Внутрішньогосподарський землеустрій

 

               Визначившись з видами тварин і їх кількістю, необхідно визначити місце знаходження та площу ділянок під розміщення тваринницьких ферм та господарського двору. При визначенні місця знаходження тваринницьких ферм і господарського двору необхідно врахувати ряд вимог і рекомендацій, а саме: природні умови, рельєф, грунти, грунтові води, водні ресурси, санітарно-гігієнічні умови місцевості, архітектурно-планувальні вимоги та зв'язок з населеним пунктом. Розрахунки площі ведуть за допомогою нормативів. Ці дані приведені в таблиці 8.

        Таблиця 8

                            Розміщення тваринницьких ферм  і господарських дворів за  проектом.

 

Місце розташування	Намічено розмістити худоби, голів	Норма площі на одну голову, м2	Необхідна площа земельної ділянки
Ферма ВРХ	304	100	3,04
Свиноферма	387	150	5,8
Бригадний двір	25	400	1,0
Складський сектор	644,277	5	0,32
Машино-тракторний двір	25	600	1,5
ВСЬОГО:			11,66

                    

                     На території  господарства розташовані дві магістральних дороги, які безпосередньо зв’язані з населеним пунктом. З допомогою цих доріг відбувається зв'язок з селом Нове, для перевезення продукції, яка створюється для продажу.

4. Організація угідь і сівозмін

4.1 Трансформація та поліпшення  угідь

Організація угідь являється одним із основних питань використання землі в конкретних господарствах і заключається в вирішенні слідуючих нерозривно повязаних між собою питань :

 

- встановлення складу і площ  окремих видів угідь 

 

- визначення обєму і строків трансформації і покращення угідь

 

- господарсько ціленаправлене розміщення угідь

 

Основним  завданням організації угідь  являється виявлення і використання існуючих в господарстві резервів і  можливостей підвищення проуктивності і культури використання різноякісних земель в складі різних угідь, підняття продуктивності і охорона земель.

 

  Основним завданням організації  угідь є :

 

створення територіальних умов для інтенсифікації сільського господарства , одержання найбільшої кількості продукції з кожного гектару при найбільшій економії затрат праці і засобів на одиницю продукції і постійному підвищенні родючості грунту .

 

В звязку з цим до організації угідь ставляться такі вимоги :

 

1 .Забезпечення найбільш повного ,раціонального і ефективного використання всіх земель шляхом встановлення правильної структури угідь ,розробки комплексу міроприємств по покращенню угідь .

 

2. Створення сприятливих умов для  освоєння передових заходів агротехніки  і раціональних сівозмін ,підвищення  продуктивності грунтів попередження і припинення єрозії .

 

3. Створення умов для :

 

- спеціалізації і концентрації виробництва, правильної організації праці;

 

- високої ефективності капітальних вкладень, повязаних з трансформацією покращенням і розміщенням угідь;

 

- максимальне скорочення транспортних і інших витрат;

 

        При проектуванні заходів для поліпшення земель передбачають використання наявних резервів, розширення площ більш продуктивних угідь, а також покращення кормових та других угідь. В необхідних випадках намічають проведення культур технічних і гідроміліоративних міроприємств (корчування чагарників, осушення і зрошування), а також хімічні міроприємства (вапнування кислих грунтів, гіпсування солонців).

             При встановленні складу і площі угідь одночасно вирішуються питання їх трансформації і територіального розміщення . Трансформація повинна забезпечити найбільш правильний склад угідь ,підвищення ефективності використання землі .Запроектований склад угідь ,внесені зміни в їх площі реалізуються завдяки трансформації . Трансформацію угідь застосовують для розширення площ високопродуктивних земель, з яких більше отримують с/г продукції, для чого малопродуктивні угіддя переводять (трансформують) в більш продуктивні, намагаючись використовувати під ріллю всі придатні для цього землі. Також  її роблять з метою покращення умов механізації польових робіт і більш продуктивного використання техніки освоюють в ріллю вкрапленні невеликі участки сінокосів, чагарників, зарівнюють і освоюють неглибокі промоїни, для покращення повітряно-водного режиму грунту, мікрокліматичних умов, а також захисту грунту від ерозії, щоб розмістити обєкти будівництва і забезпечити зручний звязок зі всіма частинами землекористування,  для ліквідації роздробленності , ліквідації малоконтурності ,вклинювань, вкраплювань .

