Аналіз діяльності КЗШВ "Столичний"

     Чистий  прибуток у 2007 році становить 11315,5 і  порівняно з попереднім роком  збільшився на 2848,7 тис. грн., або на 33,65%. 
 
 
 
 
 
 
 
 

2. ХАРКТЕРИСТИКА ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА  КЗШВ «СТОЛИЧНИЙ»

2.1. Характеристика видів   та особливостей  здійснення підприємством  операцій на зовнішньому  ринку.

     Зовнішньоекономічна діяльність завжди була і залишається  важливою складовою суспільного розвитку України, незважаючи на змінив політичній ситуації, економічний кон’юнктурі та правовому середовищі країни.

       У всіх країнах, а особливо  з перехідною економікою, де відбувається  значна лібералізація зовнішньоекономічної  діяльності, її державне регулювання є об'єктивною необхідністю. Таке регулювання спрямоване на забезпечення захисту інтересів країни та суб'єктів її зовнішньоекономічної діяльності, створення для останніх рівних можливостей розвивати всі види підприємницької діяльності та напрями використання доходів і здійснення інвестицій, розвиток конкуренції і ліквідацію монополізму.

     Виходячи  на міжнародні ринки кожному підприємству насамперед потрібно вибрати найбільш придатний вид зовнішньоекономічної діяльності.

    Згідно статуту ЗАТ КЗШВ “Столичний” має право самостійно здійснювати зовнішньоекономічну діяльність у будь-якій сфері, пов’язаній з предметом його діяльності, керуючись принципом самофінансування. При здійсненні зовнішньоекономічної діяльності товариство користується повним обсягом прав суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності відповідно до чинного законодавства України.

    Закрите акціонерне товариство КЗШВ „Столичний”  з 1993 року займається зовнішньоекономічною діяльністю. Він уклав багато контрактів як експортних так і імпортних, також займався бартерними операціями, але бартер на виноматеріал заборонено. На протязі 1993 – 1996 років займався операціями з давальницькою сировиною, та випустив 22 млн. пляшок шампанського. У 1996році заборонили операції з давальницькою сировиною.

     Експорт – продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України. Таким чином, український суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності, що здійснює експорт товарів, є експортером.

    Експорт здійснюється у Німеччину, Росію, а  також у країни СНД.

    Основні види зовнішньоекономічної діяльності

    Основні види зовнішньоекономічної діяльності ЗАТ КЗШВ “Столичний”:

• експорт товарів, робіт і послуг власного виробництва;
• експорт товарів, робіт і послуг не власного виробництва як з переходом, так і без переходу права власності на них до ЗАТ КЗШВ “Столичний”;
• імпорт товарів, робіт і послуг для власних потреб;
• імпорт товарів, робіт і послуг для потреб інших суб’єктів підприємницької діяльності і громадян, як з набуттям права власності, так і без набуття такого на товари, роботи і послуги, які імпортуються;
• експорт та імпорт капіталів та робочої сили;
• надання послуг іноземним суб’єктам господарської діяльності, в тому числі: виробничих, транспортно-експедиційних, консультаційних, маркетингових, експертних, посередницьких, брокерських, агентських, консигнаційних, управлінських, облікових, юридичних та ін.;
• наукова, науково-технічна, науково-виробнича, навчальна та інша кооперація з іноземними суб’єктами господарської діяльності;
• навчання та підготовка спеціалістів на комерційній основі;
• участь у створенні банківських, кредитних та страхових установ за межами України;
• спільна підприємницька діяльність з іноземними суб’єктами господарської діяльності, що включає створення спільних підприємств різних видів і форм, проведення спільних господарських операцій та спільне володіння майном, як на території України, так і за її межами;
• діяльність, пов’язана з наданням патентів, ноу-хау, торгівельних марок та інших нематеріальних об’єктів власності суб’єктам господарської діяльності за межами України;
• організація та здійснення діяльності в галузі проведеня виставок, аукціонів, торгів, конференцій, симпозіумів, семінарів та інших подібних заходів, що здійснюється на комерційній основі, за участю суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності;
• товарообмінні (бартерні) операції та інша діяльність, побудована на формах зустрічної торгівлі з суб’єктами господарської діяльності інших країн згідно з діючим законодавством України;
• лізингові операції з суб’єктами господарської діяльності інших країн. (витяг з статуту ЗАТ “Київський завод шампанських вин “Столичний”)

