Автор: Пользователь скрыл имя, 24 Февраля 2012 в 18:12, курс лекций
Проблема захисту людини від небезпек постала водночас з появою на Землі людства. Протягом усієї історії цивілізації кожна окрема людина дбала про власну безпеку та безпеку своїх близьких, так само як і людству доводилося піклуватися про безпеку свого існування.
Первісна людина була тісно зв'язана з природою. Наші предки не просто поклонялися рослинам, тваринам, птахам, сонцю, вітру, воді тощо, а й використовували свої знання про них для життя в єдності з природою, оскільки саме природні небезпеки становили найбільшу загрозу.
Лекція №1. Вступ...................................................................................................4
Модуль І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ.............9
Блок 1.1. Лекція №2. Безпека життєдіяльності як категорія.............................9
Блок 1.2. Лекція №3. Системний аналіз у безпеці життєдіяльності...............15
Блок 1.3. Лекція №4. Ризик як оцінка небезпеки..............................................20
Модуль 2. ЛЮДИНА ЯК ЕЛЕМЕНТ СИСТЕМИ
„ЛЮДИНА-ЖИТТЄВЕ СЕРЕДОВИЩЕ"..........................................................28
Блок 2.1. Лекція №5. Людина як біологічний та соціальний суб`єкт............28
Блок 2.2. Лекція №6. Фізіологічні особливості організму людини................39
Блок 2.3. Лекція №7. Психологічні особливості людини................................45
Модуль 3. НЕБЕЗПЕКИ, ЩО ВЕДУТЬ ДО НАДЗВИЧАЙНИХ
СИТУАЦІЙ І ЗАХОДИ ЗМЕНШЕННЯ ЇХ НАСЛІДКІВ.................................56
Блок 3.1. Лекція №8. Природні небезпеки.......................................................56
Блок 3.2. Лекція №9. Небезпеки техногенного характеру..............................65
Блок 3.3. Лекція №10. Соціально-політичні небезпеки..................................73
Блок 3.4. Лекція №11. Комбіновані небезпеки...............................................84
Блок 3.5. Лекція №12. Небезпеки в сучасному урбанізованому
середовищі..................................................................................96
Модуль 4. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ
НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ.......................................................................103
Блок 4.1. Лекція №13. Запобігання надзвичайним ситуаціям......................103
Блок 4.2. Лекція №14. Організація усунення негативних наслідків
надзвичай-них ситуацій....................................................................................110
Модуль 5. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕКОЮ
ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ........................................................................................117
Блок 5.1. Лекція №15. Правові основи безпеки життєдіяльності................117
Блок 5.2. Лекція №16. Нормативні й організаційні засади
впровадження безпеки життєдіяльності........................................................120
Блок 5.3. Лекція №17. Управління в галузі безпеки життєдіяльності........125
Блок 5.4. Лекція №18. Нагляд за безпекою життєдіяльності......................127
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ...................................................................................131
Координуючі органи - це комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій усіх рівнів.
Постійні органи управління з питань техногенно-екологічної безпеки, цивільної оборони та з надзвичайних ситуацій:
на загальнодержавному рівні - Кабінет Міністрів України, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади;
на регіональному рівні - Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, уповноважені органи з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;
на місцевому рівні - районні державні адміністрації і виконавчі органи рад, уповноважені органи з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення;
на об'єктовому рівні - структурні підрозділи підприємств, установ та організацій або спеціально призначені особи з питань надзвичайних ситуацій.
До складу сил і засобів
ЄДСЗР входять відповідні сили і
засоби функціональних і територіальних
підсистем, а також недержавні (добровільні
рятувальні формування), які залучаються
для виконання відповідних
Військові й спеціальні цивільні аварійно-рятувальні (пошуково-рятувальні) формування, з яких складаються зазначені сили і засоби, комплектуються з урахуванням необхідності проведення роботи в автономному режимі протягом не менше трьох діб і перебувають у стані постійної готовності (далі - сили постійної готовності - СПГ).
Президент України може залучати
до виконання цих робіт у порядку,
визначеному Законом України «
На базі існуючих спеціалізованих служб і підрозділів (будівельних, медичних, хімічних, ремонтних та інших) в областях, районах, населених пунктах, підприємствах, установах та організаціях утворюються позаштатні спеціалізовані формування, призначені для проведення конкретних видів невідкладних робіт у процесі реагування на надзвичайні ситуації. Ці формування проходять спеціальне навчання, періодично залучаються до участі у практичному відпрацюванні дій з ліквідації надзвичайних ситуацій разом із СПГ.
У виконанні робіт, пов'язаних із запобіганням надзвичайним ситуаціям і реагуванням на них, можуть брати участь також добровільні громадські об'єднання за наявності у представників цих об'єднань відповідного рівня підготовки, підтвердженого в атестаційному порядку. Свої дії вони повинні узгоджувати з територіальними органами та уповноваженими з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення, а роботи виконувати під їх керівництвом.
