Автор: Пользователь скрыл имя, 24 Февраля 2012 в 18:12, курс лекций
Проблема захисту людини від небезпек постала водночас з появою на Землі людства. Протягом усієї історії цивілізації кожна окрема людина дбала про власну безпеку та безпеку своїх близьких, так само як і людству доводилося піклуватися про безпеку свого існування.
Первісна людина була тісно зв'язана з природою. Наші предки не просто поклонялися рослинам, тваринам, птахам, сонцю, вітру, воді тощо, а й використовували свої знання про них для життя в єдності з природою, оскільки саме природні небезпеки становили найбільшу загрозу.
Лекція №1. Вступ...................................................................................................4
Модуль І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ.............9
Блок 1.1. Лекція №2. Безпека життєдіяльності як категорія.............................9
Блок 1.2. Лекція №3. Системний аналіз у безпеці життєдіяльності...............15
Блок 1.3. Лекція №4. Ризик як оцінка небезпеки..............................................20
Модуль 2. ЛЮДИНА ЯК ЕЛЕМЕНТ СИСТЕМИ
„ЛЮДИНА-ЖИТТЄВЕ СЕРЕДОВИЩЕ"..........................................................28
Блок 2.1. Лекція №5. Людина як біологічний та соціальний суб`єкт............28
Блок 2.2. Лекція №6. Фізіологічні особливості організму людини................39
Блок 2.3. Лекція №7. Психологічні особливості людини................................45
Модуль 3. НЕБЕЗПЕКИ, ЩО ВЕДУТЬ ДО НАДЗВИЧАЙНИХ
СИТУАЦІЙ І ЗАХОДИ ЗМЕНШЕННЯ ЇХ НАСЛІДКІВ.................................56
Блок 3.1. Лекція №8. Природні небезпеки.......................................................56
Блок 3.2. Лекція №9. Небезпеки техногенного характеру..............................65
Блок 3.3. Лекція №10. Соціально-політичні небезпеки..................................73
Блок 3.4. Лекція №11. Комбіновані небезпеки...............................................84
Блок 3.5. Лекція №12. Небезпеки в сучасному урбанізованому
середовищі..................................................................................96
Модуль 4. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ
НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ.......................................................................103
Блок 4.1. Лекція №13. Запобігання надзвичайним ситуаціям......................103
Блок 4.2. Лекція №14. Організація усунення негативних наслідків
надзвичай-них ситуацій....................................................................................110
Модуль 5. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕКОЮ
ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ........................................................................................117
Блок 5.1. Лекція №15. Правові основи безпеки життєдіяльності................117
Блок 5.2. Лекція №16. Нормативні й організаційні засади
впровадження безпеки життєдіяльності........................................................120
Блок 5.3. Лекція №17. Управління в галузі безпеки життєдіяльності........125
Блок 5.4. Лекція №18. Нагляд за безпекою життєдіяльності......................127
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ...................................................................................131
План.
1.Органи нагляду за охороною здоров'я.
2.Структура наглядових органів цивільного захисту та захисту населення в умовах НС.
3.Нагляд за
охороною навколишнього
1.Органи нагляду за охороною здоров'я
Спеціально уповноваженим центральним органом державної виконавчої влади в галузі охорони здоров'я є Міністерство охорони здоров'я України, компетенція якого визначається положенням, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Державну санітарно-
Спеціально уповноваженим центральним органом державної виконавчої влади, який здійснює контроль і нагляд за додержанням санітарного законодавства, державних стандартів, критеріїв та вимог, спрямованих на забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, є Міністерство охорони здоров'я України.
Державну санітарно-
Основними напрямами діяльності
державної санітарно-
здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду;
визначення пріоритетних заходів у профілактиці захворювань, а також в охороні здоров'я населення від шкідливого впливу на нього факторів навколишнього середовища;
вивчення, оцінка і прогнозування показників здоров'я населення залежно від стану середовища життєдіяльності людини, встановлення факторів навколишнього середовища, що шкідливо впливають на здоров'я населення;
підготовка пропозицій щодо
забезпечення санітарного та епідемічного
благополуччя населення, запобігання
занесенню та поширенню особливо
небезпечних (у тому числі карантинних)
та небезпечних інфекційних
контроль за усуненням причин і умов виникнення і поширення інфекційних, масових неінфекційних захворювань, отруєнь та радіаційних уражень людей;
державний облік інфекційних і професійних захворювань та отруєнь;
видача висновків державної
санітарно-гігієнічної
встановлення санітарно-
методичне забезпечення та здійснення контролю під час визначення рівня небезпечності відходів.
