Повтор як поетичний принцип у жанрi Украiнського народноi думи

Гей, хотя дощик, а з низу буйний вітер.

Гей, хотя б чи не встала по Чорному морю бистрая  хвиля 
Та хотя би чи не вирвала б якорів із чужої катирги». [98] 

     2.7. Дума «Федір безрідний, бездольний»

     Варіант А записаний під цим індексом в 1805р., варіант Б записаний під цією назвою в 1814р., варіант В записаний під цим індексом приблизно в 1873р.

     Урізних варіантів цієї думи ми спостерігаємо  повторення однакових рядків:

«Тільки поміждо тим трупом Федір бездольний,

Посічений та порубаний,

Да й  на рани смертельні не знемагає…» [81, 83, 84]

«Не своїм  ти конем походжаєш,

Не своєю  збруєю вихваляєшся,

Десь  ти свого пана убив…» [82, 86]

«Саблями, надолками суходіл копали,

Шапками, приполами землю носили,

Семиперстную  могилу висипали…» [82, 84, 88]

      Також зустрічаємо окремі слова і словосполучення:

• Федір безрідний; [81, 83, 84]
• козаче молодий; [81, 83, 84]
• панове-молодці; [81, 83, 84]
• добре дбає; [82, 83, 85]
• вірний слуга; [81, 83, 85]
• отамане кошовий; [81, 83, 84]
• рани смертельні; [81, 83, 84]
• козаків забачав; [81, 83, 84]
• отаман курінний; [81, 83, 84]
• панове-молодці; [81, 83, 84]
• рани глибокії промиває. [82, 83, 84]

  Аналіз  думи “Федір безрідний, бездольний”  ґрунтується на трьох варіантах, записаних у 1805, 1814, 1873 роках.

  При аналізі думи у варіанта А ми бачимо мотиви смерті, ще з самого зачину. Шлях (“дорога”) як елемент ритуалу переходу є доволі поширеним у фольклорній традиції. У варіанті Б мотив смерті також прослідковується. У записі думи в варіанті В прослідковується найбільш дружні відносини козаків,готовність допомогти в будь-якій негоді. 

  2.8. Дума «Смерть козака в долині Кодимі»

  В тексті думи ми зустрічаємо повторення таких рядків:

«По три  мірці підсипає,

По три  кульки набиває,

Орлам-чорнокрильцям,

Козацьким дозорцям,

Великий дарунок посилає.» [99]

     Також зустрічаємо повтори окремих  слів и словосполучень:

• орлам-чорнокрильцям; [99]
• козацьким дозірцям; [99]
• срібла-злота; [100]
• славу козацьку учинили. [100]

  Аналіз  думи виконуємо на матеріалі єдиного  відомого варіанта.

   Дума, цілком присвячена смерті козака, багато в чому спирається на загальні місця, образні ряди та смислові опозиції, властиві похоронним голосінням. В думі показано весь похоронний обряд зі всіма його складовими. Від цього залежить сама форма думи, її побудова. Важливе місце займає останнє слово помираючого козака і його настанови своїм однодумцям. 

   2.9. Дума «Козак Голота»

   Варіант А під цим індексом був записаний в кінці XVII ст., варіант Б був записаний під цією назвою 3 липня 1844 року, варіант В був уперше опублікований під цим індексом у 1849 році, варіант Г був записаний під цим індексом у 1854 році, варіант Ґ був записаний 17 червня 1901 року.

   В різних записах дум зустрічаємо  повторення однакових рядків:

«Ой десь, ой десь за Килимом-городом козаченько гуляє,

А з  Килима-города татарин поглядає,

Загадав татарин татарці пару коней сідлати

Да того козаченька доганяти» [72, 73]

«Ти козаченьку молодий,

Під тобою  кониченько вороний!

Коли  б я тебе піймав,

Я б  тебе у Килим-город запродав

І срібниї  за тебе гроші побрав!» [72, 73]

«Ой ти, татарин, старий бородатий,

Да на розум не багатий!

Іще ти мене не піймав,

Да уже  в Килим-город запродав,

І срібниї  за мене гроші побрав!» [73, 74]

«От тепер  твого одного коня вороного

Поведу  по шинкарям пропивати,

А другим твоїм конем вороним

По Килиму-городу гуляти,

Да й  гуляти, гуляти, гуляти,

Да єдиного  бога споминати!» [73, 74]

«До татарки  совами промовляє:

«Татарко, татарко!

Ой чи ти думаєш те, що я думаю?

Ой чи ти бачиш те, що я бачу?» [75, 77]

«І до татара словами промовляє:

«Ех татар, татар, на що ж ти важиш?

Чи на того коня вороного?» [75, 77]

      Також зустрічаємо повторення окремих  слів та словосполучень:

• Килим-город; [71, 72, 73, 74, 77]
• старий бородатий; [ 72, 73, 74, 77]
• на розум не багатий; [ 72, 73, 74, 77]
• полем килиїмським; [71, 72, 73, 74, 77]
• ясненька зброя; [ 73, 74, 76, 78]
• кінь вороний; [72, 73, 74, 77]
• срібні гроші; [71, 72, 73, 74, 77]
• єдиний бог. [73, 74]

  Дума  присвячена боротьбі народу, українського козацтва проти польсько-шляхетського поневолення. Киліїмське поле, як географічний об’єкт, об’єднує місця розгортання подій описаних в думі. У замісті дума, всіх варіантів запису, прослідковується протистояння козака Голоти з татарином. Після закінченої репліки татарина йде відповідь козака, причому він відповідає майже тими самими словами, але з іншою спрямованістю. 

