Внутрішньогосподарський землеустрій

 

 

 

4. складання структури посівних площ

Структура посівних площ складається  на основі схеми чергування культур  у сівозміні, з урахуванням потреби  в продукції рослинництва та попитом  на ринку тієї чи іншої культур.

 При обчисленні структури  посівних площ різні сільськогосподарські  культури об’єднуються в споріднені  групи, і тому спочатку визначають  питому вагу окремих груп, а  потім провідних сільськогосподарських  культур. Структура посівних площ  ТОВ «Колос» представлена в  Додатку Ї.

 

 

5. Визначення кількості працездатних, необхідних господарству

       Згідно з розрахованим поголів’ям  худоби (таблиця6) треба порахувати  прямі трудові витрати в тваринництві  у Додатку С, при цьому використовуючи  нормативи витрат часу на обслуговування  голови худоби. При розрахунку  прямих трудових витрат у рослинництві  Додаток Р, використовують дані  по посівним площам с.г культур і також використовують нормативи витрат часу на вирощування с.г культури.

        Загальну необхідну кількість  працездатних для повноцінного  функціонування фермерського господарства  визначають за формулою 2:

Т=Т_р+Т_т,

          (2)

Де Т –  потреба в працюючих на перспективу, чол.;

       Т_р – потреба працюючих в галузі рослинництва, чол..;

        Т_т – потреба працюючих в галузі тваринництва, чол.

         Потреба в працюючих в галузі  рослинництва визначається за  формулою 3:

Т_р =П_вр /П_р *К₁*К₂ ,

(3)

А потребу  в працюючих в галузі тваринництва визначають за формулою 4:

Т_т = П_вт /П_т*К_{1 ,}

(4)

Де П_вр   і П_вт  - прямі трудові витрати відровідно в галузях рослинництва і тваринництва чол./год;

П_р і П_т – тривалість робочого періоду в рослинництві та тваринництві (П_р - 210 днів, П_т – 290 днів)

К₁ – коефіцієнт, який враховує неоднакову трудову діяльність чоловіків і жінок і становить 1,1 -1,5;

К₂ – коефіцієнт, який враховує сезонний характер с.г виробництва і приймається від 1,2 до 1,3

       Потреба в працівниках в галузі  рослинництва згідно з розрахунками  Додатку Р та формули 3 становить 502 чол.

       Потребав працівниках в галузі тваринництва згідно з розрахунків додатку Р та формули 4 становить 112 чоловік.

         Загальна потреба в працівниках  в загальному по господарству  становить 614 чоловік.

6. Визначення потреби господарства в органічних та мінеральних добрив

          Важливим елементом системи удобрення  є раціональне поєднання органічних  і мінеральних добрив, що підвищує  ефективність використання рослинами  поживних речовин добрив та  грунту.

           Система удобрення має передбачати  застосування добрив у нормах  та співвідношеннях найефективніших  для даних умов при найсприятливішому поєднанні окремих їх видів і форм. Орієнтовні дози мінеральних добрив під окремі культури розраховані в Додатку О.

        Отже, родючість грунту підвищується внесенням органічних і мінеральних добрив, якісним обробітком грунту, правильною боротьбою з бурянами , хворобами і шкідниками с.г культур, здійсненням меліоративних заходів, механізацією землеробства, що в свою чергу забезпечує вихід максимальної кількості і найвищої якості с.г продукції з кожного гектара землі при найменших затратах праці і коштів.

5. Влаштування сівозмін

5.1 Розміщення полів і робочих ділянок

Основним завданням впорядкування  території сівозмін є створення  на всій сівозмінній ділянці необхідних просторових умов для впровадження передової науково обґрунтованої  системи землеробства і чергування сільськогосподарських культур  у просторі і часі, які за умови  високих економічних показників забезпечували б розширене відтворення  родючості грунтів, раціональне використання  всіх с.г угідь, підвищення їх продуктивності, ріст урожайності при дотриманні природоохоронних технологій і формували б екологічно стійкий агроландшафт у комплексі з іншими запроектованими заходами.

