Звіт з практики на прикладі страхової компанії " Оранта"

         Як видно з таблиці 4.3 показники які характеризують швидкість обороту і період обороту як всього оборотного капіталу так і його окремих частин.

     Як  показують показники оборотність  активів у 2008 році має найбільший показник і становить 2,38 %, який  характеризує ефективність використання підприємством  усіх наявних ресурсів, незалежно  від джерел його залучення. У 2009 році оборотність активів порівняно  із 2010 роком вища яка, становить 3,34%.

       Показники оборотності дебіторської  заборгованості який, показує швидкість  обертання дебіторської заборгованості  підприємства, за період що аналізується, розширення або зниження комерційного  кредиту, що надається підприємством,  також у 2009 році оборотність  дебіторської заборгованості найбільша  і становить  5,082%, а у 2010 році  найменша (2,56%).

     Коефіцієнт  оборотності кредиторської заборгованості,  що  показує швидкість обертання  кредиторської заборгованості підприємства за період що аналізується, у 2009 та 2010 роках  найбільша, яка становить 9,086% та  7,991%, проте у 2008 році найнижча і становить 0,905%, тобто аналізуючи ці показники підприємство може розширити  або знижати  кредит  що надається підприємством.

     4.2.Тарифна політика НАСК "ОРАНТА" 

     Тарифна політика представляє собою процес розробки, обґрунтування та визначення порядку застосування страхового тарифу. Зазначений процес є цілеспрямованою  діяльністю страховика по встановленню, уточненню, упорядкуванню страхових  тарифів з метою забезпечення поєднання інтересів учасників  страхових відносин: успішного та беззбиткового розвитку страховика та встановлення раціональної ціни на страхові послуги для страхувальників.

     Принцип еквівалентності страхових відносин сторін угоди страхування передбачає, що тарифи-нетто повинні максимально  відповідати ймовірності збитку. За цим принципом забезпечується зворотність коштів страхового фонду  за тарифний період тій сукупності страхувальників, в масштабі якої будувався  страховий тариф. Зазначений принцип  відповідає перерозподільчій сутності страхування, як замкнутої розкладки  збитку.

     Принцип доступності страхових тарифів  забезпечує доступ до страхування широкого кола страхувальників. Надто високі тарифні ставки гальмують розвиток страхування, яке стає невигідним. Вартість страхування повинна відповідати  обсягам страхової відповідальності, яку на себе приймає страховик.

     Розширення  обсягів страхової відповідальності характеризує напрямок розвитку діяльності страховика, забезпечує страхування  багатьох ризиків за однією угодою, підвищує інтерес страхувальників  до здійснення страхового захисту, дозволяє знизити розмір страхових тарифів  у зв’язку з економією витрат на ведення страхової справи.

     Забезпечення  самоокупності та рентабельності страхових  операцій вимагає, щоб страхові тарифи забезпечували не тільки відшкодування  собівартості страхової послуги (страхових  виплат, витрат на ведення страхової  справи тощо), а й отримання страховиком  прибутку, за рахунок якого формуються додаткові резерви, вільні резерви  для підвищення рівня платоспроможності та фінансової стійкості страховика, здійснюється розширене відтворення, а також покращується добробут його працівників, акціонерів, власників.

     Принцип стабільності розмірів страхових тарифів  на протязі тривалого часу забезпечує підвищення рівня довіри до даної  страхової компанії. При чому, цього  принципу доцільно раціонально дотримуватись  як при зниженні показників збитковості  страхової суми, так і при їх певному зростанні в межах  релевантного діапазону.

     Зазначені принципи вимагають свого організаційного  удосконалення, оптимізації проведення розрахунків, їх раціоналізації, інформаційного забезпечення, підвищення професійного рівня працівників.

     Досить  суттєвим для ефективного використання визначених страхових тарифів є  їх диференціація в залежності від  видів та форм страхування, ступеню  ризику, територіального місцезнаходження об’єктів страхування тощо. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

5. Організація охорони праці на підприємстві

         Організація проведення інструктажів з питань охорони праці:

1. Працівники, під час прийняття на роботу  та періодично, повинні проходити на підприємстві інструктажі з питань охорони праці, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також з правил поведінки та дій при виникненні аварійних ситуацій, пожеж і стихійних лих.

2. За  характером і часом проведення  інструктажі з питань охорони  праці (далі - інструктажі) поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.

3. Вступний  інструктаж проводиться:

- з усіма працівниками, які приймаються на постійну або тимчасову роботу, незалежно від їх освіти, стажу роботи та посади;

- з працівниками інших організацій, які прибули на підприємство і беруть безпосередню участь у виробничому процесі або виконують інші роботи для підприємства;

- з учнями та студентами, які прибули на підприємство для проходження трудового або професійного навчання;

- з екскурсантами у разі екскурсії на підприємство.

     Вступний  інструктаж проводиться спеціалістом служби охорони праці або іншим фахівцем відповідно до наказу (розпорядження) по підприємству, який в установленому Типовим положенням порядку пройшов навчання і перевірку знань з питань охорони праці.

     Вступний  інструктаж проводиться в кабінеті охорони праці або в приміщенні, що спеціально для цього обладнано, з використанням сучасних технічних засобів навчання, навчальних та наочних посібників за програмою, розробленою службою охорони праці з урахуванням особливостей виробництва. Програма та тривалість інструктажу затверджуються керівником підприємства.

     Запис про проведення вступного інструктажу  робиться в журналі реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці (додаток 5), який

зберігається  службою охорони праці або  працівником, що відповідає за проведення вступного інструктажу, а також у наказі про прийняття працівника на роботу.

4. Первинний  інструктаж проводиться до початку  роботи безпосередньо на

робочому  місці з працівником:

- новоприйнятим (постійно чи тимчасово) на підприємство або до фізичної особи, яка використовує найману працю;

- який переводиться з одного структурного підрозділу підприємства до іншого;

- який виконуватиме нову для нього роботу;

- відрядженим працівником іншого підприємства, який бере безпосередню участь у виробничому процесі на підприємстві.

     Проводиться з учнями, курсантами, слухачами  та студентами навчальних

закладів:

- до початку трудового або професійного навчання;

- перед виконанням кожного навчального завдання, пов'язаного з використанням різних механізмів, інструментів, матеріалів тощо.

     Первинний інструктаж на робочому місці проводиться  індивідуально або з групою осіб одного фаху за діючими на підприємстві інструкціями з

охорони праці відповідно до виконуваних  робіт.

5. Повторний  інструктаж проводиться на робочому  місці індивідуально з окремим працівником або групою працівників, які виконують однотипні роботи, за обсягом і змістом переліку питань первинного інструктажу.

за обсягом  і змістом переліку питань первинного інструктажу.

     Повторний інструктаж проводиться в терміни, визначені нормативно-правовими актами з охорони праці, які діють у галузі, або роботодавцем (фізичною особою, яка використовує найману працю) з урахуванням конкретних умов праці, але не рідше:

- на роботах з підвищеною небезпекою - 1 раз на 3 місяці;

- для решти робіт - 1 раз на 6 місяців.

6. Позаплановий  інструктаж проводиться з працівниками  на робочому місці

або в  кабінеті охорони праці:

- при введенні в дію нових або переглянутих нормативно-правових актів з охорони праці, а також при внесенні змін та доповнень до них;

- при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації устаткування, приладів та інструментів, вихідної сировини, матеріалів та інших факторів, що впливають на стан охорони праці;

- при порушеннях працівниками вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що призвели до травм, аварій, пожеж тощо;

- при перерві в роботі виконавця робіт більш ніж на 30 календарних днів - для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт - понад 60 днів.

     Позаплановий  інструктаж з учнями, студентами, курсантами, слухачами

проводиться під час проведення трудового і професійного навчання при порушеннях ними вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що можуть призвести або призвели до травм, аварій, пожеж тощо.

     Позаплановий  інструктаж може проводитись індивідуально  з окремим

працівником або з групою працівників одного фаху. Обсяг і зміст позапланового інструктажу визначаються в кожному окремому випадку залежно від причин і обставин, що спричинили потребу його проведення.

7. Цільовий  інструктаж проводиться з працівниками:

- при ліквідації аварії або стихійного лиха;

- при проведенні робіт, на які відповідно до законодавства оформлюються наряд-допуск, наказ або розпорядження.

     Цільовий  інструктаж проводиться індивідуально  з окремим працівником або з групою працівників. Обсяг і зміст цільового інструктажу визначаються залежно від виду робіт, що виконуватимуться.

8. Первинний,  повторний, позаплановий і цільовий  інструктажі проводить безпосередній керівник робіт (начальник структурного підрозділу, майстер) або фізична особа, яка використовує найману працю.

9. Первинний,  повторний, позаплановий і цільовий  інструктажі завершуються перевіркою знань у вигляді усного опитування або за допомогою технічних засобів, а також перевіркою набутих навичок безпечних методів праці, особою, яка проводила інструктаж.

     При незадовільних результатах перевірки  знань, умінь і навичок щодо безпечного виконання робіт після первинного, повторного чи позапланового інструктажів протягом 10 днів додатково проводяться інструктаж і повторна перевірка знань.

     При незадовільних результатах перевірки  знань після цільового інструктажу допуск до виконання робіт не надається. Повторна перевірка знань при цьому не дозволяється.

10. Про  проведення первинного, повторного, позапланового та цільового інструктажів та їх допуск до роботи особа, яка проводила інструктаж, інструктаж, уносить запис до журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці (додаток 6). Сторінки журналу реєстрації інструктажів

повинні бути пронумеровані, прошнуровані і скріплені печаткою.

     У разі виконання робіт, що потребують оформлення наряду-допуску, цільовий інструктаж реєструється в цьому наряді-допуску, а в журналі реєстрації інструктажів - не обов'язково.

11. Перелік  професій та посад працівників, які звільняються від повторного інструктажу, затверджується роботодавцем. До цього переліку можуть бути зараховані працівники, участь у виробничому процесі яких не пов'язана з безпосереднім обслуговуванням об'єктів, машин, механізмів, устаткування, застосуванням приладів та інструментів, збереженням або переробкою сировини, матеріалів тощо.