  2.10. Дума «Сокіл і Соколя»

  Варіант А, був виданий під цим індексом у виданні Костомарова, Историческіе значения, с. 645, варіант Б, був вміщений О. Вересая, Записки, I, с. 16, варіант В, був виданий під цією назвою у виданні Мартиновича, Записи, с. 38.

  В усіх варіантах запису дум зустрічаємо  повтори цілих рядків:

«І звили  вони собі гніздо щерлатнеє,

І знасли вони собі яйце жемчужнеє,

І вивели вони собі дитя бездольнеє.

І полетів  сокіл на чужину живності доставати,

Він живности не достав,

А тільки безрідне та бездольне соколя,

Своє  рідне дитя, утеряв». [32, 31, 33]

«Та як би ти, соколе брате, добре дбав,

Та над  город, над Царигород налітав, та на валу сідав,

Та як би ти жалібно квилив  і проквиляв,

Щоб твоє соколя зачувало

Та смутно ся мало і головку склоняло і крилечка опускало,

Ой ти чи не мог би Іван Богословець

Великого  милосердя мати

Чи не звелів бі він з його ніг 

Срібних путів познімати,

Коло  очей жемчужени позбірати;

Та чи не звелів бі він його на вал вино шати?» [32, 31, 33]

«Ей, соколя моє, бездольне безродне!

Лучче ми будем по полю літати

Та собі живності доставати,

А ніж  у тяжкій неволі

У панів  проживати.» [32, 31, 33]

      Також зустрічаємо повторення окремих  слів і словосполучень в усіх варіантах запису думи:

• яйце жемчужноє; [32, 31, 33]
• гніздо шарлатноє; [32, 31, 33]
• орле брате; [32, 31, 33]
• бездольне безродне дитя; [32, 31, 33]
• квилить проквиляє; [32, 31, 33]
• соколе брате; [32, 31, 33]
• сокіл налітав; [32, 31, 33]
• вірні слуги; [32, 31, 33]
• ясний сокіл; [32, 31, 33]
• сіра земля. [32, 31, 33]

  Найстарший  варіант цієї думи, варіант А, від  Костомарова, лишився зовсім поза увагою досліджувачів, що завжди вважають за перший запис варіант Б. [5, c. 28] Одначе він заслуговує великої уваги. Тимчасом як варіанти Б і В різняться своїм стилем, але зовсім однаково оповідають саме оповідання думи, варіант А оповідає його досить відмінно: тут описується: 1)як за відсутністю Сокола стрільці забрали його Соколя; 2)побут Соколяти в неволі; 3)повернення Сокола; 4)його розмова Орлом; 5)визволення Соколяти. В варіантах Б і В перший і другий епізоди пропущено, а тим самим і наступні частини дещо інші.

  Кінцевим  елементом думи є молитва за світ християнський. У контексті повернення Соколяти на рідну (православну) землю ця молитва набуває актуалізованого біблійного значення, викликаючи асоціації з притчею про блудного сина. 

  
 
 
 

ВИСНОВКИ

     Думи-це ліро-епічний жанр українського словесно-музичного  фольклору. Історичні за змістом  думи виникли і розвивалися в  специфічних умовах козацької військової демократії 15—17 ст. Думи відрізняються відсутністю ділення на строфи, свободою ритміки, кожний новий співець може додати до думи нову деталь, своєрідністю ладу. Думи складали найважливішу частину репертуару сліпих співаків-кобзарів (бандуристів). Вони виконувалися співучим речитативом у супроводі кобзи (бандури). При цьому і в текст, і в музику при кожному виконанні вносилися елементи імпровізації. Старі думи. 15 — початку 17 ст. (дума «Маруся Богуславка», дума «Втеча трьох братів з Азова») розповідають про страждання українських полонених-рабів в татарсько-турецькій неволі. Високий патріотизм в боротьбі проти іноземних загарбників, які пригноблювали український народ оспівується в думі  «Козак Голота», «Федір безрідний і бездольний», «Івась Удовиченко», «Матяш  Старий», «Самійло  Кішка». Велика група дум виникла по свіжих слідах визвольної війни українського народу в 1648—54 проти польського гніту (думи «Богдан Хмельницький і Барабаш», «Іван Богун»).

               У 19 ст. нові думи майже не створювалися. Від видатних майстрів-кобзарів записано більшість відомих нині дум. Інтенсивний запис почався тільки в 19 ст. Дослідженню дум присвятили свої праці Н. Цертельов, М. Максимович, П. Лукашевич, А. Метлінській, П. Куліш і особливо В. Антонович і М. Драгоманов, Колесса; за радянських часів — М. Рильський, Д. Ревуцький, А. Белецький, П. Тичина.

      З нашого дослідженні можна зробити  висновок, що повтори в думах відіграють важливу роль. Проаналізувавши дані думи ми встановили, що в різних варіантах однієї і тієї ж самої думи можна знайти повторювані і однакові рядки, слова і словосполучення. Також ми звернули увагу на той факт, що навіть в різних думах є стійкі словосполучення, які постійно вживаються (квилить проквиляє, вірні слуги, ясний сокіл, ясненька зброя, кінь вороний та інші).

Перелік використаної літератури

1. Веселовский А.Н. Из лекций по истории эпоса // Веселовский А.Н. Историческая поэтика. – Л.: Худ. лит., 1940. – С. 446 – 492.

  2. Грінченко М.О Українські народні думи, в його кн..:Вибране, К., 1959.

  3. Грушевська К.М. До питання про історизм в українських народних думах // Родовід. – 1997. – №15. – С. 12 – 22.