Внутрішньогосподарський землеустрій

Автор: Пользователь скрыл имя, 20 Февраля 2013 в 19:03, реферат

Описание работы

Основною метою внутрішньогосподарського землеустрою, є організація раціонального використання, охорони і поліпшення земель і пов'язаних з нею засобів виробництва, що забезпечує максимальну економічну ефективність сільськогосподарського виробництва та його природоохоронну спрямованість.
Таким чином внутрігосподарське землевпорядкування - це соціально-економічний процес організації раціонального використання та охорони землі та пов'язаних з нею засобів виробництва в конкретних сільськогосподарських підприємствах, що включає систему заходів щодо організації виробництва і території, що здійснюються на основі проекту.

Работа содержит 1 файл

Курсовой.docx

— 108.27 Кб (Скачать)

 

 

      1. Рослинність

 

Територія Херсонської області  за ботанічним районуванням розташована  в трьох ботаніко-географічних районах  степової зони, а саме: в Правобережному Злаковому степу Лівобережному  злаковому степу. За геоботанічним  районуванням територія області  відноситься до 9 геоботанічних районів  смуги Типчаково-ковилових степів та смуги Полиново-Злакових

(Пустельних половино-типчаково-ковилових)  степів Приазовсько-Чорноморської  степової під провінції причорноморської (Понтичної) степової провінції Європейсько Азіатської степової зони (області).

Рослинний  світ  можна  охарактеризувати як єдність флори і рослинності.

У зв'язку з різноманітністю природних  умов території області тут зростає  велика кількість видів рослин і  грибів. Вищих судинних рослин (папоротеподібні,хвощеподібні плауноподібні голонасінні, покритонасінні) за попередніми даними відмічено близько 1500 видів, вищих несудинних (мохоподібних) – 120 видів, водоростей діатомових, жовто-зелених, харових, золотистих, динофітових, евгленових,червоних,зелених, а також синьо - зелених(прокаріотів) більше 500 видів, грибів близько 850 видів, в т.ч. 150 видів лишайників.

Рослинність Херсонської області  складають ценози зонального, екстра зонального та інтразонального типів. В зв'язку з цим рослинність області дуже різноманітна, складена різними типами ценозів, що сформувались в умовах строкатості материнської породи, ґрунтів,клімату та вологозабезпеченості.

Нижньодніпровські плавні знаходяться  у долині річки Дніпро, а також  Інгульця, де сформувався своєрідний комплекс різних типів рослинності: лісової та чагарникової, лучної, водно  – болотної.

Лісова рослинності приставлена  вербовими лісами з верби білої, які приурочені до найбільш підвищених ділянок заплави. Деревостан розріджений, верби суховершиннять у зв’язку з нагінними явищами, проникненням солоної морської води під дією вітру до річища Дніпра та проток. В домішці трапляється верба ламка і осокір, в трав’янистому ярусі зростають : розхідник звичайний, гірчак перцевий, півники болотні тощо.

Осокорові ліси з осокора – тополі чорної займають дещо підвищені місцезростання порівняно з вербовими лісами. В підліску зростають аморфа кущова, ожина сиза, крушина ламка, бузина чорна, у трав’яному ярусі переважають куничник наземний, пирій повзучий, стоколос безостий та інші. На найбільш піднятих місцях в осокорових лісах різко зростає ценотична роль в’яза гладенького та ясеня високого.

Вільхові ліси зустрічаються в  дельтовій та перед дельтовій  області Дніпра. Це лісові болота, в  більшості випадків обводнені, мають  торф та мул. Домінує вільха звичайна, зрідка зустрічається верба біла, тополя чорна та біла, дуб звичайний, береза дніпровська.

Чагарникова рослинність значно поширена у плавнях, її складають чагарникові  види верб. Чагарники вкрапляються в інші типи рослинності, особливо їх багато серед заростей очерету південного. Лучна рослинність виникла на місці заплавних лісів, з чагарникових угрупувань та замулених боліт. Розрізняють  три типи лук: остепнені, справжні та болотисті. Болотисті луки зустрічаються частіше ніж інші.

    1. Характеристика землеволодіння

                     Загальна площа землеволодіння ТОВ «Колос» становить 702,03га.             

 Для оцінки  території даного  господарства з точки зору  компактності було використано  формулу 1:

К =П/4√Р

                                                                 (1)

Де К- коефіцієнт компактності;

      П- площа землеволодіння, м2;

          Р- периметр землеволодіння, м.

            Компактним вважається таке землеволодіння та землекористування, яке при заданій площі, май найменьший периметр (квадрат). Згідно з розрахунками, коефіцієнт компактності становить 1.6. Таке значення свідчить про те, що територія господарства є досить компактно.      

