Основи валеології

• Відновлюється нормальний рівень кисню у крові

• Вміст окису вуглецю  у крові знижується до норми

Через 24 год.:

• Зменшується ризик інфаркту

Через 48 год.:

• Відновлюється ріст нервових клітин

• Поліпшується нюх і смак

• Полегшується хода

Через 2 тижні - 3 місяці:

• Поліпшується кровообіг

• Об'єм роботи легенів збільшується на 30%

Через 1-9 місяців:

• Зменшуються: застуда, кашель, нежить, втома та задишка

• Починають відновлюватися тканини легенів, видаляється слиз

Через 1 рік:

• Ризик ішемічної хвороби  серця порівняно з курцями, знижується вдвічі.

Алкоголь:

Таким чином, організм починає  омолоджуватись, очищатись, стає чистим дихання, свіжішає запах тіла, краще  працює серце, печінка, шлунок, шкіра. Повітря  навколо людини, яка кинула курити, стає чистим.

Скільки мільйонів людей  Росії, та й в усьому світі, прокидаючись з моторошного  
перепою, сотні мільйонів і в сотні разів давали собі обіцянки большє нє пити, але ‘обіцяного  
3 роки чекають… Наших героїчних обіцянок і клятвених запевнень сім'ї хапала  
чи тиждень, а частіше - значно менше. Ще не настав вечір, і теж усупереч  
нашому бажанню, потужна невідома сила тягла нас дорогою до магазину , примушуючи  
зі своїм почуттям приниження, і провини згадувати новий алкогольний гульба лише  
під ранок, винувато дивлячись у вічі близьких людей.  
‘Ну й чорт ? Невже я тварина незначна, неспроможна собі сказати : немає ?  
– міркували ми подавленно й сумно з себе ? Чому не можу цілком  
противитися цьому ? 
Bы не знаходячи собі сил більш опиратися власної тязі, нахабно обманювали  
близьких, приховуючи і маскуючи сотнею витончених способів своє потяг алкоголю,  
як може робити не тільки тужний по алкогольному кайфу, хвора людина. 
Або злобливо заявляли : ‘Хочу і п'ю. Не твоє справа. Пив і пити буду. Довели  
мене… 
Мовою лікарів це і називається реляпсом(рецидивом) , коли відразу після деякого  
рішучого утримання знову опиняємося у ‘алкогольному піку. І  
погляд він нам завдає незрозумілий, і дуже неожиданен нам. ‘Адже всі була така  
добре ! ‘-розмовляємо собі. 
Проте Центр профілактики реляпсов Lakehurst в Нью-Джерсі, США,предупреждает,  
що реляпс не починається з першого чарки. Ще набагато раніше алкогольного зриву  
виявляються поведінкові ознаки реляпса, це- появи почуття  
спустошеності й самітності, підвищення внутрішнього напруги, стресу,  
підсвідомих суперечливих суджень всередині нас(1). Воістину, - ‘Царство  
Боже всередині нас(2). Провісники цього отклоняющегося поведінки були  
ідентифіковані в 1973 року через комплексне клінічне интервъюирование 118  
алкоголіків, хто відповідав наступним критеріям : Вони утримувалися від алкоголю  
2-4 тижня чи проходили якусь лікувальну програму (А). Вони збиралися  
залишатися тверезими (Б). У кінцевому підсумку їм зберегти контролю над  
собою, але повернулися до систематичним выпивкам (Р). 
Результати цього клінічного дослідження систематизовано симптоми-  
провісники реляпса, через контроль яких можна попереджати і саме реляпс. 
Загальні описані симптоми такі: 
1. Передчуття втрати доброго самопочуття. Алкоголіки відзначали це, як  
початкова страх й невпевненості. Це відчувалося також ,як недолік  
довіри у здібності залишатися тверезими. Ці передчуття турбували  
короткочасно, і недовго. 
2. Негативізм, опір тверезому стану підсвідомо зростає. У  
пацієнта підвищується внутрішня напруга і тривожність. Опір цим  
передчуттям зменшує власне відчуття залежність від алкоголю, що  
ініціювало знову заперечення алкогольної залежності , що робив питущого  
непредусмотрительным , необережним в алкогольних ситуаціях, розвивалося  
зневага минулим сумним алкогольним досвідом. 
3. Непохитні внутрішні зобов'язання до тверезості зменшуються. Начебто,  
диявол спокушає нас: Піди і випий . Трохи можна. Нічого жахливого не  
станеться .  
4. Компульсивные підштовхування до випивки інших, як-от друзі, родичі  
і сестрою дружини. Ми, хіба що запрошуємо їх до застілля чи провокуємо на випивку, хоча  
самі не п'ємо. 
5. Підвищується захист і закритість, коли людина відмовляється казати про своїх  
старих алкогольних проблемах. 
6. Зростає компульсивность і агресивність поведінки, коли людина починає  
безпричинно заводитися інших, вимагати тиші чи уникати звичайних  
контактів. 
7. Реакція на стрес ставати надмірної, неадекватною 
8. Виявляється прагнення самітності 
9. У кожному явище людина починає на всі більш бачити тільки очевидно: він хоче,  
ігноруючи , наприклад позитиви ситуації. 
10. Виявляються маленькі ознаки депресії як порушення сну, сонливості,  
зменшення або збільшення апетиту. 
11. Втрата конструктивного планування. З'являються нереалістичні плани,  
звичайні денні завдання, чи ігноруються або виконуються. 
12. Плани мають тенденцію до проваливанию 
13. З'являється прагнення ігнорувати поточні обставини, хочеться кинути  
усе й втекти. 
14. З'являється відчуття, що щось вийти, хоча я роблю все найкращим  
чином. 
15. Зростають періоди занепокоєння. 
16. Посилюється апатія 
17. Порушується звичним ритмом сну. 
18. Неможливо, або хочеться дати собі завдання на день. 
19. Посилюються періоди глибшої депресії. 
20. Дедалі менше хочеться займатися журналістською й зосереджуватися своєї тверезості. 
21. Родичі та друзі відчувають, що з тобою те, а ти  
відмовляєшся від своїх допомоги. 
22. Зростає незадоволеність життям. 
23. Приходить почуття безнадійності. 
24. Дедалі більше починаєш жаліти себе. 
25. Дедалі частіше з'являються думці про необхідність вжити алкоголь у якихось  
дуже необхідних ситуаціях, наприклад весіллям брата. 
26. Підсвідомо готуватися причина чи нахабна брехня для майбутньої випивки. 
27. Знижується саме довіру. Усі важче бути впевненим у майбутній власної  
тверезості. 
28. Посилюється безпричинне обурення щодо найнезначніших подій. 
29. Саме підтримка власної тверезості через лікування, самоконтроль чи  
самонавіяння стає мінімальної. 
30. Відбувається переповнювання почуттям самотності, гніву, розладами чи  
внутрішнім напругою.

