Отже, правові
особливості охорони праці молоді
спрямовані, перш за все, на
реальне здійснення нею свого
права на працю, підвищення
своєї кваліфікації, поєднання роботи
з навчанням, на охорону ще
не повністю сформованого організму
неповнолітніх працівників, захист їх
від виробничих шкідливостей тощо.
Додержанню
учасниками трудового процесу
норм і правил з охорони
праці сприяє й державне регулювання
охорони праці. До складу органів
державного управління охороною
праці згідно зі ст. 31 Закону
України "Про охорону праці" належать:
— Кабінет Міністрів
України;
— спеціально уповноважений
центральний орган виконавчої влади
з нагляду за охороною праці;
— міністерства
та інші центральні органи виконавчої
влади;
— Рада міністрів
Автономної Республіки Крим, місцеві державні
адміністрації та органи місцевого самоврядування.
Важливо
не лише визначити державні
органи управління охороною праці,
а й чітко встановити їх
компетенцію та повноваження
щодо охорони праці.
Певні
повноваження об'єднань підприємств
(асоціацій, корпорацій, концернів тощо)
визначаються їх статутами або договорами
між підприємствами, які утворили об'єднання,
а конкретна робота щодо виконання делегованих
об'єднанню функцій здійснюється службами
охорони праці, що створюються в його апараті.
Відповідно
до Закону України "Про охорону
праці" від 14 жовтня 1992 р.(у новій
редакції від 21 листопада 2002 р.)
державний нагляд і громадський
контроль за охороною праці
здійснюють два види органів
- державні та громадські.
Державний
нагляд за додержанням норм і правил з
охорони праці здійснюють:
- спеціально
уповноважений центральний орган
виконавчої влади з нагляду
за охороною праці;
- спеціально
уповноважений державний орган
з питань радіаційної безпеки;
- спеціально
уповноважений державний органи з питань
пожежної безпеки;
- спеціально
уповноважений державний орган
з питань гігієни праці (ст.
38 Закону України "Про охорону
праці" від 18 грудня 20-02 р. №
235 - IV (ОВУ -2003 - № 2 ст. 10).
Вищий
нагляд за додержанням і правильним
застосуванням законів про охорону праці
здійснюють Генеральний прокурор України
та підлеглі йому прокурори. Зазначені
органи реалізують свої права щодо державного
нагляду за охороною праці через посадових
осіб, які мають широкі повноваження, зокрема,
у будь-який час перевіряти дотримання
законодавства про охорону праці, надсилати
керівникам підприємств приписи про усунення
порушень і недоліків у галузі охорони
праці, зупиняти експлуатацію підприємств
чи окремих цехів, дільниць до усунення
порушень щодо охорони праці, притягати
до відповідальності працівників, винних
у порушенні норм і правил з охорони праці
тощо.
Громадський
контроль за додержанням законодавства
про охорону праці здійснюють
два види органів: трудові колективи
через обраних ними уповноважених;
професійні спілки в особі своїх виборних
органів і представників. Повноваження
цих органів визначені статтями 41 і 42 Закону
України "Про охорону праці".
У разі
порушення законодавчих та інших
нормативних актів про охорону
праці залежно від конкретних
обставин винні працівники притягаються
до дисциплінарної, адміністративної,
матеріальної або кримінальної відповідальності.