Аналіз діяльності підприємства“МакДональдз Юкрейн Лтд ”

На практиці нерідко  об’єднують горизонтальний і вертикальний аналіз, тобто будують аналітичні таблиці, які характеризують як структуру майна підприємства та їх джерел, так і динаміку окремих його показників (табл. 2.1).

 

Таблиця 2.1

Оцінка структури  майна підприємства і джерел його формування

Показник	Значення показника				Відхилення
	2010 рік, тис. грн.	у % до валюти балансу	2011 рік, тис. грн.	у % до валюти балансу	абс., тис. грн.	відн., %
1	2	3	4	5	6	7
АКТИВ
Необоротні активи	13066	66,23	14411	84,68	1345	18,45
в т.ч. нематеріальні активи	х	x	x	x	x	x
основні засоби	12400	62,85	13819	81,20	1419	18,35
Оборотні активи	6662	33,77	2607	15,32	-4055	-18,45
в т.ч. запаси	22,27	0,11	829	4,87	806,73	4,76
дебіторська заборгованість	24,40	0,12	0,00	0,00	-24,40	-0,12

 

Продовження таблиці 2.1

1	2	3	4	5	6	7
поточні фінансові інвестиції	x	x	х	x	x	X
грошові кошти та їх еквіваленти	56	0,28	18	0,11	-38	-0,18
Витрати майбутніх періодів	x	x	X	x	x	x
ПАСИВ
Власний капітал	414	2,10	-5274	-30,99	-5688	-33,09
в т.ч. статутний капітал	1141	5,78	1141	6,70	9064	0,92
нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	4517,00	22,90	10205	59,97	5688,00	37,07
Забезпечення наступних  витрат і платежів	x	x	х	x	x	x
Довгострокові зобов’язання	11063	56,08	15068	88,54	4005	32,46
Поточні зобов’язання	8251	41,82	7224	42,45	-1027	0,63
В т.ч. короткострокові  кредити банків	x	x	х	x	x	x
поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями	x	x	х	x	x	x
векселі видані	x	x	х	x	x	x
поточні зобов’язання за розрахунками	x	x	х	x	x	x
Доходи майбутніх періодів	x	x	х	x	x	x
БАЛАНС	19728,00	100,00	17018	100,00	11814,14	58,32

 

Виходячи з даних  таблиці можна зробити висновок, що майно підприємства на 84,68 % складається з необоротних активів та на 15,32 % - з оборотних. Значну частку необоротних активів зумовлює вид діяльності Пiдприємство з іноземними інвестиціями “МакДональдз Юкрейн Лтд”. На кінець 2011 року порівняно з 2010 вартість оборотних активів зменшилась на 4055,0 тис.грн. (- 18,45%). На кінець 2011 р. значно зменшилась вартість дебіторської заборгованості порівняно з 2010 р. (на 24,4 тис.грн. та 0,12 %). Грошові кошти та їх еквіваленти становлять незначну частку в валюті балансу та мають тенденцію до зменшення, що є несприятливим для підприємства адже зменшує його ліквідність.

Власний капітал підприємства на кінець 2010 р. зменшився за рахунок зменшення статутного капіталу на 5688,00 тис.грн та 33,09 %.

Поточні зобов’язання становлять значну частку в пасиві підприємства  (41,82% у 2010 р. та 42,45% у 2011 р.), хоча й мають тенденцію до зменшення. На кінець 2010 р. їх сума зменшилась на 1027,0 тис.грн. (0,63 %).

 

Таблиця 2.2

Аналіз стану основних засобів підприємства

Показник	2010 р.	2011  р.	Відхилення
1	3	4	5
Частка активної частини  основних засобів, %	0,0006	0,0007	0,0000
Коефіцієнт зносу	-0,4248	-0,4321	-0,0073
Коефіцієнт придатності	1,42	1,43	0,01
Коефіцієнт оновлення	0,06	0,12	0,06
Коефіцієнт вибуття	0,0369	0,0050	-0,0319
Коефіцієнт реальної вартості майна	0,691	0,862	0,170

 

Для економічного аналізу  важливе значення має поділ виробничих основних засобів на їх активну та пасивну частину. Активна частина основних засобів (машини та обладнання, транспортні засоби) безпосередньо впливає на предмети праці, беручи участь у переміщенні та переробці сировини, матеріалів, напівфабрикатів. Щодо активної частини основних засобів ми бачимо, що не відбулося покращення структури основних засобів і підвищення рівня технічної оснащеності виробництва.

