Внутрішньогосподарський землеустрій

Автор: Пользователь скрыл имя, 20 Февраля 2013 в 19:03, реферат

Описание работы

Основною метою внутрішньогосподарського землеустрою, є організація раціонального використання, охорони і поліпшення земель і пов'язаних з нею засобів виробництва, що забезпечує максимальну економічну ефективність сільськогосподарського виробництва та його природоохоронну спрямованість.
Таким чином внутрігосподарське землевпорядкування - це соціально-економічний процес організації раціонального використання та охорони землі та пов'язаних з нею засобів виробництва в конкретних сільськогосподарських підприємствах, що включає систему заходів щодо організації виробництва і території, що здійснюються на основі проекту.

Работа содержит 1 файл

Курсовой.docx

— 108.27 Кб (Скачать)

            Це основні вимоги до проектування польових станів та водних джерел, але в нашому випадку їх проектування не відбувається, ми проектуємо тільки водопійний майданчик при влаштуванні природних кормових угідь.

  1. Влаштування території природних кормових угідь
      1. Влаштування території пасовищ

        В створенні кормової бази  значну роль відіграють кормові  угіддя. До таких угідь відносять  пасовища та сінокоси. Основним  завданням влаштування територій  кормових угідь є їх ріст  господарської цінності.

         Господарська цінність кормових  угідь визначається насамперед  складом травянистої рослинності, їх урожайністю та родючістю грунту.

Крім створення  належного травостою, для кормових угідь важливе значення має правильна  система їх використання. Для правильного  догляду за кормовими угіддями проектують пасовищезміни, де проводиться випас  з певною системою та чергуванням, внесенням добрив, проведенням культуртехнічних робіт.

         Пасовищезміна – це науково  обґрунтована система використання  пасовищ, що передбачає чергування  випасу, поточного догляду і т.д.  Існує ділянкова пасовищезміна  та групова.

         Елементи впорядкування пасовищезміни:

  • Розміщення гуртових ділянок;
  • Розміщення загонів чергового стравлення;
  • Розміщення скотоперегонів;
  • Розміщення літніх таборів та водних джерел;

6.1.1 розміщення гуртових (отарних)  ділянок

Основні питання, які вирішуються при розміщення гуртових ділянок – це формування випасних груп, визначення площі випасних ділянок, територіальне розміщення цих ділянок відносно рельєфу, грунтового покриву та інших природних та просторових умов.

       Так як в господарстві виділена не велика кількість площі під пасовища то випасна група буде одна, яка буде складатись лише з коров, кількість яких становить 106 голів, так як вони найбільше потребують цього.

          Встановивши кількість гуртів (один), розраховуємо площу гуртової  ділянки за формулою 5.

Р =,

                                                 (5)

 Де, Р  – площа гуртової ділянки,м2

Ц – кількість  пасовищного корму необхідного  для гурта в день, ц

Ч – число  днів випасання за схемою пасовищезміни,

У – врожайність  пасовищ, ц/га

М – вихід  пасовищного корму на місяць самої  високої продуктивності,%

Кв – число загонів випасання за схемою пасовищезміни

Ку.с – число загонів поліпшення  і сінокосіння за схемою пасовищезміни;

Р = = 140,67 га,

       Площа  гуртової ділянки за  розрахунком вийшла більша ніж  площа пасовища, тому не достаток  корму буде компенсуватись за  рахунок привезення корму кормових  культур.

          На території  пасовищ, розташовано дві агровиробничі групи, 26 га займають чорноземи південні сильно змиті легкосуглинкові, а 3 га зайняті під – виходами рихлих лесовидних легкосуглинкових порід.

6.1.2 Розміщення загонів  чергового стравлення

    При проектування  загонів чергового випасання  вирішуються такі питання: визначення  кількості загонів, встановлення  їх площі та розмірів. Визначають  число загонів чергового стравлення за формулою 6.

К =n/ч +1

(6)

Де К – кількість  загонів чергового випасання;

ч– число днів випасання  в одному загоні (4 дні);

n – середній період відновлення травостою для місяця найбільшої продуктивності (28 днів);

         Отже, кількість загонів для даного  господарства, за розрахунками становить  8 штук.

