Наочні методи ознайомлення дітей з природою

    Наочні  посібники мають деякі переваги в порівнянні з натуральними об'єктами: з їх допомогою можна легко  вийти за коло доступних для безпосереднього  спостереження явищ природи і  показати те, що віддалене територіально, у часі або просто невидиме для ока дитини. Статичність зображення предметів, подій чи явищ на картинах, діафільмах, слайдах дає можливість добре їх розглянути, описати, установити між ними зв'язки. Усі ці особливості дозволяють вважати наочні приладдя важливим засобом ознайомлення дітей із природою, засобом, що розширює межі безпосереднього пізнання явищ рослинного і тваринного світу, фактів неживої природи.

    Слайди. Переважно використовуються за методикою дидактичних картин. При цьому основними прийомами роботи виступають: опис вихователем зображеного, запитання до дітей, порівняння двох і більше слайдів. Разом з тим у використанні слайдів слід враховувати специфіку, яка з’являється у зв’язку з застосуванням техніки. Оскільки демонстрація слайдів вимагає створення певних умов (затемнення), то мимовільно виникає у дітей інтерес до зображеного, тому можна скоротити початковий етап розглядання. Однак діти так само швидко можуть відволікатися, тому не слід затягувати бесіду. Доцільно, демонструючи кілька слайдів, чергувати їх з іншими способами унаочнення, при цьому вмикаючи світло в кімнаті.

    Розглянемо  методику використання слайдів на прикладі посібника «Знайомство з природою» (студія «Діафільм», Госкіно СРСР, 1983). Це серія з 15 кольорових слайдів, що відображають різноманітні явища в житті лісу в літню пору. Слайди призначені для дітей різного віку. В другій молодшій групі доцільно подивитися кадри на тему «Хто живе в лісі»: «Верба і сосновий бір» (№ 1), «Білченя» (№ 6), «Їжак» (№ 4), «Лисиця» (№ 2), «Метелик Павичеве око» (№ 12). Вони допоможуть дітям одержати уявлення про ліс і його мешканців, побачити тварин у природній обстановці.

    У середній групі, крім зазначених, можна ще подивитися слайди «Жаба» (№ 10), «Птахи на гніздах» (№ 8), «Гриби» (№ 14) і «Лісові ягоди» (№ 15). Показуючи дітям гриби, вихователь звертає увагу на їхню характерну будову (ніжка і шапочка), пропонує уважно розглянути мухомор і запам'ятати його, пояснює, що для людини він отрутний, а лосі ним лікуються. Говорячи про ягоди, зупиняється головним чином на  суниці.

    Демонструючи  метелика, бабку, пояснює, що найчастіше вони зустрічаються там, де багато квітів: на лісовій галявині, на лузі (кадр № 13).

    Дітям старшого дошкільного віку у вільний  час можна показати всі 15 кадрів, організувавши перегляд у вигляді гри-подорожі.

    Діафільми. Використовуючи їх слід пам’ятати, що це не просто поєднання кадрів на одній стрічці, а єдине ціле, де один кадр розкриває основний зміст, а інші, допоміжні, доповнюють, конкретизують, уточнюють зміст центральних кадрів чи служать сполучною ланкою між ними. Особливу роль грає текст, що доповнює зображення. Методика використання діафільмів ґрунтується на врахуванні наступного:

    - наявність наочного та словесного  матеріалу забезпечує пізнавальну  активність дитини, що може виступати  в різних формах, виражатися в різних видах діяльності (сприймання зображення та тексту; відповіді на запитання; пригадування власного досвіду).

    Використовувати діафільми рекомендують із середньої  групи, причому в цій групі  демонструють лише окремі фрагменти  фільму. Показ чергується з розповіддю вихователя, яка не повинна дублювати текст фільму.

    В старших групах не можна обмежуватися читанням субтитрів, адже у кожному  кадрі міститься інформація, що виходить за межі тексту. Тому слід детально розглядати кадри, пропонувати дітям доповнити текст розповіддю з власного досвіду.

    З екранно-звукових засобів навчання важлива роль належить кіно- та відеофільмам. Вони дають значно повніші уявлення, ніж діафільми чи слайди за рахунок  відтворення рухів, динаміки світу  природи, звукового супроводу. Використовувати кінофільми можна у повсякденному житті, рідше – не заняттях. Обговорення краще ненадовго відстрочити (на півдня-день). Можна запропонувати гру чи малювання на тему кінофільму.