Коефіцієнт зносу основних засобів характеризує, яка частина  вартості основних засобів перенесена на готову продукцію (списана на витрати діяльності в попередніх періодах). На кінець 2011 р. коефіцієнт зносу збільшився порівняно з 2010 р. на 0,01 та становив 0,43. Чим меншою є величина коефіцієнта зносу, тим кращим є технічний стан основних засобів.

Коефіцієнт придатності  основних засобів показує, яка їх частина придатна для експлуатації в процесі здійснення господарської діяльності (не перенесена на готову продукцію). Коефіцієнт придатності у 2010 р. становив 1,42, а у 2011 р. склав 1,43. Його збільшення на 0,01 свідчить про про незначне покрачення якісного стану основних засобів.

Коефіцієнт оновлення  основних засобів характеризує інтенсивність  оновлення, показує частку вартості основних засобів, що надійшли за певний період, у загальній їх вартості. У 2011 р. частка вартості введених в дію основних засобів у загальній вартості склала 0,12 %, що на 0,6 % більше, ніж у 2010 р.

Коефіцієнт вибуття  показує частку вартості основних засобів, які вибули за період, що аналізується, у загальній вартості основних засобів  на початок цього періоду. Частка основних засобів, що вибули у 2011 р. становила 0,5 %, що на 3,19 % менше, ніж у 2010 р.

 Коефіцієнт реальної вартості майна на кінець 2011 р. становив 0,862, що на 0,694 більше, ніж у 2010 році.

Аналіз оборотних коштів здійснюють з метою забезпечення такої організації, щоб забезпечити ефективність їх використання. Зазначений аналіз здійснюють за такими напрямами:

1) аналіз складу та  структури оборотних активів;

2) оцінка оптимальності  визначеної потреби підприємства  в оборотних активах;

3) аналіз джерел формування  оборотних активів;

4) оцінка маневрування  оборотними активами;

5) аналіз оборотності  оборотних активів за звітний  період;

6) аналіз виробничих  запасів і дебіторської заборгованості;

7) аналіз грошових  коштів на підприємстві;

8) аналіз збереження та ефективного використання оборотних активів.

Для аналізу оборотних  активів необхідна відповідна інформація. Визначення потреби в інформації на підприємстві для аналізу оборотних  активів належить до компетенції  її власника або уповноваженого органу (посадової особи) — економічної служби підприємства.

 

Таблиця 2.3

Аналіз ефективності використання оборотних коштів

Показник	Методичні вказівки	2009 р.	2010 р.	Відхилення
1	2		3	4
Оцінка забезпеченості підприємства оборотними коштами
Наявність власних оборотних коштів, тис. грн.		-12652	-19685	-7033
Показники ефективності використання виробничих запасів
Оборотність виробничих запасів		4,12	5,8	1,68
1	2		3	4
Строк збереження виробничих запасів, днів		1,51	62,1	60,59
Показники аналізу дебіторської заборгованості
Коефіцієнт відволікання оборотних  активів у дебіторську заборгованість		0,77	0,04	-0,73
Оборотність дебіторської заборгованості		1,21	45,72	44,51
Показники аналізу грошових коштів
Коефіцієнт участі грошових коштів		13215	7965,5	-5249,5
Оборотність грошових коштів		6208	4709	-1499

 

На підприємстві спостерігається  нестача власних оборотних коштів. У 2010 р. вона становила 12652,0 тис.грн., у 2011 р. – 19685,0 тис.грн.

Основними причинами  нестачі власних оборотних коштів можуть бути:

1) незадовільна робота  маркетингової служби;

2) недоотримання передбаченого прибутку;

3) невисока відповідальність  підприємств за формування і  збереження власних оборотних  коштів та їх нецільове використання;

4) несвоєчасне фінансування  приросту нормативу оборотних  коштів;

5) наявність необґрунтованої  дебіторської заборгованості (несвоєчасні розрахунки) тощо.

6) значне зростання  цін у результаті інфляційних  процесів.

Коефіцієнт оборотності  виробничих запасів на кінець 2011 р. становив 5,8 що свідчить про те, що запаси в середньому поповнювалися 5,8 разів протягом звітного періоду, що на 1,68 більше, ніж у 2010 р. Значення цього коефіцієнту свідчить, що підприємство для забезпечення своєї діяльності має запасів на 2,1 місяці наперед (12/5,8).

Строк збереження виробничих запасів у 2011 р. порівняно з 2010 р. збільшився на 60 день (62 днів порівняно з 2 днями).

