реалізації державної політики у сфері туризму та обгрунтування пріоритетних напрямів реформування туристичної галузі регіону.

Содержание

ВСТУП 4
РОЗДІЛ І. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ ТУРИЗМУ 8
1.1. Туристична галузь як специфічний об’єкт державного управління 8
1.2. Правові та організаційні аспекти здійснення туристичної діяльності в Україні 19
1.3. Зарубіжний досвід реалізації державної політики у туристичній сфері 29
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ РЕГІОНАЛЬНОЇ ТУРИСТИЧНОЇ ПОЛІТИКИ НА ПРИКЛАДІ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ 38
2.1. Характеристика туристично-рекреаційного потенціалу Тернопільщини 38
2.2. Особливості реалізації державної політики у сфері туризму на регіональному рівні 47
РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ РЕГІОНУ 64
3.1. Пріоритетні напрями регіональної політики у сфері туризму 64
3.2. Шляхи удосконалення державного управління туристичною галуззю 71
ВИСНОВКИ 78
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ 83

Работа содержит 1 файл

Bilovus T.P. МР 2010.doc

— 527.00 Кб (Скачать)

          Пам’ятки природи. Неповторна унікальна природа Тернопільської області є потужним магнітом для кількаденного або багатоденного відпочинку. На жаль, сьогодні це більше відпочинок в наметі, а не в туркомплексі. На Тернопільщині нараховується 542 пам’ятки природи. Це п’ята частина всіх пам’яток природи, що є в Україні.

      Тернопільщина є лідером і за наявністю деяких природних об’єктів. Зокрема, це водоспади або їх каскади. Найбільш цікаві – це Джуринський, Русилівський та Сокілецький. Цікаве порівняння: київські журналісти назвали Джуринський (Червоногородський) 16-метровий водоспад, що в Заліщицькому районі, природним джакузі.

      Територією Тернопільщини протікає одна з найкрасивіших річок у Європі і друга за величиною в Україні після Дніпра – Дністер. Його загальна протяжність – 1365 км. Але найкрасивіші береги цієї ріки – на Тернопіллі.   Традиція сплавів у цих місцях сягає понад 70 років. У межах Дністровського каньйону створено ландшафтний заказник. Зараз вирішується питання про його реорганізацію у Дністровський національний парк.

     Оцінити придатність даних водних об’єктів для туризму і відпочинку можна  через площу водного дзеркала. Так більшість водосховищ, якщо не враховувати їх чистоту, яка може регулюватись, придатні для купання та веслування. Для моторного та вітрильного спорту придатні лише найбільші за площею акваторії (Підволочиське, Касперівське, Тернопільське, Заложцівське та Верхньоівачівське водосховища).

     За  кількістю та різноманітністю мінеральних  вод Тернопільщина займає провідне місце в Україні. Тут за останні  десятиліття відкриті й використовуються лікувальні мінеральні води декількох  видів, у тому числі „Подільська” (Тернопільська та Хмельницька області). Поширені мінеральні води з підвищеним вмістом органічних речовин типу „Нафтуся”, Збручанська, Новозбручанська, Моршинська.

     На  території Тернопільської області  виявлено близько 42 ділянок, на яких розповсюджені мінеральні води. Здебільшого вони сконцентровані у Теребовлянському, Тернопільському, Борщівському, Гусятинському, Збаразькому, Бережанському районах. Зараз функціонує два санаторії державного значення („Збруч” у м. Гусятин і „Медобори” у с.Конопківка Теребовлянського району). З 18 затверджених типів природно-столових вод розливають і використовують 10, а з 10 лікувально-столових вод - 6.

     На  базі родовищ мінеральних вод  функціонують 11 заводів, які розливають переважно природні столові води з мінералізацією до 1,0 г/дм3.

     На  курортах також використовуються торфові лікувальні грязі (Настасівське родовище) та сапропелеві (Микулинецьке родовище). Борщівсько-Заліщицька санаторно-курортна зона є досить перспективною.

