Характеристика іноземних інвестицій

Розділ 1.(Запитання 42).

             Характеристика іноземних інвестицій

                                        Вступ

   Світова практика переконує, що без широкого залучення іноземного капіталу неможливо провести структурну перебудову економіки, скоротити технічну та технологічну відсталість народного господарства, домогтися конкурентоздатності вітчизняної продукції на світовому ринку. Крім того, продуктивне використання іноземних інвестицій органічною частиною світового процесу руху капіталу та реалізується переважно за рахунок капіталів приватних інвесторів, зацікавлених в одержанні вищого рівня прибутку па вкладені кошти.

  1.1 Іноземні інвестиції - не цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об'єкти інвестиційної діяльності, відповідно до законодавства України. з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.

   При визначенні іноземних інвестицій, зазвичай, розрізняють лише один стрижневий момент їх ідентифікації: суб'єктом інвестування виступають іноземні особи щодо країни вкладання капіталу. При цьому, для визначення іноземних інвесторів використовується юридичний критерій: є особа резидентом чи нерезидентом цієї країни.

   Іноземні інвестори - це суб'єкти, які провадять інвестиційну діяльність на території України, а саме:

◊ юридичні особи, створені відповідно до законодавства  іншого, ніж законодавство України;

◊ фізичні особи - іноземці, які не мають постійного місця проживання на території України  і не обмежені у дієздатності;

◊ іноземні держави, міжнародні урядові та неурядові  організації:

◊ інші іноземні суб'єкти інвестиційної діяльності, які визнаються такими відповідно до законодавства України.

  1.2  Оцінювання іноземних інвестицій

Іноземні інвестиції та інвестиції українських партнерів, у т. ч. внески до статутного фонду  підприємств, оцінюються в іноземній  конвертованій валюті та у валюті України за домовленістю сторін на основі цін міжнародних ринків або  ринку України* Перерахування інвестиційних  сум в іноземній валюті у валюту України здійснюється за офіційним  курсом валюти України, визначеним Національним банком України. При реінвестиціях  прибутку, доходу та інших коштів, одержаних  у валюті України внаслідок здійснення іноземних інвестицій, перерахування  інвестиційних сум провадиться  за офіційним курсом валюти України, визначеним Національним банком України  на дату фактичного здійснення реінвестицій.

              Іноземні інвестиції можуть здійснюватися у вигляді:

◊ іноземної  валюти, що визнається конвертованою  Національним банком України;

◊ валюти України - при реінвестиціях в об'єкт первинного інвестування чи в будь-які інші об'єкти інвестування, відповідно до законодавства України, за умови сплати податку на прибуток (доходи);

◊ будь-якого  рухомого та нерухомого манна та пов'язаних із ним майнових прав;

◊ акцій, облігацій, інших цінних паперів, а також корпоративних прав (прав власності на частку (пай) у статутному фонді юридичної особи, створеної відповідно до законодавства України або законодавства інших країн), виражених у конвертованій валюті;

◊ грошових вимог  та права на вимоги виконання договірних зобов'язань, які гарантовані першокласними  банками та мають вартість у конвертованій  валюті, підтверджену згідно з законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями;

◊ будь-яких прав інтелектуальної власності, вартість яких у конвертованій валюті підтверджена згідно з законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями, а також підтверджена експертною оцінкою в Україні, включаючи легалізовані на території України авторські права, права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, ноу-хау тощо;

◊ прав на здійснення господарської діяльності, у т.ч. права на користування надрами та використання природних ресурсів, наданих  відповідно до законодавства або  договорів, вартість яких у конвертованій  валюті підтверджена згідно з законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями;

◊ інших цінностей  відповідно до законодавства України.

