Основи валеології

І все ж в усіх цих  факторах, при глибокому їхньому  аналізі, прослідковується все той  же особистісний фактор. Бути чи не бути здоровому – це, насамперед, залежить від самої людини. І не можливо  не погодитись із твердженням римського  філософа Сенеки: "Уміння продовжити життя – в умінні не скорочувати  його".

8. Серед факторів, які сприяють підвищенню АТ, виділяють наступні: старший вік, обтяжена спадковість, чоловіча стать, куріння, порушення жирового, водного та сольового обміну, атеросклероз, стрес, гіподинамія, споживання певних продуктів, які можуть підвищувати АТ, алкоголю та деяких медикаментів. На деякі з цих факторів людина має можливість впливати, тим самим зменшуючи ризик розвитку АГ та її ускладнень. Недаремно вважають, що найкраща профілактика гіпертонічної хвороби – це здоровий спосіб життя! 

Зупинимося дещо детальніше на деяких факторах ризику розвитку гіпертонії.

Вік – один з важливих факторів виникнення гіпертонічної хвороби – “хвороби осені життя, яка позбавляє можливості дожити до зими” (О. Богомолець). Встановлено, що підвищення АТ прямо залежить від віку і, зазвичай, АГ з’являється у віці 30-50 років. На жаль, безпосередньо впливати на вік ми не маємо змоги, однак, слід пам’ятати, що саме стан судин значною мірою, визначає вік людини. Змінивши свій спосіб життя, ми можемо покращити загальний стан і, зокрема, стан судин, попередити передчасне старіння організму.

Стать – ще один з важливих факторів ризику виникнення гіпертензії.  Відомо, що на гіпертонічну хворобу в молодому та середньому віці частіше хворіють чоловіки, однак з настанням менопаузи у жінок ця відмінність нівелюється. Це так звана клімактерична гіпертонія, яка є наслідком порушень гормонального балансу в організмі. Якщо така гіпертонія зумовлена лише клімаксом, то АТ нормалізується самостійно після того, як «важкі часи» для жінки минуть.

Спадковість - наявність АГ у батьків або близьких родичів, підвищує ймовірність захворювання. Втім, навіть при обтяженій спадковості, дотримуючись основних правил здорового способу життя, можна значно знизити ризик розвитку хвороби. Як напівжартома висловився доктор А.Дойл з Австралії щодо профілактики гіпертонічної хвороби: «потрібно скоротити вживання солі, калорій, побільше рухатися і ... розумно обирати предків».

Ожиріння  та надмірна вага тіла –  також дуже важливі фактори ризику розвитку захворювань серця та судин. Тішить те, що майже не існує людей (за відсутності важкої ендокринологічної патології), які, дотримуючись певних правил здорового харчування, не могли б схуднути. Однак, пам’ятайте, що при переході на оздоровче харчування важливо дотримуватися системності і поступовості при обов’язковому спостереженні лікаря. Характер розподілу жирової тканини в організмі має суттєве значення в розвитку хвороб серця.

Ризик серцево-судинної патології є найбільшим при відкладенні жиру в ділянці живота, грудей, шиї, при цьому руки і ноги непропорційно худі. Таке ожиріння називається черевним, центральним (яблукоподібним). Існує й інший тип ожиріння, при якому жирова тканина відкладається відносно пропорційно по всьому тілі – периферичний тип (грушкоподібний). Ожиріння черевного типу часто пов’язане з гіпертензією та ішемічною хворобою серця. При обстеженні у таких людей (з черевним типом відкладення жиру) виявляється порушення рівня ліпідів, підвищення фібриногену, сечової кислоти в крові і, як правило, приховане або явне порушення вуглеводного обміну.   Це не лише зростання рівня цукру в крові, а й підвищення рівня інсуліну та зниження чутливості клітин організму до нього. При центральному типі ожиріння частіше спостерігається діабет II типу, жировий гепатоз, передтромботичний стан, гіпертрофія лівого шлуночка, серцева недостатність, альбумінурія (наявність білку в сечі). Суб’єктивно у таких хворих набір скарг досить типовий – задишка, підвищена втомлюваність, поганий нічний сон і сонливість вдень, набряки та ін. Втішним є те, що при такому типі ожиріння схуднути легше. Скористайтеся сантиметровою стрічкою і виміряйте окружність своєї талії та стегон.

До 2005 року окружність талії у чоловіків більше 102 см, у жінок більше 88 см вважалося  критерієм черевного, яблукоподібного  типу ожиріння (Національний інститут здоров’я США, АТР ІІІ, 2001 рік). Пізніше  були запропоновані більш жорсткі  критерії ожиріння черевного типу, не на користь власників довгих ременів, зокрема, для європейців окружність талії більше 94 см у чоловіків  і талія більше 80 см у жінок (Міжнародна федерація діабету, 2005 рік). Величина окружність талії/окружність стегон становить  при такому типі ожиріння більше 0,85 у жінок та більше 1 у чоловіків. Окружність талії може бути трохи  більшою при високому зрості. Зниження маси тіла на 1 кг призводить до зменшення  артеріального тиску на 1,3 – 1,6 мм рт. ст. При цьому більш виразне  зниження тиску спостерігається  у пацієнтів з АГ, ніж у здорових осіб. Вважають, що зменшення ваги тіла в осіб, які одночасно страждають ожирінням і мають підвищений тиск, є одним найбільш ефективним засобом немедикаментозної терапії. Також зниження маси тіла супроводжується  зменшенням гіпертрофії лівого шлуночка і потреби в гіпотензивних засобах. Ожиріння є розповсюдженим хронічним захворюванням, яке дуже часто призводить до розвитку уражень серцево-судинної системи. Але пов’язувати ожиріння та серцево-судинні захворювання можна не завжди.