          У межах Кременецького горбогірного району особливим чином поєднуються різноманітні чинники розвитку екологічного й зеленого туризму. У цих горах можливо розвивати як літній, так і зимовий туризм. Недаремно саме на найвищій горі в урочищі Гниле Озеро збудована найкраща санна траса України, де постійно організовуються міжнародні змагання. Ці гори чекають інвестора, який збудував би там гірськолижні траси і туристські комплекси. У цих горах активний відпочинок напрочуд легко поєднувати з культурним, адже поряд Кременець, Почаїв, Збараж... Будемо сподіватися, що незабаром ці гори отримають статус Національного парку. Завершується підготовка необхідної документації.

      Загалом ландшафти Тернопільщини сприятливі для розвитку зеленого сільського туризму та екотуризму.

     Заповідність  території Тернопільської області  становить 8,5%. Заповідними є понад 1384 га місць зростання рідкісних, ендемічних та реліктових видів рослин, у тому числі більше 419 га місць зростання степової рослинності та близько 2090 га водоболотяних угідь.

          Тернопільщина - осередок культури кількох галузок українського етносу: галичан, подолян, волинян і лемків. Стали традиційними всеукраїнські “Тернопільські театральні вечори” і фестивалі: козацької пісні “Байда”, “Лемківська ватра”, “Пісенні Медобори”, “Ліра Гіппократа”, туристично-етнографічний фестиваль «Цвіт вишиванки», конкурси дитячого та юнацького пісенного мистецтва “Кришталевий жайвір”. Саме в Тернополі, 1986 року, вперше в Україні створено Співоче поле.

        Отже, за потенціалом для розвитку туристичного та курортно-рекреаційного бізнесу Тернопільщина є одним з найперспективніших регіонів України. Тернопілля має надзвичайно привабливі на фоні інших регіонів умови, зокрема, вигідне геополітичне розташування, наявність унікальних у європейському і світовому масштабах культурних та природних об’єктів. Однак для того, щоб ці об’єкти реально та ефективно використовувалися в цілях туризму, необхідна належна інфраструктура і індустрія туризму. 
 

2.2. Особливості реалізаціії державної політики у сфері туризму на регіональному рівні

      Реалізацію  державної політики в галузі курортів та туризму на регіональному рівні  здійснює Головне управління з питань туризму, яке є структурним підрозділом  Тернопільської облдержадміністрації.

      На  рис. 2.1. зображено організаційну структуру державного управління розвитком туризму у Тернопільській області. 
 
 
 
 
 

 
 
 
 
 
 
 
 

        

        
 
 
 
 
 
 

        

      

        

          Суб`єкти туристичної діяльності, готелі, заклади санаторно-курортного лікування і відпочинку

 
 

      Рис. 2.1. Організаційна структура державного управління туризмом та курортами у Тернопільській області 
 

      Управління  з питань туризму облдержадміністрації створено на виконання розпорядження  голови облдержадміністрації “Про зміни  в структурі облдержадміністрації” від 9 липня 2010 року та нараховує 12 штатних одиниць.

     Відповідно до Положення про управління з питань туризму обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 17 вересня 2010 року №737 основними завданнями управління з питань туризму є:

     1) реалізація державної політики  у сфері туризму і курортів;

     2) сприяння соціальному захисту  працівників підприємств, установ  та організацій у сфері   туризму і курортів, а також споживачів туристичного продукту, встановленню контролю за його якістю;

     3) участь у розробленні та виконанні  державних і регіональних програм  розвитку туризму і курортів.

     Управління з питань туризму відповідно до покладених на нього завдань:

     1) створює умови для розвитку:

     - соціальної та ринкової інфраструктури у сфері туризму і курортів, підвищення рівня матеріально-технічного забезпечення такої інфраструктури;

      - внутрішнього та іноземного туризму, туристичної і курортно-рекреаційної індустрії, провадження екскурсійної діяльності, а також для залучення інвестицій у будівництво нових та реконструкцію діючих об'єктів туристичної інфраструктури;

     2) сприяє:

     - удосконаленню  туристичної інфраструктури, розвитку ринкових відносин у сфері туризму та конкуренції на ринку туристичних послуг, створенню рівних умов для суб'єктів, що провадять та/або забезпечують провадження туристичної діяльності;