           Одночасно з Трансформацією угідь розробляються заходи по їх покращенню. Основними заходами по покращенню ріллі як основного сг угіддя являється: зрошування ,осушення ,гіпсування вапнування збирання каменів і інше. Рілля більше ніж інші угіддя піддається ерозії, тому розробка комплексу міроприємств по боротьбі з ерозією –важливае завдання сучасного землевпорядкування .

      С/г угіддя покращують з ціллю підвищення їх продуктивності. При цьому, на відміну від трансформації, основний вид угідь тут залишається, міняється лише якісний стан і їх різновидність; природні сінокоси або пасовища після покращення переходять в розряд покращенні угіддя.

      В нашому випадку також була  зроблена трансформація угідь.  Були трансформовані вкраплення  такі як: чагарник площею 5,5 га, сіножаття  – 4,5 га, а також було трансформовано ріллю - 3,0 га в пасовище, для створення правильної конфігурації при проектуванні гуртових ділянок та загонів чергового стравлення.

        Дана трансформація ТОВ «Колос»  відображена в Додатку И.

4.2 Розрахунок  потреби в кормах на планове  поголів’я худоби

          Потребу в кормах розраховують  виходячи із середньорічного  поголів’я худоби в господарстві  і річною нормою годівлі. Норми  годівлі встановлюються виходячи  з наявності і забезпечення  повноцінної годівлі  худоби. Одночасно встановлюють потребу  в кормах для худоби населення,  при цьому норми годівлі приймають  такі ж, як для корів, що  знаходяться в господарстві.

           З метою забезпечення худоби  на випадок неврожаю або стихійного  лиха при встановленні потреби  в кормах до розрахункових  значень додають страховий фонд  в розмірі 10%. Загальну потребу  в кормах отримують як суму  потреби в кормах для поголів’я  господарства, потреби в кормах  для худоби населення і страховий  фонд. Шляхом розрахунку потреби  в кормах для кількості худоби  визначаємо кількість кормів, які приведено в додатку З.

         З метою забезпечення поголів’я  худоби зеленими кормами розроблено  зелений конвеєр – систему  заходів, направлених на безперебійне постачання тварин зеленими кормами протягом усього вегетаційного періоду. Необхідність його викликана тим, що зелена маса на протязі усього літнього періоду надходить худобі не рівномірно. Розрахунки площ с.г культур для забезпечення тварин зеленими кормами приведено в додатку І.

            Для перевірки, чи достатня  кормова база господарства для  забезпечення загальної потреби  в кормах складено кормовий  баланс, в якому порівнюють потребу в кормах по видам з їх надходженням з різних джерел. Потребу в концентрованих кормах покривають за рахунок відходів рослинництва, в сіні за рахунок посіву с.г культур в сівозмінах, в зелених кормах за рахунок природних пасовищ. Розрахунок кормового балансу приведений в таблиці 9.

 

 

 

   Таблиця  9    Кормовий баланс

 

 

 

     На основі розрахованого кормового  балансу встановлюють необхідні  посівні площі с.г культур. При цьому об’єм кормів, який необхідний господарству в посівах ділять на середню урожайність цих культур. Потреба в сіні покривається за рахунок посіву багаторічних і однорічних трав у співвідношенні 70% і 30%. Потреба в сінажу покривається за рухунок посіву рівної кількості однорічних і багаторічних трав. Потреба в силосі за рахунок посіву кукурудзи на силос, потреба в коренеплодах – за рахунок посіву кормових буряків. Розрахунок площі посівів кормових культур приведені в таблиці 10.