1.3 Основними формами здійснення іноземних інвестицій є:

- часткова участь  у підприємствах, що створюються спільно з українськими юридичними та фізичними особами, або придбання частки діючих підприємств;

- створення підприємств, що повністю належать іноземним інвесторам, філій та інших відокремлених підрозділів іноземних юридичних осіб або придбання у власність діючих підприємств повністю;

- придбання не  забороненого законами України  нерухомого чи рухомого майна,  у т. ч. будинки, квартири, приміщення, обладнання, транспортні засоби  та інші об'єкти власності,  шляхом прямого одержання майна  та майнових комплексів або  у вигляді акцій, облігацій та інших цінних паперів;

- придбання самостійно  чи за участю українських юридичних  або фізичних осіб прав на  користування землею та використання  природних ресурсів на території України;

- придбання інших  майнових прав;

- господарської  (підприємницької) діяльності на основі угод про розподіл продукції;

- в інших формах, які не заборонені законами  України, в тому числі без  створення юридичної особи на  підставі договорів із суб'єктами господарської діяльності України.

1.4 Іноземні інвестиції класифікують за такими ознаками:

• за суб'єктами інвестицій: приватні, державні, інвестиції міжнародних організацій та змішані;

• за видами інвестицій: в іноземній валюті, у національній валюті, рухоме та нерухоме майно, цінні  папери, грошові вимоги, об'єкти та/або  права інтелектуальної власності, права на господарську діяльність, послуги;

• за формами: створення  підприємства, яке повністю належить іноземному інвестору, часткова участь у підприємстві, придбання рухомого та нерухомого майна, концесії;

• за розміром: великі, середні, малі;

• за терміном: короткострокові, середньострокові, довгострокові, безстрокові;

• за джерелом формування ресурсів: первинні, реінвестиції;

• за методом  інвестування, прямі, непрямі;

• залежно від  об'єктів інвестування:реальні, фінансові, інтелектуальні та інноваційні;

• за формами  створення об'єктів: самостійні, акціонерні та неакціонерні;

• за призначенням: для створення та розширення підприємств чи їх філіалів, які повністю належать іноземному інвестору; придбання раніше створеного та діючого підприємства, надання довгострокових позик. за сферами діяльності: соціальна сфера та реальний сектор економіки зарубіжних країн.

1.5   Специфіка іноземних інвестицій

При здійсненні іноземних інвестицій інвестор має  врахувати їх специфіку, а саме:

Психологічні  бар'єри. Психологічні бар'єри обумовлені незнанням економіки, політики та культури інших країн, іноземних мов, метолів торгівлі на фінансових ринках, порядку звітності та інше. Тому іноземні інвестори здійснюють свою діяльність через брокерів відповідних національних ринків.

Інформаційні  проблеми. У інвестора можуть виникати проблеми з одержанням інформації про іноземні ринки та емітентів. Найчастіше для одержання інформації для іноземних інвестицій використовуються такі міжнародні інформаційні системи:

· інформаційні системи Reuters, Telerate, Ten/ore, Forex, які не тільки повідомляють новини, але й приводять ціни по окремим ринкам та цінним паперам;

· спеціальні цінові системи Exshare, Telekurs та інші, які дають  повну інформацію по усім світовим ринкам, зокрема, дані про рух капіталів та дивідендів;

· спеціальні пакети комп'ютерних програм (Datastream), які  забезпечують дані з котировок цінних паперів та надають допомогу при фінансовому аналізі [16, С. 10].

Юридичні  проблеми. В різних країнах можуть існувати юридичні проблеми для іноземних інвесторів, при розміщенні їх капіталу та повернення його з одержаним доходом, у т. ч. особливості оподаткування. У зв'язку з цим іноземному інвестору слід ґрунтовно вивчити законодавчу та нормативну базу країни, куди вкладатимуться кошти.

Додаткові витрати. Іноземні інвестиції, зазвичай, пов'язані з додатковими витратами, які містять: більші комісійні посередникам на іноземних ринках; більшу плату за оформлення угод; більшу плату керуючим портфелем іноземних інвестицій.