          На основі цього складається  схема пасовищезміни, яка приведена  нижче.

Схема пасовищезміни при  поверхневому поліпшенні

Роки

Номери загонів

 

1

2

3

4

5

6

7

8

1

В

В

В

П+С

В

В

В

П+С

2

В

В

П+С

В

В

В

П+С

В

3

В

П+С

В

В

В

П+С

В

В

4

П+С

В

В

В

П+С

В

В

В

5

В

В

В

П+С

В

В

В

П+С

6

В

В

П+С

В

В

В

П+С

В

7

В

П+С

В

В

В

П+С

В

В

8

П+С

В

В

В

П+С

В

В

В


 

   Форма загонів повинна бути прямокутною із співвідношенням сторін 1:1,5 -1,2, щоб витрати на огорожу були мінімальними.

     При розміщенні  загонів ураховуються тип травостою,  рельєф місцевості, грунти, віддаленість водних джерел і літніх таборів. Загони повинні розташовуватись, якомога ближче до водного джерела і літніх таборів, щоб перегони худоби звести до мінімуму. Необхідно забезпечити доступ загону до полів кормової сівозміни.

 

6.1.3 Розміщення скотоперегонів, літніх таборів, водопійних майданчиків

        Основним  призначенням скотоперегонів є забезпечення зручного прогону худоби від тваринницьких ферм і літніх таборів до загонів чергового спасування, місця водопою і нізад, попередження витоптування травостою. До розміщення скотопрогонів ставляться такі вимоги: скотопрогони повинні обслуговувати якнайбільшу площу, а самі займати найменшу площу пасовищ, бути зручними для перегонів худоби, забезпечувати короткий зв'язок загонів з фермами і місцем водопою тварин, проходити по можливості по найменьш цінних угіддях, по сухих підвищених місцях, віддалік від магістральних доріг.

        Ширина  скотопрогонів залежить від навантаження  тваринами, що по них переходять. Магістральні скотопрогони, що обслуговують  декілька гуртів (4-5), можна проетувати шириною 8-10 м.

        Літні  табори проектуються у випадку,  коли віддаль між пасовищною  ділянкою і тваринницькою фермою  перевищує допустимі віддалі  перегонів окремих груп тварин.

        Основне  призначення літнього табору  – бути місцем відпочинку і  сну тварин, годівлі і доїння.  В нашому випадку літній табір  не проектується так як відстань  між фермою та пасовищною ділянкою  не перевищує допустимі норми.

        Водопій  худоби на пасовищах організовується  шляхом обладнання водопійних  майданчиків.

         Норма площі під водопійний  майданчик складає для корів  15 кв.м, на голову, для молодняку ВРХ – 10 кв.м, для телиць – 5 кв.м на голову. Так як у нас гуртова ділянка запроектована тільки для корів, то і норми ми будем брати для корів. Отже площа водопійного майданчика буде складати – 0,16га.

      1. Влаштування території сіножать

         Сіно є необхідним кормом для  тварин, тому сіножаті – основний вид сільськогосподарських угідь, що дає дешеві та якісні корми. В більшості с.г господарств під сіножатями лишились ті ділянки, які за грунтовими умовами, умовами зволоженості, рельєфу, обмеженням у використанні або просторового розміщення малопридатні для інших с.г угідь. При їх правильному використанні можна забезпечити високу продуктивність даного виду кормових угідь.

         Влаштування територій сіножатей  включає елементи:

  • Організацію сінокосозмін, розміщення сінокосозмінних та бригадних ділянок;
  • Розміщення польових станів;
  • Розміщення дорожньої сітки;
  • Розміщення водних джерел;

 На території  ТОВ  «Колос» мається вкраплення сіножать, площею 4,5 га яке  було трансформовано  в ріллю з метою покращення просторових умов господарства.

      1. Здійснення проекту та перенесення його в натур
      1. Складання плану здійснення проекту

      Вся робота по здійсненню проекту землеустрою покладено план здійснення проекту (Додаток П), який розроблюється автором проекту разом із замовником проекту. В плані встановлено строки і черговість освоєння сівозмін, проведення міроприємств по освоєнню малопродуктивних земель, покращенню пасовищ, зрошенню земель, захисту грунтів від ерозії.