 

 

 Таблиця  10   Проектування площі посівів  кормових культур

 

Вид кормів		Об'єм кормів в посівах у Ц	Площп посівів	Врожайність ц/га
Сіно	Однорічні трави 30%	834	15,74	53
	Баготорічні трави 70%	1946,07	26,66	73
Сінаж	Однорічні трави 50%	1416,9	23,62	60
	Багаторічні трави 50%	1416,9	17,71	80
Силос		11597	42,95	270
Кормові коренеплоди		7503	18,76	400

 

     Дані розрахунку площі посівів  кормових культур та зеленого  конвеєру є вихідними даними  для зведеної таблиці посівних  площ кормових культур. Розрахунок  посівних площ кормових культур  приведено в таблиці 11.

          Таблиця 11 посівні площі кормових  культур

 

 

Посівні площі  кормових культур на концентровані  корма покриваються за рахунок посіву ячменю, гороху, озимої пшениці, кукурудзи  на зерно, вівса. Розрахунок площ посіву с.г культур на концентровані корма приведені в таблиці 12.

    Таблиця  12 посівні площі кормових культур  на концентровані корма

3. Проектування сівозмін

Проектування сівозмін зводиться  до визначення типів, видів, кількості  сівозмін, розмірів їх по території, закріпленню  за бригадами і іншими підрозділами, розробки схеми чергування посівів  і парів.

Сівозміни поділяються на основні  групи: польові, кормові, спеціальні, ґрунтозахисні.

На вибір типів і видів  сівозмін в визначеній кількості  і співвідношенні здійснюють вплив  слідуючі умови: спеціалізація господарства і підрозділів, три типи годівлі і утримання худоби, концентрація поголів’я, структура с.г угідь ті їх якість, розміщення основних і допоміжних господарських центрів, наявність еродованих земель і ступінь ерозійної небезпек, територіальне розміщення масивів ріллі, її конфігурація.

Для овочевих сівозмін необхідні рихлі  грунти легко суглинистого або супісчаного механічного складу достатньо забезпечені вологою. По рельєфу пригодні слабо пологі нижні частини схилів, добре зогріваємі (південні і південно-західні схили), захищені від шкідливих вітрів. Найбільш благо приємні чорноземні грунти з вмістом гумусу 5-6%. Зважаючи на те, що овочеві сівозміни праце- і грунтоємні їх розміщують поблизу населених пунктів, тваринницьких комплексів і ферм. Тим самим зводячи до мінімуму транспортні витрати на перевезення людей, вантажів, добрив і різноманітних матеріалів.

 Кормові сівозміни вводять  для наближення до ферм місць  виробництва вантажоміських кормів (трав, кукурудзи на зелений корм, силос).

 Враховуючи всі умови ТОВ  «Колос», а саме: грунтові умови, організаційно-господарську структуру, розміри орних земель, характер рельєфу, напрямок спеціалізації (м'ясо- молочний), запроектовано такий варіант розміщення сівозмін та схема чергування.

           На ріллі загальною  площею 223,77 га запроектовано 4-х пільну польову сівозміну, з середнім розміром поля 55,94 га, і таким чергуванням культур:

1. Озима пшениця (18,15) + ячмінь(37,79)
2. Горох(27,94)+кукурудза на зерно(27,995)
3. Кукурудза на зерно(55,94)
4. Овес (17,63)+пшениця(38,32)

       Також на площі 292,83га було  запроектовано 4-х пільну кормову сівозміну, з середнім розміром поля 73,21га і таким чергуванням:

1. Багаторічні трави (69,62)+кукурудза на силос(3,59)

2. Кукурудза на силос (39,36) +однорічні трави(33,85)

3. Озимі на зелені корма (16,99)+ однорічні трави(56,22)

      4. Кукурудза на зелені корма(21,41)+кормові коренеплоди(27,91)+багаторічні трави(23,88)

            Та на площі 65,94 га також було запроектовано 6-и пільну овочеву сівозміну, із середнім розміром поля 10,99га та таким чергуванням культур:

1. Помідори
2. Капуста
3. Цибуля
4. Картопля
5. Баклажани
6. Огірки