Інвестиційний проект у сфері виробництва склотари в Чеській Республіці

Регулювання інвестиційної діяльності в

      Чеської Республіки

      В умовах світової фінансової та економічної  кризи Уряд ЧР змінює напрямки залучених  інвестицій з міжнародних ринків капіталу. За новими підходами Уряд Чехії відмоляється від залучення в країну виробничих підприємств. Зокрема, Міністерство промисловості та торгівлі ЧР, а також державне Агентство з підтримки інвестицій «Чехінвест" зосередили зусилля на залучення в країну компаній, які працюють у сфері високих технологій, або які планують створювати в Чехії центри науково-дослідних розробок. Слід зазначити, що при залученні інвестицій у високотехнологічні галузі Чехія активно використовує не тільки кошти держбюджету, але й субсидії з європейських фондів.

      У 2010 році Урядом ЧР до списку пріоритетних секторів економіки, у яких держава надає підтримку інвесторам, включені розробки з використання відновлювальних та альтернативних енергоресурсів. Крім цього, до списку пріоритетних напрямків входять автомобілебудування та машинобудування, літакобудування, електроніка, медична техніка, інформаційні технології та розробки програмного забезпечення, біотехнології та нанотехнології.   

      У 2010 році, у зв'язку з глобальною економічною кризою, помітно скоротилася кількість нових інвестиційних проектів в ЧР. Зокрема, «Чехінвест» здійснював підтримку 79 нових інвестицій (2009 р. - 213), з яких 54 було направлено в область науково-прикладних досліджень, розробок та послуг. На думку чеських експертів, дані інвестиції відносяться до числа найбільш привабливих, оскільки пов'язані з отриманням «ноу-хау» і сприяють підвищенню кваліфікації трудових ресурсів. Новим напрямком роботи «Чехінвеста» стала реалізація спільного американсько-чеського проекту по стажуванню представників компаній-розробників з ЧР у США в науково-дослідних центрах "Силіконової долини" (Plug and Play Tech Centre, Sunyvalle). 

      За  інформацією директора агентства "ЧехІнвест", Чеська Республіка з 1998 по 2008 рр., завдяки залученню в  економіку країни іноземних інвестицій, отримала прибуток 230 млрд. чес. крон. Витрати  держави на інвестиційні заохочення за цей період склали 30 млрд. чес. крон. При цьому, аналітики не брали до розрахунків показники підвищення рівня зайнятості, збільшення купівельної спроможності населення, що спричинило збільшення надходжень до державного бюджету Чехії від ПДВ та акцизів і допомогло заощадити кошти на виплату допомоги з безробіття. 

      Більшу  частину витрат держави на інвестиційні заохочення склало звільнення інвесторів від сплати податку на прибуток.

      У лютому 2000 р. прийнято Закон про заохочення інвестицій. Який спирається на три складові системи інвестиційних заохочень: сумісність з юридичною законодавством Євросоюзу, збереження конкурентного середовища в економіці, стимулювання інвестиційних проектів. 
Головними умовами для одержання пільг інвестором є:

      - Інвестиції спрямовуються у виробничу сферу, причому не менше 40% вартості повинні складати машини і устаткування на базі високих технологій відповідно до затвердженого урядом списком;

      - Інвестиції спрямовуватимуться на придбання або створення виробничих потужностей, модернізацію існуючих виробництв;

      - Інвестор вкладає не менше 350 млн. чеських крон (приблизно 10 млн. дол США), а в регіонах з високим рівнем безробіття (вище 12-15% на відміну від середнього по країні - 8,5-9,0%) - не менше 175 млн. чеських крон (близько 5 млн. дол США);

      - Інвестиційний проект відповідає чинним в ЧР вимогам щодо захисту навколишнього середовища.

      До заохочень відносяться:

      - Продаж інвестору за символічну ціну ділянок під будівництво об'єктів, включаючи відповідну інфраструктуру;

      - Надання безоплатної позики на створення кожного нового робочого місця в Чехії в розмірі до 100 тис. крон (приблизно 3 тис. дол США) на одну особу; у разі виконання встановлених умов позика трансформується в дотацію;

      - Фінансова підтримка інвесторів, що вкладають кошти в наукові дослідження, розробки і пов'язане з ними розвиток виробництва, орієнтоване головним чином на експорт;

      - Скорочення термінів амортизації та списання машин і обладнання, які входять в інвестиційну складову проекту;

      - Скасування митних зборів на імпорт машин і устаткування, зазначених у спеціальному переліку ОЕСР на термін реалізації інвестиційного проекту;

      - Введення нульової ставки прибуткового податку строком на 10 років для новостворених юридичних та фізичних осіб і на 5 років для вже зареєстрованих компаній, що здійснюють модернізацію виробництва.

      Іноземний інвестор на загальних підставах також може скористатися пільгами, які надаються різними регіональними та спеціальними програмами, зокрема:

      - Програмою з розвитку промислових зон в регіонах. За час дії цієї програми з 1999 р. з державного бюджету ЧР було виділено понад 800 млн. чеських крон (або близько 22 млн. дол США) на розвиток 56 промислових зон (4500 га), готових до прийняття потенційних інвесторів.

      - Програмою по створенню робочих місць в північно-західній Чехії і північної Моравії, згідно з якою будь-яка компанія, що розмістила виробництво в цих регіонах, може отримати субсидії в розмірі до 50% інвестиційних витрат за рахунок фондів Міністерства регіонального розвитку.

