Дослідження фразеологізмів німецької мови

Кількість фразеологічних об'єднань дуже невелика, так як одинична сполучуваність однієї з компонентів з переносним змістом перестала бути типовою в системі німецької фразеології. За звичаєм, слово переносного значення утворює серійну сполучуваність зі словом тієї чи іншої семантичної групи. Порівняльна сполучуваність прикметника blind (безмірний, безмежний): Zorn, Wut, Gier, Leidenschaft. Або сполучуваність тієї самої прикметника blind з іншим переносним змістом (тьмяний, мутний, непрозорий): Fensterscheiben, Brillenglas, Spiegel, Politur.

Підсумовуючи все сказане вище, І.І. Чернишова дійшла наступних висновків:

Стійкі порівняння, відповідно їх традиційному позначенню, або компаративні фразеологічні одиниці, є однією з груп фразеології.

Своєрідність, яка дозволяє виділити їх серед інших фразеологізмів, виникає і внаслідок взаємодії структурних і лексико-виразних факторів.

Структура компаративної одиниці при наповненні її соціально відпрацьованими, міцно вкоріненими в мовній практиці лексичними одиницями, дозволяє створювати традиційні характеристики властивостей (якостей), дій П. Лазаренка та застави суб'єкта, особи чи предмета. Структура компаративного фразеологізму та його лексична наповнюваність створюють умови для утворення одиниць з виразним оцінним характером. Цьому сприяє, крім факторів, описаних вище, ще і часта гіперболізація предмета, що лежить в основі порівняння.

Розглядаючи розряди фразеологічних виразів, І.І. Чернишова виділяє дві основні властивості фразеологічності: наявність у них одиничної об’єднаності компонентного складу та поширення специфічного різновиду семантичного перетворення. Так, для прислів'їв характерний дидактичний зміст, який виражається через переосмислення відповідного зразка, наприклад:

Viele Küche verderben den Brei 'y семи няньок дитя без ока',

Neue Besen kehren gut 'нова мітла лише мете'.

Маючи класифікацію І. Чернишової можна сказати, що фразеології належить словесне об'єднання, яке є ступенем тієї чи іншої стійкості.

Розділ ІІ. Дослідження фразеологізмів німецької мови

2.1 Конотативне значення фразеологізмів у порівняльному плані

Порівняльний аналіз фразеологічних складів кількох мов, яким займається особливий розділ фразеологічної теорії - співставна фразеологія, знаходиться на стадії становлення і тим самим викликає все більший інтерес дослідників [11,17].

Взаємне співставлення, порівняння і протиставлення одиниць, категорій, розрядів та інших мовних явищ виступає як обов'язкова умова характеристики кожного з них, встановлення істотних формальних і смислових зв'язків між ними і конституювання об'єднуючих їх cистем, субсистем і мікросистем. Під системою ми розуміємо загальний фразеологічний фонд мови, субсистему, як частину цього фонду, представляють в нашому розумінні прислів'я та приказки, а мікросистему - прислів'я і приказки з анімалізму.

У плані конфронтативно-фразеологічних досліджень є достатня кількість робіт, присвячених зіставленню фразеологічних фондів різних мов.

Так, проблеми контрастивної фразеології, переважно на базі результатів радянських досліджень, обговорювалися в роботах Бургера, Бухофера і Сіальма, а слов'янські мови з контрастивним залученням німецької мови займають центральне місце досліджень, проведених Р. Екертом [20, 74]. Г. Шеманн досліджував близько 650 португальських та бразильських ідіом з дієсловом dar "давати", аналізуючи їх у відношенні німецьких відповідників, особливо враховуючи при цьому їх контекстуальну узгодженість і стилістичний аспект [23,183].

