Застосування сучасних інформаційних технологій у логістичному менеджменті

Нині розроблена і складська система радіоідентифікації місцезнаходження товару (рис. 3.1) і навіть новітня технологія радіочастотної ідентифікації товару (Radio Frequency Identification, RFID), що становить альтернативу технології штрихового кодування товарів, яка широко використовується нині.

Радіомітка, якою позначається товар RFID, містить в 20 разів більше інформації, ніж штрих-код, причому ця інформація може бути доповнена, змінена або повністю замінена на іншу в процесі руху товару. Її зчитування здійснюється автоматично за будь-якого положення мітки, на значній (до 10 м) відстані, за високої швидкості руху об’єктів ( до 100 од./сек.). Радіосигнали мітки без проблем проходять через деревину, папір, картон, пластмасу, скло; їм не перешкоджають бруд, пил, пара. Ці переваги вже нині забезпечили високі потреби у RFID – технологіях до оптимізації логістичних ланцюгів з сторони відомих міжнародних компаній, таких як Wal-Mart (США), Benetton (Італія), Philips Semiconductors (Голландія). RFID – технології широко використовуються також у військових структурах США та ЄС, зокрема в комплексі програм з анти терористичної діяльності [7]. Застосування та принципова схема представлені на рис. 3.1 .

[4, c. 352]

Рис. 3.1. Складська система радіоідентифікації

місцезнаходження товару

Методи радіонавігації полягають у визначенні координат за результатами прийому спеціальних радіосигналів від супутників на борту рухомого об’єкту. Ці методи на даний час характеризуються найкращими показниками точності ВМП, а саме – в стандартному режимі – 50 – 100 м, а з застосуванням спеціальних методів обробки інформаційних сигналів в режимі фазових визначень або диференціальної навігації - декілька метрів. Як правило, устаткування такої системи складається з бортового навігаційного обчислювача, радіостанції УКХ – радіозв’язку або стільникового телефону (рис.3.2).

У диспетчерському центрі встановлюється комп’ютер з електронною картою і програмне забезпечення системи диспетчеризації та моніторингу автотранспорту на території міста. Головною проблемою при впровадженні цих систем є недостатній розвиток в Україні інфраструктури мобільного зв’язку для організації надійного каналу надання інформації між бортовим та центровим устаткуванням на території великих міст. Певні зрушення в цій сфері можна очікувати з розширенням площі покриття та збільшенням потужностей центрів комутації даних, що використовують стандарти цифрового стільникового зв'язку GSM.

Рис. 3.2. Схема AVL — системи, що оснащена радіо модемом стільникового зв'язку

З точки зору реалізації функцій визначення місцеположення (ВМ) AVL – системи характеризуються такими технічними параметрами, як точність місцевизначення та періодичність уточнення даних. Ці параметри залежать від території дії AVL – системи: чим менша територія, тим вища точність ВМ. Так, для зональних систем, що діють на території міста, вважається допустимою точність ВМП у 100-200 м. Деякі спеціальні системи вимагають точність в одиниці метрів, для глобальних систем буває достатньо точності в декілька км. Щодо періодичності уточнення даних, то для зональних та регіональних систем ідеальним вважається отримання даних про місцеположення рухомого об’єкту до одного разу на хвилину. Системи дистанційного супроводження вимагають більшої частоти оновлення інформації.

Вже зараз використання глобальних систем навігації є неофіційним стандартом руху транспортних засобів всіх солідних транспортно-логістичних компаній, у тому числі, присутніх в Україні, як міжнародних (UPS, FedEx - США; TNT - Голландія; DHL, Schenker - BTL, Spaarman GmbH, Militzer & Munch - ФРН; Kuehne & Nagel, Panalpina - Швейцарія; Geodis, FM -Logistic - Франція), так і українських ( Рапід, Орлан - Транс, Укрінтеравтосервіс, УДЦТС “Ліски” та ін.).

Подібні системи дають можливість не лише “бачити” місцезнаходження вантажу на всій території земної кулі, а й надають ще цілу низку переваг. По-перше, можливо точно планувати процес доставки, за необхідності втручаючись у хід перевезень. По-друге, відслідковуючи переміщення вантажів, стає легше планувати завантаженість своїх складських приміщень, чи взагалі продавати товар “з колес”. Так, на Заході багато фірм це вже успішно впроваджують, працюючи

без накопичувальних складів, що істотно зменшує витрати. По-третє, інформаційно-навігаційні системи підвищують ефективність роботи персоналу – як екіпажів транспортних засобів, так і менеджерів. Власне тому питання про можливість отримання інформації про місцезнаходження свого вантажу (а саме таку можливість надають інформаційно-навігаційні системи) є одним з переліку десяти контрольних питань, які пропонується поставити потенційному перевізнику, щоб не помилитися у виборі транспортно-логістичної фірми до доставки товару.

Найбільш поширеною сьогодні на Землі та найбільш підходящою для потреб логістики, зокрема для обслуговування автомобільного транспорту, частка якого складає більше 2/3 всієї сукупності транспортно-логістичних послуг, є глобальна супутникова навігаційна система GPS. Технологія глобального позиціонування GPS (її повна назва “Мережева супутникова радіонавігаційна система” – МСРНС) пов’язана з американською розробкою GPS NAVSTAR (Global Positioning System/ Navigation Satellite with Time And Ranging), яка виконана фірмою Rockwell і в 1993 p. виведена на проектну потужність Це супутникова навігаційна система другого покоління, що представляє собою новітню геоінформаційну технологію точного визначення положень об'єктів на земній поверхні [6, 236].

Вже зараз використання глобальних систем навігації є неофіційним стандартом руху транспортних засобів всіх солідних транспортно-логістичних компаній, у тому числі, присутніх в Україні, як міжнародних (UPS, FedEx - США; TNT - Голландія; DHL, Schenker - BTL, Spaarman GmbH, Militzer & Munch - ФРН; Kuehne & Nagel, Panalpina - Швейцарія; Geodis, FM -Logistic - Франція), так і українських ( Рапід, Орлан - Транс, Укрінтеравтосервіс, УДЦТС “Ліски” та ін.)[12].

Отже, серед різноманіття пошуків шляхів розвитку ринку, засобів виробництва, нових напрямків діяльності комерційно-посередницьких організацій і підприємств викликають значний інтерес наукові дослідження і практичні новації, поєднувані поняттям логістики.

Але, протягом останніх років бурхливо розвиваються засновані на інформатиці нові логістичні технології. Інформаційні системи займають у цих технологіях центральне положення. Підприємство є відкритою системою, що матеріальним і інформаційним потоками зв'язана з постачальниками, споживачами, експедиторами і транспортними організаціями. При цьому виникають труднощі подолання місць стику між інформаційними системами підприємства й інших організацій

Висновок

Розглянувши поставлені питання можна сказати що:
Глобальні логістичні інформаційні технології дозволяють компаніям домогтися ринкового росту, значної економії за рахунок масштабів діяльності і підвищення прибутковості. На світовому ринку підсилюється роль логістики і зростає значення логістичного менеджменту.

Це певним чином організоване сукупність взаємозалежних засобів обчислювальної техніки, різних довідників і необхідних засобів програмування, що забезпечує рішення тих або інших функціональних задач.

У сьогоднішньому  логістичному менеджменті персональний комп'ютер (ПК) поширився майже повсюдно. Завдяки мініатюризації і підвищенню потужності обчислювальної техніки сучасні інформаційні технології стали доступні не тільки менеджерам.

Такі підходи являють собою економічний і спосіб виявлення, уточнення і поширення передового досвіду управлінських рішень. Ці технології забезпечують єдину схему оформлення питань і відповідей, використовуваних експертами для рішення аналітичних і оперативних проблем. Вони дозволяють зробити знання одного фахівця надбанням багатьох працівників, що збільшує погодженість, точність і продуктивність операцій за всією мережею.

Удосконалювання засобів зв'язку значно підвищує ефективність інформаційних технологій у логістиці. Канали супутникового зв'язку відкривають можливість швидко передавати значні обсяги інформації в будь-якій точці Землі.
Збір даних і обмін інформацією критично важливі для логістичного менеджменту.

До того ж процес інновацій в ІТ ще далеко не вичерпаний, хоча і прикладів надлишкової функціональності ІТ-продуктів теж немало.

Щоб ефективно управляти, необхідно в будь-який момент часу мати детальну інформацію про вхідні, що виходять і внутрішніх потоках. Дана проблема частково вирішується шляхом використання мікропроцесорної техніки, здатної зчитувати (сканувати) різноманітні штрихові коди. Сучасні інформаційні технології, такі, наприклад, як системи підтримки прийняття рішень, експертні системи та інші, забезпечують можливість для ефективного аналізу техніко-економічних проектів, моделювання процесів, підготовки та подання результатів для подальшого прийняття рішень. Застосування сучасних інформаційних технологій дозволяє підвищити ефективність діяльності та правильно її спланувати.

Список використаних джерел

1. Т.В. Алесинская, Л.Н. Дейнека, А.Н. Проклин, Л.В. Фоменко и др.; 5 Учебное пособие для подготовки к государственному итоговому междисциплинарному экзамену профессиональной подготовки маркетолога по специальности 080111 "МАРКЕТИНГ"/Под общей ред. В.Е. Ланкина. - Таганрог: Изд-во ТРТУ, 2006. - 241 с.

2. Т.В. Алесинская Основы логистики. Функциональные области логистического управления. Часть 3. Таганрог: Изд-во ТТИ ЮФУ, 2010.

116 с.

3. Гаджинский А.М. Логистика: /учебник для высших и средних учебных заведений /. А.М. Гаджинский – М.:Издательско –торговая корпорация «Дашко и Ко», 2010. с.240

4. Джонсон Дж., Вуд А. и др.Современная логистика. Пер. с англ.- М.,2002.-624 с.

5. Орлан. Торговий випуск концерну “Орлан”. Спецвипуск. - 2002, 8 жовтня. - 4с.

6. Шмаль С.Г, Військова топографія. - К., 2003. - 280с.

7. RFID на службе управления поставками// Логистика. - 2004. - №3. - с.29.

8.http://managment-study.ru/logisticheskie-informacionno-kompyuternye-texnologii.html/print

9. http://www.e-reading.org.ua/

10. http://logisticsinfo.ru/main/art_teh_inf.shtml

11.http://www.dist-cons.ru/modules/logistic/section10.html#top

12. http://www.rusnauka.com/19_NNM_2007/Economics/23226.doc.