Метою впорядкування територій  сівозмін є правильне і узгоджене  розміщення кількості полів, їх меж, робочих ділянок, в залежності від  потреби, захисних лісонасаджень, польових шляхів, гідротехнічних протиерозійних споруд, меліоративних канав, зрошуваних систем тощо.

Поля сівозміни – це більш  або менш рівновеликі частини  сівозмінного масиву, призначені для  посіву й вирощування на них с.г культур, а також для виконання різних виробничих процесів з обробки грунтів, посіву, догляду за посівами та збору врожаю.

 Поля сівозмін за умовами  грунтів, рельєфу та зволоження повинні бути однорідними і придатними для вирощування та отримання високих врожаїв культур, а за конфігурацією зручні для агротехнічно правильного виконання механізованих робіт. Для забезпечення цих вимог вирішують питання розміщення полів:

• Встановлення розмірів сторін і форм полів;
• Розміщення полів відносно рельєфу місцевості;
• Розміщення полів відносно грунтів;
• Розміщення полів відносно площ;
• Розміщення полів з врахуванням існуючої організації території;
• Розміщення полів відносно вимог до розміщення інших елементів організації території.

Поля сівозмін і робочих ділянок  проектують правильної конфігурації у  формі прямокутника, із співвідношенням  сторін 1:2 та 1:3, або близьких до них  за формою прямокутних трапецій та інших фігур із паралельними довгими сторонами.

Оцінку конфігурації полів проводять  за допомогою довжини гону. Неправильна  конфігурація полів зумовлює збільшення холостих заїздів, терміни обробітку  грунту, догляду за культурами, збору врожаю, витрат пального тощо.

 В процесі впорядкування  територій даного господарства  у кормовій  та польовій сівозмінах  запроектовані поля у вигляді  видовжених трапецій. Поля у овочевій  сівозміні запроектовано у вигляді  квадратів. Експлікація земель  по полям сівозмін приведена  в таблиці 13.

Таблиця 13 Експлікація земель по полям сівозмін

Назва сівозміни	Площа сівозміни	В тому числі  по полям
		1	2	3	4	5	6
Кормова	292,825	98,55	70,525	48,4	75,35
Польова	223,77	52,6	57,6	53,55	60,02
Овочева	65,94	10,99	10,99	10,99	10,99	10,99	10,99

 

 

Після завершення впорядкування території  сівозмін необхідно провести оцінку рівно великості полів. Оцінка полів  за рівно великістю проводиться  шляхом порівняння кожного поля сівозміни  в абсолютних величинах (га) та (%). Розрахунок рівно великості полів землеволодіння ТОВ «Колос» представлено в Додатку  О.

Також ведеться розрахунок умовної ширини та довжини полів, дані яких подані у зведеній таблиці Додатку Л – Технологічна характеристика полів сівозмін.

        Умовна ширина розраховується  за формулою 5.

В=0,2 *(3Н+с+d),

(5)

Де, В- умовна ширина трапеції,м;

        с, d – довжини бокових сторін, м;

        Н – висота трапеції,м.

         Умовна довжина розраховується  за формулою 6.

L = P/В

(6)

Де, L – умовна довжина поля,м

        Р – площа поля, кв.м,

       В – умовна ширина поля,м

       Технологічна характеристика полів  сівозмін приведена в Додатку  Л.

         Для того щоб оцінити правильність  проектування полів проводит ься розрахунок середнього ухилу місцевості за формулою 7.

L_м =c*h/175*P,

(7)

Де, L_м – середній ухил поля в градусах;

        С – загальна довжина горизонталей  в межах поля,м;

         h – висота січення рельєфу,м

         Р – площа поля,га

Розрахунки  середнього ухилу місцевості приведені  в Додатку М.

Середній  робочий ухил визначається за формулою 8.

