Страхування транспортних засобів і вантажів

- тариф повинен покривати  витрати страховика і забезпечувати  прибуток.

У накопичувальному страхуванні  страхові тарифи будуються на підставі таких показників, як:

- демографічна статистика (середня тривалість життя та рівень смертності). Ці показники розраховуються за допомогою таблиць смертності. Оскільки в основі своїй страхування життя спирається на ризик настання смерті,

-  величина страхового  тарифу безпосередньо залежить  від віку, статі та стану здоров'я застрахованої особи;

- витрати страховика;

- інвестиційний дохід.  Залежно від рівня прибутковості  інвестиційних інструментів знаходиться  тривалість періоду накопичення  необхідної страхової суми;

- необхідність формування  запасних резервів страховика.

Основна частина тарифної ставки - нетто-ставка, яка виражає безпосередньо ціну страхового ризику, забезпечує покриття збитку. Цілком зрозуміло, що на момент калькуляції ціни величина майбутнього збитку невідома, тому величина шкоди визначається на основі даних про збитки за минулий період. Тому при визначенні нетто-ставки з масових ризиковими видами страхування необхідно враховувати такі фактори, як імовірність настання страхового випадку, частоту і тяжкість прояву ризику, розмір страхової суми договору. В якості мінімальної ціни за ризик виступає очікувана величина шкоди, звана чистої нетто-премією. [2]  
Для гарантії страхового захисту до складу нетто-ставки (чистої нетто-премії) включається ризикова або дельта-надбавка, призначена для фінансування випадкових відхилень реального збитку від очікуваної величини.  
На навантаження в структурі тарифної ставки падає частина премії орієнтовно від 5% до 30% залежно від виду страхування.  
Брутто-ставка розраховується за формулою (3.2).  
(3.1)  
де: Тб-с - тарифна брутто-ставка;  
Тн-с - тарифна нетто-ставка;  
f - частка навантаження в брутто-ставці.  

 Розрахунок тарифної  нетто-ставки по ризикових видах  страхування  
Масові види страхування охоплюють значну кількість об'єктів страхування і застрахованих осіб, що характеризуються однорідністю ризиків, для яких існує достатній обсяг статистичного матеріалу, що дозволяє розрахувати тариф.  Випадковий розподіл величини збитку у масових видах страхування може бути з достатньою точністю описано нормальним або логарифмічно нормальним розподілом. Крім масових ризиків страхування піддаються ризики техногенних та антропогенних катастроф. У цих випадках розрахунок страхового тарифу буде відрізнятися від методики, характерної для масових видів порядком розрахунку ризикової надбавки, яка в силу недостатності статистики буде оцінюватися якісно (експертно). При цьому слід враховувати стан конкретного небезпечного об'єкта, а також сценарії можливих аварій. Серед ризиків катастроф слід виділити особливо рідкісні небезпечні події, по яких відсутня статистика.

Алгоритм розрахунку нетто-ставки представлений на рис. 3.3.

Визначення основної частини нетто-ставки (Tо)

Визначення ризикової  надбавки (Tр)

Визначення нетто-ставки (Tн)  
Tн = Tо + Tр

Рис. 3.3. Алгоритм розрахунку нетто-ставки  

3.2  Методики визначення страхових тарифів  масових ризиків страхування

 

  Розглянемо різні методики визначення нетто-ставки з масових ризиковими видами страхування [1]:  
Методика № 1. Відноситься до випадків, коли з даного виду страхування є статистична інформація в частині ймовірності настання страхової події, середньої страхової суми та середнього відшкодування за одним договором (об'єкту) страхування.  
1. Розрахунок основної частини нетто-ставки (То) здійснюється за формулою (3.2).  
(3.2)  
де: q-ймовірність настання страхового випадку за одним договором страхування;  
- Середнє страхове відшкодування за одним договором страхування;  
- Середня страхова сума за одним договором страхування;  
100 - базовий розмір страхової суми.

Показники і слід визначити, використовуючи розрахунки табл.3.1. На практиці при визначенні відношення / рекомендується приймати значення не нижче:  
- 0,3 - при страхуванні від нещасних випадків і хвороб і в ДМС;  
- 0,4 - при страхуванні засобів наземного транспорту;  
- 0,5 - при страхуванні вантажів та майна (крім транспортних засобів);  
- 0,6 - при страхуванні засобів повітряного та водного транспорту;  
- 0,7 - при страхуванні відповідальності і фінансових ризиків.  
Перетворимо формулу (3.2) і отримаємо ще одну формулу розрахунку Tо (3.3):  
= (3.3)  
де: Sв - загальна сума страхових виплат;  
S - загальна сукупна страхова сума по застрахованим об'єктам /  
Нагадаємо, що показник Sв / S називають показником збитковості страхової суми.

