Автор: Пользователь скрыл имя, 11 Апреля 2013 в 02:36, реферат
Нашою метою є створенння книги-реквієму, тому ми розглядаємо книгу як видавничий продукт, феномен якого у можливості акумулювати «пам’ять поколінь». Пам’ять – це здатність запам’ятовувати, зберігати і відтворювати в свідомості минулі враження [3, 879]. Книга є одним із носіїв інформації, що забезпечує зв’язок між поколіннями. І саме цю функцію в даному випадку допомагає забезпечувати пам’ять. Адже саме пам’ять є тим ланцюжком, що єднає покоління. Пам’ять, матеріально втілена в образі книги, у слові, художніх образах, зображеннях – саме це забезпечить передачу важливої інформації нащадкам.
На останній сторінці видання розміщені випускні дані – частина вихідних відомостей, які повторюють дещо в іншій формі найважливішу редакційно-видавничу інформацію про конкретне видання, – повну назву, повну форму імені упорядника, вид видання за цільовим призначенням, імена учасників редакційно-видавничого процесу за найголовнішими функціональними обов’язками: головного редактора, коректора, верстальника.
Такі дані редактори та видавці ще називають передвипускними, бо вони вміщуються перед специфічною інформацією про випуск видання. Це частина вихідних відомостей, у яких дається виробничо-поліграфічна характеристика видання. Згідно із стандартом ДСТУ 861: 2007 «Інформація та документація. Видання. Вихідні відомості» випускні дані мають містити такі відомості як: формат паперу та частку аркуша; обсяг видання в умовних друкованих аркушах; тираж; номер замовлення виготовлювача видавничої продукції; повне найменування (ім’я) та місцезнаходження видавця; серію, номер, дату видачі свідоцтва про внесення видавця до Державного реєстру видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції; повне найменування (ім’я) та місцезнаходження виготовлювача видавничої продукції; серію, номер, дату видачі свідоцтва про внесення виготовлювача видавничої продукції державного реєстру.
Оскільки наше видання вийде у світ у вигляді одного примірника і не у видавництві, то відповідно, перелік випускних даних скорочений. Випускні дані містять: дату підписання видання до друку; формат паперу й частку аркуша; вид і номер паперу; гарнітуру шрифту основного тексту; спосіб друку.
Аналіз сигнального примірника
Сигнальний примірник – перший, пробний примірник книги, журналу чи видання який направляється у видавництво, як зразок тиражу для затвердження. Затверджений сигнальний примірник є документом на основі якого друкарня випускає весь тираж.
На остаточному етапі роботи над виданнями, коли надійшов сигнальний примірник, редактор вдається до читання – ковзання. Суть його полягає в тому, що очі ковзають по всьому тексту, проте фіксують лише місця принципово важливі для редактора. Опанувавши метод швидкого читання, можна підвищити швидкість читання-ковзання в 2-3 рази, одночасно забезпечуючи цілісність сприйняття вгору, концентруючи увагу тільки на суттєвих фрагментах тексту. Кваліфіковане редагування завжди потребує різноманітного інформаційного пошуку. Мета його - перевірка фактів, цифр, термінів, ознайомлення з іншими публікаціями з питань, порушених у творі. Пошук даних здійснюють методом вибіркового читання або так званого читання-сканування.
Під час скануючого читання очі ковзають лише по тих фрагментах тексту, де може бути шукана інформація. Прийоми та навички швидкого читання, насамперед розвинутий периферійний зір, дають змогу значно підвищити темп пошуку, читання та сприйняття даних під час читання-сканування.
Зупинимося на головному різновиді читацької роботи редактора – на заглибленому читанні. Під час заглибленого читання редактор виконує найвідповідальнішу функцію редагування – доводить побудову твору до органічної єдності, логічної довершеності, досконалості щодо вираження авторської думки і максимального наближення його до можливостей сприйняття читачем. Незалежно від того, вносяться виправлення до тексту під час заглибленого читання чи ні, швидкість читання на цьому етапі редагування не є вирішальним чинником і цілком підпорядкована забезпеченню високої якості майбутньої книги.
Проте не слід робити висновок, що метод швидкого читання при поглибленому опрацюванні редактором авторського оригіналу повністю не може бути використаний. У таких діях, як повернення до раніш прочитаного для порівняння й погодження, наскрізний перегляд окремих складових тексту твору (таблиць, виносок, коментарів), повторне читання фрагментів тексту, що підлягають вилученню, редактор суттєво прискорює темп читання й може використати весь арсенал прийомів швидкого читання.
