Інвестиційний проект у сфері виробництва склотари в Чеській Республіці

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ 

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ

імені Вадима гетьмана 

      Факультет міжнародної економіки  та менеджменту  

Кафедра міжнародних фінансів 
 
 
 
 
 

Інвестиційний проект

з дисципліни “Міжнародна інвестиційна діяльність ”

на тему :  

  «Інвестиційний проект у сфері виробництва склотари в Чеській Республіці» 
 
 
 
 
 
 
 

Виконали:

Простакова Ольга

Музиченко Юлія

Фролова Ганна

ФМЕІМ, спец. 6503

IV курс, 6 група 

Перевірила:

Дороніна  І.І. 
 
 
 
 
 

Київ 2011

ЗМІСТ

 

 

СТВОРЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЕКТУ

1. Корпоративний інвестор

      Загальні  відомості. ТОВ «Бучанський завод склотари» - це велике підприємство з 50-річними традиціями виробництва скляної продукції. Завод зарекомендував себе як виробник якісної склотари, що відповідає всім необхідним вимогам, що пред'являються до сучасної упаковці. Асортимент охоплює практично всі сегменти скляної тари, починаючи від банок для консервування і закінчуючи скляними кришками. На сьогоднішній день Бучанський завод склотари випускає пляшки ємністю від 0,25 л до 1,5 л і банки місткістю від 0,25 л до 3,0 л, які користуються великим попитом серед виробників сільсько-господарської продукції, виробників лікеро-горілчаної та винної продукції. Попит на продукцію Бучацького заводу склотари постійно збільшується саме тому, що підприємство взяло курс на виробництво склотари різної конфігурації та сучасного дизайну. Це значно розширює можливості використання продукції підприємства, особливо після освоєння виробництва склобанок, розрахованих на сучасну технологію збереження харчових продуктів з використанням кришки «твіст-офф». У зв'язку з тим, що українські виробники успішно почали використовувати практику просування власних торгових марок, зріс інтерес до ексклюзивної склотари. Вона допомагає кожній торговій марці виділитися серед інших виробників, зробити продукцію впізнаною, захистити від підробок. 

    Тип організації: Товариство з обмеженою  відповідальністю.

    Компанія  зареєстрована: в Україні, Київській  області.

    Керівник: Жан-Поль Луї Доннар - генеральний директор 

    Кількість працівників: 1016 чол.

    Юридична  адреса: 08292, Київська обл., м. Ірпінь, смт. Буча, вул. Кірова, 84

    Телефон основний:     (04497) 90161

    Телефон бухгалтера:  (04497) 90124

    Телефони  контактні:  (04497) 90280, (04497) 90330

    Факс:                 (04497) 90780

    Електронна  пошта:     bucha@glass.org.ua , sbut@glass.org.ua

    Сайт:   www.glass.org.ua

    Вид діяльності:   Виробництво ємностей зi скла, тари.

                                 Інші види оптової торгівлі 

      Фінансова характеристика. Диверсифікація діяльності та активна інвестиційна політика дозволили в 2010 році збільшити виручку компанії до 7142723.23 дол.США.

      Чистий  прибуток компанії досяг 1069683.19 дол.США., що на 24% вище ніж у попередньому році.

      Вартість  чистих активів зросла на 60% в порівнянні з попереднім звітним періодом і  склала 2374006.56 дол.США.

      За  результатами фінансового аналізу  ТОВ «БЗС» може бути характеризоване як фінансово стійке і високорентабельне підприємство.

 
 
 
 
 
 
 
 
 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      Компанія  ТОВ «Бучанський завод склотари»  є корпоративним інвестором. Корпоративне інвестування може здійснюватися шляхом створення господарської організації будь-якого типу та участі у господарській організації. При використанні корпоративного інвестування слід враховувати таке:

• безпосереднє здійснення господарської діяльності (виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг) є предметом діяльності індивідуальних підприємців, підприємств різних організаційно-правових форм, виробничих кооперативів, інших господарських організацій основної ланки економіки, тоді як керівництво господарською діяльністю притаманно власникам майна підприємств, господарським об'єднанням, промислово-фінансовим групам;
• створення господарської організації має здійснюватися з обов’язковим додержанням вимог господарського законодавства, включаючи антимонопольно-конкурентне щодо запобігання економічній концентрації (статті 25-41, 126, 251-257 ГК України, Закон від 11.01.2001 р. «Про захист економічної конкуренції» та ін.);
• державна реєстрація господарської організації може здійснюватися у загальному порядку (відповідно до ЗУ “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців ” або в спеціальному порядку (передбаченому ст. ст. 17-18, 22 ЗУ “Про банки та банківську діяльність”, пункти 13-14 ч. 2 ст. 7 ЗУ «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», статті 11, 13, 23 ЗУ «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)», постановою Кабінету Міністрів України від 20.07.1996 р. № 781 «Про затвердження Положення про створення (реєстрацію), реорганізацію та ліквідацію промислово-фінансових груп» (п. 2) та ін. Спеціальний порядок державної реєстрації може бути основним (банки - Закон «Про банки і банківську діяльність» (статті 17—18, 22)) або додатковим (корпоративні інвестиційні фонди Закон «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» (ст. ст. 8, 11)).
• участь інвестора у діючих господарських організаціях виникає на підставі придбання частки у статутному капіталі підприємства. Ступінь участі у господарській організації, в т.ч. ступінь контролю над підприємством визначається величиною частки у статутному капіталі;
• об'єктом корпоративного інвестування є майнова база господарської організації. Майно, необхідне для здійснення організацією господарської діяльності чи керівництва такою діяльністю може закріплюватися за господарською організацією на різних правових титулах: праві власності (господарські товариства, виробничі кооперативи), праві господарського відання (комерційне унітарне підприємство), праві оперативного управління (некомерційне унітарне підприємство), праві користування (може застосовуватися з будь-яким з названих правових титулів; є характерною ознакою орендного підприємства);
• обсяг господарської правосуб’єктності господарських організацій фіксується в законі та в їх установчих документах. В окремих випадках, для набуття організацією відповідного обсягу правосуб'єктності, крім державної реєстрації інвестори - засновники повинні вжити низку заходів: отримати дозволи, ліцензії, патенти для здійснення певних видів господарської діяльності.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2. Вибір зарубіжного ринку

      Аналітики компанії проаналізували ринки виробництва  склотари в країнах Східної Європи і зупинили свій вибір на Чеській Республіці.

     Останнього десятиріччя за часткою надходжень ПІІ регіон Центральної та Східної Європи (ЦСЄ) посідає лідируючі позиції порівняно з іншими регіонами світу, передусім, завдяки доволі ефективному законодавчому і регуляторному середовищу, розвинутій інфраструктурі, динамічній фінансово-банківській системі, суттєвій підтримці національних агентств сприяння іноземним інвестиціям і торгівлі тощо. Регіон ЦСЄ займає вагому позицію в глобальних потоках ПІІ. З низької бази початку 1990-х рр. він став одним з основних місць вкладення глобальних ПІІ. Висока динаміка залучення ПІІ в 2003-2008 рр. (рис. 1) ілюструє здатність окремих країн ЦСЄ конкурувати з великими країнами, що розвиваються, в глобальній боротьбі за ПІІ.

Рис. 1. Обсяги щорічних надходжень ПІІ в країни ЦСЄ, млрд дол.* 

*Джерело:  розраховано за даними Economist Intelligence Unit // www.eiu.com 

     На  початок 2010 р., за попередніми оцінками Economist Intelligence Unit (EIU), загальний обсяг накопичених ПІІ в Польщі складав 194,3 млрд дол., в Угорщині –151,7 млрд дол., в Чехії – 111,6 млрд дол., Румунії – 76,2 млрд дол., Болгарії – 40,6 млрд дол. (рис. 2). У вимірі ПІІ на душу населення Польща, Угорщина та Чехія посідають найвищі щаблі в Центральній та Східній Європі (рис. 3).

Рис. 2. Кумулятивні обсяги ПІІ в країнах  ЦСЄ на початок 2010 р., млрд дол.

Рис. 3. Кумулятивні надходження  ПІІ на душу населення  в 1999 р. і 2008 р., дол.* 

*Джерело:  розраховано за даними Economist Intelligence Unit // www.eiu.com 

     Регіон  ЦСЄ споживає результати успішної хвилі реформ і змін, зокрема більш низькі ставки податків, членство окремих країн в ЄС, поліпшення інфраструктури. В країнах регіону постійно здійснюються заходи, спрямовані на створення більш сприятливого бізнес-середовища для інвесторів

     Ключовими складовими формування сприятливого інвестиційного клімату є низка інституційних характеристик економік країн регіону, які забезпечують стійкий фундамент для розвитку як інвестиційних процесів, так і стабільності економічного розвитку країни.

• Політична та економічна стабільність. Усі країни дотримуються демократичної моделі розвитку, що сприяло приєднанню десяти країн до ЄС в 2004-2007 рр., а економічна політика є передбачуваною і послідовною, за винятком Угорщини, керівництво якої припустилося низки серйозних прорахунків. Незалежні центральні банки проводять виважену монетарну політику, яка сприяє стабільності національних валют.

     Членство  низки країн в Організації  економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) і членство чи асоціація з ЄС обмежують простір для дискримінаційної політики і вимагають надання рівних прав для вітчизняних та іноземних підприємств. Загальні режими прогресивно були доповнені законами, що регулюють специфічну діяльність (банківська справа, страхування, фондові біржі, права інтелектуальної власності, вільні економічні зони і промислові парки і т.п.), що сприяло подальшому наближенню регуляторного середовища до норм розвинених ринкових економік.

• Використання геостратегічного потенціалу. Розширення ЄС на схід значно підвищило привабливість країн ЦСЄ для іноземних інвесторів. Прийняття acquіs communautaіre ЄС вирівнює правове та регуляторне середовище країн ЦСЄ з ЄС, що зменшує ризики для ПІІ в ЦСЄ й надає важливу перевагу перед іншими ринками, що розвиваються, де інтелектуальні права власності залишаються слабко забезпеченими.
• Відсутність дискримінації іноземних юридичних осіб. Національний режим для іноземних інвесторів є основною правовою нормою в країнах ЦСЄ. В усіх країнах юридично закріплено однакове ставлення до іноземних та національних юридичних осіб в усіх сферах, зокрема і в процесі приватизації державного майна, за винятком оборонної та банківської галузей. Національний режим для іноземних інвесторів гарантує їм вільний доступ на внутрішні ринки і дозволяє брати участь у приватизації. Зокрема, трансформація режимів щодо ПІІ забезпечила значний прогрес у контексті вступу до ЄС, з точки зору гармонізації правових систем країн з правовою системою ЄС
• Захист інвестицій та прав власності. Заходи щодо створення сприятливого інвестиційного клімату на національному рівні доповнені укладенням міжнародних угод, спрямованих на забезпечення додаткових гарантій лібералізації і правового захисту для іноземних інвестицій. Країни ЦСЄ уклали значну кількість двосторонніх інвестиційних угод і угод про уникнення подвійного оподаткування з більшістю важливих країн-партнерів. Крім того, всі країни ЦСЄ приєдналися до Конвенції про визнання й приведення у виконання іноземних арбітражних рішень (Нью-Йоркська конвенція) і ратифікували Конвенцію про врегулюванню інвестиційних суперечок між державами і громадянами інших країн (ІCSІ). Всі країни ЦСЄ є також учасниками Агентства по багатосторонньому гарантуванню інвестицій (MІGA), тим самим надаючи доступ до багатостороннього механізму для страхування від некомерційних ризиків у цих країнах. Нарешті, членство країн ЦСЄ в СОТ обумовило те, що вони є учасниками трьох основних пов’язаних з інвестиціями угод СОТ: Генеральної угоди по торгівлі послугами (GATS), Угоди про пов’язані з торгівлею інвестиційні заходи (TRIMs) і Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (TRIPS).
• Відсутність обмежень на переказ і конвертацію валюти для поточних операцій, або для ПІІ. Водночас така відсутність обмежень не обов’язково поширюється на портфельні інвестиції. Іноземні компанії можуть вільно конвертувати або переказувати валюту для здійснення платежів за кордон і можуть також переказувати свій дохід після сплати податкових зобов’язань. Капітал може бути вільно репатрійований після ліквідації. Звичайно відсутні обмеження для кредитів від місцевих фінансових установ чи зарубіжних.
• Репатріація капіталу. У зазначених країнах відсутні обмеження на розподіл і вивезення капіталу підприємствами до материнських іноземних компаній. Питання оподаткування дивідендів, роялті та відсоткових доходів регулюються відповідними двосторонніми угодами щодо уникнення подвійного оподаткування.
• Зниження адміністративних бар’єрів для реєстрації бізнесу, в сфері дозвільної системи. З 2004 по 2009 рр. у низці країн Східної Європи відбулися значні зміни. Так, з часу вступу до ЄС кількість процедур реєстрації бізнесу в Болгарії скоротилася майже втричі (з 11 до 4), в Словенії та Словаччині – майже вдвічі (було скасовано 4 процедури реєстрації), в Угорщині – з 6 до 4, у Чехії – з 10 до 8.