Ризики  іноземних інвестицій. Ризики, пов'язані з іноземними інвестиціями, містять, по-перше, ризики національних ринків, тобто загальні ризики для усіх інвесторів - резидентів та нерезидентів. Наприклад, інвестори з країн з розвиненою економікою можуть зіткнутися з такими ризиками, як політична нестабільність, корупція, недосконале податкове законодавство та законодавство про права власності акціонерів, погане інформаційне забезпечення, недостатній рівень корпоративного управління, низька ефективність роботи юридичної та адміністративної систем. По-друге, додаткові ризики для нерезидентів пов'язані з можливим введенням обмежень на їх діяльність та вивіз капіталу та доходу. По-третє, існують ризики падіння курсів іноземних валют, що призводить до зменшення дохідності інвестицій в перерахунку на валюту інвестора.

                                                Висновок

Незважаючи на зазначені проблеми та ризики, обсяг  іноземних інвестицій у світі постійно збільшується. Ріст іноземних інвестицій пов'язаний із тим, що вони дають можливість отримати більшу дохідність та менший ризик щодо суто національних інвестицій. Додаткова дохідність іноземних інвестицій пов'язана з можливим ростом курсів іноземних валют по відношенню до валюти інвестора, бо існує взаємозв'язок між основними фінансовими інструментами та курсом національної валюти (ріст національного ринку акцій призводить до росту курсу національної валюти). Крім того, ріст валюти певної країни дає можливість одержати вищу дохідність вкладень в облігації її емітентів, навіть якщо їх дохідність буде менше дохідності облігацій в країні інвестора. Іноземні інвестиції можуть мати і менший ризик. Це пов'язано з тим, що економіка різних країн розвивається нерівномірно, і якщо деякі національні ринки акцій будуть падати, то інші будуть зростати. Досвідчений інвестор для зменшення ризику іноземних інвестицій буде формувати портфель шляхом диверсифікації, тобто купувати цінні папери різних національних ринків.

Таким чином, враховуючи специфіку та особливості іноземних  інвестицій інвестор, який має намір здійснити їх, повинен:

· ґрунтовно  проаналізувати стан та структуру міжнародного ринку інвестицій;

· вивчити характеристики та особливості цінних паперів, які  обертаються на різних національних ринках;

· визначити  основні показники, які характеризують ринок інвестицій, та проаналізувати їх в динаміці;

· проаналізувати інформацію з засобів масової  інформації про ринки інвестицій, їх структуру;

· визначити  фактори, які виливають на ціни активів  на міжнародних ринках, та про їх взаємозв'язок;

· визначити  методи та інструменти зменшення  ризику іноземних інвестицій;

· визначити  показники якості (дохідності) портфеля іноземних інвестицій.

Розділ 2 (Запитання 31)

    Оцінка вартості основних об’єктів реальних інвестицій

                                             Вступ

Серед основних об'єктів інвестування, яким інвестори  надають перевагу останнім часом, є  нерухоме майно, насамперед, елітне, офісні приміщення, розташовані у центральних  районах; рухоме майно - авто, інноваційне  обладнання, товари в обороті тощо.

Методологічною  основою оцінки об'єктів нерухомого майна є Національний стандарт №2 "Оцінка нерухомого майна", згідно з яким, об'єкти оцінки поділяють  на земельні ділянки (їх частини), що не містять земельних поліпшень, земельні ділянки (їх частини), що містять земельні поліпшення, та земельні поліпшення. У певних випадках під час проведення оцінки земельна ділянка (її частина), що містить земельні поліпшення, може розглядатися як умовно вільна від земельних поліпшень

2.1 Методи оцінки  майна

Для оцінки нерухомого майна використовуються три загальновизнані  підходи: дохідний, ринковий та порівняльний. Вибір конкретного методу залежить від обсягу наявної інформації щодо очікуваних доходів віл володіння (користування).

При оцінці нерухомості  на першому місці є дохідний (результатний) підхід, зміст якого полягає в тому, що доходи від володіння нерухомістю складаються з поточних та майбутніх надходжень від здавання в оренду, або доходи від можливого приросту вартості нерухомості при її реалізації в майбутньому. Кінцевий результат оцінки за дохідним підходом містить як вартість земельної ділянки, так і вартість будівель і споруд.