Звіт з практики на прикладі страхової компанії " Оранта"

   Розрахувати та замовити

   Завантажити інформацію про тарифи

   Росія, Білорусь, Молдова: Росія, Білорусь, Молдова.

   Розрахувати та замовити

   Завантажити інформацію про тарифи

   Страхові  компанії зобов'язані укладати договори міжнародного страхування "Зелена картка" лише по відношенню до транспортних засобів, зареєстрованих в Україні виключно на єдиних умовах та розмірах страхових  платежів, встановлених Моторним (транспортним) страховим бюро України.

Розмір  страхового платежу за договорами "Зелена картка" залежить від:

   - території дії міжнародного договору: вся Європа чи Білорусь, Молдова

   - типу транспортного засобу:

   A – легкові  автомобілі, пасажиромісткістю  до 9 чоловік з водієм включно

   B – мотоцикли

   C – вантажні автомобілі

   E – автобуси 

   F – причепи, напівпричепи

   - терміну дії договору: 15 днів, від 1 місяць до 12 місяців.

   Громадяни України та іноземці, які перетинають  державний кордон України у пунктах  пропуску мають можливість укласти  договори страхування у представництвах  НАСК "Оранта", розташованих у  спеціальних модулях поблизу  пунктів пропуску через державний  кордон України.

   Прикордонне страхування здійснює:

   - 15 дирекцій, розташованих у кожній прикордонній області;

   - 76 прикордонних пунктів страхування, розташованих поблизу 61 пункту пропуску.  

   Тут є можливість укласти договори:

   - обов’язкового (добровільного) страхування  цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;

   - "Зелена картка"; 

   - страхування медичних витрат громадян, що виїжджають за кордон "Міжнародний страховий поліс".

      Добровільне особисте страхування кредитопозичальників банків

            Страхові ризики при страхуванні :

            - Смерть Застрахованої особи внаслідок нещасного випадку.

            - Смерть Застрахованої особи   внаслідок нещасного випадку або гострого захворювання.

            - Смерть Застрахованої особи або с тійка втрата Застрахованою особою працездатності . (встановлення первинної інвалідності Ι або ΙΙ групи) внаслідок нещасного випадку .

            - Смерть Застрахованої особи або с тійка втрата Застрахованою особою працездатності (встановлення первинної інвалідності Ι або ΙΙ групи) внаслідок нещасного випадку або гострого захворювання.

          Гострі захворювання – захворювання, які виникли раптово та вперше  під час дії договору страхування  та призвели до стійкої втрати  працездатності Застрахованою особою (встановлення первинної інвалідності  Ι або ΙΙ групи), або до смерті  Застрахованої особи. 

          До гострих захворювань за договором страхування   відносяться :

              - інфаркт міокарда;

              - гостре порушення мозкового кровообігу (інсульт);

              - захворювання що потребують аорто-коронарного шунтування;

              - гостра ниркова недостатність що потребує постійного гемодіалізу;

              - захворювання що потребують пересадки життєво важливих органів.

           Нещасним випадком (в розумінні  Договору страхування) є раптові  непередбачувані події, включаючи  протиправні дії третіх осіб, що фактично відбулися в період  дії договору страхування та  спричинили або розлад здоров’я  Застрахованої особи, викликаний пошкодженням тканин організму з порушенням їх цілісності і функцій, деформацією і порушенням опорно-рухового апарату, заподіяними зовнішнім впливом, або смерть Застрахованої особи.   Нещасними випадками також є випадкове попадання в дихальні шляхи стороннього тіла, утоплення, тепловий удар, опік, укуси тварин, комах, змій, обмороження, враження електричним струмом і блискавкою, випадкове отруєння отруйними речовинами, газами, ліками, недоброякісними продуктами харчування (за винятком харчової токсикоінфекції).

          Страхова сума – визначена  у Договорі   страхування грошова сума, в межах якої страховик зобов`язується здійснити страхову виплату у разі настання страхового випадку. Розмір страхової суми визначається за згодою Сторін. При призначенні Вигодонабувачем банківської установи страхова сума визначається у розмірі непогашеної заборгованості застрахованої особи згідно з кредитним договором.

          Страховий тариф – це розмір  страхового внеску (плати за страхування), визначений у відсотках від  страхової суми.

          Страховий тариф залежить від  переліку обраних ризиків. Розмір  річного страхового тарифу   знаходиться в діапазоні від 0,25 до 0,5%.

             У разі встановлення Застрахованій  особі групи інвалідності внаслідок  нещасного випадку або   захворювання, Страховик здійснює страхову  виплату, розмір якої визначається  у відсотках від страхової  суми:

                   - до 100% - у разі встановлення Застрахованій особі І групи інвалідності або смерті;

                   - до 80% - у разі встановлення Застрахованій особі ІІ групи інвалідності.

               Конкретний розмір страхової  виплати та її обмеження визначаються  договором страхування. 
 
 
 
 
 
 
 
 

   3. Забезпечення платоспроможності  страховиків НАСК  « Оранта»

     3.1. Умови забезпечення платоспроможності 

     Проблема  визначення платоспроможності страхової  компанії являє собою одну з важливих проблем як для окремої компанії, так і для всього страхового ринку. Платоспроможність страхової компанії – це можливість своєчасно і в  повному обсязі відповідати за своїми зобов’язаннями, тобто означає здатність  у будь-який наперед взятий час  виконувати зобов’язання із укладених  договорів страхування. Інакше кажучи, платоспроможність означає, що вартість активів страхової компанії перевищує  вартість її зобов’язань або дорівнює їй. Обсяг і структура активів  – основний індикатор фінансового  здоров'я і платоспроможності  страхової компанії – це кошти  страховика, які інвестовані у  цінні папери, нерухомість, рахунки  і депозити у банках. Їхнім джерелом є пасиви – статутний і резервний  капітал, технічні резерви, прибуток.

     Отже, платоспроможність -- це основний показник діяльності страховика з точки зору страхувальника, оскільки укладаючи  договір страхування, страхувальник  розраховує на уникнення втрат при  настанні страхового випадку, а страховик  за умови свого стабільного фінансового  становища може мінімізувати збиток страхувальника. Страховик вважається неплатоспроможним, якщо його активи неадекватні  або недоступні в певний час, щоб  здійснювати виплати при настанні страхових випадків. Платоспроможність  страховика залежить від достатності  розміру сформованих страхових резервів.

     Гарантом  платоспроможності страховиків  є адекватні зобов'язанням страхові резерви і власний капітал.

     Формування  зобов'язань страховика суттєво  відрізняється від аналогічного процесу, що здійснюється всіма іншими комерційними суб'єктами.

     Страховик має закріплені договором страхування  зобов'язання перед кожним страхувальником, які виражені страховою сумою  за даним договором. Але це не означає, що зобов'язання страховика рівні сукупній сумі страхових зобов'язань, оскільки страхування за своєю суттю передбачає імовірнісний характер настання страхових  випадків і певний розподіл збитку.

     Виходячи  з цього, сукупні зобов'язання страховика визначаються тією частиною страхових  внесків (премій), що призначені для  виплат (нетто-премії). А засобом  розрахунку цих зобов'язань є  страхові тарифи. Саме страховий тариф  визначає кількість премій і страхових зобов'язань.

     Абсолютна величина статутного капіталу повинна  розглядатися як критерій платоспроможності  страховика, оскільки вимоги про достатність  капіталу щодо прийнятих зобов'язань  перекривають шлях страховику, який не виконав цей норматив, можливість виходу на ринок страхових послуг.

     Основним  елементом платоспроможності страховика є страховий тариф, який дає можливість сформувати страховий фонд у достатніх  розмірах і забезпечити прибуток, який буде прямо збільшувати власні кошти страховика шляхом збільшення статутного чи інших фондів, що створюються  за рахунок прибутку в процесі  розподілу, або опосередковано шляхом залучення коштів юридичних і  фізичних осіб, які зацікавлені в  отриманні доходу на вкладений капітал.

     Регулювання тарифних ставок - один із основних важелів жорсткої конкуренції і збереження платоспроможності страховиків.

     Страхові  компанії з метою забезпечення виконання  зобов’язань перед страхувальниками зобов’язані дотримуватися певних вимог, які забезпечують їхню платоспроможність. Відповідно до чинного законодавства, умовами забезпечення платоспроможності страховиків є:

     -  наявність сплаченого статутного фонду;

     -  наявність гарантійного фонду страховика;

         - перевищення фактичного запасу платоспроможності страховика над розрахунковим нормативним запасом;

     -  створення страхових резервів, достатніх для майбутніх виплат страхових сум і страхових відшкодувань.

     Платоспроможність залежить також від розміру ресурсів страховика і зобов’язань, які бере на себе перестраховик, тобто системи  перестрахування.

       Коефіцієнт платоспроможності страховика визначається як...

     а) різниця між фактичним та розрахунковим (нормативним) запасами платоспроможності;

     б)   різниця між нормативним та фактичним запасами платоспроможності

     в) співвідношення фактичного та нормативного запасів платоспроможності;

     г)    співвідношення суми активів та суми страхових резервів.

     Чинним  законодавством встановлено мінімальний  розмір статутного фонду страховика, який займається видами страхування  іншими , ніж страхування життя, в  сумі, еквівалентній 1 млн. євро, а страховика, який займається страхуванням життя  – 1.5 млн. євро за обмінним курсом валюти України. Статутний фонд повинен  бути сплачений виключно в грошовій формі за їх номінальною вартістю. Допускається сплата грошової частки державними цінними паперами, але  не вище 25% загального розміру статутного фонду.

     Закон України «Про страхування» зобов’язує страховика, відповідно до обсягів  страхової діяльності підтримувати належний рівень фактичного запасу платоспроможності (нетто-активів).

     На  будь-яку дату фактичний запас  платоспроможності страховика повинен перевищувати розрахунковий нормативний запас платоспроможності.

     Фактичний запас платоспроможності страховика визначається вирахуванням із вартості майна страховика суми нематеріальних активів і загальної суми нематеріальних активів і загальної суми зобов’язань, у тому числі страхових.

     Нормативний запас платоспроможності страховика, який здійснює види страхування інші , ніж страхування життя дорівнює більшість з двох величин, які  визначаються так:

     - перша визначається множенням  суми надходжень страхових премій  за звітний період на 0,18. При  цьому сума надходжень страхових  премій зменшується на 50% страхових  премій, належних перестраховикам;

     - друга визначається множенням  суми страхових виплат за звітний  період за договорами страхування  на 0,26. При цьому сума здійснених  страхових виплат, компенсованих  перестраховиками згідно з укладеними  договорами перестрахування.