Харчові фактори – ряд продуктів, особливо у надмірній кількості, сприяють підвищенню АТ. Зокрема, кухонна сіль, кава, міцний чай, алкоголь, смажені та копчені страви, цукор, солодощі, здоба, рафіновані продукти, консерванти, барвники, стабілізатори, ароматизатори. Одні з них викликають швидкий підйом АТ, а інші створюють підгрунтя для розвитку гіпертонічної хвороби. Саме тому, практично у всіх рекомендаціях з лікування та профілактики АГ, неодноразово наголошується на необхідності обмеження цих речовин у щоденному раціоні. Однак, лише незначна частина пацієнтів відмовляється від спокуси поїсти соленого, смаженого, копченого та поласувати солодким. А наслідок – залежність від прийому ліків, порушення функції печінки, нирок, інших органів та систем. Напевно, слід добре подумати, якою ціною обходяться нам ці щоденні спокуси.Також перенасичення раціону білковою їжею (напр., м`ясом) може бути харчовим фактором ризику.

Тютюнопаління - нікотин та компоненти диму підвищують АТ, погіршують еластичність судин, порушують в’язкість крові, прискорюють частоту серцевих скорочень, і це далеко не всі негативні наслідки дії цигарок. При однакових рівнях АТ мозковий інсульт та ішемічна хвороба серця в осіб, що палять, виникає в 2-3 рази частіше, ніж у тих, хто не палить.

Психосоціальні  фактори – стрес, особливо хронічний, сприяє підвищенню АТ. Хочемо звернути увагу на те, що певний стиль поведінки, який характеризується тенденцією до суперництва, безкомпромісною боротьбою за успіх, надмірними амбіціями, перебільшеним відчуттям обов’язковості та відповідальності, агресивністю (нерідко прихованою у собі), постійним поспіхом та нетерпеливістю, часто притаманний особам з підвищеним АТ.

Фізична активність – ще один фактор, на який можна активно впливати. Слід зазначити, що в осіб, які ведуть малорухомий спосіб життя, ризик виникнення АГ на 20-50% вищий, ніж у фізично активних.

Атеросклероз (ураження судинної стінки жировими нашаруваннями) –  небезпечний фактор порушення нормального функціонування судинної системи та підвищення АТ, в основі якого лежить порушення ліпідного обміну. Слід зазначити, що сама АГ сприяє розвитку та прогресуванню атеросклерозу. І, навпаки, атеросклероз є одним із основних чинників розвитку АГ. При атеросклеротичному ураженні судин різко зростає судинний периферичний опір, що веде до підвищення АТ. У здорової людини судину можна порівняти з гумовою трубкою, здатною звужуватися і розширюватися залежно від потреб. Судина, уражена атеросклеротичним процесом, нагадує скляну трубку, що не може реагувати на зміни потреб кровообігу. Дотримання основних рекомендацій зі здорового способу життя та чітке виконання лікарських призначень дозволять до певної міри “очистити” судинне русло та повернути судинам втрачену еластичність, забезпечивши стабілізацію АТ. На мал. 3 представлені ступені ризику розвитку атеросклерозу, асоційовані з курінням, артеріальною гіпертензією та гіперхолестеринемією. Так, при наявності усіх трьох факторів ступінь ризику атеросклерозу зростає у 16 разів.

9. Куріння:

 Для того, щоб допомогти курцеві, фахівець має зрозуміти, чому молода людина продовжує курити. Існує дві головні причини постійного куріння: психологічний стрес та нікотинова залежність. За допомогою таких запитань, як "Коли Ви найбільше курите?" та "Що заважатиме Вам кинути курити завтра?", часто можна знайти відповідь щодо мотивації куріння. Нікотинова залежність пов'язана з кількістю та тривалістю куріння і у разі утримання людини від куріння проявляється симптомами відмови (депресивний стан, дратівливість або злість, ускладнення концентрації уваги, зменшення частоти серцескорочень, зростання апетиту чи збільшення ваги та ін.).

Існує ряд чинників, які  можуть спонукати курця кинути курити. Фахівець має допомогти людині зрозуміти, що куріння не тільки шкідливе для  здоров'я, а й є непродуктивним засобом розв'язання проблем. Треба  дати інформацію, що можна застосувати  кращі альтернативні засоби розв'язання проблем.

Курців, які мають нікотинову залежність, слід проінформувати про  існуючі фармакологічні та інші засоби, що можуть допомогти кинути курити. У разі усвідомлення курцем своєї  звички і за наявності мотивації  до припинення куріння шанси на успіх  гарні.