    Із  звукових засобів найчастіше використовують програвачі та магнітофони. У більшості випадків їх використання пов’язане не з самостійними наочними методами, а з методичними прийомами. Для зацікавлення дітей, створення проблемно-пізнавальної ситуації, посилення емоційної насиченості заняття вихователь пропонує послухати записані звуки світу природи.

    Одним із видів наочності, який в останні  роки широко застосовується в роботі з дітьми дошкільного віку, є  моделі та схеми. Їх використання пов’язане, в першу чергу, з необхідністю унаочнити процес пізнання дітьми таких об’єктів та явищ природи, які недоступні наочному сприйманню та не можуть бути представлені з допомогою традиційних видів візуальної наочності (картин, ілюстрацій тощо).

    Основна мета, з якою використовуються моделі, – зробити доступними сприйманню та розумінню дітей внутрішні причинно-наслідкові зв’язки та залежності, що існують між предметами та явищами природи.

    Аналізуючи  зміст ознайомлення дошкільників з  природою, можна виділити основні  групи цих взаємозв’язків та найголовніших  залежностей природи. Це, зокрема, залежність між організмом та середовищем існування, що виявляється у пристосуванні рослин та тварин до умов життя; зв’язки в угрупуваннях, різноманітність видів, зміни у процесі росту та розвитку живих істот; закономірності, що відображають циклічність природних явищ; єдність та взаємозв’язок живого і неживого в природі, тощо.

    Моделі  допомагають вихователеві не просто ілюструвати навчальний матеріал, а  по-новому подавати уже знайомі об’єкти. Використання моделей робить процес пізнання природи не лише глибшим та точнішим, але й значно урізноманітнює його, а отже – сприяє підвищенню пізнавального інтересу дітей. Важливою особливістю використання моделей є те, що найчастіше модель не просто подається у готовому вигляді, часто вона створюється на очах у дітей або й з їх участю. Тобто, йдеться про моделювання, особливий метод, що інтегрує наочне та практичне пізнання природи. Моделювання найбільше відповідає віковим особливостям дітей дошкільного віку, зокрема, тому типу мислення (наочно-дійовому та наочно-образному), який панує в цьому віці. Крім того, з допомогою моделювання задовольняється потреба дитини у самостійній конструктивній діяльності.

    Разом з тим, використання моделей та моделювання  створює й зону найближчого розвитку дитини-дошкільника у пізнавальній сфері. Це підтверджують психологічні дослідження П.Я. Гальперіна, В.В. Давидова, Л.А. Венгера, М.М. Поддьякова, які довели не лише можливість засвоєння дошкільниками знань з різних галузей науки (природознавства, математики, зображувальної діяльності) з допомогою моделей та схем, а й показали, що використання таких засобів унаочнення має значний позитивний вплив на інтелектуальний розвиток дітей. З допомогою графічних та просторових моделей у старших дошкільників відносно легко та швидко удосконалюється орієнтувальна діяльність, формуються перцептивні дії, практичні та інтелектуальні дії, пов’язані з оперуванням моделями, проходять значні зрушення у розвитку всіх видів мислення (особливо активно формується логічне мислення). Моделі та моделювання сприяють розвитку творчого мислення дітей, їх уяви та фантазії. Використання моделей та схем сприяє також виробленню у дітей вмінь проводити порівняння предметів, виділяти у них істотні ознаки, групувати та класифікувати предмети за загальними ознаками, підводити видові поняття під родові, робити узагальнення, а також здійснювати інші логічні операції.

    Особливе  значення має використання моделювання  в ознайомленні дітей з природою. Причиною цього є специфіка самого змісту природничого матеріалу, який повинні засвоїти дошкільнята. Для природних явищ характерні такі ознаки, як циклічність багатьох процесів, приховані від сприймання зв’язки та залежності в середині природних угрупувань, які об’єктивно складні для засвоєння дошкільниками. Моделі допомагають зробити ці знання зрозумілішими. Деякі види моделей слугують також засобами фіксації знань дітей, тобто є свого роду “наочними слідами” цих знань.

    В ознайомленні з природою використовують кілька видів моделей.

    1. Іконічні моделі – такі, що мають зовнішню схожість з тими об’єктами та явищами природи, які в них моделюються. Вони, у свою чергу, можуть бути статичними або діючими (у цьому випадку модель відтворює не тільки зовнішній вигляд, а й певні взаємозв’язки та залежності у природі).