 

10. Існує безліч визначень здоров'я, проте, якнайповніше позначення стану здоров'я сформульовано фахівцями Всесвітньої організації охорони здоров'я, які вважають, щоздоров'я - це нормальний стан людського організму і психіки, що характеризується повним психофізичним і соціальним благополуччям людини.

Треба відмітити, що на думку  експертів, здоров'я це не тільки відсутність  різного роду захворювань, але і  відсутність будь-якого дискомфорту, будь-якого відчуття незадоволеності  життям.

У довгостроковій перспективі  здоров'я людини залежить від багатьох чинників, і ось ті з них, які  залежать від нашої волі:

Харчування

Ні для кого не секрет, що від повноцінного і збалансованого харчування залежить дуже багато що. Їжа  може як вилікувати людину, так і  згубити її.

Пиття

Людський організм на 60-90 відсотків складається з води (залежно від віку людини). Вода бере участь у всіх процесах нашого організму  і навіть кістки містять певний відсоток рідини. А отже, важливість для здоров'я  людини якості рідини, що вживається, важно  переоцінити.

Рухова активність

Для оцінки важливості руху в житті кожного з нас слід вдуматися в приказку: «фізичні вправи можуть замінити безліч ліків, але жодні ліки не можуть замінити фізичних вправ». І це - чиста правда.

Загартовування

Терморегуляція - є однією з найважливіших захисних систем людського організму. Регулярне  тренування цієї системи допомагає  вашому організму безболісно переносити пікові дії зовнішнього середовища (переохолодження і перегрів).

Шкідливі звички

Найбільш популярні з  них – це, звичайно ж, паління  і вживання алкоголю. Кожна з цих  звичок відбирає у нас багато років  здорового життя. І не слухайте прихильників вживання «лікувальних» доз вина. Будь-який алкоголь відноситься до сильнодіючих нейротоксинів і людський організм його не потребує.