Визначальні складові фактори  вдалого припинення куріння у  мотивованої людини - це самозобов'язання (день припинення куріння), наявність  стратегічного плану та сторонньої підтримки рідних і друзів.

Курець має встановити день, коли він кине курити, зазвичай -у межах одного місяця, а оптимально - протягом двох тижнів з моменту  прийняття рішення або консультації лікаря. Періоди найбільшого стресу або депресії не є оптимальними для  спроби припинити куріння.

Ефективне припинення куріння  вимагає зміни поведінки. Куріння  звичайно пов'язане з різними  факторами (стрес, телефонний дзвінок, їда або життя, водіння автомобіля тощо). Коли людина може визначити ці фактори (тригери), то їй можна порадити уникати ситуацій, що провокують куріння. Зменшення кількості викурених  сигарет може зменшити і кількість  симптомів відмови від нікотину та збільшити тривалість утримання.

Курці з будь-якими хронічними захворюваннями потребують підтримки  з боку лікарів, родини та інших людей. Якщо у курця вдома є інші курці, фахівець має заохотити їх кинути курити одночасно з цією людиною. Людині дуже важко утримуватися від  куріння тривалий час, коли інший  член подружжя або член родини продовжує  курити. Шанси на успіх збільшуються, коли подружжя вирішує кинути курити разом.

Медичний та психологічний  супровід тих, хто кинув курити, не тільки корисний, а й необхідний. Практика показує, що тривале припинення куріння часто потребує підкріплюючих  сеансів принаймні протягом перших шести місяців. Фахівець може зробити  підтримуючий телефонний дзвінок за тиждень після припинення куріння. Багато людей, які кидають курити, повертаються до звички протягом одного-двох тижнів. Людині, яка кинула курити, доцільно прийти у кабінет до фахівця за один та за три місяці після припинення куріння. Багатьом курцям, щоб остаточно  припинити куріння, потрібно декілька спроб.

Фізичні симптоми відмови, пов'язані  з різким припиненням надходження  нікотину, рідко тривають більш як тиждень. Використання нікотинзамісної  терапії (НЗТ) допомагає пом'якшити ці симптоми. Чим вищою є нікотинова залежність, тим сильнішими будуть симптоми відмови, складнішим - припинення куріння, а дози нікотинзамісних  препаратів мусять бути вищими.

Найпоширенішими в нашій  країні нікотинзамісними препаратами  є жувальні гумки "Нікоретте" з  дозою по 2 або 4 мг у подушці. Ефективність цих засобів неодноразово перевірялася у спеціальних дослідженнях, що їх було проведено на декількох тисячах  осіб. Ці дослідження показали досить велику ефективність НЗТ: порівняно з плаце-бо кількість утримань від куріння була у два-три рази більшою у тих пацієнтів, що їх використовували. Ще більший ефект має НЗТ разом з консультацією лікаря та його підтримкою. Деяким пацієнтам необхідно призначати антидепресанти. Таким специфічним препаратом саме для допомоги у припиненні куріння є зібан (бупропіон).

Важливі елементи короткої консультації, яку має надати фахівець, можна  узагальнити у п'ятьох пунктах:

1. Поцікавитися, курить чи  ні людина на даний момент, і якщо курить, то чи хоче  вона кинути курити.

2. Порадити й розповісти  про необхідність припинення  куріння та про ризик для  здоров'я через продовження куріння.

3. Проаналізувати мотиви  курця стосовно припинення куріння.

4. Допомогти кинути курити. Для цього необхідно визначити  день і повністю припинити  куріння саме в цей день. Проаналізувати  минулі спроби припинення куріння  і визначити, що цьому допомагало, а що заважало. Скласти індивідуальний  план дій по припиненню. Виявити  можливі проблеми і спланувати, якїх подолати. Попросити підтримки  у родини та друзів. Доповнити  консультацію можна інформаційними  матеріалами. Всім курцям слід  надати інформацію про фармацевтичні  засоби проти куріння (НЗТ,  зібан та ін.), а тим, хто курить  більш як 10 сигарет на день, - порадити  використовувати їх.

5. Організувати подальші  консультації або направити до  спеціалістів по припиненню куріння.  Це дуже важливо для підтримання  мотивації і надання постійної  підтримки. Подальші консультації  створюють також умови для  надання допомоги у разі зриву.

Головні передумови у боротьбі з цим фактором ризику є висока інформованість медиків, психологів, педагогів  та соціальних працівників і усвідомлення ними їхньої ролі у наданні цієї інформації.

Важливим у роботі з  курцем є партнерський підхід, коли фахівець не примушує людину кинути курити, а шляхом переконання формує рішення  кинути курити.

Необхідно дати курцям усвідомити переваги припинення куріння. Користь, яку приносить відмова від  куріння для здоров'я: Після припинення куріння через 20 хв.:

• Нормалізується кров'яний тиск

• Пульс уповільнюється до норми

• Температура долонь і  підошов підвищується до нормальної

Через 8 год.: