Удосконалення страхового ринку

Автор: Пользователь скрыл имя, 26 Января 2012 в 21:56, курсовая работа

Описание работы

Розширення самостійності товаровиробників, Формування ринкової інфраструктури, договірних відносин, різке звуження сфери державної дії на розвиток процесів виробництва і розподілу матеріальних благ вимагають нових підходів до використання фінансово-кредитного механізму в управлінні економікою. Особливого значення в зв'язку з цим набувають питання страхування господарської діяльності, що враховує інтереси суверенних суб'єктів держави і направленої на створення їм рівних стартових умов для переходу до ринкових відносин.

Работа содержит 1 файл

вступ.docx

— 85.89 Кб (Скачать)

     Таблиця 3.      Коефіцієнти народжуваності, смертності і природного приросту населення (на 1000 населення) (дані Держкомстату України) 
 

Показники 1985 р. 1990 р. 1995 р. 1996 р. 1997 р.
Кількість народжених всього 15,0 12,7 9,6 9,1 8,7
   у міських поселення 15,6 12.7 8,8 8,4 8,0
   у сільській місцевості 13,8 12,7 11,1 10,7 10,3
Кількість померлих всього 12,1 12,1 15,4 15,2 14,9
   у міських поселення 10,1 10,2 13,6 13,3 12,9
   у сільській місцевості 15,9 16,1 19,1 19,2 19,0
Природний приріст населення всього 2,9 0,6 -5,8 -6,1 -6,2
   у міських поселення 5,5 2,5 -4,8 -4,9 -4,9
   у сільській місцевості -2,1 -3,4 -8,0 -8,5 -8,7
 

     Крім  основних причин смертності за віком  і хворобами зростає смертність населення від нещасних випадків, вбивств, випадкових отруєнь, самогубств. Так, якщо в 1990 р. на 100 тис. населення  припадало всього 98,4 чоловіка померлих, то в 1997 р. вже 147,3 чоловіка, в тому числі  відповідно випадкових отруєнь 17,5 і 29,2; самогубств — 20,6 і 29,5; вбивств — 4,9 і 13,0 чоловік.

     Зростає рівень безробіття населення.  Якщо в 1995 р. кількість безробітних становила 1,4 млн. чоловік (5,6%), то в 1997 р. вже 2,3 млн. чоловік (8,9%). При цьому найбільшим рівнем безробіття відзначається Львівська (12,7%), Закарпатська (12,2%), Кіровоградська (11,5%), Івано-Франківська (11,4%), Запорізька (11,3%) та Рівненська (11,2%) області. Із загальної кількості безробітних в 1997 р. (2,3 млн. чоловік) звільнені у зв’язку з реструктуризацією виробництва та скороченням штатів становили 38,4%, за власним бажанням — 28,4%, непрацевлаштовані після закінчення навчальних закладів — 17,5%. Як бачимо соціально-економічна ситуація в державі обумовлює значну кількість різного роду ризиків і створює велике страхове поле для страховиків перш за все серед населення.

     Відносно  юридичних осіб різних галузей народного  господарства необхідно наголосити на зменшенні виробництва товарів  народного споживання та виробництва  продовольства (табл. 4 і 5). 

     Таблиця 4.  Індекси виробництва товарів народного споживання в Україні, в % (дані Держкомстату України)  

Види  товарів 1985 = 100 1990 = 100 1997
  1990 1995 1996 1997 1995 1996 1997 до 1996
Товари  народного споживання 129 57 47 41 45 37 32 88
    в т.ч. продукти харчування
121 58 50 41 48 41 34 82
    алкогольні  напої
117 84 62 70 72 53 60 113
Непродовольчі товари 143 46 34 33 32 24 23 97
    з них товари легкої промисловості
117 26 20 18 23 17 16 92
непродовольчі това-ри без товарів легкої промисловості 162 62 46 46 38 28 28 99
 

     Таблиця 5.   Виробництво продовольчих товарів на душу населення України, кг (дані Держкомстату України)

Види  продовольства 1985 1990 1995 1996 1997
1 2 3 4 5 6
М’ясо, включаючи субпродукти 1 категорії (промисловий виробіток) 46,3 53,2 18,6 14,9 11,0
Ковбасні  вироби 15,1 17,3 5,4 4,2 4,1
М’ясні  напівфабрикати 4,9 5,7 0,8 0,5 0,4
Тваринне  масло 7,7 8,6 4,3 3,2 2,3
Жирні сири (включаючи бринзу) 3,3 3,5 1,4 1,2 0,9

Продовження табл. 5 

1 2 3 4 5 6
Продукція з незбираного молока (у перерахунку  на молоко) 11,7 123,9 25,1 17,9 13,0
Маргаринова продукція 5,4 5,6 2,1 1,7 1,7
Цукро-пісок 122,7 130,9 75,6 64,5 40,1
Олія 16,6 20,6 13,5 13,8 10,0
Консерви, умовних банок 78,1 93,2 28,0 19,8 22,4
    в т. ч.плодоовочеві 62,4 74,5 20,1 12,0 15,3
Хліб  і хлібобулочні вироби 144,3 129,1 79,8 67,5 60,2
Кондитерські  вироби 18,1 21,4 6,1 5,5 6,4
    в т.ч. цукристі 18,1 13,0 3,6 3,5 4,1
Макаронні вироби 6,5 6,9 4,3 3,4 2,8
Мінеральні  води, л 8,1 10,5 3,2 2,9 4,2
Безалкогольні напої, л 19,1 29,0 7,2 7,0 8,4
Сіль (видобуток) 157,5 160,1 55,6 55,7 51,7
 

     Дані  таблиць 4 і 5 опосередковано свідчать про те, що зниження рівня виробництва продукції призводить до зменшення надходжень грошових коштів підприємств і порушень в забезпеченні населення основними продуктами харчування. Це обумовлює також втрату потенційних клієнтів для страховиків.

