Відношення між поняттями

ВИСНОВКИ

Виділення відносних понять має важливе значення для пізнання. Якщо ми маємо справу із співвідносними поняттями, то необхідно мати на увазі, що пізнання одного предмета неможливе  у відриві від другого, співвідносного з ним. Так, не можна розібратися  у природі надбудови, не досліджуючи  економічний базис, не можна розглядати форму поза зв’язком зі змістом  тощо.

Пізнаючи предмети і явища  навколишнього світу, виділяючи  в них певні ознаки, ми висловлюємо  судження. Судження відображає наявність  або відсутність у предметів  певних властивостей, ознак, зв’язків і відношень. У судженні відображається наше знання про саме існування предметів  і явищ та про всі різноманітні зв’язки й відношення між предметами, явищами та їхніми властивостями. За допомогою суджень ми охоплюємо  предмет у найрізноманітніших його проявах. Тому судження - це не просто зв'язок понять чи уявлень, за котрими не має ніякої реальності, а і відображення дійсно існуючих суттєвих зв’язків і відношень між предметами.

Механізм умовиводу полягає  в поширенні загального положення  на окремий випадок, у південні часткового випадку під загальне правило. Поширюючи загальне положення на окремий предмет або явище, ми здобуваємо нове знання про цей предмет, знання про те, що даний предмет має ознаку, наявну для всього класу, про який ідеться у загальному положенню.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Жеребкін В.Є. «Логіка» , шосте видання, «Знання» 2003

Гетманова А. Д. Логика: Учеб. для студентов пед. институтов. — М.:

Владос, 1995

Кириллов В. И., Старченко А. А. Логика. — М.: Юрист, 1995

Кузина Е. Б. Практическая логика. — М.: Триада, Лтд., 1996

Тофтул Н. Г. Логіка: Посібник. Для студентів вищих навчальних

закладів. — К.: Академія, 1999

Хоменко І. В. Логіка—юристам: Підручник. — К.: Четверта хвиля, 1997