Залежно від масштабів і особливостей надзвичайної ситуації, що прогнозується або виникла, може існувати один з таких режимів функціонування ЄДСЗР:
режим повсякденної діяльності - при нормальній виробничо-промисловій, радіаційній, хімічній, біологічній (бактеріологічній), сейсмічній, гідрогеологічній; гідрометеорологічній обстановці (за відсутності епідемії, епізоотії та епіфітотії);
режим підвищеної готовності - при істотному погіршенні виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологічної (бактеріологічної), сейсмічної, гідрогеологічної і гідрометеорологічної обстановки (з одержанням прогнозної інформації щодо можливості виникнення надзвичайної ситуації);
режим діяльності у надзвичайній ситуації - при реальній загрозі виникнення надзвичайних ситуацій і реагуванні на них;
режим діяльності у надзвичайному стані - запроваджується в Україні або на окремих її територіях в порядку, визначеному Конституцією України та Законом України «Про надзвичайний стан».
Основні заходи, що реалізуються ЄДСЗР:
1) у режимі повсякденної діяльності:
ведення спостереження і здійснення контролю за станом довкілля, обстановкою на потенційно небезпечних об'єктах і прилеглій до них території;
розроблення і виконання цільових і науково-технічних програм і заходів щодо запобігання надзвичайним ситуаціям, забезпечення безпеки і захисту населення, зменшення можливих матеріальних втрат, забезпечення сталого функціонування об'єктів економіки та збереження національної культурної спадщини у разі виникнення надзвичайної ситуації;
вдосконалення процесу підготовки
персоналу уповноважених
організація навчання населення методам користування засобами захисту, правильних дій у цих ситуаціях;
створення і поновлення резервів матеріальних та фінансових ресурсів для ліквідації надзвичайних ситуацій;
здійснення цільових видів страхування;
оцінка загрози виникнення надзвичайної ситуації та можливих її наслідків;
2) у режимі підвищеної
готовності: здійснення заходів,
визначених для режиму
формування оперативних груп для виявлення причин погіршення обстановки безпосередньо в районі можливого виникнення надзвичайної ситуації, підготовка пропозицій щодо її нормалізації;
посилення роботи, пов'язаної з веденням спостереження та здійсненням контролю за станом довкілля, обстановкою на потенційно небезпечних об'єктах і прилеглій до них території, прогнозуванням можливості виникнення надзвичайної ситуації та її масштабів;
розробка комплексних заходів щодо захисту населення і територій, забезпечення стійкого функціонування об'єктів економіки;
приведення в стан підвищеної готовності наявних сил і засобів та залучення додаткових сил, уточнення планів їх дії і переміщення у разі необхідності в район можливого виникнення надзвичайної ситуації;
проведення заходів щодо запобігання виникненню надзвичайної ситуації;
запровадження цілодобового чергування членів Державної, регіональної, місцевої чи об'єктової комісії (залежно від рівня надзвичайної ситуації);
3) у режимі діяльності в надзвичайній ситуації:
здійснення відповідною
комісією у межах її повноважень
безпосереднього керівництва
організація захисту населення і територій;
переміщення оперативних груп у район виникнення надзвичайної ситуації;
організація роботи, пов'язаної з локалізацією або ліквідацією надзвичайної ситуації, із залученням необхідних сил і засобів;
визначення межі території, на якій виникла надзвичайна ситуація;
організація робіт, спрямованих на забезпечення сталого функціонування об'єктів економіки та об'єктів першочергового життєзабезпечення постраждалого населення;
здійснення постійного контролю за станом довкілля на території, що зазнала впливу наслідків надзвичайної ситуації, обстановкою на аварійних об'єктах і прилеглій до них території;
інформування органів управління щодо рівня надзвичайної ситуації та вжитих заходів, пов'язаних з реагуванням на цю ситуацію, оповіщення населення та надання йому необхідних рекомендацій щодо поведінки в умовах, які склалися;
4) у режимі діяльності
в надзвичайному стані
Надзвичайний стан - це передбачений Конституцією України особливий правовий режим діяльності державних органів, органів місцевого та регіонального самоврядування, підприємств, установ і організацій, який тимчасово допускає встановлені Законом «Про надзвичайний стан» обмеження у здійсненні конституційних прав і свобод громадян, а також прав юридичних осіб та покладає на них додаткові обов'язки. Метою введення надзвичайного стану є: якнайшвидша нормалізація обстановки, відновлення конституційних прав і свобод громадян, а також прав юридичних осіб, нормального функціонування конституційних органів влади, органів місцевого та регіонального самоврядування та інших інститутів громадянського суспільства.