Проблема фразеологічних універсалій з залученням німецької та інших германських мов розглядається в роботах Є.М. Солодуха [13,34]. Також представляє інтерес дослідження Д. Добровольський , який піддає структурно-типологічному аналізу німецьку, нідерландську та англійську фразеологію і виділяє три типи фразеологічних універсалій: (а) зумовлені позамовними чинниками, (б) лексико-фразеологічні та (в) власне фразеологічні. Він показує, що характеристика фразеологічної системи розкриває ряд закономірностей. Його основні тези засновані на пропорційній залежності між ступенем аналітичності та регулярності фразеологічної системи. Рівень регулярності, наприклад, тим більше, чим більше число фразеологізмів з однаковим компонентом і чим більше число семантично "подільних" компонентів; і цей рівень тим нижче, чим вище число фразеологізмів з унікальним компонентом. Структурно-типологічне дослідження виявило високий ступінь близькості німецької та нідерландської мов, яким протиставляється англійська мова [8,31-32].

Інтерлінгвістичні зв'язки у фразеології європейських мов пояснюються спільністю культурних традицій, що беруть свій початок в античності і християнстві. Найбільш велике дослідження інтерлінгвальних зв'язків фразеології покладено Є.М. Солодухою. На основі близько 50 000 інтер-фразеологізмів зі слов'янських, германських і романських мов автор розробив їх типологію, описав процеси запозичення та інтеграції, діалектику національного й інтернаціонального у фразеології, а також охарактеризував розподіл інтер-фразеологізмів за окремими понятійними сферами. Інтернаціональний фразеологічний склад у його роботах було зроблено відповідно до форми та змісту, як результат генетичної мовної спільності, культурно-історичних контактів і особливостей мовного розвитку .

2.2 Джерела виникнення німецьких фразеологізмів

Фразеологічний масив будь-якої мови нерозривно пов’язаний з історією, традиціями, літературою народу. Фразеологічні одиниці, відображаючи реалії, конотації, безперервний процес розвитку етнокультури, акумулюючи у внутрішній формі найрізноманітніші вияви національної духовності, зберігають виразно чи менш виразно сліди цієї етнокультури [15,359].

Ономастична фразеологія є найбільш яскравим репрезентантом пізнавального досвіду народу, його культурно-історичного розвитку, моральних ідеалів тощо. Багато фразеологічних одиниць з ономастичним компонентом відображають певні факти вже частково забутого минулого. Інші пов’язані зі старими легендами або творами художньої літератури. Лише у виняткових випадках етимологічна мотивація зворотів є зрозумілою, походження же більшості фразеологічних одиниць не завжди легко з’ясувати. Проте фразеологічні одиниці завжди – явно чи завуальовано, на рівні етимологічних розшуків – зберігають свою історико-семантичну природу, спостереження над якою неодмінно приводить до першоджерела, до перемінного прототипу фразеологічних одиниць [15, 277].

Щоб простежити історію виникнення фразеологічних одиниць необхідно враховувати результати дослідження культурологів, етнографів, фольклористів та вчених інших галузей знань. Зауважимо, що аналіз деяких фразеологічних одиниць з ономастичним компонентом викликає певні труднощі з огляду на сам об’єктом дослідження. Відомо, що у складі фразеологічних одиниць оніми у більшості випадків втрачають зв’язок з реальними денотатами і набувають узагальненого значення. Пояснення і розуміння значної частини фразеологічних одиниць часто ускладнюються в зв’язку з видозміною їх структури та семантики. Варто також згадати відономастичні деривати, які не одразу сигналізують про те, що за ними прихована власна назва. Тому для з’ясування походження переважної більшості фразеологічних одиниць з ономастичним компонентом необхідно застосовувати етимологічну розвідку.

За генетичним критерієм німецькі фразеологічні одиниці з ономастичним компонентом поділяються на дві групи:

1) власне німецькі або корінні фразеологічні одиниці;

2) фразеологічні одиниці, запозичені з інших мов.