2. Розрахунок ризикової  надбавки (Tр).  
Друга частина нетто-ставки - це ризикова або дельта-надбавка. В основу для розрахунку основної частини нетто-ставки покладена інформація, заснована на статистичних даних про частоту настання страхової події. Разом з тим, в різні період ці показники можуть відхилятися, причому інколи досить значно. Щоб уникнути ситуації, пов'язаної з недостатністю страхового фонду для виплат, і застосовують ризикову надбавку.  [5]  
Розглянемо методи розрахунку ризикової надбавки:  

2.1. Розрахунок ризикової  надбавки для кожного ризику визначається за формулами (3.4), (3.5) в залежності від наявності даних для розрахунку дисперсії страхових відшкодувань.  
(3.4)  
(3.5)  
де: - Дисперсія страхових відшкодувань, яка визначається за формулою (3.6)  
= (3.7)  
де: - Розмір страхового відшкодування за i-му випадку.  
- Коефіцієнт, який залежить від гарантії безпеки, його значення береться з таблиці 3.2. Гарантія безпеки - необхідна ймовірність, з якою зібраних внесків повинно вистачити на страхові виплати по всіх страхових випадках.  
Таблиця 3.2

γ	0,84	0,90	0,95	0,98	0,9986
α	1,0	1,3	1,645	2,0	3,0

2.2. Розрахунок ризикової  надбавки проводиться за кількома видами ризиків (формули (3.8), (3.9), (3.10)).  
(3.8)  
(3.9)  
(3.10)  

2.3. У деяких випадках  розмір ризикової надбавки визначається  експертно у % від основної частини нетто-ставки.  
3. Розраховується тарифна нетто-ставка в%.  
Тн = Т о + Т р (3.11)  
  Методика № 2. Відноситься до випадків, коли з даного виду страхування є статистична інформація про динаміку показника збитковості страхової суми за ряд періодів і залежність збитковості від часу близька до лінійної.  [6]  
1. Розрахунок основної частини нетто-ставки (То).  
Основна частина нетто-ставки в наступному порядку:  
1.1. Визначається показник збитковості страхової суми (Sв / S) в кожному розрахунковому періоду (року);  
1.2. Визначається прогнозований рівень (показник) збитковості з рівняння лінійної регресії:  
(3.12)  
де: - Вирівняний показник збитковості страхової суми;  
- Параметри лінійного тренду;  
- Порядковий номер відповідного року.  
Параметри лінійного тренду можна визначити за допомогою методу найменших квадратів, розв'язавши систему рівнянь (формула (3.13)).  
 
(3.13)  
де: - Число років розрахункового періоду.  
2. Розрахунок ризикової надбавки (Tр) проводиться за формулою (3.14).  
(3.14)  
де: - Середнє квадратичне відхилення фактичних значень показника збитковості страхової від його середнього розміру за аналізований період t;  
(3.15)  
- Коефіцієнт, який залежить від гарантії безпеки, його значення береться з таблиці 3.3.  
Таблиця 3.3

Кількість періодів (років) аналізу (п)	Імовірність неперевищення  виплат над внесками - гарантія безпеки ( )
	0,80	0,90	0,95	0,975	0,99
3	2,972	6,649	13,640	27,448	68,740
4	1,592	2,829	4,380	6,455	10,448
5	1,184	1,984	2,850	3,854	5,500
6	0,980	1,596	2,219	2,889	3,900

 

Як видно, зі значень  табл.3.3 при збільшенні періоду розрахунку, точність тарифу забезпечується меншим значенням коефіцієнта і, в кінцевому підсумку, ризикової надбавки (Tр).  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                           ВИСНОВКИ

 

  Засоби транспорту, як і домашнє майно, страхуються добровільно. На страхування беруться автотранспортні засоби та водні маломірні судна, які підлягають державній реєстрації у встановленому порядку.

  До автотранспортних засобів відносять: легкові, вантажні, вантажо-пасажирські, мікроавтобуси, мотоцикли, моторолери, мотоколяски, мопеди, трактори та міні-трактори.

До водних транспортних засобів відносять різноманітні човни, яхти, катамарани і  інші.  

  Одночасно із транспортним засобом можуть бути застраховані (за бажанням страхувальника) водій та пасажири, додаткове устаткування до транспортного засобу, вантаж, який на ньому перевозять. В автострахуванні до об'єктів страхування відносять:

- страхування "авто-каско";

- страхування цивільної відповідальності;

- страхування від усіх видів ризиків;

- страхування автомобілів на час ремонту, парковки та зберігання в гаражах;

- страхування експортно-імпортних вантажів;

- страхування вантажів при перевезеннях внутрішнього сполучення;

- страхування від нещасних випадків під час ДТП.

   Страхування від  усіх видів ризиків передбачає  найповніше страхове покриття. Воно забезпечує відшкодування збитків, спричинених втратою або пошкодженням застрахованого транспортного засобу, фізичними травмами людей та пошкодженням майна третьої сторони.

 Страхування "авто-каско"  передбачає страховий захист  від будь-яких збитків, котрі  можуть виникнути внаслідок пошкодження,  повної загибелі або втрати  автотранспортного засобу чи  окремих його частин за настання  обумовлених у страховому полісі подій. Цей вид страхування поширюється на всі автотранспортні, водні та наземні види транспортних засобів.

Страхування "авто-каско" може бути повним або частковим.

  Страхування водного  транспорту

Розглядаючи умови страхування  суден, слід мати на увазі дві особливості:

• по-перше, незважаючи на заборону втручання з боку держави  в добровільні види страхування (стаття 41 Закону України «Про страхування»), окремі питання, пов'язані з укладанням договорів страхування морських ризиків, певною мірою законодавче  врегульовані;

• по-друге, оскільки майновому  страхуванню корпусів суден належить певна частка серед інших видів  страхування, об'єднаних поняттям «морське страхування», у цьому підрозділі торкатимемось іноді інших видів  морського страхування.

Страхувальник може заявити страховикові про відмову від своїх прав на застраховане майно (абандон) і отримати повну страхову суму у випадках:

1) пропажі судна безвісти;

2) економічної недоцільності  відбудування або ремонту застрахованого  судна;

3) економічної недоцільності ліквідації пошкоджень або доставки застрахованого вантажу в місце призначення;

4) захоплення судна  або вантажу, застрахованого від  такої небезпеки, якщо захоплення  триває більше двох місяців.

  Авіаційне страхування

   Характеристика  ризиків та види авіаційного страхування. Міжнародна практика до галузі авіаційного страхування, крім страхування авіа-каско, відносить багато інших видів страхування, зокрема страхування авіазапчастин та двигунів, пасажирів від нещасних випадків, членів екіпажів, авіадиспетчерів та інших спеціалістів, страхування відповідальності аеропортів і власників (операторів) ангарів, відповідальність виробників повітряних суден та іншої продукції авіаційно-промислового комплексу і пов'язаних з авіацією галузей.

Незважаючи на розширене розуміння терміну "авіаційне страхування", головним носієм ризику в цих видах страхування є повітряне судно, особливо під час зльоту чи посадки, тому що саме в цей час повітряне судно отримує найбільші динамічні та статичні навантаження.

 Страхування автомобільного транспорту

  Наземний автомобільний  транспорт - найбільш наближений  до людей засіб пересування.  Якщо спричинення шкоди громадянам  через зіткнення з водним транспортом  за звичайних умов мало ймовірне (люди не пересуваються самотужки  по воді), з повітряним транспортом зіткнення можливе тільки під час авіаційної катастрофи, із залізничним транспортом -лише в разі перетинання залізничної колії, то з автомобільним транспортом людина стикається постійно, причому віч-на-віч. З одного боку - це найдоступніший і найзручніший вид транспорту, а з іншого - настільки ж і небезпечний. Наземний транспорт, як об'єкт підвищеної небезпеки, несе ризик довкіллю, і особливо життю та здоров'ю людей, а водночас сам досить часто і легко стає об'єктом ушкодження.

 До страхових ризиків більшість страховиків відносять:

 а) пошкодження,  знищення об'єкта страхування  внаслідок аварії та інші пошкодження,  що сталися у процесі руху;

б) пошкодження, знищення об'єкта страхування внаслідок протиправних дій третіх осіб при його знаходженні:

- o у будь-якому місці;

- o на стоянці, що  охороняється, чи в гаражі.

в) пошкодження, знищення об'єкта страхування внаслідок стихійних  лих (повінь, буря, ураган, смерч, цунамі, шторм, злива, град. обвал, лавина, зсув, вихід підґрунтових вод, паводок, повінь, сель, удар блискавки, просадка грунту, землетрус), падіння дерев, нападу тварин, а також пожежі чи вибуху в автотранспортному засобі;