      - Місцевими програмами створення робочих місць. Інвестори можуть отримати субсидії при прийомі на роботу місцевих жителів, зареєстрованих на біржі праці, випускників середніх шкіл, професійних училищ та вищих навчальних закладів, інвалідів. Розмір грантів залежить від рівня безробіття в кожному конкретному населеному пункті при максимумі в 80 тис. крон на кожного прийнятого на роботу.

      - Програмою щодо заохочення і розвитку малих і середніх підприємств. Перш за все, вони поширюються на отримання "дешевих" кредитів і банківських гарантій.

      Зміни в системі інвестиційних заохочень, прийняті в 2002 р.

      Метою підвищення інвестиційної привабливості чеської економіки Уряд запропонував у 2001 році внести до Закону про інвестиції ряд поправок, які після схвалення Парламентом набули чинності з 1 січня 2002 року. Найбільш істотним нововведенням, відповідно до нової редакції, стало поширення державної підтримки на сферу послуг (консалтинг, аудит, програмне забезпечення). До 2002 р. пільговий режим у ЧР поширювався лише на пріоритетні виробничі галузі економіки, а саме: телекомунікації, обробну промисловість, інформаційні технології, транспорт, включаючи авіаційний.

      Пільги як і раніше не надаються будівельному сектору, добувної промисловості та підприємствам, що працюють у сфері розподілу газу та електроенергії.

      Згідно що вступили в силу поправок реальним одержувачем пільг є інвестор, якому надаються заохочення і якому населений пункт виділяє земельну ділянку за вигідною ціною.

      Наступне важливе уточнення стосується загального умови, пов'язаного з придбанням матеріального і нематеріального майна. До цих пір в тексті закону не був чітко визначений момент, коли інвестор може почати придбання майна в рамках інвестиційного проекту, що отримав підтримку. У новій редакції встановлено, що майно можна придбати лише після подачі заявки на отримання інвестиційних заохочень.

      Ряд положень Закону приведений у відповідність до чинного в рамках Євросоюзу «Актом про суспільну підтримку». Зокрема, введено поняття «допустима міра суспільної підтримки», установлювана чеським Управлінням з охорони економічної конкуренції (аналог російського міністерства антимонопольної політики) як в процентному, так і в абсолютному вирахуванні від обсягу інвестицій.

      З метою вдосконалення контрольного механізму, встановлено, що перевірки будуть проходити в ув'язці з виконанням умов надання інвестиційних заохочень. При контролі дотримання вимог з охорони навколишнього середовища, перевірки проводяться відповідно до приписів, що регламентують дану сферу.

      У Закон про прибутковий податок внесені зміни в частині, що стосується термінів подачі заявки на одержання податкових пільг. Зокрема, були визначені два варіанти: факультативний і обов'язковий. Таким чином, інвестор може або подати заявку на отримання знижки на податок за той оподатковуваний період, коли він виконав усі умови згідно з законом про інвестиційні заохочення, або після закінчення трирічного періоду він автоматично отримує право на подачу відповідної заяви.

      Важливим зміною у Законі стало створення гнучкої схеми надання інвесторам держпідтримки у випадку, якщо проект передбачає створення додаткових робочих місць в районах з високим рівнем безробіття.

3. Вибір форми виходу на зарубіжний ринок

 
 

• Мотиви  та цілі виходу (інвестування) на зарубіжний ринок

      Компанія  ТОВ «Бучанський завод склотари» впродовж багатьох років мала стійкий фінансовий стан. На внутрішньому ринку компанія має позитивний імідж, продукція відома своєю якістю та користується попитом. Власники товариства прийняли рішення про розширення ринку збуту, тобто вихід на зовнішній ринок. Метою виходу на ринок є завоювання нових ринків збуту, примноження капіталу.  

• Ресурси інвестора

      Загальна  величина необхідних інвестицій складає 12442830 дол. США., в тому числі:

• Власні кошти учасників - 3312822$ дол. США. (27,6%);
• Залучені кошти інших учасників - 2990511$ (25,0%)
• Позикові кошти – 5678649 дол. США. (47,4%) у вигляді банківського валютного кредиту під 12% річних з пільговим періодом 2 роки і погашенням заборгованості рівними частинами боргу і відсотків протягом 2-х років піврічними платежами.

 

• Ризики  кожної форми

    Міжнародна  бізнесова практика виділяє три  основні стратегії виходу на зовнішній  ринок: експортування, спільне підприємництво, пряме інвестування. Кожна із вище зазначених форм виходу фірми на зовнішній ринок має свої недоліки та безумовні переваги, які треба розглядати в контексті, насамперед, особливостей товару. Водночас доцільно зіставити стратегії за такими критеріями:

• контроль ринку (близькість до споживача, можливість швидко реагувати на зміни потреб, контролювати тенденції попиту та пропонування);
• гнучкість (можливість швидко та адекватно адаптувати діяльність до елементів бізнес-середовища, що змінюються);
• ресурсні вимоги (необхідність мати певну кількість фінансових, матеріальних та трудових ресурсів для організації та розвитку діяльності);
• ризик (загроза виникнення непередбачених втрат очікуваного прибутку, доходу або майна, коштів у зв’язку з випадковими змінами умов економічної діяльності або інших обставин);
• причетність до міжнародного маркетингу (необхідність та ступінь використання концепції міжнародного маркетингу в організації діяльності фірми) (табл. 6).

 
 

    Таблиця 6.

    Порівняльна характеристика стратегій  виходу на зовнішній  ринок