     - захисту прав споживачів туристичного продукту;

     - діяльності громадських організацій, що функціонують у сфері туризму і курортів;

     - соціальному захисту працівників підприємств, установ та організацій у сфері  туризму і курортів;

     3) проводить аналіз:

     - ринку туристичних послуг і подає Міністерству культури і туризму України відомості про розвиток туризму; 

     - потреби у працівниках у сфері туризму і курортів; 

     4) подає Міністерству культури  і туризму України пропозиції  щодо:

     - формування державної політики у сфері туризму і курортів, зокрема стосовно вдосконалення нормативно-правового регулювання у зазначеній сфері;

     - відзначення працівників підприємств, установ та організацій у сфері туризму і курортів державними нагородами і відомчими відзнаками, застосовує інші форми заохочення;

     5) бере участь у: 

     - розробленні проектів програм соціально-економічного розвитку, державних цільових і регіональних програм;

     - реалізації міжнародних проектів у сфері туризму і курортів;

     - організації    та проведенні вітчизняних і міжнародних виставок, виставок-ярмарків, методичних і науково-практичних семінарів, конференцій тощо;

     - розробленні пропозицій щодо будівництва об'єктів туристичної інфраструктури  за напрямками національної мережі міжнародних транспортних  коридорів, залучення інвестицій для розвитку туризму і курортів;

     - вирішенні питань щодо врегулювання діяльності аварійно-рятувальних служб у сфері туризму;

     6) надає   організаційно-методичну  допомогу підприємствам, установам  та організаціям у сфері туризму  і курортів;

     7) здійснює:

     - координацію діяльності підприємств, установ та організацій у сфері туризму і курортів, що перебувають у сфері управління обласної державної адміністрації;

     - заходи щодо підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників у сфері туризму і курортів;

     8) забезпечує:

      - збирання  та оброблення статистичних даних у сфері туризму і курортів та контроль за їх достовірністю;

     9) організовує: 

     - проведення  фестивалів, конкурсів та інших заходів з питань, що належать до його повноважень;

     - надання   інформаційних і правових послуг, методичної допомоги з питань туризму і курортів;

     10) видає в установленому порядку  дозволи на право здійснення  туристичного супроводу; 

     11) роз'яснює  через засоби масової  інформації зміст державної політики  у сфері туризму і курортів;

     12) вносить у встановленому порядку  пропозиції щодо анулювання ліцензії на провадження туроператорської та турагентської діяльності;

     13) здійснює  інші функції, що  випливають з покладених на  нього завдань. 

     Відділ  інформаційно-рекламного забезпечення та організації туристично-екскурсійної діяльності займається питаннями звітності та статистики, забезпечує діяльність акредитаційної комісії  щодо видачі дозволів на право здійснення фахівцями туристичного супроводу, надає інформацію щодо ліцензування, сертифікації суб’єктів підприємницької діяльності організації та здійснення туристичної діяльності, реалізовує програми забезпечення захисту та безпеки туристів, займається інформаційною, рекламною та видавничою діяльністю у галузі туризму і курортів та організації, виступає співорганізатором вітчизняних і міжнародних виставок, виставок-ярмарків, методичних і науково-практичних семінарів, конференцій, розглядає заяви, звернення і скарги громадян, здійснює розробку планів щодо діяльності управління та звітує про виконану роботу.

     Відділ досліджень та розвитку туристично-рекреаційної галузі координує діяльність місцевих органів виконавчої влади з питань реалізації державної політики у галузі туризму і курортів на території області, займається розробкою та виконанням обласних комплексних і цільових програм розвитку туризму і курортів, подає інвестиційні пропозиції у галузі туризму у районах області, надає інформацію з питань розвитку в області різних видів туризму, зокрема сільського зеленого, молодіжного та дитячого, а також щодо об’єктів туристичної інфраструктури і історико-культурної спадщини та природного середовища області.

Информация о работе Аналіз регіональної туристичної політики на прикладі тернопільської області