Розвиток діяльності інвестеційних фондів як фінансових посередників грошового ринку

Також закриті інвестиційні фонди, згідно з українським законодавством, створюються на певний термін, по закінченні якого зобов'язані продати активи і розрахуватися з інвесторами. Очевидно, що учасники фондів, закінчення терміну дії яких припадає на розпал фондової кризи, приречені не тільки на втрату своїх інвестиційних доходів, а й на фіксування значних збитків.

Парламентарії постаралися розв'язати проблеми вкладників інвестиційних фондів і принаймні дати їм шанс дочекатися сприятливіших умов виходу з ІСІ. Верховна Рада прийняла у першому читанні за основу законопроект №10087 про внесення змін до статті 4 Закону «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» щодо захисту майнових інтересів учасників термінових ІСІ. Законопроектом пропонується змінити перелік підстав для продовження термінів діяльності закритих інвестиційних фондів.

Зокрема, пропонується скасувати чинні на даний момент умови, а саме що діяльність ІСІ можна продовжити лише у разі зниження вартості чистих активів ІСІ на 20% протягом останніх 12 місяців. Ця норма закону не вирішувала проблем вкладників, оскільки переважна більшість вітчизняних закритих фондів зазнали величезних збитків у пік кризи, а в останній рік своєї роботи демонстрували або невелике зростання, або збитки менші 20%. Однак при цьому інвестори все одно істотно втрачали у разі закриття фонду. Крім того, термін роботи закритого фонду можна було продовжити всього один раз і не на більше, ніж на два роки. Замість цієї норми у прийнятому парламентаріями законопроекті пропонується дозволити продовження діяльності ІСІ, якщо вартість сертифікату (акції) фонду опуститься нижче її номінальної вартості. На практиці переважна більшість цінних паперів закритих фондів на сьогодні коштують 0,4--0,5 номіналу. Тим часом за учасником ІСІ зберігається право продати свої папери фонду, якщо на загальних зборах він проголосував проти продовження терміну його діяльності або був проти рішення, прийнятого наглядовою радою ІСІ чи керуючою компанією. Аби уникнути маніпуляцій із продажем цінних паперів фонду, цей учасник зможе продати лише акції, котрі були в нього на моментприйняття відповідного рішення про продовження діяльності фонду.

В ідеалі, ця норма закону змогла б зміцнити довіру між керівництвом фонду і пересічними учасниками, поліпшити імідж ІСІ і привести до серйозного підвищення інвестиційної активності населення України. Якби не масштаб втрат вкладників, реально фіксованих сьогодні.

Попри очевидну прогресивність запропонованих поправок до базового закону про ІСІ і здатність законопроекту трохи зм'якшити нинішнє становище рядових українських інвесторів, не слід забувати, що єдиним реальним виходом із ситуації можуть стати тільки реальне зростання економіки, дійові реформи та кардинальне поліпшення інвестиційного клімату в країні. Практика продовження термінів діяльності закритих фондів не повинна стати нормою по закінченні кризи. Фінансистам, які працюють із довіреними їм коштами, краще все-таки навчитися вчасно виконувати свої зобов'язання. Керуючі інвестиційними фондами мусять не тільки стимулювати інвестора, щоб він приніс гроші до фонду, а й стежити, аби він отримав ці гроші назад із прибутком. Сумлінне ставлення професіоналів, у свою чергу, рано чи пізно поліпшить імідж інвестицій у вітчизняну економіку.

У світі 30 трлн. дол. керуються інвестиційними фондами. Саме ці гроші роблять високорозвинені країни багатшими й сильнішими, і саме вони забезпечують стабільний розвиток. Якщо цих коштів не буде в нашій фінансовій системі, наша економіка постійно залежатиме від дорогих короткострокових депозитів, а фінансисти і влада постійно проситимуть гроші за кордоном.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

 

Проаналізувавши тенденції та динаміку розвитку ІСІ в Україні, а також докладно розглянувши їх структуру, можна побачити, що вони значно поширилися та зайняли своє місце на фондовому ринку України. Проте є ще багато невирішених проблем, для успішного розв'язання яких потрібен конструктивний діалог між учасниками ринку і виконавчою та законодавчою гілками влади.

Необхідно використати зарубіжний досвід і врахувати вітчизняні реалії, щоб цей бізнес в Україні, у класичному його розумінні, запрацював на повну потужність. У цьому насамперед повинна бути зацікавлена держава. Отже, треба почати саме з державної підтримки і можливості застосування зарубіжної практики у цьому напрямі.

Майбутній розвиток інститутів спільного інвестування неможливий без реформування більшості його складових, а також переосмислення ролі фондового ринку як важливого інструмента залучення інвестиційних ресурсів до реального сектору економіки. На цьому етапі слід наголосити на таких моментах.

Посилення валютного контролю, а саме впровадження паспортного контролю, в подальшому може призвести до емісії гривні та інфляційних процесів в Україні. Тому доречним буде здійснення емісії держаних боргових цінних паперів, зокрема муніципального рівня, для роздрібного продажу з цільовим спрямуванням коштів на розвиток. Варто окремо зазначити, що всі дії уряду та національного банку, спрямовані на посилення валютного контролю і регулювання валютного ринку всередині країни, негативно впливають на розвиток фондового ринку України, обмежуючи доступ до нього іноземних інвесторів (їм необхідно отримати спеціальну ліцензію НБУ).