Кожна з цих груп має свої джерела походження. За цією ознакою виокремлюємо серед власне німецьких фразеологічних одиниць з ономастичним компонентом кілька підгруп:

1.1. Фольклорні або народно-розмовні фразеологічні одиниці з ономастичним компонентом.

Це вирази, що зародилися під впливом різних жанрів усної народної творчості – легенд, казок, пісень, повір’їв, байок, звичаїв, переказів, анекдотів. Скарбниця фольклорних фразеологічних одиниць є своєрідним національно-самобутнім ядром фразеології, дзеркалом народного життя, літописом історичних подій, репрезентантом культури, побуту певного етносу тощо. У складі народно-розмовних фразеологічних одиниць з ономастичним компонентом зустрічаються антропоніми, топоніми, геортоніми, імена календарні.

Найчастіше структурним компонентом таких фразеологічних одиниць виступають відомі чоловічі та жіночі особові імена [2, 177] Hans, Kunz, Peter, Matz, Michel, Heinrich, Otto, August, Minna, Trine, Liese, Lotte, Grete, Frieda та інші. Ці імена набувають найрізноманітніших семантичних відтінків або конотацій: blöder Heini – розм. “дурень”; faule Trine – розм. “лінива дівчина”; eine dumme Suse – розм. “дурепа”, doller Otto – розм. “смілива людина”; fleißiges Lieschen – “старанна дівчина”; eine keusche Susana sein – “бути стриманою, поважною дівчиною”[21,174-175].

До складу фольклорних фразеологічних одиниць з ономастичним компонентом можуть входити і прізвища, які, як прaвило, позначaють історично відомих осіб: das kannst du halten (machen) wie (der) Pfarrer Aßmann – розм., жарт. “роби, як хочеш”. Ця фразеологічна одиниця пов’язана з прізвищем гессенського священика Рассмана, який у своїх ідеях керувався принципом “роблю, як хочу”, а також із прізвищем тюрінзького священика Ассмана, який, супроводжуючи на полюванні герцога Августа, вбив одного разу біблією зайця, а герцог зауважив при цьому, що Ассман як священик не мав права полювати, але оскільки він вбив зайця біблією, то може з ним робити, що завгодно. Прізвища відомих осіб можуть втрачати зв’язок з конкретними денотатами, перетворюючись на багатоденотатні імена. Наприклад, фразеологічна одиниця rangehen wie Blücher має значення “енергійно, рішуче взятися до справи”. В основі цього звороту лежить внутрішня ознака, властива початковому носієві імені – прусський фельдмаршал часів війни протии Наполеона Блюхер (1742 – 1819) був дуже рішучим та хоробрим, завжди першим атакував ворога та розгромлював його, він був взірцем для солдат.

Помітну групу фразеологічних одиниць народнорозмовного походження становлять вирази, компонентами яких виступають прізвища, що асоціюються із знаменитими вченими, письменниками, королями, персонажами літературних творів та іншим відомими особистостями. Асоціації, які пов’язані з тим чи іншим прізвищем, визначають семантику та конотацію фразеологізму, до складу якого воно входить: frei nach Knigge – “за правилами хорошого тону”; das ist ein Gedanke von Schiller – “блискуча ідея”; Ei des Kolumbus – “колумбове яйце”.

В основу багатьох фразеологічних одиниць лягли також поширені, високочастотні німецькі прізвища Müller, Schmidt, Meier, які містять соціально забарвлену групову інформацію та традиційно вживаються для позначення простого трудового народу: er ist dumm wie Müllers Ziege / Hund / Katze / Esel – розм. “дурень”; Wenn …, dann heiß’ ich Meier (ich will Meier heißen, wenn …) – розм. “провалитися мені на місці, якщо …”; er ist so dumm wie Schulzes Ziegenbock – розм.“дурень”.

Низка усталених мовних знаків містить псевдоантропонімічні компоненти, тобто нереальні антропоніми, які використовуються для створення жартівливoго, іронічного або сатиричного ефекту та виконують функцію характеризації денотата: Baron von Habenichts (haben + nichts) – розм. “бідна людина”; er ist der Doktor Siemann (sie + Mann) – розм. “чоловік, який знаходиться під п’ятою у своєї дружини”.