      1. Юридичне оформлення проекту

       Розгляд проектних рішень технічною радою Херсонського обласного філіалу науково-дослідницького і проектного інституту землеустрою полягає в ознайомленні членів господарства з усіма аспектами формування по кожному з опрацьованих варіантів Додаток У. Розробники попереднього проекту доповідають його на засіданні відповідної комісії господарства, беруть участь у роз’ясненні положень проекту членам господарства, надають консультації щодо найбільш доцільних організаційно-правових форм с.г виробництва та сервісного обслуговування, можливі варіанти виробничої та іншої кооперації.

         Під час розгляду проектних  рішень узгоджують всі питання   щодо меж, площ і складу угідь  господарства Додаток Ф. У результаті обговорення проектних рішень Виконком Голопристанської районної  Ради народних депутатів Херсонської області на загальних зборах винес рішення щодо затвердження проекту внутрішньогосподарського землеустрою ТОВ «Колос» Голопристанського району Херсонської області Додаток Х.

         Також було складено акт обстеження  та вибору земельних ділянок  під багаторічні насадження Додаток  Ч, в якому вказано площу  під проектування саду, грунти на яких він буде розташований. Та складено акт перенесення в натуру внутрігосподарського землевпорядкування ТОВ «Колос» Голопристанського району Херсонської області представлений в Додатку Ф.

 

Перенесення проекту в натуру

       Вся робота по здійсненню проекту  землеустрою включає перенесення  проекту в натуру і втілення  його в життя, тобто реалізацію  намічених ним заходів і можливо  короткий термін, визначаємих об’ємами плануємих заходів і економічними можливостями.

        Перенесення проекту землеустрою  в натуру заклечається в прокладанні  і закріпленні на місцевості  меж ділянок, шляхів та інших  елементів, які запроектовані  на плані. При цьому проводять  підготовчі роботи з метою  встановлення порядку геодезичних  дій. Вони складаються з огляду  місцевості, встановлення методів  перенесення проекту в натуру, визначення величин промірів (проектних  відрізків), кутів і підпису їх  на проектному плані, складання розбивочного креслення перенесення проекту в натуру.

          Розбивочне креслення являється технічним документом. Він прикладається до технічного діла виробництва і посвідчує про порядок і вірність виконання польових робіт. Він передбачає таку послідовність перенесення проекту в натуру, яка забезпечує найбільшу продуктивність праці виконавця, скорочує холості переміщення робітників і дозволяє виконати роботу з необхідною точністю.

           На розбивочному кресленні нанесено тільки те, що необхідно для перенесення проекту в натуру, а саме: проектні кути і довжини ліній, які необхідно побудувати на місцевості, пункти геодезичного обґрунтування, які використовують при перенесенні проекту в натуру: номери і назву полів.

        Складаючи розбивочне креслення продумано маршрути руху при виконанні польових робіт і відмічено його вказівними стрілочками. Одночасно з цим відмічено точки, в яких будують встановлені віхи, для орієнтування при прокладанні бокових ходів і ліній, які служать опорою для розбивки інших ділянок. Чим детальніше проведена підготовка до перенесення проекту, тим швидше і з меншими похибками виконується польова робота.

          Для перенесення проекту в  натуру використано спосіб промірів  та кутомірний спосіб. Та прокладені  маршрути, які відображені на  п’ятому кресленні.

ВИСНОВОК

          На території Голопристанської селищної ради відбувалось внутрішньогосподарське землевпорядкування ТОВ «Колос». Загальна площа господарства 702,03 га земель. Виробничий напрямок господарства – м'ясо – молочний, при виборі спеціалізації господарства враховано кліматичні та природно-економічні умови, які історично склались на території, де розташоване господарство. Так як в господарстві маються кошти для створення краплинного зрошення, на овочевій сівозміні та на території саду, урожайність бралась з рахунку їх зрошення.

Информация о работе Внутрішньогосподарський землеустрій