    Статичні  моделі, які найчастіше використовуються у ознайомленні дітей з природою, – це муляжі овочів, фруктів, іграшкові тваринки. Основними прийомами роботи зі статичними іконічними моделями є їх демонстрація та розглядання дітьми. Методика використання іконічних моделей до деякої міри подібна до методики роботи з ілюстраціями. Вихователь може послуговуватися запитаннями, коментарем та поясненням, застосовувати художню літературу. Використовуючи іграшки, що зображають тварин, педагог може застосувати також ігрові прийоми (діти імітують догляд за твариною: „годують” її, „чистять”, „будують” житло, таким чином отримуючи нові знання чи закріплюючи, уточнюючи ті, які вони вже мають).

    Діючі моделі поділяються на 3 підвиди: моделі-прилади, моделі-рухомі іграшки та моделі екологічних систем. Моделі прилади використовуються в роботі з дошкільниками не так часто, переважно для ознайомлення з явищами неживої природи, сезонними явищами. Наведемо приклади:

• телурій – прилад, що демонструє процеси обертання Землі навколо Сонця та навколо власної осі. З допомогою цієї моделі дошкільників можна ознайомити з причинами зміни частин доби, пір року. Методика використання розроблена К.В. Назаренко;
• компресор – прилад, що використовується для аерації акваріумів, може бути використаний як модель, що демонструє рух повітря (вітер), допомагає ознайомити дітей з властивостями повітря.

    Першим  етапом роботи з моделями-приладами  є демонстрація моделі, що супроводжується  коментарем та поясненням вихователя. Далі діти виконують ряд ігрових  вправ з моделлю, у яких її використання поєднане з іншими видами наочності, наприклад, картинками. Так, К.Назаренко запропонувала два види ігрових вправ з телурієм: 1) із запропонованих картинок діти повинні обрати ту, яка відповідає зафіксованому на телурії положенню (зимовий день, літня ніч тощо); 2) ведучий обирає картинку, а діти повинні зупинити телурій у точці, що відповідає обраному зображенню.

    Акваріум, терарій виступають моделями екологічних  систем водойми, болота, пустелі. Головна  мета їх використання – проілюструвати взаємозв’язки між окремими компонентами екологічної системи, залежність між зовнішньою будовою та способом життя тварин тощо (методика, розроблена О.Ф. Терентьєвою, близька до методики спостереження);

    Моделі-рухомі іграшки, що допомагають зрозуміти  сутність різноманітних захисних пристосувань тварин, розробила С.М. Ніколаєва. Серед них, наприклад, моделі “Метелика павичеве око”, “Квочки та хижого птаха”, які виконані з картону за принципом ляльок-маріонеток (модель приводиться у рух за допомогою ваг, до яких кріпляться дроти чи жилки). Г.Шецкін пропонує виготовити з дітьми флюгер та модель насінини клена тощо.

    2. Графічні просторово-часові моделі, які використовуються для ознайомлення дітей із динамікою природних явищ (закономірностями росту та розвитку живих істот, сезонними явищами в природі тощо).  Основою цих моделей є серія графічних зображень об’єкта на різних етапах його перетворення. Така модель адекватно відображає швидкість протікання змін, дає наочне уявлення про характер та послідовність перетворень. Методику використання графічних моделей розробили С.М. Ніколаєва та Т.М. Дружиніна. Ці моделі мають форму календарів спостережень. Уже з назви зрозуміло, що методика їх використання включає спостереження природи як основний прийом роботи.

    Структура та методика ведення календаря залежить від віку дітей. У молодшій групі використовують календар-картинку. Тут можливе використання календаря погоди або календаря спостережень за птахами (який ведеться холодної пори року). Календар спостережень за птахами має вигляд картини, на якій зображена годівниця на дереві. У картині роблять кілька прорізів, у які можна вставляти зображення птахів, що прилітають до годівниці. Спостереження проводяться щоденно і після прогулянки діти вставляють відповідні зображення птахів у прорізи. Наступного для вони замінюються на нові. Отже, жодних поміток на майбутнє у календарі-картинці не роблять. Календар погоди для молодшої групи виготовляють на кожну пору року. Добирають кілька картинок з різними типами погоди, які розташовують на секторах календаря. Всередині прикріплюють рухому стрілку, якою щодня відзначають погоду.

    У середній групі структура календаря  вже інша. Календар виготовляють у  формі таблиці, розрахованої на тиждень (5 днів). У відповідних місцях моделі щодня після спостережень проставляють кольорові відмітки (наприклад, символічні зображення птахів, які прилітали до годівнички). В кінці тижня повторно розглядають усю таблицю, пригадуючи, яких птахів бачили щодня. У старшій групі календар на одному аркуші ведуть протягом місяця.