Надзвичайним багатством відзначається група народно-розмовних фразеологічних одиниць з компонентом-топонімом. Основою топонімічного компонента фольклорних фразеологізмів слугують астіоніми: j-n nach Buxthebude wünschen – розм. “посилати когось дуже далеко, до дідька”, хороніми: leben wie der Herrgott (Gott) in Frankreich – “жити без турбот, жити як у раю, як у бога за пазухою”, гідроніми: Mancher flieht einen Bach und fällt in den Rhein – прис. “Від однієї біди тікав, в іншу потрапив; від вовка втекав, на ведмедя натрапив”, астроніми: beim Jupiter! – “Клянусь Юпітером!” (іронічна клятва). Фразеологічні одиниці з топонімічним компонентом включають як назви вітчизняних (німецьких) –Leipzig, Kassel, Potsdam, Meißen, Schilda, Buxtehude, die Donau, die Elbe, der Rhein, так і найменування ненімецьких географічних об’єктів – China, England, Frankreich, Rom, Madrid, Athen, Warschau: er stammt aus Schilda – “він простофіля, дурень”; aussehen wie der dumme Junge aus Meißen – “виглядати дурень дурнем”; Wasser in den Rhein (die Elbe, die Limmat, die Reuss) tragen – прик. “У море воду лити; робити щось безглузде”; In Rom tu, was Rom tut – “Між який народ попадеш, того й шапку надівай”; Bring eine Katze nach England, sie wird miauen – прик. “І у Парижу не зроблять з вівса рижу; дурень і в Києві розуму не купить”. Топонімічні каламбури відзначаються високим ступенем експресивності та емоційності й виконують функцію характеристики об’єкта: nicht von Gebersdorf sein – “бути скупим”; (er) ist Borneo – про чванливу, горду людину [19,753].

Геортоніми (назви свят) є компонентами порівняно незначної кількості народнорозмовних фразеологічних одиниць (2%). Улюбленими святами є у німців різдво (Weihnacht), Великдень (Ostern), трійця (Pfingsten), новорічний вечір (Silvester), масляна (Fasching, Fastnacht, Karneval). Багато народних прикмет пов’язані з цими святами: grüne Weihnacht – weiße Ostern – “безсніжне Різдво; пізня зима – пізня весна”; Zu Silvester nimmt der Tag um einen Hahnentritt zu – “На Новий рік прибавилося дня на заячий скік” . Фразеологічні одиниці з компонентом-геортонімом нерозривно пов’язані з народними звичаями, обрядами, традиціями. Власні назви у складі цих зворотів не просто називають певне свято чи день року, вони також зазнають семантичних перетворень та посилюють експресивність фразеологічних одиниць: (auf)geputzt / aufgedonnert / geschmückt sein wie ein Pfingstochse – розм. “виряжений, вичепурений (без смаку)”, lieber zehn (fünf) Jahre nichts zu Weihnachten! – “Мені це не потрібно!”

Фольклорні фразеологічні одиниці з компонентами на позначення днів тижня та місяців є також національно-культурно забарвленими. За даними досліджуваного нами матеріалу образно позначеними виявилися німецькі дні тижня Montag, Donnerstag, Samstag та Sonntag. Вони є компонентами цілої низки зворотів. Насамперед, це фразеологічні одиниці на позначення певних днів-свят: der silberne Sonntag – “передостання неділя перед Різдвом, неділя третього адвента”; fetter Donnerstag – “четвер перед великим постом”. Інші фразеологічні одиниці є метафорично переосмисленими, багато з них мають повчальний характер: Alle Tage ist kein Sonntag – “Не все коту масляна, буде і великий піст”; schwerer Donnerstag – “важкий день” (через важку їжу).