Територія господарства має неправильну девятикутну форму, при цьому сільська адміністрація розташована в центральній частині землекористування. Площа, яку займає рілля в господарстві становить 91,77% від загальної площі господарства, сіножаття становлять 0,64%, шляхи – 0,46%, чагарник – 0,78%, пасовища – 3,7%, під лісосмугами – 0,5%, територія населеного пункту – 2,15%.                      

З даним господарством межують  з півночі на захід СПК "Миколаївське", з півдня СПК "МИР", зі сходу  СПК "Промінь".

        Детальна характеристика площ  фермерського господарства по  угіддям приведена в таблиці 6.

         Таблиця 6 Склад земельних угідь

Назва угідь

Площа

Рілля

644,277

Сіножаття

4,5

Пасовища

26

Всього с.г угідь

674,777

Під господарськими шляхами

3,25

Полезахисні лісосмуги

3,549

Чагарник

5,5

Землі населеного пункту

14,95

Всього земель в межах плану

702,03


 

          Чагарник та сіножаття являються вкрапленням в ріллю, вони не являються ґрунтозахисними, тому в подальшому в проекті вони будуть трансформовані в ріллю, для покращення просторових умов. Також в подальшому буде передбачено трансформація ріллі в пасовище, так як, існуюча конфігурація пасовища, не правильної форми і на ний дуже складно буде запроектувати гуртові ділянки та загони чергового стравлення.

 

2   Підготовчі роботи, їх зміст та методика виконання

2.1 Виготовлення планової основи

Підготовчі роботи є першим етапом розроблення проекту землеустрою. Для складання проекту внутрішньогосподарського землеустрою необхідно планово-картографічні  матеріали, земельно-облікові та економічні матеріали, які характеризують землекористування  або землеволодіння господарства та сучасний стан і перспективи розвитку господарства. Плановою картографічною основою для складання проекту внутрішньогосподарського землеустрою є відкоректовані плани аерофотозйомки або наземної зйомки масштабу 1:5000; 1:10000; 1:25000.

  Для створення планової основи  нам знадобиться аркуші паперу, кількість яких визначається  в залежності від координат  точок полігону. Для визначення  протяжності ділянки по осі  Х їх значення координат вибирають  найбільшу абсцису Хмакс і найменшу Хмін і беруть їх різницю. Аналогічно визначають протяжність його по осі Y.

Крім цього, зверху для розміщення картушу та рамки треба додати приблизно 10 см, а в нижній частині  для масштабу, штампу і рамки – 8 см. Для розміщення експлікації, опису  суміжників, рамки зліва і з  права треба залишити по 10 см. Тоді розмір аркушу по осі Х буде 57 + 18 = 75см, а по осі Y 86 +20 = 106 см. Це і будуть кінцеві розміри.

 Визначившись з розмірами  аркушу для складання плану,  починають будувати координатну  сітку. Її будують у вигляді  сітки квадратів зі стороною 10 см, за допомогою лінійки Дробишева. Лінійка Дробишева – це металева лінійка з шістю віконцями, розташованими на відстані 10 см одне від одного. Кути вікон зрізані та представляють собою дуги, проведені радіусом з початкового штриха 0. Кінець лінійки також зрізаний та представляє собою дугу радіусом 70,71 см, так як для квадрату 50*50 см діагональ дорівнює √502+502=70,71 см.

При побудові координатної сітки лінійку  Дробишева кладуть паралельно нижньому краю аркуша на відстані 10 см від нього і в довжину його зрізаного краю прокреслюють карандашом пряму лінію. Поклавши лінійку на прокреслену лінію, щоб початковий штрих співпав з початковою точкою, вдоль зрізаних вікон прокреслюють дуги. Далі, робимо так паралельно верхнього краю. Після цього з’єднуємо протилежні штрихи та отримуємо координатну сітку. Після цього наносимо координатні точки та ситуацію і отримуємо план.

 

 

 

2.2 Вирахування площ, складання  експлікацій

         Способи визначення площ вибирають  в залежності від розмірів  та форми контурів, наявності  планів та карт, геодезичних даних  та потребуємої точності при вирішенні інженерно-технічних та планово-економічних задач. Існує три способи які використовуються на практиці, це, аналітичний, графічний та механічний.

          В даному випадку для розрахунку  площі використовувались два  способи, аналітичний, за допомогою математичних формул (Додаток Г) та графічний, при якому землекористування ділились на найпростіші геометричні фігури (трикутник, трапеція, прямокутник) та виконувались вимірювання їх основи, висоти та середньої лінії (Додаток Д).   