L_м = h/Д *100,

(8)

L_м – середній робочий ухил поля в градусах

  h - перевищення в межах поля,

Д – довжина робочого гону,м

Розрахунки  середнього робочого ухилу приведені  в Додатку Н.

 

5.2 Розміщення захисних лісосмуг

Лісосмуги перш за все розташовують по межах  полів сівозмін, потім всередині  меж, якщо поля дуже великі. При цьому  повздовжні (основні) лісосмуги проектують вздовж довгих сторін полів сівозмін, перпендикулярно до напрямку шкідливих  вітрів (південного та східного напрямку).

Відхилення  від перпендикулярності допускається до 45⁰. Відстань між основними лісосмугами в середньому 400-600м. Ширина між повздовжніми лісосмугами в овочевих сівозмінах приймається 300-350м.  Повздовжні лісосмуги проектують вздовж коротких сторін полів, оптимальна відстань 1500-2000м.

Ширина  полезахисної лісосмуги приймається 5-15м. В місцях стику лісосмуг проектують розриви шириною 10-20 м для переїзду с.г техніки.

Лісові  насадження в господарстві представлені полезахисними лісосмугами. Всі  насадження штучного походження. Становище  існуючих лісосмуг добре, всі вони виконують  захисні протиерозійні функції  і поліпшують санітарно-гігієнічне становище території.

Для захисту  грунтів від вітрової ерозії проектом передбачено створення по межах полів полезахисні лісосмуги шириною 9м. Для захисту грунтів від ерозії проектом передбачено створення в межах полів 12,015 га полезахисних лісосмуг, шириною 9-10 м. Характеристика лісосмуг та визначення їх площі приведені в Додатку П.

3. Проектування польових шляхів, польових станів та водних джерел

Паралельно з розміщенням полів  сівозмін і лісосмуг запроектовано  польові шляхи, які разом із шляхами  загального користування, що виконують  роль магістральних в господарстві, забезпечує зручний зв'язок господарського центру з полями сівозмін та полів  між собою.

Польові шляхи за призначенням поділяються  на основні та допоміжні. Основні  проектуються так, щоб кожен з  них обслуговував кілька полів сівозмін, а також ділянки інших угідь. Ці польові шляхи запроектовано по коротким сторонам полів шириною 6м. На них здійснюється розворот транспортних агрегатів, заправка паливно-мастильних матеріалів та насінням. Допоміжні шляхи розташовано вздовж довгих сторін полів шириною 4 м. Основне призначення допоміжних шляхів – створення умов для вивезення врожаю, підвезення добрив, тощо. Розрахунок площі та густоти шляхової мережі в сівозмінах приведено в таблиці 14.

Таблиця 14 Розміщення польових шляхів

Назва сівозміни	Площа сівозміни,га	Площа, зайнята під шляхами			Максимальна протяжність, км
		Га		% до S сівозмін
Кормова	292,83	3,74		1,27	1,3
Польова	223,77	1,36		0,6	1,03
Овочева	65,94	1,3		1,97	0,44
Пасовище	29	0,84	2,8			0,78
Сад	60	0,34	0,5			0,85

 

          Польові стани проектують на віддалених ділянках від господарських центрів. Вони призначені для життя в період польових робіт, проведення ремонту с.г машин, зберігання реманенту. Влаштування польвих станів дозволяє звести до мінімуму не виробничі затрати часу і засобів на їх переїзди до місця роботи і назад, перевезення різних вантажів. Це дає можливість більш раціонально використовувати робочий час для виконання польових робіт. Польовий стан бажано розміщувати по середині масиву сівозміни біля основних доріг. Під час вибору місця розташування необхідно враховувати існуючі будівлі, водні джерела. Ділянка повинна відповідати санітарним вимогам та будівельним нормам. Місцевість повинна бути не заболочена, на південних схилах та на підвищених місцях. Площа польового стану може складати 1-1,5 га.