2.2. Організація зовнішньоторговельних  операцій

     Метою зовнішньоекономічної діяльності Київського заводу шампанських вин «Столичний» є розширення ринків збуту за рахунок покращення якості продукції, збільшення прибутку, підтвердити конкурентоспроможність товару на світовому ринку.

     Як  відомо, перспектива розвитку зовнішньоекономічної діяльності залежить від допомоги зі сторони держави. А також від наявності  відділів і служб зовнішньоекономічної діяльності, відповідної якості товару, що експортується, транспортування і страхування товару та інше.

    Після пошуку клієнтів і встановлення зв’язків із іноземними партнерами обирається варіант контракту. Якщо пропозиція співпраці надходить зі сторони нашого заводу, то працівники складають відповідний лист-пропозицію, тобто оферту, в якій докладно розписують всі пункти пропозиції.

     Щоб договір купівлі - продажу був  укладений, необхідно:

• щоб одна сторона договору запропонувала укласти договір на визначених умовах. Таку пропозицію укласти договір у торговій практиці прийнято називати офертою;
• щоб інша сторона дала згоду укласти договір на тих умовах, що запропонувала перша сторона. Згоду укласти договір у торговій практиці прийнято називати акцептом.

      Оферта містить в собі вимогу  до контрагента, яка полягає  в обов’язковості виконання пропозиції  відправника оферти. Виходячи з вищесказаного, можна зрозуміти, що оферта для нашого заводу вигідніша.

    Організаційні питання зовнішньоекономічної діяльності підприємства виглядають ясними і простими для неспеціалістів. Проте досвідчені працівники добре знають, як багато вигідних зовнішньоекономічних проектів залишилися нереалізованими через так звані дрібниці. В числі таких “дрібниць” помилки у виборі виду міжнародного бізнесу, недооцінка різноманітних форм державного регулювання ЗЕД, нечіткий розподіл функціональних обов’язків між працівниками зовнішньоекономічного відділу. Справа в тому, що в кінцевому результаті зовнішньоекономічна діяльність здійснюють посадові особи підприємств різних країн, культура управління яких має значні відмінності, незважаючи на зовнішню подібність. У світі давно склалися певні традиції у вирішенні організаційних питань. З цими традиціями необхідно рахуватися і молодим незалежним державам, до яких існує відома недовіра з боку міжнародного бізнесу.

     Аналізуючи  забезпеченість сировинними матеріали, можна сказати, що підприємство КЗШВ «Столичний» співпрацює із ВАТ «Гродненський склозавод» та покупає пляшки скляні 0,75 л Тип 22-Ш-750-1. Постачання товару здійснюється партіями в 25000 шт. за контрактом №804/14 на 5 червня 2008 року. «Гродненський склозавод»   здійснює поставку продукцію до 29 січня 2009 р. Відвантаження продукції відбувається автотранспортом (ж.д. транспортом) по реквізитам «Гродненського склозаводу» на умовах FCA м. Гродно в редакції ІНКОТЕРМ – 2000. Місячний об’єм поставки повинен бути узгоджений сторонами не пізніше 15-го числа місяця, передуючого поставки.

     Відвантаження продукції відбувається не пізніше 30-ти календарних днів з моменту  надходження грошових засобів на рахунок «Гродненського склозаводу». Приймання товару по кількості відбувається на протязі 20 днів з моменту надходження на склад у відповідності з транспортною накладною, ж/д накладною, рахунком-фактурой.