Повноцінний відпочинок та сон

Для забезпечення нормальної життєдіяльності кожній людині необхідний відпочинок. Якщо ви систематично не висипаєтеся  або працюєте без вихідних, то для  здоров'я це має вельми вагомі наслідки. Втома має властивість накопичуватися, приводячи, з часом, до виникнення хронічних  захворювань.

Психічна врівноваженість

Величезна кількість захворювань, як психічних, так і фізичних, залежить від нашого емоційного стану. Постійні стреси і депресії можуть приводити  до виникнення самих різних недуг, аж до ракових пухлин, оскільки людський організм є складною системою, в  якій всі процеси взаємопов'язані.

Як бачите, всі вищеперелічені чинники, цілком піддаються корекції. Проте, на практиці, лише незначна кількість  людей приділяють їм достатню увагу. А, тим часом, віддача від здорового  способу життя починає відчуватися  вже через декілька місяців і  відчувається багато років.

11. Репродуктивна система складається з чоловічих та жіночих статевих органів, але вони самі, без відповідного фізичного й репродуктивного здоров'я, не здатні забезпечити продовження людського роду. Репродуктивне здоров'я дає можливість людям мати повноцінних нащадків. Репродуктивна функція проявляється лише в певному віці, який є досить обмеженим, особливо з урахуванням сучасних екологічних обставин, здатних впливати на стан і функцію статевих органів та викликати мутації у геномі всіх клітин. Лише фізично, духовно й репродуктивно здорові люди можуть мати життєздатних, повноцінних нащадків.

Концепція В003 щодо здорового статевого  життя кожної людини грунтується  на таких засадах:

1) на можливості одержувати насолоду  від статевих стосунків, мати  дітей, контролювати свою поведінку  згідно з вимогами суспільства  та особистої етики;

2) на свободі від страху та  сорому, відчуття провини, забобонів  та інших психологічних факторів, які заважають статевим відносинам;

3) на відсутності органічних  розладів, хвороб та вад, які  обмежують статеві та репродуктивні  функції.

Внутрішні органи статевої системи  людини формуються на 10-12 тиждень внутрішньоутробного  життя під впливом генетичних факторів, тому спочатку вони мають  однакову структуру незалежно від  статі. З 12 тижня їх подальший розвиток залежить від утворення чоловічих  статевих гормонів, які забезпечують розвиток зовнішніх органів чоловіків, тоді як в ембріонів, не маючих цих  гормонів, формуються жіночі зовнішні статеві органи.

Вагітність: Вагі́тність у люди́ни — період, коли зародок розвивається всередині матки жінки. Починається із зачаття і закінчуєтьсянародженням, триває приблизно 40 тижнів. Після зачаття у жінки зазвичай припиняються менструації.

Вагітність людини найбільш досліджена порівняно з іншими ссавцями. Приблизно кожна четверта-п'ята з усіх вагітностей закінчується самовільним викиднем, але це відбувається зазвичай на ранньому терміні, а жінка помічає, що вагітна, пізніше. Жінка може виношувати один або більше (двійня, трійня, …) ембріонів.

Лікування спадкових захворювань  проводиться шляхом втручання в  різні ланцюги патогенезу та на різних етапах розвитку хвороби. В залежності від рівня біохімічного дефекту, підходи до лікування спадкових  хвороб зводяться або до виведення  будь-якого продукту, або до компенсації: якщо ген не працює, то необхідно компенсувати його продукт; якщо ген діє не так, як треба, утворюючи при цьому токсичні продукти, то необхідні видалення таких продуктів та компенсація основної функції; якщо ген продукує багато продукту, то надлишок останнього видаляють.

Симптоматичне лікування спрямоване на полегшення, корекцію і ліквідацію конкретних симптомів хвороби за допомогою медикаментозної терапії, хірургічного лікування, фізіотерапевтичних, рентгенорадіологічних і інших  методів. Це може здійснюватися за допомогою  знеболюючих препаратів, транквілізаторів, стимуляторів, противосудорожних засобів, що показані завжди при наявності  відповідних симптомів незалежно  від причини, що породжує ці симптоми.

Хірургічні методи знайшли широке застосування в лікуванні уроджених  пороків розвитку, наприклад, при  уроджених ущелинах губи і неба, полідактилії, синдактилії, вивиху стегна, корекції пороків серця й інших  внутрішніх органів, видаленні гонад  при тестикулярній фемінізації, видаленні аденом паращитовидних залоз  при спадкоємному гіперпаратиреозі, видаленні ока при ретинобластомі, видаленні товстої кишки при  її спадкоємному поліпозі, видаленні  нирок при пухлині Вільямса.

