Складові професії журналіста

Державний вищий навчальний заклад

«Запорізький  національний університет»

                                    Міністерства освіти і науки України

Факультет журналістики 

                                                            

                                       ДО ЗАХИСТУ ДОПУЩЕНИЙ

 Зав.кафедрою______________

Костюк  Віктор Володимирович

___________________________

                                                                                                         (дата) 
 

Курсова робота

  СКЛАДОВІ ПРОФЕСІЇ ЖУРНАЛІСТА 
 

  Виконав

  студент 3 курсу , группа 3338 -6

  спец.: журналістика               Фандуль Максим Ігорович

  Керівник:

  К.філол.н.,доцент                   Доценко Катерина Олексіївна 
 
 
 

Запоріжжя

2011

     ЗМІСТ 

Вступ...............................................................................................................3               Розділ 1. Визначення і призначення професії журналіст..........................5                                       

          1.1 Історія появи і виникнення журналістики..................................7

          1.2 Актуальність журналістики в 21 столітті..................................12

Розділ 2. Складові професіїї........................................................................17                                                                                     

          2.1 Журналістика: покликання, ремесло, професія........................18

          2.2 Професійні особливості особистості журналіста.....................23

          2.3 Журналістика: професія у дзеркалі моделі світу......................29

Висновки........................................................................................................35                                                                             

Список використаних джерел......................................................................37                                                                  

Додаток А………………………………………………………………….38                                                                                          
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     ВСТУП 

     Мало  на землі професій, які з боку здаються настільки ж романтичними і авантюрними, захоплюючими і повними  високої творчості. Про представників  цього ремесла знімають кіно і  пишуть пригодницькі романи.

       Здавалося б, що особливого в цій професії і чому деяких журналістів знає і шанує весь світ?

     Перш  за все, журналіст це не тільки творча професія, а й наполеглива праця, часто пов'язана з певним ризиком для життя. Крім видобутку актуальної інформації, журналіст повинен зуміти викласти її так, щоб її суть була зрозуміла звичайній людині. Статті, написані журналістом повинні бути цікаві та захоплюючі, а головне написані грамотним і доступною мовою.

     Журналісти  можуть працювати в друкованих виданнях, на телебаченні, радіо та в інтернеті. У журналістиці є декілька спеціалізацій, але, жодна зі спеціалізацій журналіста не є постійною, тому що журналіст, який працює, наприклад, на телебаченні може запросто перейти працювати в друковане видання і навпаки.

     Робота  журналіста пов'язана з відрядженнями  і спілкуванням з великою кількістю  людей. Для того щоб мати престижне  місце роботи потрібно перш за все  самому заробити собі ім'я і визнання з боку редакторів ЗМІ.

     Отже  актуальність моєї теми в тому, щоб розібратися, в чому унікальність професіїї і які навики потрібні для опанування роботи журналіста.

     Об’єктом  дослідження є професія журналіст.

     Предметом дослідження – складові професії.

     Мета  дослідження – визначити професійні особливості особистості журналіста.

   Для досягнення мети потрібно вирішити такі завдання:

1. висвітлити історію появлення і виникнення журналістики;
2. встановити її призначення;
3. визначити актуальність в сучасному світі.
4. проаналізувати багатоаспектність професії, властивості особистості журналіста.

   У роботі використовувались такі методи дослідження, як аналіз джерел, конкретизація представленої в них інформації, порівняння цієї інформації,

доповнене власними дослідженнями.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що питання пошуку професійного самовдосконалення актуальне завжди. Журналістика – це постійне навчання.

Адже  для того, щоб забезпечити успішне  виконання професійної діяльності треба володіти певними здібностями  і якостями. Висвітлення цього  питання різними відомими журналістами, фахівцями своєї справи, дає нам можливість по новому передивитися на наше розуміння журналіста, як особистості.

   Були  опрацьовані й систематизовані  матеріали з різних джерел, що стосуються історії й актуальності професії, аналізу певних моделей світу. У цьому полягає теоретичне значення наукової роботи.

     Практичне значення – результати дослідження можуть бути використані під час подальших наукових розробок, викладання вузівських і шкільних курсів, при створенні інформаційних презентацій та докладів.

     Робота складається зі вступу, основної частини, висновку та списку джерел (21 найменування).  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ 1

ВИЗНАЧЕНЯ І ПРИЗНАЧЕННЯ  ПРОФЕСІЇЇ ЖУРНАЛІСТ 

         Якщо ще 20 років тому всі школярі мріяли бути вчителями, лікарями або космонавтами, то сьогодні більшість молодих людей бачать себе юристами, економістами і, звичайно ж, журналістами. І якщо професію юриста або економіста вибирають для себе ті, хто мріє про багатство і престиж, то журналістами стають ті, в чиїх амбіціях домінують популярність і бажання змінити світ.

    Надамо  визначення з відомої інтернет енциклопедії Вікіпедії, журналіст - людина, що займається журналістикою в якості свого основного роду занять, сприяє інформаційному наповненню ЗМІ шляхом збору, осмислення і викладу для аудиторії інформації про значимі факти, події, людей, явища [1]. Зв'язок між журналістом та аудиторією здійснюється за допомогою інформаційного каналу (друковані ЗМІ, телебачення, радіо, Інтернет), в залежності від якого виділяють наступні журналістські спеціалізації: співробітники друкованих видань (газет, журналів, довідників),журналісти електронних ЗМІ (телебачення, радіо, Інтернет), фотокореспонденти (у деяких випадках фотографії не просто грають роль ілюстрації до літературного матеріалу, а є повноцінними творами).Також журналістів можна класифікувати по напрямку роботи: журналісти-міжнародники, галузеві журналісти, політичні, економічні або спортивні оглядачі, рекламний журналіст, телерепортер і так далі - і за жанром робіт: репортер, публіцист, оглядач, нарисовець, фейлетоніст.