     Ціна  за од. складає 0,3 долара США.

    Продавець (ЗАТ „КЗШВ „Столичний”” (Україна  м.Київ)) продає, а Покупець (Фірма  «Хенкель і Сенляйн» Секткеллерайен КГ (Німеччина м.Майнц-Кастель)) купує вино ігристе „UKRAINSKOYE Sekt v.Krim” Rot- mild ( далі - Товар) у кількості 12240 (дванадцять тисяч двісті сорок) пляшок, ємністю 0,75 літра . Асортимент товару і його кількості вказується у додатках, які складаються щороку.

    Ціна  однієї пляшки вина ігристого з врахуванням  пакувальної тари /короба з гофрокартона, комплектуючих і європоддону, без  врахування порожньої пляшки, на момент укладення контракту встановлюється наступна:

    -  вино ігристе „UKRAINSKOYE Sekt v.Krim” Rot- mild ”(червоне) – 1,70 EURO за одну пляшку.

Сума  контракту на момент його підписання орієнтовно складає: 20808 (двадцять тисяч вісімсот вісім) EURO.

    Покупець  зобов'язується забезпечити транспортування  товару спеціальними   автомобілями, у яких підтримується температура від +8 С до +16 °С. У випадку порушення цих умов Продавець не несе  відповідальності за якість   товару, що поставляється Покупцю.

    З товаром  випливають наступні  супровідні документи: рахунок, CMR, транспортна  накладна, сертифікат  якості, сертифікат походження. 

2.3. Організація документального  оформлення зовнішньоторговельної  операції.

       Оформленням документації зовнішньоторговельної  операції на ЗАТ КЗШВ “СТОЛИЧНИЙ”  займається митний відділ, до складу якого  входять чотири працівника.

       Документи, що підтверджують виконання зовнішньоторгової  операції, тобто доставку продавцем  товару, його транспортування, страхування, зберігання на складах, проходження  через митницю, прийнято називати зовнішньоторговельними.

       В залежності від функцій, які виконують зовнішньоторгові документи можна розділити на наступні групи:

1. По забезпеченню виробництва експортного товару.
2. По підготовці товару до відвантаження.
3. Комерційні документи.
4. Документи за платіжно-банківськими операціями.
5. Транспортні документи.
6. Транспортно-експедиторські документи.
7. Митні документи.

       Документи, що прямують з вантажем від пункту відправлення до пункту призначення, називають  товаросупроводжувальними. До них відносяться  зазвичай документи, що входять в  групу комерційних, транспортних і митних. Документи, що складаються у зв’язку з відвантаженням товару (зазвичай вони перераховуються  в контракті), називають відвантажувальними.

         Документи оформляються на спеціальних  бланках та містять відповідні  реквізити. Загальними для всіх  документів реквізитами є: найменування заводу (або вантажовідправника) та фірми-імпортера ((або вантажоотримувача), їх адреси, номери телефонів, факсів або Інтернет-скриньок; назва документу, дата та місце його виписки; номер контракту або замовлення і дата його підписання; номери наряду, відвантажувальної специфікації; найменування та опис товару, його кількість (число місць, вага нетто і брутто, кубатура); вид упаковки та маркування.

       Документація  по забезпеченню виробництва  експортного товару.

       Доручення на покупку – документ, що видається на підприємстві для купівлі сировини та допоміжного матеріалу, необхідних для виготовлення виробів, що замовлені покупцем.

       Інструкція  по виготовленню – документ, що видається на підприємстві для виготовлення товарів, які замовлені.

       Наряд на вивіз зі складу видається на підприємстві та містить вказівки відпустити зі складу вироби, замовлені клієнтом.

       Інструкція  по упаковці – документ, що видається на підприємстві та містить інструкції відповідно того, як слід упаковувати вироби.