Після того, як ми отримали сигнальний примірник майбутнього видання, спробуємо його проаналізувати, використавши на практиці вищеописані методи. Під час швидкого читання помічаємо, що окремі на сторінках видання є висячі рядки, іноді слово переноситься на наступну сторінку (вважається помилкою, якщо ця сторінка розташована не на розвороті). Загалом шрифти не напружують зір, кольорова гама не викликає негативних емоцій. Службова частина видання оформлена без помилок. Що стосується обкладинки, то, можливо, варто було б дещо змінити її шрифтове оформлення та попрацювати над місцем розташування фотографії. Тобто ця частина роботи над проектом потребує подальшого доопрацювання. Загалом, виправивши незначні помилки в основному тексті, видання можна передавати у видавництво.
Маркетинговий сегмент: місце і спосіб розповсюдження
Важливим під час редакційно-видавничої реалізації видання є визначення маркетингового сегменту: місця і способу розповсюдження книги. Під час збору спогадів автоматично з’явився один із варіантів розповсюдження нашого видання.
Оскільки Леонід Васильович Куценко займався не лише викладацькою діяльністю, а був відомим літературознавцем та активним громадським діячем, то представники справжньої кіровоградської інтелігенції, які його знали й поважали, пообіцяли спробувати допомогти з реалізацією цього проекту. Голова обласного літературного об’єднання «Степ» Віктор Погрібний, який водночас є депутатом кіровоградської обласної ради, на одному з засідань спробує запропонувати увести в кошторис бюджету видання книги спогадів про Куценка. За таких умов, нашу книгу можна було б розповсюджувати безкоштовно по максимально великій кількості бібліотек регіону. А презентація книги на телебаченні та в декількох найбільших бібліотеках міста привернула б увагу читачів не тільки до цієї визначної постаті, а й до меморіальної літератури нашого краю загалом.
Окремими, альтерантивним варіантом є створення аналогового електронного видання, яке буде не детермінованим, тому його зможуть дописувати інші люди, які так чи інакше пов’язані із Л.Куценком.
Висновки до розділу ІІ
У цьому розділі ми спробували обґрунтувати значимість нашого проекту та здійснили його опис з погляду змісту і форми. Таким чином, наше видання являє собою збірку спогадів, яка вийде у світ форматом 60Х84/16. Книга складається з передмови, автобіографії, двох частин (в яких розміщено безпосередньо спогади), останнього інтерв’ю з Леонідом Куценком, приміток, списку використаних джерел та змісту.
Також було описано етапи редакційно-видавничої реалізації видання, серед яких:
Кожен з цих етапів своєрідною ланкою в ланцюжку загальної роботи над виданням. Помилки, допущені на якомусь одному з них, призводять до появи недоліків на наступних етапах. Тому варто продумати кожну навіть найменшу деталь, починаючи з моменту виникнення ідеї та розробки концепції видання і закінчуючи етапом, пов’язаним з маркетинговим сегментом.
Важливо наголосити, що книга-рреквієм є сакральним об'єктом редакційно-видавничої підготовки, тому деякі маркетингові алгоритми тут не задіюються.
Щоб розроблений проект втілити у видавничу практику, треба знайти фінансування. Але варто пам'ятати, що ця книга ніяк не буде комерційним проектом, тому навіть тираж 50 екземплярів знайде своїх читачів, однодумців Л.Куценка, людей, які його люблять і поважають.
ВИСНОВКИ
В процесі дослідження
ми, опрацювавши необхідну
У науковій роботі було розроблено типологію меморіальних видань. З’ясувалося, що меморіальні видання – це метажанрові видання. При цьому мемуари – це лише один з різновидів меморіальної літератури. Літературна мемуаристика – важливий складник будь-якого національного літературного процесу, скарбниця пам’яті, ретроспективного автентичного знання про епоху, постаті, події та явища. Суб’єктивна за своєю природою, вона забезпечує можливість встановлення правди, осягнення об’єктивного змісту історії.
У роботі доведено важливість створення видань, які акумулюють пам’ять про людину, людей, події у конкретному часовому розрізі. Цінність таких видань й у тому, що спогади належать людям, які теж ідуть з часом, безжальним до людини. Тому точка відліку для упорядкування меморіальних видань є вкрай важливою. Кожен рік спроможний забрати фактичні спогади враження, пам’ять тих, хто мав неоціненні відомості, факти і їх осмислення.
Таким чином, специфіка книги-реквієму як сховища виду меморіальної літератури – це: можливість транслювати пам’ять про людину/події протягом віків; надчасовий вимір видання, що забезпечує актуальність інформації для будь-якого покоління; приналежність до світового й національно культурного простору (наукового, історичного, інформаційного).
Практичні результати роботи: