Дослідження суспільно-політичної лексики на матеріалі «Щоденника» О. Довженка

     Соціалі́зм — соціально-економічні ідеї, «вчення» та ідеології, чиїм основним гаслом є «соціальна справедливість»; політичні рухи, різноманітні утворення та партії, що в Новітній час відносять до «лівого» політичного спектру; в переносному значенні в політичній лексиці — політика економічного перерозподілу національного продукту країни, спрямована на соціальний захист найслабших верств населення; підтримка бідних за рахунок багатих; самоназва економічного, суспільного та політичного ладу в СРСР та країнах що в ХХ столітті були вільними або невільними сателітами СРСР. «зараз треба соціалізм буувати, а не сміятися» [8 c.106].

     Наркомат у, ч., іст. Скорочення: Народний комісаріат. — Надсилай оці свої міркування прямо в наркомат,— радить Черниш Брянському (Гончар, III, 1959, 84). «Сотні, мільйони наркоматів. Аж кишить» [8 c.136].

     Кон’юнктура, -и, ж.  сукупність обставин, становищі, що склалися в якій-небудь галузі суспільного життя і може впливати на результат певних дій, вирішення певних питань та ін.; кон’юнктура ринку праці, складається сприятлива кон’юнктура. «Для якого український народ – це лише категорія кнюнктури, який не любить і ніколи не любив народу і чужий народу» [8 c.114].

     Мобілізація , -ї, ж. 1. призов військовозобов’язаних на службу в армію; провезти загальну мобілізацію резервістів. 2. Перен. приведення чого-небудь до активного стану, що забезпечує виконання якогось важливого завдання, масового заходу; мобілізація матеріальних ресурсів. «Повна мобілізація. Молодих мужчин призивають ніби для війни протианглії» [8 c.117].

     Мітинг. –у, ч. масові збори з приводу обговорення якихось злоб енних питань, переважно політичних.

     Президія. –ї. ж. 1. група осіб, обраних для ведення зборів, нарад та ін.; президія урочистого засідання. 2. постійний керівних колегіальний орган деяких організацій і установ; Президія Національної Академії наук України.

     Конференція – це захід з числом учасників, котре перевищує декілька десятків осіб. «На конференції вчителів у Томаківці було сказано,  вчителі, нащороджені по сімнадцятім році, мусять усі хреститися» [8 c.73].

     Отже, на основі вищезанчених фактів можна зробити висновок, що суспільно-політична лексика,котра фіксується в художніх творах усієї тематики післявоєнної української художньої прози, пронизує всі шари лексики художнього твору, цементуючи й організовуючи їх, надаючи їм соціального художнього, естетичного забарвлення, спрямованості мови художнього твору. 

     Висновки  до другого розділу

       Спираючись  на розширене трактування суспільно-політичної лексики як специфічної лексичної категорії, враховується  не лише семантична взаємодія слів, перенесення ознак, а й традиційну сполучуваність, характерну для мови в цілому, загальні тенденції у виборі форми номінації різних понять, явищ.

       Серед суспільно-політичних моних елементів, зафіксованих у досліджуваних текстах О.Довженка, функціонально навантаженими виявляються номінації, які формують лексико-семантичне, лексико-асоціативне поле «позначення конкретних осіб». Значну групу становлять слова, в семантиці яких наявний компонент, що вказує на конкретний предмет та його ознаку. Категорії працюючих, Красна Армія, урядова верхівка. Для стилю О. Довженка характерне лексико-семантичне варіювання ―  вживання авторських неологізмів: наркомгузно,жидомор, котрі він використовує з метою підсилення образності, емоційно-експресивної  характеристики літературних героїв, увиразнення мови творів, підкреслення властивостей неживих предметів, явищ тощо.   
 
 
 
 
 
 

     BИСНОВКИ

       “Щоденник”― документ душевних страждань геніального митця, він сприймається як сповідь художника, що оплатить ціною життя той моторошний світ, який оспівував усупереч історичній правді, прагнучи зберегти при цьому свою художню неповторність і самобутність. На  жаль, “Щоденник” зберігся частково, і повністю ми його не знаємо [6, c.14].  

      Загалом суспільно-політична лексика є широким, багатоплановим корпусом слів, які за поняттєвою та функціональною сферою диференціюються, але з соціолінгвістичного погляду об’єднуються в один потік вербалізації подій, феноменів державного й громадського життя суспільства в динамічних процесах розвитку мови, в оцінювальних, критичних, дискусійних і врешті актуальних положеннях, властивих даному соціуму в конкретну історичну добу.

     Відмедовуючи суспільно-політичну лексику у «Щоденнику» від інших розрядів лексики, можна визначити певні ознаки, котрі відрізняють лексику Довженка від загальної. Диференційними ознаками суспільно-політичної лексики у творі О. Довженка «Щоденик» є, соціально-ідеологічна оцінність, здатність до переосмислення семантики загальновживаних слів, одиниць спеціальної лексики тощо[28, c.40]. 