Надзвичайний стан вводиться лише за наявності реальної загрози безпеці громадян або конституційному ладу, усунення якої іншими способами неможливо.
Надзвичайний стан по всій
території України або в
Під час надзвичайного стану держава може вживати заходів, передбачених Законом «Про надзвичайний стан», відступаючи від своїх зобов'язань за Конституцією лише настільки, наскільки це вимагається гостротою стану, за умови, що такі заходи не є несумісними з іншими зобов'язаннями за міжнародним правом і не тягнуть за собою дискримінації на основі національності, мови, статі, релігії чи соціального походження.
Такими заходами можуть бути:
встановлення особливого режиму в'їзду й виїзду, а також обмеження свободи пересування по території, де запроваджено надзвичайний стан;
обмеження руху транспортних засобів і їх огляд;
посилення охорони громадського порядку та об'єктів, що забезпечують життєдіяльність населення та народного господарства;
заборона проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, а також видовищних, спортивних та інших масових заходів;
заборона страйків.
З метою ліквідації наслідків
надзвичайної ситуації у мирний час
може проводитись цільова мобілізаці
Блок 4.2. Лекція 14. Організація усунення негативних наслідків надзвичайних ситуацій.
План.
1.Визначення рівня надзвичайних ситуацій, регламент подання інформації про їх загрозу або виникнення.
2.Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях.
3.Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій.
1. Визначення рівня надзвичайних
ситуацій, регламент подання інформації про їх загрозу або виникнення
Загроза виникнення надзвичайної ситуації будь-якого класу чи рівня - це реальна загроза для життя і здоров'я людей, загроза порушення нормальних умов їх життя і діяльності або значних матеріальних втрат.
Завданням безпеки життєдіяльності як галузі науково-практичної діяльності є: захист здоров'я та життя людини і середовища її проживання від небезпек, а також розробка і реалізація відповідних засобів і заходів щодо створення і підтримки здорових та безпечних умов життя і діяльності людини. Виконання цього завдання особливо гостро стоїть під час загрози виникнення та при виникненні надзвичайних ситуацій,
Кількісну характеристику всіх надзвичайних ситуацій можна отримати завдяки використанню концепції прийнятного ризику, закладену в класифікаційних картках надзвичайних ситуацій, які зібрано у Класифікаторі надзвичайних ситуацій в Україні (принцип порівняння ризику абсолютно різних небезпек).
Для спрощення машинної обробки інформації класифікатор визначає оригінальний код кожної надзвичайної ситуації, що складається з 5 цифр, які вказують на клас, групу і вид надзвичайної ситуації, та однієї літери, яка вказує рівень надзвичайної ситуації (О - об'єктовий, М - місцевий, Р - регіональний, Д - державний).
До надзвичайних ситуацій техногенного характеру (код 10000) належать групи (в дужках зазначено код групи):
транспортні аварії (катастрофи - 10100);
пожежі, вибухи (10200);
аварії з викидом (загрозою викиду) сильнодіючих отруйних речовин (СДОР) на об'єктах економіки (10300);
наявність у навколишньому середовищі шкідливих речовин понад гранично допустимі концентрації (10400);
аварії з викидом (загрозою викиду) радіоактивних речовин (10 500);
раптове руйнування споруд(10600);
аварії на електроенергетичних системах (10700);
аварії на системах життєзабезпечення (10800);
аварії систем зв'язку та телекомунікацій (10900);
аварії на очисних спорудах (11000);
гідродинамічні аварії(11100).
Надзвичайні ситуації природного характеру (код 20000) включають групи:
геологічні (20100);
метеорологічні (20200);
гідрологічні морські та гідрологічні прісноводні (20300 та 20400);
пожежі в природних екосистемах (20500);
інфекційна захворюваність людей (20600);
отруєння людей (20700);
інфекційні захворювання сільськогосподарських тварин (20800);
масова загибель диких тварин (20900);
ураження
До надзвичайних
ситуацій соціально-політичного
збройні напади, захоплення і утримання важливих об'єктів або реальна загроза вчинення таких акцій щодо органів державної влади, дипломатичних та консульських установ, правоохоронних органів, телерадіоцентрів та вузлів зв'язку, військових гарнізонів, державних закладів, атомних електростанцій або інших об'єктів атомної енергетики (30100);
замах на керівників держави та народних депутатів України (30200);
напад, замах на членів екіпажу повітряного або швидкісного морського (річкового) судна, викрадення або спроба викрадення, знищення або спроба знищення таких суден, захоплення заручників з числа членів екіпажу чи пасажирів (30300);
встановлення вибухового пристрою в громадському місці, установі, організації, підприємстві, житловому секторі, на транспорті (30400);