     Така  ситуація обумовлює різні тенденції  в розвитку особистого, майнового  та   інших   видів   страхування.   Наприклад,  тенденція   до

     зростання кількості правопорушень і посягання  на власність громадян (в рік відбувається до 500 тис. зареєстрованих злочинів) обумовлює  бажання власників захистити  її. Приватизація ж громадянами більше 2 млн. квартир (9% житлового фонду) дала підстави і для розвитку добровільного  страхування квартир на випадок  їх вимушеного ремонту залежно від  різних ризикових ситуацій.

     Розвиток  страхування стимулюється також  зростаючим попитом на захист від  численних ризиків в умовах економічної  нестабільності, яка супроводжується  збільшенням аварійності на виробництві (125 тис. в рік, у тому числі 2,6 тис. із смертельними наслідками), травматизм на підприємствах (до 130 тис. в рік, у  тому числі 27 тис. на смерть), зростанням злочинності і зниженням реального  життєвого рівня мільйонів людей, особливо пенсіонерів при мізерних пенсіях. Задоволення цього попиту в нормальних умовах може стати прибутковою  справою, а в ненормальних умовах стати справою сумнівного бізнесу, оскільки не будуть виконані зобов’язання перед страхувальниками.

     Не  останню роль в негативному ставленні  страхувальників до страхування  відіграє бажання страховиків якомога  скоріше зібрати значний капітал  за рахунок підвищення тарифів і  не виплат страхового відшкодування. Наприклад, останнім часом добровільне особисте страхування стає непопулярним серед  населення. Такий стан пояснюється  певними причинами:

  • інфляція і невпевненість в майбутньому. Як правило договори по особистому страхуванню укладаються на тривалий строк — 3, 5, 10 і більше років. Між тим інфляція за лічені місяці зменшує страхові можливості в декілька разів;
  • невигідність роботи з населенням. Компанії віддають перевагу підприємствам, оскільки можливо заробити швидше і більше коштів без кропіткої роботи із страхувальниками і особливо з різними категоріями населення. Справа ще й і в тому, що особисте страхування відзначається складністю організації і вимагає численних статистичних розрахунків для правильного ведення тарифної політики.

     Для страховиків досить ефективно спрацьовує ідея транспортного страхування: страхові платежі набагато менше тих сум, які страховик повинен був  би виплатити потерпілому, якби не було цієї системи страхування.

     З розвитком економічних реформ транспортне  страхування вантажів стає одним  з динамічних елементів страхового ринку. Проте необхідно відзначити, що даний напрям страхової діяльності нині обслуговує в основному потреби  імпортно-експортних операцій, тоді як більше половини вантажів, які перевозяться в межах України, власниками вантажів не страхуються. Крім того, щоб мінімізувати ризик, страховики пропонують широкий  спектр додаткових послуг (охорона  і діспетчерське супроводження вантажів в дорозі, установка за свій рахунок протиугінних  пристроїв та надійних замків тощо). В 1998 р. страхуванням вантажів та багажу займалося 194 компанії.

     Розвиток  банківської системи і розширення сфери послуг клієнтам обумовили  і появу клієнтів, бажаючих страхувати кредити і депозити та відповідно появу спеціалізованих страхових  компаній  по цих напрямах страхування. В 1998 р. страхуванням кредитів займалося 113 компаній, а страхуванням фінансових ризиків — 123 компанії.

     В різноманітності проблем, які хвилюють сьогодні населення, є страхування  здоров’я на випадок хвороби. Цим  видом страхування займалася 101 страхова компанія.

     Необхідною  умовою розвитку будь-якого ринку  виступає конкуренція і підвищення якості страхових послуг, що обумовлює  суперництво страхових компаній у боротьбі за страхувальників та мобілізацію грошових коштів у страхові фонди, вигідне інвестування та досягнення високих кінцевих фінансових результатів. Крім того, конкуренція передбачає наявність на ринку достатньої кількості незалежно діючих продавців і покупців. Свобода вибору полягає в тому, що покупці в межах своїх фінансових можливостей можуть купувати страхові послуги  в такому наборі, який найбільш вигідний для них, а продавці самі вибирають послуги, які вони можуть продати. Страхувальники повинні мати можливість для укладання договорів на будь-які види страхування на умовах більш повної відповідності їх інтересам і в будь-якій страховій компанії. Такий підхід до страхування стає стимулом для розробки і впровадження нових видів страхових послуг, удосконалення ведення страхової справи і підвищення якості страхових послуг і на цій основі діє можливість розвивати страховий ринок України до світового рівня. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Информация о работе Удосконалення страхового ринку