      Усю досліджувану суспільно-політичкну лексику згруповано у тематичні групи, які можуть бути умовно названі як групи, що використовуються на позначення конкретних осіб, предметів і ознак, номінації термінологічного походження та абстрактних понять. 

      Дослідження суспільно-політичної лексики у художній прозі О. Довженка показало значну та яскраву динаміку даної лексики, яка виявляється в появі неологізмів, статистичних параметрах.  

        Мовні одиниці суспільно-політичної лексики у творі Довженка в процесі відображення дійсності вступають у парадигматичні та синтагматичні відношення, на основі яких об’єднуються в лексико-семантичні групи, які є частиною тематичних груп. У рамках дослідження створено тематичну класифікацію суспільно-політичної лексики. Тематична модель створена за схемою: «опорна категорія – тематична група – тематична підгрупа».

      Досліджуючи мовотворчість О Довженка було виділено три найбільш яскраво виражені тематичні групи суспільно-політичної лексики: «номінацій суспільно-політичної лексики на позначення конкретних осіб», «номінацій на позначення предметів, ознак», «номінацій абстрактних понять та термінів суспільно-політичної лексики».

     У досліджуваному «Щоденнику» актуалізуються лексико-семантичні групи, що утворюють лексико-семантичне поле «номінації осіб». Висока частота використання та сполучуваності з іншими лексемами властива словам фашист, комуніст,куркуль, партизан, червоноармієць, військовий та похідних від даних.

     Функціональне навантаження цих лексем пов'язане  з категоріями конкретного і загального, одиничного, індивідуального і узагальненого.

     Наскрізний  мотив досліджуваних текстів, реалізований у функціонуванні суспільно-політичних лексем, – це протиставлення різних груп осіб, деяких явищ та реалій, у які вкладається зміст лексеми, що їх позначає, різнополюсні емоційно-оцінні відтінки, іноді негативнооцінний компонент: чиновничок, безбатченки, шапкозакиатель, жидомор.У цьому стилістичному ключі вживаються суспільно-політичні лексеми, що формують фігуру антитези - характерного засобу ідіолекту О. Довженка.

     Отже, у досліджуваному тексті переважають лексеми, які створюють концентрований образ негативно-оцінних умов, тобто саме номінації осіб характеризуючи їх з негативної точки зору.

    Порівнюючи термінологію та суспільно-політичну лексику можна зробити висновки, що ці два поняття міцню пов’язані між собою, оскільки термінологія може виконувати роль часитни суспільно-політичної лексики, але у той же час суспільно-політична лексика не є термінологією, бо тоді значення слова передає лише первні ознаки предмета чи явища, термін передбачає вираження точного наукового поняття і належність до системи аналогічних термінів.

     Так, твори Олександра Довженка стали багатим матеріалом для вивчення явищ суспільно-політичної лексики. В цілому, суспільно-політична лексика в українському мовознавстві завдяки відомим дослідникам вивчена, але залишається ще багато проблем у її дослідженні та мовних виявах. Ці мовні елементи на матеріалі «Щоденника» Довженка висвітлюють один з аспектів даного явища та відіграють важливу роль у дослідженні їх лексико-семантичного характеру використання.  
 
 
 
 

     СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Білодід І. К. Лексика творів післявоєнної прози. Загальновживана лексика. К. АН УРСР. 1955.- 251c.
2. Білодід І.К. Мова творів Олександра Довженка. – К.: Видавництво АН УРСР, 1959. – 185c.
3. Великий тлумачний словник сучасної української мови [Текст] / [уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел]. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2002. – 1440 с.
4. Галич О, Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури: Підручник /За наук. Ред. О.Галича. - К.: Либідь, 2005. - 488c.
5. Деякі теоретичні засади функціонального вивчення суспільно-політичної лексики української мови// Наука і сучасність. Зб. наук. пр. Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. – К.: Логос, 2001. – Том XXIV. – 286c.
6. Дончик Віталій. Мова не винна: Про суржик, двомовність і грамотність на українському ТБ // Урок української, 2001, № 1, с. 16.
7. Жданова Л. А. Общественно-политическая лексика: структура и динамика: автореф. дис… канд. филол. наук: 10.02.01 / Л. А. Жданова. – Москва, 1996. – 22 с.
8. Корогодський Роман. Довженко: вчора, сьогодні, завтра в країні національної культури // Дивослово. Довженко О.П. Зачарована Десна. Оповідання. Щоденник (1941-1956). – К.: Дніпро, 2001. – 512с.
9. Крючкова Т. Б. Особенности формирования и развития общественно-политической лексики и терминологии / Т.Б. Крючкова/ М.: Наука,1988.– 151с.
10. Мазурик Д. В. Інноваційні процеси в лексиці української літературної мови  XX ст. : Автореф. дис … канд. філол. наук: 10. 02. 01 / Львів. нац. ун-т ім. І. Франка./ Д. В. Мазурик. – Л., 2002. – 19 с.
11. Мацько Л.І., Сидоренко О.М. та ін. Стилістика української мови. – Київ: Вища школа, – 2003. – 310с.
12. Мороз О. О. Політичний дискурс: функції слова в політичному спілкуванні // Українське мовознавство. – Київ, 2004. – 318c.
13. Новий тлумачний словник української мови: 200 000 слів: В 3 т. [Текст] / [yклад.: В. Яременко, О. Сліпушко]. – К.: Аконіт, 2006. – 2815 с.
14. О.Довженко. Зачарована Десна. Україна в огні. Щоденник: Біогр. письменника. Короткі перекази творів. Аналіз текстів. Зразки учнів. творів: Посіб. для 11 кл. / Авт.-уклад. В.В.Паращич; Худож. П.О.Павлов. - Х.: Ранок, 1999. - 93 с.
15. Панько Т. І., Кочан І. М., Мацюк Г. П. Українське термінознавство. … – Львів: Світ. 1994. – 216 с.
16. Процес переосмислення значень слів при виконанні ними функції соціальної оцінки // Система і структура східнослов’янських мов: Сучасні тенденції розвитку слов’янських мов: Зб. наук. пр. – К.: Товариство “Знання” України, 2003. – 258c.
17. Самолова, І. А. Процеси семантичної деривації в лексиці сучасної української літературної мови (на матеріалі неологізмів  ХХ ст. ): Автореф. дис. … канд. філол. наук: 10. 02. 01 / Ін-т укр. мови НАН України / І. А. Самолова. – К., 1999.
18. Слово як соціальна оцінка// Культура слова/ Відп. ред.С.Я.Єрмоленко. – Вип. 63. – К.: Інститут української мови НАН України, 2003. –  182c.
19. Стишов, О. А. Динамічні процеси в лексико-семантичній системі та в словотворі української мови кінця ХХ ст.: Автореф. дис. … д-ра. філол. наук: 10. 02. 01 / Ін-т. мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України / О. А. Стишков. – К., 2003.
20. Струганець, Л. В. Динаміка лексичних норм в українській лексикографії ХХ століття: Дис. д-ра філол. наук: 10. 02. 01. / Л. В. Струганець. – Київ, 2002. – 423 с.
21. СУЛМ. Синтаксис. К., 1972 - 84с.
22. СУЛМ. Стилістика. К., 1973. - 142с.
23. Суспільно-політична лексика сучасної української мови як об’єкт наукового дослідження// Наукові записки Ніжинського державного педагогічного університету імені Миколи Гоголя. Філологічні науки. – Ніжин, 2001. – 217c.
24. Сучасний тлумачний словник української мови: 65 000 слів [Текст] / [за заг. ред. д-ра філол. наук. проф. В. В. Дубічинського]. – Х.: ВД «Школа», 2006. – 1008 с. 
25. Тлумачний словник української мови / Худож.-оформлювач С.А. Пяткова. – Харків: Фоліо, 2003. – 540с.
26. Українська мова та література. Олена Русанова «Щоденник» О. Довженка – документ доби, К., 2010, №41-42.
27. Українська суспільно-політична лексика ХХ ст. як тематична єдність// Наука і сучасність. Зб. наук. пр. Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова.  – К.: Логос, 2002. – Том XXХ. – 306c.
28. Функціонально-стильова та прагматична характеристика номенів минулого у політичному дискурсі кінця ХХ ст.// Система і структура східнослов’янських мов. Зб. наук. пр. – К.: Товариство “Знання” України, 2002. – 287c.
29. Холявко І.В. Суспільно-політична лексика у пресі 90-х років ХХ ст. (семантико- функціональний аналіз): автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / І. В. Холявко. – Кіровоград, 2004. – 20 с.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Міністерство  освіти,науки, молоді та спорту України

Дніпропетровський національний університет імені  Олеся Гончара

Факультет української й іноземної філології  та мистецтвознавства

Кафедра української мови 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

КУРСОВА РОБОТА

Суспільно-політична  лексика у «Щоденнику» О. Довженка 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Виконавець                                                                      Керівник роботи

студент гр. УУ-10-2                                                        доцент

Вовк Андрій Валерійович                                              Мамчич І.П

„__”____________________ 2011 р.                        „__”____________________ 2011 р. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Дніпропетровськ

2011

     РЕФЕРАТ

     Курсова робота: 36с., 30 джерел, 45 ілюстрацій

     Перелік ключових слів: політичний дискурс, суспільно-політична лексика, лексико-семантичне поле, динамічні процеси, статистичні параметри, суспільно-політична лексика, архаїзація, переорієнтація, актуалізація лексичних одиниць.

     Структура роботи. Курсова робота містить вступ, основну частину (2 розділи), висновки, список літератури.

     Зміст роботи. У вступі визначається актуальність роботи, подається об'єкт, мета, завдання, матеріал та метод дослідження.

     В основній частині подаються поняття суспільно-політичної лексики як специфічної лексичної, її класифікація, опис лексико-семантичних груп даної системи, досліджуються лексеми на позначення суспільно-політичної лексики на позначення конкретних осіб, предметів, ознак, абстрактних понять суспільно-політичної лексики та термінологічного походження на основі твору О.Довженка «Щоденник».