            Спочатку була вирахувана загальна  площа господарства, також були розраховані площі вкраплених контурів, вони представлені в по контурній експлікації Додаток Е.

 

    1.    Складання картограми крутизни схилів, еродованості та технологічних груп земель

На основі розглянутих планово-картографічних матеріалів складається картограма крутизни схилів, яка представлена в графічних матеріалах проекту, з визначенням контурів за крутизною  схилів за наступною градацією: 00-10, 10-30, 30-50, 50-70, 70-100, 100-120, більше 120. Відносно грунтових обстежень – картограма агровиробничих груп грунтів.

 За допомогою картограми  ми отримали дані які характеризують  грунтовий покрив, території на якій розташоване ТОВ «Колос». А саме: характеристика за агровиробничими групами грунтів, основні властивості грунтів за механічним складом, розташування грунтів щодо крутизни схилів і за ступенем еродованості, а також за придатністю, для вирощування сільськогосподарських культур.

Картограма крутизни схилів, еродованості та технологічних груп грунтів представлена в графічній частині проекту.

 

 

  1. Організація виробничих підрозділів і розміщення господарських центрів. Розміщення магістральних шляхів.

 

           Кількість, розміри і територіальне  розміщення виробничих підрозділів  та їх спеціалізація визначається  з урахуванням рекомендованих  для даної агрокліматичної зони розмірів (за площею орних земель, багаторічних насаджень) і спеціалізації господарства, обсягу виробництва, складу, якості та розміщення сільськогосподарських угідь, рельєфу, грунтів, наявних трудових ресурсів господарства, існуючої системи розселення.

           За виробничими підрозділами  господарства закріплюються орні  землі,кормові угіддя, багаторічні  насадження та інші землі залежно  від спеціалізації виробничих  підрозділів, територіального розміщення  угідь та інших факторів, які  обумовлюють ефективність використання  земель.

           Розміри виробничих підрозділів  за площею та склад земель  за вгіддями повинні забезпечувати  виконання завдань по виробництву  валової продукції, впровадження визначеної внутрігосподарської спеціалізації та здійснення передбачених проектом заходів з поліпшення земель і підвищення їх продуктивності. При цьому повинне забезпечуватись високопродуктивне використання всіх угідь, закріплених за виробничими підрозділами, ефективне використання сільськогосподарської техніки і машин, виробничих приміщень та інших засобів виробництва.

           Господарський центр відносно населеного пункта розміщують нижче і з підвітряного боку. При розміщені господарського центру було враховано потребу і забезпеченість робочою силою. Також було створено найкращі умови для виробництва і життя людей.

           З цією метою ділянки землі  для розміщення господарських  дворів, особливо – тваринницьких  ферм, були вибрані з урахуванням  організаційно-господарських, санітарно-гігієнічних,  будівельних та зооветеринарних  вимог.

          Між господарським центром та населеним пунктом, було запроектовано санітарно-захисну зону 100м, яка в подальшому буде використовуватися як огород.

         В залежності від спеціалізації фермерського господарства уточнюють показники кількості голів худоби.

         Поголівя тварин на перспективу проведено з урахуванням щільності голів на 100 га відповідних угідь. Розрахунок поголів’я ВРХ проведено на 100 га с.г угідь, свинопоголів’я – на 100 га ріллі. Структура статево-вікових груп худоби приймається в залежності від виробничого напрямку господарської діяльності фермерського господарства. Розрахунок проектного поголів’я худоби для фермерського господарства «Колос» приведено в таблиці 7.

          Таблиця 7

                            Поголівя і структура статево-вікових груп худоби на перспективу

             
 

Вид худоби

ПОКАЗНИКИ ПО ЯКОМУ ПРОВОДЯТЬСЯ  РОЗОАХУНОК

Кількість сотен гектарів

Щільність голови на 100га відповідно до угідь

Щільність голови худоби

Структура груп тварин

 

ВРХ всього

100га с/г угідь

6,74777

45

304

100%

 

В тч корови

     

106

35%

 

Нетелі

     

11

3,60%

 

Молодняк старше 1 р.

     

115

38,10%

 

Молодняк до 1р.

     

71

23,30%

 

Свині всього

100 га ріллі

6,44277

60

387

100%

 

в тч свиноматки основні

     

48

12,50%

 

Свиноматки разові

     

14

3,50%

 

Молодняк

     

118

30,50%

 

Відгодівлене поголівья

     

207

53,50%

Информация о работе Внутрішньогосподарський землеустрій