Коефіцієнт  відволікання оборотних активів  у дебіторську заборгованість є незначним (0,04) у 2011 р. та має тенденцію до зменшення, що є позитивним явищем, оскільки вказує на більш ефективне використання оборотних активів у господарській діяльності.

Оборотність дебіторської заборгованості у 2011  р. становить 45,72, що на 44,51 більше, ніж у 2010 р. Оборотність дебіторської заборгованості показує, у скільки разів виручка перевищує середню дебіторську заборгованість. На підприємстві кошти, інвестовані в дебіторську заборгованість у 2010 р., перебували в обігу 1 раз, а в 2011 р. – 46 разів.

Оборотність грошових коштів у 2011 р. порівняно з 2010 р. збільшилася на 510,75.

Фінансова стійкість  підприємства – це такий стан його фінансових ресурсів, їх розподіл та використання, яке забезпечує розвиток підприємства на основі росту прибутку й капіталу при збереженні платоспроможності й кредитоспроможності в умовах припустимого рівня ризиків.

Фінансова стійкість  – один із головних чинників, що впливає на досягнення підприємством фінансової рівноваги та фінансової стабільності.

У системі складових  елементів фінансової стабільності підприємства фінансова стійкість  займає одне із головних місць. Тому необхідним є пошук шляхів досягнення певного ступеня фінансової стійкості підприємства. Для забезпечення фінансової стабільності функціонування підприємства у перспективі необхідно визначати конкретний рівень фінансової стійкості та здійснювати її кількісну оцінку. Велике значення мають визначення “певного ступеня” фінансової стійкості, низки чинників, що обумовлюють межу стійкості, обґрунтованості методичних підходів до її оцінки, особливо в умовах економіки кризового періоду. Кожне підприємство має визначити межу своєї фінансової стійкості. Недостатня фінансова стійкість підприємства може призвести до його неплатоспроможності, а надлишкова – сприятиме створенню “зайвих” запасів та резервів, у зв’язку з чим зростуть витрати на їх утримання, спостерігатиметься недоотримання прибутку та гальмування темпів економічного розвитку підприємства.

На фінансову стійкість  підприємства впливає ціла низка  чинників. З метою управління окремими з них, посилення чи послаблення  їх впливу на фінансову стійкість  підприємства їх можна об’єднати  в групи залежно від рівня виникнення та ступеня значущості.

За рівнем виникнення виділяють внутрішні та зовнішні чинники.

Залежно від ступеня  їх значущості виділяють чинники I рівня (базові), II рівня (похідні) та III рівня (деталізуючі).

Чинники I рівня – це узагальнюючі (базові) чинники, які є результатом впливу чинників II і III рівнів і водночас виступають генератором взаємодії більш дрібних чинників.

До чинників I рівня  відносять: фазу економічного розвитку системи; стадію життєвого циклу  підприємства.

Чинники II рівня –  похідні. Вони є результатом дії  основоположних (базових) чинників (фази економічного розвитку системи та стадії життєвого циклу підприємства). До складу чинників II рівня (похідних) належать: середній рівень доходів населення; демографічна ситуація; соціальна політика держави; податкова політика держави; грошово-кредитна політика; амортизаційна політика; загальний рівень стабільності; стратегія управління обсягами діяльності; стратегія управління активами; стратегія управління капіталом; стратегія управління грошовими потоками.

Чинники III рівня –  є деталізуючими. За допомогою їх з’ясовують і деталізують механізм впливу на фінансовий стан підприємства похідних чинників. До чинників III рівня (деталізуючих) відносять: рівень конкуренції; рівень інфляції; склад та структуру активів; стратегію управління власними фінансовими ресурсами та позиковим капіталом; стратегію управління ризиком.

Значення і сутність фінансової стійкості підприємства найповніше відображають в її показниках. Відносні показники фінансової стійкості наведені в таблиці 2.4.

 

Таблиця 2.4

 

Аналіз фінансової стійкості  підприємства

Показник	2010 р.	2011 р.	Відхилення
Коефіцієнт фінансової автономії	0,02	-0,31	-0,33
Коефіцієнт маневреності власного капіталу	-30,56	3,73	34,29
Коефіцієнт довгострокового залучення  коштів	-1,04	1,54	2,58
Коефіцієнт фінансової незалежності капіталізованих джерел	0,04	-0,54	-0,57
Коефіцієнт фінансового ризику	46,65	-2,86	-49,51