Хірургічне лікування застосовується при меконеальному ілеусі (непрохідності  кишечнику), пневмотораксі і муковисцидозі. Реконструктивна хірургія, крім того, відіграє значну роль при корекції кістково-м'язової системи.

Патогенетичне лікування не усуває причину хвороби. Проте за допомогою  подібного лікування відбувається розрив ланцюга патологічних процесів, що запобігає формуванню патологічного  фенотипу. Суть лікування складається  у виведенні яких-небудь продуктів  з організму, якщо ген продукує їх у надлишку, або в додаванні, заміщенні  відсутніх продуктів, якщо ген не працює.

Одним з найбільш розповсюджених методів  патогенетичного лікування є  дієтотерапії. Проведення дієтотерапії вимагає суворого дотримання ряду умов: точного діагнозу аномалії обміну, що виключає помилки, зв'язані з існуванням фенотипово подібних синдромів; максимальної адаптації дієти до потреб зростаючого організму; ретельно клінічного і біохімічного контролю.

12. Психопрофілактика – це галузь психіатрії, яка займається розробкою міроприємства по попередженню психоневрологічних захворювань і їх наслідків, а також психосоматичних розладів; в психопрофілактику входить охорона людини від психічних захворювань і їх рецидивів, попередження виникнення розумової відсталості, психопатій неврозів і других порушень психіки, що виникають внаслідок уражень головного мозку.

На сьогоднішній день виділяють первинну, вторинну і третинну психопрофілактику.

До первинної психопрофілактики відносяться міроприємства, спрямовані на попередження психічних захворювань у здорового населення.

До вторинної психопрофілактики відносяться міроприємства, які передбачають лікування психічного захворювання, виявленого на початковій стадії розвитку, з метою припинення патологічного процесу на початковому етапі, недопущення розвитку гострої форми хвороби, важких її проявів та переходу в хронічну форму хвороби.

До третинної психопрофілактики відносять роботу з хворим, яка б попереджувала його інвалідизацію у випадку психічного захворювання.

Психопрофілактика включає в себе ряд міроприємств по використанню природних, кліматичних, гігієнічних, медико-біологічних  і інших факторів, які впливають  на біологічні механізми розвитку і  функціонування організму. Сюди входять:

1. Попередження спадкової патології (медико-гігієнічна консультація при наявності спадковості від батьків)
2. Припинення дії проникаючої радіації, побутової інтоксикації (в тому числі алкоголю і нікотину), хронічних фізичних і психічних навантажень, і інших шкідливих зовнішніх факторів (шуму, забруднення води, землі, повітря токсичними відходами), забезпечення повноцінного і раціонального харчування, житлово-побутових умов, санітарно-гігієнічних умов праці та відпочинку.
3. Своєчасного і повноцінного лікування соматичних захворювань батьків і дітей (особливо матерів у період вагітності), правильна організація пологів.
4. Попередження шкідливої для здоров’я різкої зміни кліматичних умов (напр.: відпочинок в північних областях при наявності серцево-судинного захворювання, що може спричинити органічне ураження головного мозку).
5. Забезпечення правильної організації і ощадливіших умов праці для вагітних на виробництві, запобігання порушень техніки безпеки.

Основа  психічного здоров’я закладається в  ранньому дитинстві, тому дуже важливо  з часу появи дитини слідкувати за її вихованням та розвитком. У віці до 16 років ризик виникнення психічних  захворювань найвищий. Недостатність  розвитку ЦНС, невміння правильно оцінювати  ситуацію діти. Як в нормі, так і  в патології мають свої особливості. Виникнення, протікання психозів і  неврозів у дітей зовсім інші ніж  в дорослих.

Дитячий організм не тільки живе, функціонує, але  й постійно росте, розвивається, постійно переформовуються психічні процеси.

В зв’язку  загальними (соматичними, інфекційними) захворюваннями та іншими причинами  відбувається затримка розвитку –  загальна або часткова. Загальна психічна недостатність буває нерідко  вираженою, і як діагноз: розумова відсталість. В деяких випадках недостатність  психічного розвитку виявляється малопомітною і проявляється уже в дорослому  віці у формі дитячої наївності  та оцінюється як психічний інфантилізм. Такі особи у віці 25-30 років виглядають як підлітки, у них відзначається  недостатність росту і маси тіла. Внаслідок незрілості такі люди часто  потрапляють під чужий вплив: при попаданні таких дітей до антисоціального середовища часто зловживають алкогольними напоями, наркотиками, можуть скоювати злочини.