    Чому  багато хто прагне отримати цю професію? По-перше, така робота передбачає активний спосіб життя - не доведеться просиджувати в офісі з 9 до 6. Потім - постійно мінливі завдання, зустрічі з новими людьми, в тому числі і відомими людьми, подорожі. Хоча робота журналістом передбачає і ряд мінусів: ненормований робочий день, стан постійного авралу, необхідність здавати матеріали в строк, що б не сталося - а значить,часто неможливість взяти навіть лікарняний або піти у відпустку тоді, коли хочеться. Крім того, робота журналіста вважається однією з найнебезпечніших професій, і смертність тут висока. Що стосується кар'єри - тут є можливість як горизонтального, так і вертикального росту. Вертикальна кар'єра журналіста передбачає перехід на більш високі посади - від кореспондента до оглядача, далі - редактор відділу, випусковий редактор, головний редактор. Горизонтальна кар'єра для журналіста означає створення відомого імені, напрацювання контактів, роботу для декількох видань одночасно і зростання гонорарів.

    Романтичний ореол роботи журналіста полягає  в тому, що здалеку здається, ніби-то журналістика - це щось пов'язане з розслідуванням заплутаних справ або в крайньому випадку - постійні зустрічі з зірками шоу-бізнесу.Насправді журналісти - це в тому числі, і найчастіше, і ті, хто пише новини, невеликі замітки, в тому числі про поголів'я великої рогатої худоби в «Агровестнік Прикарпаття» або нишпорить днями в Інтернеті в пошуках останніх пліток. Найчастіше така проста робота дістається новачкам.

    У список обов'язків журналіста входить  пошук тем для статей і новин, пошук контактів для інтерв'ю  або якщо потрібно думку експерта, розшифровка записів з цих  інтерв'ю, на які іноді може йти  велика частина часу - дороги і пробки ніхто не відміняв.Крім того, всі ці експерти і зірки рідко говорять зв'язно - тобто отримане інтерв'ю або цитату з нього після розшифровки ще потрібно «причепурити», не забуваючи при цьому, що сенс спотворювати не можна.Не потрібно забувати про «дипломатичний етап» узгодження матеріалу з усіма учасниками, кожен з яких бажає внести свої правки. І все це - для того, щоб отримати в потрібні термін невелику статейку, скажімо, про новий фасон чоловічих сорочок.

    І все ж таки бути журналістом - означає  бути людиною цілеспрямованим, наполегливим і в той же час легким у спілкуванні і чуйним. І ці, здавалося б, протилежні якості може об'єднати в собі саме журналіст.Гарним журналістом можна стати тоді, коли не жалієш своїх сил і часу на вивчення важливих явищ у суспільстві, коли у тебе досить натхнення, сил і таланту, щоб «докричатися» до аудиторії.І все ж, на мій погляд, немає більшого задоволення, коли ти бачиш, що за допомогою «свого пера» когось захистив, знайшов справедливість, вселив у кого-то надію [2].

1.1. ІСТОРІЯ ПОЯВИ І ВИНИКНЕННЯ ЖУРНАЛІСТИКИ 

    Журналістика (друковані періодичні видання) могла виникнути тільки після винаходу книгодрукування. У Європі друкуються календарі, збірники звісток, листки - безпосередні попередники газет, журналів та альманахів. Але з часу винаходу друкарства пройде ще півтора сторіччя, перш ніж друкарська техніка почне використовуватися для тиражування журналісткої періодики.

       Вирішальним чинником виникнення  журналістики виявилися соціально-економічні  причини. Рубіж XVI-XVII століть - час активного складання ринкових відносин, зростання міжнародної торгівлі. В цей же час виникають великі централізовані абсолютистські держави, розвиваються наука і культура, поширюється грамотність, зростає прошарок освічених людей, розширюється читацька аудиторія, виникла поштова служба [3].

     Всі ці соціальні, політичні, культурні  економічні фактори стали поштовхом  для більш широкого та регулярного  розповсюдження торгової, комерційної, наукової, культурної інформації, а  також політичної - про внутрішнє  і міжнародне становище справ. Технічні можливості тиражування інформації сприяють швидкому зростанню і розвитку всебічних зв'язків між країнами. Саме тому час виходу на арену історії буржуазії з її економічними інтересами, а потім і політичними домаганнями супроводжувалися становленням і розвитком журналістики. Крім, того, і феодально-клерикальні кола стали підтримувати розвиток друку, розуміючи її значення для політичної та ідеологічної боротьби.

     Перші газети, розраховані, перш за все на купців і городян, містили відомості  про торговельні шляхи, ціни, час торгівлі, рух товарів, внутрішнього життя країн, міждержавних відносинах та іншу інформацію, важливу для ділових людей того часу. Але вже «Gasette», створена за участю кардинала Рішельє, стала публікувати і політичні новини з орієнтацією на державні інтереси Франції.

       У другій половині XVII століття  з'явилися журнали, стали виникати  щоденні газети. Нові видання швидко набували ті ознаки, які відрізняли їх від іншої друкованої продукції і без яких не можна було б говорити про сам факт існування преси. Це - регулярність і періодичність випуску, відносно великий тираж, широке розповсюдження, оперативність та актуальність інформації. Практично відразу ж відбувся поділ друку на основні типи: оперативні, переважно подієві газети, більш схильні до аналізу і нагадують книгу журнали, порівняно рідкісні за періодичністю календарі, бюлетені, почасові довідники[3]. Зрозуміло, система сучасної преси дивиться значно багатше й строкатіше.