2.Структура наглядових органів цивільного захисту та захисту населення в умовах надзвичайних ситуацій
Керівництво цивільною обороною України відповідно до її структури покладається на Кабінет Міністрів України, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, керівників підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування.
Начальником Цивільної оборони
України є прем'єр-міністр
Безпосереднє виконання
завдань цивільної оборони
Органи управління у справах цивільної оборони, які входять до складу місцевих державних адміністрацій, є підрозділами подвійного підпорядкування.
Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи:
забезпечує здійснення державної
політики у сфері цивільної оборони,
захисту населення і
організовує розроблення і здійснення відповідних заходів з цивільної оборони;
керує діяльністю підпорядкованих йому органів управління у справах цивільної оборони та спеціалізованих формувань, військами цивільної оборони;
здійснює контроль за виконанням вимог цивільної оборони, станом готовності сил і засобів цивільної оборони, проведенням рятувальних та інших невідкладних робіт у разі виникнення надзвичайних ситуацій;
координує діяльність центральних
органів виконавчої влади, Ради міністрів
Автономної Республіки Крим, місцевих
державних адміністрацій, виконавчих
органів місцевого
здійснює оповіщення населення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайної ситуації;
забезпечує належне
здійснює навчання населення,
представників органів
організовує фінансове і матеріально-технічне забезпечення військ цивільної оборони, пошуково-рятувальних та інших підпорядкованих йому спеціалізованих формувань;
створює згідно із законодавством
підприємства з виробництва спеціальної
й аварійно-рятувальної
3.Нагляд за
охороною навколишнього
Державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, Міністерство охорони навколишнього природного середовища, ради народних депутатів та їх виконавчі й розпорядчі органи, а також спеціальні уповноважені на те державні органи з питань охорони природного середовища і використання природних ресурсів в Україні.
Міністерство охорони навколишнього природного середовища:
здійснює координацію всіх природоохоронних робіт в Україні;
готує для Кабінету Міністрів пропозиції з питань охорони природи і раціонального використання водних ресурсів;
розробляє пропозиції щодо вдосконалення господарського механізму управління процесом природокористування, екологічні нормативи, правила та стандарти;
готує довгострокові державні цільові програми з охорони довкілля;
здійснює екологічну експертизу схем розвитку і розміщення продуктивних сил України, контроль за дотриманням екологічних норм під час розроблення нової техніки, технології та матеріалів, екологічну експертизу проектів усіх новобудов і діючих промислових об'єктів.
Міністерство охорони навколишнього природного середовища має право заборонити будівництво, реконструкцію або розширення об'єктів промислового чи іншого призначення, проведення робіт з експлуатації природних ресурсів, якщо вони порушують природоохоронне законодавство, а також притягти до відповідальності як організації, так і окремих громадян у разі порушення природоохоронного ними законодавства.
Міністерство охорони навколишнього природного середовища працює в тісному зв'язку з Міністерством охорони здоров'я та підпорядкованими йому санітарно-епідеміологічними службами, Міністерством аграрного комплексу, Державним комітетом по водному господарству, Державним комітетом по земельних ресурсах, Міністерством транспорту України.
Рішення Міністерства охорони навколишнього природного середовища, винесені в межах його компетенції, є обов'язковими для виконання всіма міністерствами, об'єднаннями, підприємствами та організаціями.
Список літератури
1. Желібо Є.П., Заверуха
Н.М., Зацарний В.В. Безпека
2. Лушкін В.А., Торкатюк В.І., Коржик Б.М., Ачкасов А.Є., Ніколаєнко Л.Ф. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник - Житомир, 2001. -671с.
3. Скобло Ю.С., Соколовська
Т.Б., Мазоренко Д.І., Тіщенко Л.М.,
Троянов М.М. Безпека
4. Джигирей В.С., Жидецький В.І. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. - Львів:Афіша, 2000. -255с.
5. Пістун І.П. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. - Суми, 1999. -301с.
Навчальне видання
Конспект лекцій з дисципліни „Безпека життєдіяльності"(для студентів 2-5 курсів денної та заочної форм навчання спеціальностей: 6.092100 ПЦБ, 6.092100 ОПБ, 6.092100 МБГ, 6.092100 ТОРБ, 6.070900 ГІС; 6.092600 ВВіОВ, 6.092100 ТВ; 6.092200 ЕТ, 6.092200 ОПБЕТ; 6.100400 ТС, 6.100400 ОР, 6.100400 ОП; 7.092601 ВВ, 7.092108 ТГВ).
Автор: Олександр Володимирович Овчаров
Редактор: М.З. Аляб'єв
Коректор: З.І. Зайцева