Оскільки в серпні 2011 року було повторно підвищено ставку ЄЦБ і резервні вимоги Банку Китаю на тлі високої інфляції, погіршилася ситуація із кредитним рейтингом США із загрозою його зниження через невирішене питання підвищення ліміту зовнішнього боргу. Учетверте за останній рік знижено кредитний рейтинг Греції до рівня, що на 4-5 позицій нижче інвестиційного. Таким чином, стало очевидним ускладнення та гальмування розв'язання бюджетних проблем, як і загалом відновлення ключових «гравців» глобальної економіки, зокрема США, що, своєю чергою, знизило «апетит» до ризику інвесторів на ринках капіталу та спровокувало вихід з інвестицій, пов'язаних із акціями. З огляду на це слід зробити реальні кроки для розбудови національної депозитарно-клірингової системи, створення єдиного центрального депозитарію корпоративних цінних паперів, вдосконалення обліку прав власності на цінні папери та розвиток системи обігу цінних паперів і деривативів, спрощення процедури проведення розрахунків за угодами з цінними паперами за участю нерезидентів.

Новий Податковий Кодекс України, прийнятий у грудні 2010 року, певним чином покращив розвиток цієї сфери, запровадивши деякі уточнення та доповнення до стандартів бухгалтерського обліку з метою забезпечення прозорості фондового ринку та підвищення інвестиційної привабливості нашої країни.

Однак попри заходи держави щодо регулювання валютного і фондового ринків їх подальший активний розвиток виглядає дуже примарно. У найближчій перспективі на фондовому та валютному ринках продовжаться спекулятивні операції, пов'язані насамперед із незначним оборотом на фондовому ринку (приблизно $15 млн. на добу), а на валютному ринку очікуються різкі курсові коливання, спочатку в бік подорожчання гривні, а потім її швидкого здешевлення. Терміни таких коливань припадає на кінець 2012 року.

Список використаної літератури

Положенням про інвестиційні фонди та компанії, затверджено Указом Президента України від 19 лютого 1994 р. N 55/94.

Баскакова М. А. Толковый юридический словарь бизнесмена (русско-английский, английско-русский).-6-е изд., перераб. и доп.- М.: Финансы и статистика, 1994.- 640 с.

Економічний словник-довідник: За ред. д-ра. екон. наук, проф. С.В. Мочерного.- К.: Феміна,1995.- 386с.

Кузнецова Н. С., Назарук I. Р. Ринок цінних паперів в Україні. Правові основи формування та функціонування. - К.: Юрінком Інтер, 1998.- 128 с.

Калина А. В. Рынок ценных бумаг (теория и практика) : учеб. пособ. / А. В. Калина, В. В. Корнеев, А. А. Кощеев. - К. : МАУП, 2005. - 256 с.

Кравченко Ю. Я. Ринок цінних паперів : навч. посіб. / Ю. Я. Кравченко // К.: КНТ 2009. - 672 с.

Коваленко М.А., Радванська Л.М. Фінанси спільного інвестування: Навчальний посібник. - Херсон: ОЛДІ-плюс, 2002. - 248 с.

Мозговой О. Н. Профессионалы фондового рынка //Учебное пособие.- Киев, УАННП "Феникс", 1997.- 38 с.

Мозговой О. Н. Сделки на фондовом рынке//Учебное пособие.- Киев, УАННП "Феникс", 1997.- 34 с.

Мітюков І.О., Александров В.Т., Ворона О.І., Небдаєва С.М. Фінансові послуги України: Енциклопедичний довідник. [У 6 т.]. Т.6. - Київ: Укрбланковидав, 2001. - 278 с.

Правовое регулирование рынка ценных бумаг в Российской Федерации.- М.: Де-Юре, 2003.- 96 с.

Прилуцький Р. Б. Щодо поняття та організаційно-правової форми біржі / Р. Б. Прилуцький // Вісник господарського судочинства. - 2007. - № 2. - С. 148-155.  

Підсумки діяльності кредитних спілок, інших кредитних установ та юридичних осіб публічного права за 2011 рік // Офіційний сайт Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України. - Режим доступу : http://www.dfp.gov.ua

Рынок ценных бумаг: учебник (под ред. В. А. Галанова и А. И. Басова.- М.: Финансы и статистика, 2002.- 352 с. .Чернишук В. Р. Розвиток ринку цінних паперів: проблеми й перспективи / В. Р. Чернишук, А. П. Данькевич // Фінанси України. - 2008. - № 8. - С. 96-103.

Фельдман А. Б. Основы рынка производных ценных бумаг // Учебно-практическое пособие.- М.: ИНФРА-М, 1999.- 96 с.

Шмелев О.Б. Паевые фонды Германии // Рынок ценных бумаг, №7, 2003, с.15-18.

 Шелудько В.М. Фінансовий ринок: Підручник. - 2-ге вид., стер. - К.: Знання, 2008. - 535 с.

 Ходаківська В.П., Бєляєв В.В. Ринок фінансових послуг: теорія і практика. - К.: ЦУЛ, 2002. - 267 c.

 http://www.if-ua.com.

 http://expertra.com/.

  www.efama.org

 http://www.dfp.gov.ua

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток №2

 

 

ВІДКРИТІ ФОНД

 

 

Додаток 3

 

 

 

 

Додаток №4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІНТЕРВАЛЬНІ ФОНДИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗАКРИТІ ФОНДИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

¹

²

³ EFAMA - представницька асоціація європейської індустрії управління інвестиціями. Об'єднує 27 асоціацій та 59 корпоративних членів, в управлінні яких активи майже в 14 трлн. євро. Близько 8,4 трлн. євро з них належать 54 тис. фондів, 36 тис. з яких типу UCITS (підприємства зі спільного інвестування у цінні папери, що обертаються на організованих ринках). Детальніша інформація про EFAMA - на сайті: